Сценарій родинного свята - Класні виховні заходи - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи [ Додати статтю ]

Сценарій родинного свята
Сценарій родинного свята 

Дорога додому ,
Стежина до хати -
Спішіть по ній, діти,
Де батько і мати!
Зал прибраний як українська світлиця : ікона Божої Матері , рушники вишиті, килимки . На оформлених плакатах висловлювання:
Я – Жінка,
Я-мати!
Запалена Богом
Одвічна свіча.
Я – все-таки сильна,
Я-щось-таки значу,
Я світ цей дивую
Красивим дітям .
З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають гостей дівчина і хлопець в українських вишиваних сорочках .
Ведуча. Ласкаво просим , гості, у світлицю,
Де рушники узорами цвітуть:
На них є щастя й радість –
Це звичаї , які у нас живуть
Ведуча. В цю працю душу вклала
Та людина,
Яка любов свою доносить до дитини
Крізь все життя –
Так може тільки мати,
Бо як без неї може існувати
Цей білий світ ,а в ньому і дитина,
Щаслива вся сім'я і вся родина.
На проекторі фото сім'ї,дитини від народження до тих років,скільки їй зараз.
Лине мелодія колискової пісні ( під музику її учень говорить виразно і голосно :
Ведуча : Народилось на світ дитя ( плач дитини народженої-звукозапис)
Почалося нове життя.
В мами радість в душі й тривога -
Це молебна щаслива дорога
Для своєї малої дитини.
Звучить колискова пісня «Спи,мій синочку»
(виконує мама, тримаючи на руках дитину,ляльку)
Спи,моє сонечко,
Спи,мій синочку,
Я погойдаю тобі колисочку.
Спи,моя радість,
Спи,моя пташко,
Тихо тобі заспіваю на вушко.
Всі тебе люблять :
І мама ,і татко,
Спи-засинай ,моє любе дитятко,
Спи ,мій соколику ,
Спи,моє щастя,
Я віджену усі біди й нещастя.
Спи ти,мій хлопчику,
Спи,мій синочку,
Хай же присняться тобі ангелочки,
Що захищатимуть з кожним годочком
Спи і виростай ти,мій рідний синочку .
Учень 1. Нема мабуть ,такої хвилини ,
Щоб без доньки змогла чи без сина,
Залишитись душа наодинці-
Серце матері завжди в кровинці.
Звучить у виконанні учениці і мами пісня « Мама і дочка»
Учень 2. Як же можна по-іншому жити?
Не плекати дитя і ростити?
Сильні в матері є почуття:
Діти-подих її і життя,
Дві сестрички виконують інсценізований діалог « Матінка твоя й моя»

Сперечається сестричка
Менша,й зовсім невеличка :
- Я люблю матусю більше,
І добріше і щиріше !
Ти не так любиш ,як я –
Значить мама це моя .
Довела старша сестричка
Цій малесенькій лисичці :
- Ненька рідна нам обом
Й віддає любов нам двом.
І до нас тільки з добром,
З чистим серцем і теплом.
- Мене мама любить дуже ,
А до тебе геть байдужа.
Мені казочку читає,
Книжечки завжди купляє,
Різні ігри й розмальовки,
Платтячка, ляльки й заколки…
- Глупе ти ,моє маля,
Мама також і моя.
Ти маленька ще зовсім
І кумедна нам усім.
Я великою вже стала ,
Із ляльок повиростала.
Я читаю вже сама,
Не сиджу я так дарма
Мамі вдома помагаю,
За тобою наглядаю.
І вечерю приготую,
Й поперу,і попрасую,
Щоб матуся віддихала ,
Як з роботи поверталась,
Щоби гралася з тобою,
Донечкою дорогою.
Як ти любиш чи як я –
Матінка –твоя й моя.
Своїх любить діточок,
Рідних серцю донечок .

Ведуча. Материнська любов і плекання.
А до того ж ще й щире бажання,
Світлий розум і добре серце,
Чисту душу, як те озерце,
Хоче ненька дитині дати,
В Бога щастя і долі благати.
Всі душевні оті почуття.
Є для матері сенсом Життя.

Звучить у виконанні учнів пісня « Рідна мати моя»
Ведуча
. У чому сенс щасливого життя?
Це батько ,м ати і дитя,
Це хліб й до хліба на столі ,
Це мир і радість на землі

Учень. Життя-це небо голубе ,
Й сім'я,що любить так тебе
Це освітлена сонцем хмаринка
І в колисці маленька дитинка.
Учень. Це барвистий метелик на сонці
Й світлячок золотий на долонці,
Й рідна наша вкраїнська мова,
Це і батьківське мудре слово.
Звучить у виконанні учениці пісня : «Про тата»
Виконує учениця вірш « Дівочка краса-бездонна»,


Дівоча краса – бездонна ,
Подивлюсь – просто Мадонна,
Очі,як та криниця,
Можна води напиться
В спрагу,під час утоми.
Руки, як вільні птиці,
Прагнуть завжди трудиться.
Брови,як ті шнурочки.
Ти із « салону» ,дочко,
Мене запитали знайомі
Здається ,зовсім невідомі,
А вираз обличчя спокійний,
Як в мами ,завжди надійний.
На вроду-всі кажуть –тато,
Тож,як і він ,завзято
Працюю і дуже дбаю,
Щоб добрі слова почути
Про себе ,я запевняю :
Красу свою,чисту вроду,
Свій розум й усі уміння
Ніколи не занедбаю-
Повірте ! Я твердо знаю!
Два братики виконують інсценізацію « Приїжджаєм в село»
Приїжджаєш в село,
Як завжди, як було…
Братик, тато і я.
І матуся моя.
І не дивно, геть ні,
Коли кажуть мені:
- Малий схожий на тата,
Ти – на маму…й…- на брата…
І шукають в мені
Спільні риси рідні.
І не серджуся я,
Бо ми – дружна сім'я.
В тата я переймаю –
Бути мужнім, й тримаю
У собі всі повчання
І поради, й прохання –
Бути прикладом брату
І завжди захищати.
Ніжність мами й красу
Крізь життя пронесу
Дужі татові плечі,
І для мене, й малечі,
Завжди будуть теплом
І родинним добром.
Виконує учениця пісню разом із татом:
«У дочки – папины глаза, у дочки – мамина улыбка»
Учениця. Життя-це слово людське до тебе,
Це і сонце в безхмарному небі,
Це і хвилі пшеничного поля,
Це широкі степи і роздолля
Учень . Це минуле мого народу
І культура та звичай роду,
Це лелече гніздо на хаті
Й соловейки на спів багаті .

Учениця. Це сади яблуневі квітучі
І розлогі вишні пахучі,
Це і ніжний бузок біля тину –
І красі цій немає спину.

Учень. Коло хати любисток і м'ята,
Чорнобривцями теж багата.

Звучить пісня «Хато, моя біла хато»
Учениці виконують український танець


Учениця. Життя – це вся моя родина
І вільна наша Україна,
Життя – це тато і матуся,
Це є дідусь, і є бабуся.
Учень зі своєю бабусею виконують інсценізований діалог «І бабуся, і дідусь»

І бабуся, і дідусь.
В мене не старенькі,
Я до них пригорнусь,
Бо вони рідненькі.
Люблю дуже їх обох…
А вони – голублять вдвох,
І цілують, й пригортають,
Мене завжди виглядають
Тільки я через поріг,
(Ніби десь з довгих доріг)
Дід і бабця мені вслід:
- Чи не хворий, як ти зблід!
Чом одягнений легенько
Дороге наше серденько
Кажу бабці я: «Та ні!
Геть не холодно мені!»
- Ти не дуже у цю моду!
- І без неї ти на вроду -
Що дай Боже, ого-го-го!
- А у школі, як у тебе?
Слухаєш усіх як треба?
Ти уроки вчи, дитино,
Бо злетить усе невпинно.
Будеш грамотним у нас –
І настане тоді час,
Коли все це пригодиться,
І не будеш ти журиться,
Де «копійку» заробити,
Й будеш у достатку жити.
А як будемо живі –
Ми поможемо тобі
Вчитися у тому вузі.
Хочу, щоб були в заслузі
Наша з дідом доброта,
І любов, і теплота,
І підтримка, і порада…
Я за тебе дуже рада,
Що усе в порядку в тебе,
Що усе як слід, як треба…
Мої милі і рідненькі,
Я люблю Вас, дорогенькі,
Моє серце не байдуже –
Я за Вас хвилююсь дуже,
Щоб здоровими були
І ще довго ви жили.

Ведуча. Дякуєм, рідненькі, за усе, що є,
За все те, що Бог Вам щедро віддає,
Дякуєм, батьки вам, за прожиті роки,
За турботи серця, за родинний спокій

(Учні танцюють вальс)
Учні декламують вірш «Батьківська хата»

Учень. Приїжджаю в село,
Де дитинство пройшло,
Де стоїть, як на чатах,
Біла батьківська хата,
Така світла і рідна,
І гостинна, й привітна.
Подивлюсь я на хату:
Бачу маму і тата,
Біля неї криницю –
В ній холодну водицю,
Море квітів пахучих
І сад яблунь родючих,
Щемкий спогад на серці,
Як іду я по стежці,
Що веде за городи
Від святої господи
До широкого поля,
Де садки і роздолля…

Учениця. Подивлюсь на хатину –
Бачу рідну родину
Й всі знайомі куточки,
Де росли сини й дочки,
Де життя струменіло
Й мудре слово бриніло
І від тата, й від неньки.
Ми вам вдячні рідненькі
За родинне тепло,
За любов і добро

Учениця. Батьківська, рідна хатино!
Світлий вогник, моя Берегине…
У думках я до тебе лину…
Добрий спогад на серці тримаю,
Вдячність й шану в душі зберігаю
Про щасливе життя в цій дзвіниці,
Я вклоняюсь Тобі, світлице!
Ведуча. Щоби ясне сонце нам завжди сіяло
Душі чисті й грішні наші звеселяло
Дякуєм рідненькі, за усе, що є,
За все те, що Бог Вам щедро віддає
У виконанні учнів прозвучить вірш «Дорога додому»
Учень. Дорога до хати,
Де батько і мати,
Де груші старенькі.
І вишні низенькі,
Де птахи співучі
І квіти пахучі.

Учениця. Дорога додому
Не знає утоми,
Не має спочинку-
Спіши по ній, синку!
Учень. Дорога додому -
Додому стежина,
Де світла хатина
Жде рідного сина
В просторій оселі,
Де тепла постеля,
Де рідна дитина
Жила – виростала,
Де мати плекала
Їй щастя бажала,
Де батько повчав
І на путь наставляв

Учениця. Дорога – стежина
Веде безупину,
Де півні горласті
І кури смугасті,
Де люди робочі
Працюють до ночі
Де все таке рідне,
Де всі тут привітні

Учень. Спіши сюди, сину,
Спіши безупину!
Додому, до хати,
Де жде тебе мати,
Де батько чекає
Тебе виглядає,
На шлях, на стежину
Щодня поглядає.

Учениця Дорога додому
Стежина до хати,
Спішіть по ній, діти,
Де батько і мати!

Ведуча. Хвилина мовчання. Помянемо рідних: дідусів, бабусь , прадідів, прабабусь і всіх тих, яких втратила не одна родина.

Дівчина стає на коліна перед іконою Божої Матері й читає молитву:

Всемилосердний Боже! Дякую Тобі за наших батьків, за все те добре, що Ти подав нам через них. Вони виховують нас, навчають жити за Твоїми святими заповідями, не грішити. Ми любимо їх і хочемо завжди шанувати і слухати. А ти, Господи, поможи нам у цьому Твоєю ласкою. Благослови їх, Господи, добром, здоров’ям, довгим і щасливим життям. Оберігай від злого, дай їм силу перемогти всі труднощі, діждатись потіхи від своїх дітей.

Звучить у виконанні учнів пісня «Помолимся за родителей»

Кoлісник Валентини Василівни, учителя вищої категорії, звання «Старший учитель» Жашківської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 ім. І.М. Ляшенка Жашківської районної ради Черкаської області
Категорія: Класні виховні заходи | Додав: (10.01.2014) | Автор: Кoлісник Валентинa Василівнa
Переглядів: 1252 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!