Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки [ Додати статтю ]

Рух води в океані. Практична робота № 10 (продовження): Позначення на контурній карті гідрологічних об’єктів (течій).

Тема: Рух води в океані. Практична робота № 10 (продовження): Позначення на контурній карті гідрологічних об’єктів (течій).

Клас: 6

Мета:

- навчальна: розширити знання учнів про гідросферу; сформулювати поняття «вітрові хвилі», «цунамі», «припливи», «відпливи», «морські течії»; з’ясувати причини виникнення рухів води в океані,

- розвивальна: розвивати логічне мислення, увагу учнів, вміння слухати, допитливість, прагнення пізнати світ;

- виховна: виховувати культуру спілкування, почуття колективності, інтерес спостереження за природою.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Форма проведення:  урок-розповідь

Методи та методичні прийоми: пояснювально-ілюстративний (ілюстрування, пояснення, розповідь, бесіда), частково-пошуковий (робота з підручником, участь у дискусії, самостійний добір доказів).

Обладнання: підручник, атлас (фізична карта світу), словнички, ілюстрації,  ОІС, музичні записи.

Структура уроку:

І. Організаційна частина………………………………………………..……..1 хв

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів……………………….………6 хв

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів……….…………5 хв

ІV. Вивчення нового матеріалу…………………………..………….……..25 хв:

А) первинне сприймання інформації

Б) усвідомлення

В) осмислення сприйнятого

Г) запам’ятовування

ІV.Закріплення набутих знань і вмінь учнів. …………………………….….5 хв

Висновок………………………………………………………………………..1 хв

Підсумок уроку………………………………………………………………...1 хв

Домашнє завдання……………………………………………………………..1 хв

 

Література для вчителя

  1. Бойко В.М., Міхелі С.В. «Загальна географія. 6 клас» -  К.: Пед. Преса, 2006. – С.180-184.
  2. В.Ю. Пестушко, Г.Є. Уварова «Загальна географія. 6 клас» – К.: Генеза, 2006.  – С. 157-161.
  3. Довідник учителя географії в запитаннях та відповідях / Авт.-упорядн. Н. В. Бєскова, В. М. Проценко.— Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2006.— 608 с.
  4. Пестушко В.Ю. Географія у незвичному ракурсі: Несподівані запитання, цікаві завдання, пізнавальні відповіді. – К.: Генеза,2006. – С. 50-56.
  5. Стадник Л.Г., Довгань Г.Д., Вовк В.Ф. Загальна географія. 6 клас. Майстер-клас. Розробки уроків – Х.: Ранок, 2010.  – С. 45-60.

Література для учня

  1. Бойко В.М., Міхелі С.В. «Загальна географія. 6 клас» -  К.: Пед. Преса, 2006. – С.180-184.
  2. Атлас «Загальна географія», 6 клас

 

 

 

„Океан – це постійний рух, ,любов і вічне життя”

Жуль Верн

Діяльність вчителя

 

Діяльність учнів

 

 

Час

 

І. Організаційна частина.

Доброго ранку! Сідайте, будь ласка. Сьогодні я пропоную вам поринути в глибини знань Світового океану, щоб здобути там нові та цінні скарби. Погляньте на своїх товаришів. Посміхніться і подумки побажайте успіхів на уроці. Будьте уважні, активні, слухайте, аналізуйте, робіть висновки й  урок принесе вам океан задоволення і скриньку нових знань.

 

Учні уважно слухають, готуються, посміхаються, сідають на свої місця.

 

1 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

Вправа «Мозковий штурм». Учитель пропонує учням написати в зошиті у першому рядку слово океан.

Другий рядок – опис теми, який складається з двох слів (два прикметники).

Третій рядок – називає дію, пов’язану з темою (три дієслова)

Четвертий рядок – речення з чотирьох слів, що висловлює основну думку теми.

П’ятий рядок – одне слово – іменник, синонім до першого слова

Потім по-черзі учні зачитують свої записи.

Молодці! Впоралися.

Вправа «Географічна розминка»

Вчитель ставить учням запитання, на які вони відповідають піднімаючи руку.

  1. Що таке гідросфера?
  2. Що таке море?
  3. Що таке острів?
  4. Найбільший і найглибший океан.
  5. Найменший океан
  6. Хто першим з мореплавців довів єдність усіх океанів?
  7. Що називається солоністю води?
  8. Як змінюється температура поверхневих вод Світового океану від екватора до полюсів?
  9. Найбільшу солоність має море…
  10. Що таке протока?
  11. Середня солоність вод Світового океану.
  12. Найбільше море на планеті.
  13. Скільки на Землі океанів?
  14. Наведіть приклади великих островів.
  15. Які водойми з’єднує протока Гібралтар?
  16. А які роз’єднує материки?
  17. За походженням розрізняють острови…
  18. Які ви знаєте постійні вітри? Куди вони дмуть.

 

Учні записують і по черзі відповідають.

 Наприклад:

1. Океан

2.Бурхливий, глибокий

3. Захоплює, заманює, вражає

4. Найдивовижніший об’єкт на карті світу

5. Життя

 

Учні відповідають.

1. водна оболонка Землі, що включає Світовий океан, води суходолу, воду атмосфери.

2. це частина океану, яка більш-менш відособлена від нього ділянками суходолу, групами островів або підвищенням дна

3.порівняно невеликі ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою.

4. Тихий.

5. Північно-Льодовитий

6. Магеллан

7. Кількість грамів речовин, розчинених в 1 л води

8. Знижується.

9. Червоне.

10. це відносно вузька частина водного простору, що сполучає дві сусідні водойми і роз’єднує ділянки суходолу.

11.  35 ‰

12. Філіппінське

13. 4

14.Гренландія, Мадагаскар

15.  з’єднує Середземне море з Атлантичним океаном

16. Відокремлює Європу від Африки.

17. материкові, вулканічні і коралові.

18. Пасати, західні, стокові.

 

 

 

6 хв

ІІІ. Мотивація навчальної та

пізнавальної діяльності

Прийом «Релакс». Звучить популярна пісня Dj Smash – «Я - волна»

Море. Воно ніколи не буває одноманітним, нецікавим, бо щодня, навіть щохвилини воно різне. Таємниче, мінливе, неосяжне — воно хвилює душу, не залишає байдужим серце. Одного дня воно тихе й спокійне, наче велике дзеркало, холодне й прозоре. Сонячні промінчики, пронизуючи солону воду, сягають дна, лагідно торкаються золотавого піску та яскравих сяючих мушлів, гладеньких камінців та зеленуватих водоростей, ловлять маленьких спритних рибок, що зграйками весело бавляться біля берега. Наступного дня все раптом змінюється. Налетить поривчастий вітер і погонить хвилі до берега. Вода стає каламутно-зеленою, іноді — темно-синьою, а одного разу я бачив навіть вражаюче чорну. Не видно більше ані риб, ані мушлів, ані піску: є тільки шалені хвилі, які з силою б'ються в прибережний пісок. На сьогоднішньому уроці перед вами відкриється багато таємниць Світового океану. Уявіть собі, що ви опинилися на безлюдному острові. Як ви повідомите про своє місце знаходження, якщо мобільний зв'язок не працює. ( Учні пропонують варіанти відповіді.) Можна скористатися давнім способом передачі інформації –      « поштовою пляшкою». Які види руху здійснюють води Світового океану, який «рушій» змушує їх переміщатися та як людина може використовувати ці рухи, ви дізнаєтесь на  сьогоднішньому уроці. Запишіть, будь ласка дату та тему уроку: «Рух води у світовому океані»

 

 

 

 

 

 

Учні уважно слухають, розглядають картинки. Записують дату і тему уроку ««Рух води у світовому океані»»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 хв.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План

  1. Види рухів води в океані.
  2. Вітрові хвилі.
  3. Цунамі.
  4. Припливи і відпливи.
  5. Морські течії.

А1)Первинне сприймання інформації.

Розповідь вчителя:

(на дошці розвішені ілюстрації)

Невгамовна океанічна вода перебуває у постійному русі. У всіх океанах існують своєрідні річки, що рухаються постійно по одному й тому самому маршруту. Чим же пояснити ці різноманітні рухи вод у Світовому океані? Давні греки вважали, що рухом вод керував бог Посейдон, який за допомогою тризуба викликав бурі, урагани, шторми. Ці міфи виникли тоді, коли людині були невідомі закони природи.

 Розрізняють кілька видів рухів води в морях і океанах: вітрові хвилі, цунамі, припливи й відпливи, течії. Розглянемо причини виникнення кожного з них.

   Б1) Усвідомлення нової інформації

Діти, пропоную вашій увазі вірш Лесі Українки про хвилю.(звучить стишено мелодія шуму моря)

Хвиля йде,

 вал гуде –

 білий, смілий, срібний, дрібний,

 нападе

 на сухеє баговиння,

 на розсипане каміння,

 білим пломенем метнеться,

 стрепенеться,

 скине з себе все, що ясне,

 й гасне…

 Хвиля смутна,

 каламутна,

 вже не ясна, вже не біла,

 відпливає посумніла,

 мов до гробу.

 Із плачем до себе горне

 баговиння тьмяне, чорне,

 мов жалобу.

 І зітхає,

 і втихає,

 рине в море величезне

 й щезне…

 Чи вона

 йде до дна?

 Може, буде там покірно,

 мов рабиня, тихо, вірно,

 колихать малі молюски,

 гаптувать прозорі луски,

 на коралі класти карби,

 вартувати морю скарби,

 і слугою

 під вагою

 там вона довіку стане

 й не повстане?

 Чи полине

 межи сестри, межи милі,

 вільні хвилі,

 розтечеться, розпливеться,

 знову сили набереться,

 потім зрине

 і гучна,

 і бучна,

 переможно валом сплесне

 і воскресне?

В1) Осмислення

Бесіда . Як виникають хвилі в Океані.

Діти, відкрийте словнички і випишіть, що таке вітрові хвилі (словники)  Вітер, який дме над Океаном, колише воду поверхню і утворює вітрові хвилі. Спостерігаючи за поверхнею моря, здається, що хвилі здатні швидко бігти. Але насправді, вода при цьому лишається на місці й не пересувається в горизонтальному напрямі. У хвилі вода рухається лише вгору й вниз. Верхня випукла частина хвилі утворює гребінь, нижня ввігнута – западину, яку називають підошвою.(відеосхема руху хвилі) При цьому вода робить своєрідне коло у вертикальній площині. Ось чому предмет, наприклад порожня пляшка або стовбур дерева, що плаває на хвилях, майже не переміщується в горизонтальному напрямку. Кожна вітрова хвиля має свою висоту та довжину. Висотою хвилі вважається відстань між її підошвою та гребенем. Довжиною – відстань між гребенями або підошвами двох сусідніх хвиль. Зазвичай вітрові хвилі мають більшу висоту у відкритому морі, ніж біля берегів.

Діти, відшукайте в параграфі    підручника середню висоту і довжину хвилі. (підручник §40)

Г1) Запам’ятовування.

Діти, дайте відповіді на запитання: Що таке вітрові хвилі? З яких основних елементів вони складаються?Яка середня висота і довжина вітрових хвиль?

А2) Первинне сприймання інформації Діти, ви неодноразово чули про цунамі. Пропоную вам переглянути відеоролик.

(фрагмент відеоролика  про цунамі)

Б2) Усвідомлення нової інформації

Цікавинки про цунамі

10-річна англійська дівчинка Тіллі Сміт врятувала майже сотню життів під час цунамі в Індійському океані у 2004 році. На уроці географії вона чула про те, що під час цунамі вода миттєво відходить від берега, і попередила батьків, які у свою чергу розповіли про це сусідам. Після цього вона виступила в ООН, і в її честь назвали астероїд “20002 Тіллісміт”.

В2) Осмислення

Цунамі. Іншу природу мають велетенські руйнівні морські хвилі – цунамі. Це слово має японське походження й означає “висока хвиля в бухті”. Саме Японія, що розташована на островах у Тихому океані в межах сейсмічно активного поясу найчастіше, найчастіше потерпала від цих руйнівних хвиль. (атлас с.22-23) Їх викликають землетруси, що відбуваються на дні Океану).    На відміну від вітрових хвиль, цунамі майже не помітні у відкритому океані. Але, доходячи до узбережжя, особливо у вузьких бухтах, вони стрімко більшують свою висоту до 20-60 метрів і набирають швидкості до 800-1000 км/год. Уявіть собі, що на вас рухається, майже летить двадцятиповерховий будинок! 
      Найбільше лиха цунамі завдали 25 грудня 2004 року в Індійському океані, в наслідок чого постраждали території восьми країн. Ця катастрофа сталася несподівано і тому більшість людей застала зненацька. Гігантськими хвилями було змито понад 300 тис. чол., більшість з яких загинуло або пропало без вісті. При цьому було вщерть зруйновані тисячі будівель, шляхів сполучень та курортних містечок. 
      Насування цунамі важко передбачити. На територіях, де може виникати ця стихія, створюють системи спостереження з метою завчасного оповіщення людей про небезпеку, що насувається.  

Г2) Запам'ятовування.

Отже, діти, що таке цунамі?

 Завдання.

1. Відшукайте на карті літосферних плит в атласі місця можливого утворення цунамі.

2. Знайдіть на карті названі у тексті території, що найбільше страждають від цунамі. Поясніть, чому це відбувається.

А3) Первинне сприймання інформації.

Припливи і відпливи .

З давніх-давен люди, що живуть на океанічному узбережжі помітили, що море періодично стрімко насувається на сушу, а потім відходить, лишаючи за собою смугу до 10 км шириною. А рибалки та моряки навчилися це використовувати на свою користь. Після сходження води рибальські сіті були наповнені рибою. Щоб не сісти на мілину, моряки очікували підняття води для безпечного заходу в бухту або ж виходу у відкрите море.

Б3) Усвідомлення нової інформації

читель демонструє ілюстрації.)

Діти, а хто з вас бував улітку на морі? Можливо ви скажете, що це за явища?

 В3) Осмислення

Ці періодичні коливання рівня води на узбережжі Океану отримали назву припливи та відпливи. Їх таємнича природа з часом була розкрита.

Вони виникають під дією сили тяжіння Місяця і Сонця. Ці явища являють собою підйом і зниження води в морі двічі на добу. Під час припливу вода находить на берег, затоплюючи частину суходолу. Це відбувається на всій протяжності того земного меридіана, який направлений в бік Місяця або Сонця, а також з протилежного боку Землі. Під час відпливу вода навпаки відступає далеко назад, частково оголюючи дно.     Припливи та відпливи, що викликані Місяцем значно відчутніші за сонячні. Це пояснюється різними відстанями цих небесних тіл від Землі. Найбільша різниця між припливом і відпливом води досягається тоді, коли Сонце, Місяць і Земля знаходяться на одній лінії. Це відбувається кожні два тижні. Високі припливи спостерігаються у вузьких затоках і протоках. Так, найбільшу висоту (до 18 м) мають припливи у затоці Фанді на східному узбережжі Північної Америки. Досить високі припливні хвилі спостерігаються на північному узбережжі Європи. Наприклад, у Білому морі вони сягають 12 м. Нині людина використовує високі припливні хвилі для будівництва припливних електростанцій (ПЕС). У внутрішніх морях припливи незначні. Так, у Чорному і Азовському морях, що омивають південні береги України, вони становлять лише 10-20 см.

Г3)Запам’ятовування.

Отже, що таке припливи? А відпливи? Чим вони викликані? Яка найвища припливна хвиля?

А4) Первинне сприймання нової інформації.

 Діти, погляньте на фізичну карту світу (атлас с. 22-23). Ви напевно помітили різноманітні червоні та сині лінії , які позначені на світовому океані.

  Б4) Усвідомлення нової інформації

У давнину під час загибелі кораблів моряки кидали у воду пляшки з листами, в яких просили про допомогу, вказували свої географічні координати, або залишали прощальні повідомлення. Вони сподівалися, що пляшка, підхоплена бурхливими океанічними потоками, коли-небудь потрапить до людей. Нині жодна морська карта не обходиться без позначення точного місцезнаходження основних течій. А жителі окремих островів в Індійському океані й сьогодні для спілкування між різними островами користуються морської пляшковою поштою, яку вважають досить надійною. Адже в Океані постійними шляхами протягом мільйонів років здійснюються пересування води, які формують тисячі великих та малих течій.

В4) Осмислення

Розповідь про течії.

Діти, випишіть зі словничків визначення течій.

Залежно від їх температури у порівнянні з температурою навколишньої води, течії бувають теплими й холодними. Теплими називають ті течії, води яких тепліші від навколишніх. Найпотужніша тепла течія світу розташована в Атлантичному океані. Її назва – Гольфстрім – з англійської означає “течія з затоки”. Вона рухається з Мексиканської затоки на північ океану в бік берегів Європи. Кожної секунди Гольфстрім пересуває до 75 млн. тон води з температурою на 5-10ОС вищою за навколишню воду. Цей потужний потік теплої води Атлантичного океану визначає клімат Європи, роблячи його більш м’яким. Холодними є ті течії, води яких холодніші від навколишніх водних мас. Наприклад, не зважаючи на те, що температура води Перуанської течії становить +23˚С, вона вважається холодної, тому що протікає в більш теплих водах. Найдовшою в світі течією є холодна течія Західних Вітрів. Вона простягається на 30 тис. км у південній півкулі, переносячи воду навколо Антарктиди. 

На картах холодні течії позначаються синіми кольорами, а теплі – червоними. Виникнення течій може бути зумовлене різними причинами. Найважливіше значення мають течії вітрового походження. Течії Світового океану утворюють цілісну систему, яка пов’язана з переміщеннями атмосферного повітря: перш за все з постійними вітрами. Тому назви вітрів і течій, утворених ними, часто збігаються.    
Г4) Запам’ятовування.

  Діти, відшукайте на карті названі течії. Які ще течії ви можете назвати.

 

 

 

 

Види рухів води у Світовому океані

 

 

 

Вітрові   припливи   цунамі   морські

хвилі      і відпливи                 течії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учні уважно слухають та розглядають ілюстрації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учні уважно слухають вчителя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вітрові хвилі — коливальні рухи води на поверхні водойм, що виникають внаслідок дії вітру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учні переглядають відеосхему руху хвилі

 

Учні замальовують у зошитах будову вітрової хвилі з презентації.

 

 

 

Учні шукають в параграфі відповідні дані та записують їх в зошити.

hc 4-6 м

lc  - 100-200 м.

 

Учні відповідають на запитання.

 

 

 

 

 

Учні переглядають відеоролик і намагаються дати відповідь на поставлене вчителем запитання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 Учні записують визначення цунамі.

 

Цунамі -  хвилі утворюються в морі чи в океані внаслідок землетрусів охоплюють всю товщу води.

Учні відшуковують на карті вказані вчителем об’єкти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учні повторюють, працюють з картами: відшукують на карті місця можливого утворення цунамі.

Показують на карті території, які назвав вчитель.

 

 

 

 

 

 

 

Учні уважно слухають.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учні відповідають.

 

 

 

Учні записують визначення.

Періодичне підняття й падіння рівня води в морях і океанах, що виникає внаслідок притягання водної оболонки Землі Місяцем і меншою мірою Сонцем, називають припливом і відпливом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найбільшу висоту (до 18 м) мають припливи у затоці Фанді на східному узбережжі Північної Америки. (учні шукають на карті)

 

 

Учні відповідають на запитання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учні виписують із словничків визначення.

 Океанічні течії – це горизонтальні і вертикальні переміщення водних мас.

 

Течії

 

       
       

 

 

теплі                       холодні

(Гольфстрім)        (Бенгальська)

 Учні знаходять на карті зазначені вчителем течії :     -Гольфстрім,

- Перуанська,

- Західних Вітрів,

- Південна і Північна Пасатні,

- Куросіо,

- Північнотихоокеанська,

- Сомалійська,

- Канарська тощо

 

 

25 хв.

Закріплення набутих знань і вмінь учнів.

1)Мозковий штурм

1.    Які вам відомо рухи океанічної води?
2.    Опишіть принцип утворення вітрової хвилі. Назвіть її частини. 
3.    Що таке цунамі? Порівняйте їх з вітровими хвилями.
4.    В результаті чого виникають припливи та відпливи?
5.    Як утворюються течії в океанах? Назвіть та покажіть на карті найбільші теплі та холодні течії.
6.    Визначте, за допомогою якої течії можна здійснити найшвидшу навколосвітню подорож.

2)«Хвилька»

А тепер, кожен з вас отримає хвильку, на якій плавають запитання та відповіді до них. Якщо ви правильно з’єднаєте – отримаєте ключове слово.

3)Практична робота №10. Позначення на контурній карті основних течій.

Діти, відкрийте контурні карти. Нанесіть на них основні течії: теплі течії позначивши червоним кольором, холодні – синім. Течії Західних вітрів, Гольфстрім, Північноатлантична, Південнотихоокеанська, Північна та Південна Пасатна. Нанесіть перші 2 з них, а решту – вдома самостійно.

 

 

 

 

 

Учні відповідають на запитання. Деякі запитання вчитель запитує декілька разів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учні отримують картки та виконують завдання. Ключове слово – ОКЕАНИ.

 

 

 

Учні відкривають контурні карти та виконують завдання вчителя.

5хв.

Висновок

Розрізняють кілька видів рухів води в морях і океанах: вітрові хвилі, цунамі, припливи й відпливи, течії

 

1 хв

Підсумок уроку

Учитель підсумовує вивчений на уроці матеріал,учням які добре працювали на уроці виставляє  оцінки, коментуючи їх

.

Учні слухають і роблять власні висновки.

1хв.

Домашнє завдання.

Прочитати параграф  40, 41 та дати відповіді в кінці параграфа.

Доробити практичну роботу.

 

 

 

 

1хв

 

 

 

 

 



Джерело: http://www.docme.ru/NBH5
Категорія: Уроки | Додав: [ADM]Irina (17.01.2016) | Автор: Алла Титаренко
Переглядів: 1383 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!