Сценарій свята "Вередлива дівчина" - Класні виховні заходи - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи [ Додати статтю ]

Сценарій свята "Вередлива дівчина"

Сценарій свята «Вередлива дівчина»
(за основу взято казку «Сватання Морквинки»)

 

Королівська родина: Гарбуз, Диня, Морквинка.
Подруги: Капустинка, Картоплинка, Квасолинка, Цибулинка, Кукурузка, Петрушечка, Редисочка.
Женихи: Огірок, Буряк, Будяк, Кавун, Часник, Баклажан, Помідор, Соняшник.
Гості: Ріпка, Колосок, Коник, Щириця, Берізка, Лобода.
(Учні заходять до зали під мелодію пісні «Осінь барвиста», стають півколом і виконують пісню «Осінь барвиста»)

1. Осінь барвиста
Ходить садами,
Всіх пригощає
Щедро плодами.

2. Осінь зібрала
Груші медові,
Нам простелила
Трави шовкові.

3. Дух яблуневий
В нашій коморі.
Пахне у хаті,
Пахне надворі.

1 ведуча: Жили собі в городній державі король Гарбуз та королева Диня, гарбузова господиня.
КОРОЛЬ: Я жовтий і круглий, мов сонце, і
часто любуюсь собою в віконцях.
В мене листя, мов картуз,
А зовусь я – король Гарбуз.
КОРОЛЕВА: Я на грядці сонцем сяю,
Родичів багато маю.
Усі знають, що жовта Диня -
Гарбузова господиня.

(Розглядають портрети Морквинки, показують їх присутнім)

КОРОЛЬ: Це наша донечка, Морквинка!
КОРОЛЕВА: Яка мила, люба, наша дівчинка!
КОРОЛЬ: Вже треба Морквинку заміж віддавати,
Будемо з усіх усюд женихів скликати.
КОРОЛЕВА: Любить наша Морквинка вередувати,
Городніми молодцями перебирати.

2 ведуча: Батьки Морквинки дуже засмучені,
Що вже осінь, а донька ще незаручена.
1 ведуча: Кажуть, що король перестав їсти, пити
і листя його почало жовтіти.
2 ведуча: Листя жовтіти почало, бо осінь золота настала.
1 ведуча: Настала осінь і як у давнину велося саме на Покрову
сватання прийшлося.
2 ведуча: Наш кореспондент ЩИРИЧКА бере інтерв’ю
у городніх молодців, Королівських женихів.
Кореспондент (всім): Кореспондент Щиричка з газети «Наш город»
Кор-дент Пане Огірок!
(до Огірка): Кажуть, що ви постійно бігаєте за дівчатами.
ОГІРОК: А що ж мені робити, коли вони від мене тікають?
Кор-дент: А чому вони тікають?
ОГІРОК: Бо я їх щипаю! (щипає кор-дента)
Кор-дент (підстрибує від болю) Ой, болюче!
Кор-дент: А навіщо ж щипати?
ОГІРОК: Так я перевіряю, чи дівчина соковита.
От ви – худа, як тріска.
Кор-дент: Та хай на вашому городі росте тільки берізка!
А як будете дівчат щипати, то довго
прийдеться вам свою половинку шукати.

Кор-дент: Які ваші парубоцькі справи, пане БУРЯК?
БУРЯК: Погані, бо дівчата почали називати мене дядьком.
Кор-дент: Можливо вам слід шукати не дівицю, а гарну молодицю.
БУРЯК: Якщо сьогодні отримаю гарбуза, то напевно так і зроблю.

Кор-дент: Пане ЧАСНИК! Кажуть, що ви вмієте казати дівчатам теплі слова!
ЧАСНИК: Я такий!
Кор-дент: Скажіть їх нашим гостям.
ЧАСНИК: Кожух, шапка, рукавиці, валянки.
Кор-дент: Бачу ви вже підготувалися до зими.
А от до сватання невпевнена.
ЧАСНИК: Поживем – побачим.

Кор-дент: Пане БУДЯК! Що ви будете робити, якщо вам сьогодні відмовлять?
БУДЯК: Як що? Піду свататись до іншої!
Кор-дент: А якщо і там відмовлять?
БУДЯК: Буду шукати доти, доки не знайду.
Кор-дент: Бажаю вам успіхів.
З вами була кореспондент ЩИРИЧКА з газети «Наш город».
Студія! Як картинка?
(Голос із залу): Чудова!

(З’являються БУР’ЯНИ. Щиричка підходить до них)
ЩИРИЧКА: Вас також запросили на сватання?
БУР’ЯНИ: Нас не кличуть, ми самі приходимо!
ЩИРИЦЯ: Я – Щириця, Я – Щириця
Царювать мені годиться.
Як засіюсь я на грядці
Не піддамсь сталевій сапці.
ЛОБОДА: А я – Лобода міцна!
Славного роду бур’янів княжна.
Якщо на городі нема господині,
То ми з Щирицею царюватимем там віднині.
БЕРІЗКА: А я – в’юнка Берізка!
Всі рослини обплету!
А біленькими дзвіночками
Всіх їх спати укладу.

ЩИРИЦЯ, ЛОБОДА, БЕРІЗКА: Нашого роду по всьому городу!

РІПКА: Почула я, що у вас свято,
А моїх родичів тут багато.
Росту я на сусідньому городі,
Поважають мене в народі.
Ось якого зросту я!
Називаюсь Ріпка – Я
Кругленька, ще й жовтенька,
Кріпка і солодка.
На городі мене рвуть
І до столу подають.
Хто мене з землі добуде,
Той здоровим й сильним буде!
КОЛОСОК: Колос – колосочок
Жита і пшениці вершочок,
А вашого соняшника
Найкращий дружочок.
Хочу бути свіжим хлібом
Людям до обіду.
Хочу бути на столі
В свято короваєм,
Щоб господарі раділи
Новим урожаєм.
КОНИК: А я коник – стрибунець,
Славний хлопець – молодець.
Маю хатку на межі
І тут сусіди мої всі.
Люблю я між травами стрибати
І грою на скрипочці
Сусідів звеселяти.

(Коник грає на скрипці)

ГІРЧИЧКА: А я біленька гірчичка
Роду капустяного славна дівичка.
Маю стебельце пряменьке,
В горі ж воно галузистеньке.
У китички зібрані мої жовті квітки.
А плоди сховались у шаблевидні стручки.
(Гірчичка виконує пісню «Ой вийду я на вулицю», подружки танцюють)

Ой вийду я на вулицю: гарна я!
Туди - сюди повернуся: гарна я!

Кругом себе оглянуся: гарна я!
Яка була моя мати, така й я!

Приїхали із Києва паничі,
Та привезли вони мені калачі.

А я тії калачики прийняла,
А паничів за ворота вигнала.

Ой вийду я на вулицю: гарна я!
Туди - сюди повернуся: гарна я!

ГАРБУЗ: Годі доню танцювати, пора вже женихів зустрічати.
МОРКВИНКА: Без подружок я не можу, хай вони поможуть.
ГАРБУЗ: Хай допомагають.

МОРКВИНКА (представляє подруг): Принцеса КАПУСТИНКА!
Принцес для представлення виводять принци.

КАПУСТИНКА: Я Капусточка біленька, в супі й борщику смачненька
Вузлувата і листатенька.
А як доспію, то ще й головатенька.
На одній нозі зростаю, зате сто сорочок маю.
1 розумник: Мені капустою лікували опік на руці.
2 розумник: А мене заставили полоскати горло капустяним соком.
3 розумник: А я люблю салат з капусти.
1 і 2 розумники: І я люблю Капусточку!

МОРКВИНКА: Принцеса КАРТОПЛИНКА!
КАРТОПЛИНКА: Картопелька всім в пригоді, я ж найсмачніша на городі.
Копни на городі раз і два, і побачиш в глибині
У сіренькому вбранні картоплиночки рясні.
1 розумник: Моя мама з потертої сирої картоплі робила
маску, косметичну, для лиця.
2 розумник: І мені робили маску для лиця.
1 розумник: А тобі навіщо?
2 розумник: Без капелюшки загорала і спекла лице.
3 розумник: А я люблю картоплю! Смажену, відварену, товчену,
в супі, в борщі, в салатах.
1 і 2 розумники: І я люблю Картопельку!

МОРКВИНКА: Принцеса КВАСОЛИНКА!
КВАСОЛИНКА: Хто квасолі з вас не знає? Кожен їв її не раз.
Стручків у мене багато, всі вони великі, всі вони лапаті.
А в стручку лише однім квасолинок буває аж сім.
1 розумник: Кажуть, в лушпинні квасолі є кобальт, нікель, кремній, мідь.
Це метали.
2 розумник: А я чув, що у стиглих плодах квасолі також є метали.
І мідь, і цинк. А ще є калій і фосфор.
3 розумник: А я люблю відварену квасольку, з підсмаженою цибулькою, кетчупом.
1 і 2 розумники: І я люблю Квасолю!

МОРКВИНКА: Принцеса ЦИБУЛЬКА!
ЦИБУЛИНКА: Тихо, тихо, Квасолина, і дорослий, і дитина знає
Що я – Цибулина.
Я завжди потрібна людям, як приправа в кожнім блюді.
Не біда, що ніс щипаю,
Зате від грипу захищаю.
1 розумник (вбігає і плаче): Ой-йо-йой! (2-3 рази)
2 розумник: Що трапилося?
1 розумник: Вона щипається!
2 розумник: Хто вона?
1 розумник: Цибуля! Ріпчаста!
2 розумник: А-аааааа! Вона мене також щипала.
1 розумник: І тебе?
2 розумник: І мене!
3 розумник: А мене ні, бо я купаю її в холодній воді.
1 і 2 розумники: І ми купатимемо!

МОРКВИНКА: Принцеса КУКУРУЗКА!
КУКУРУЗКА: Висока, мов гай, я у полі зростаю,
А листя, мов гілля, додолу згинаю.
На городі я також росту, русі коси розплету,
А в зеленії хустинки золоті вплету зернинки.
1 розумник: Я робила з кукурудзяних початків лялечок.
2 розумник: І я їх робила.
3 розумник: А я люблю відварені початки кукурудзи.
1 і 2 розумники: І ми любимо Кукурузку!

МОРКВИНКА: Принцеса ПЕТРУШЕЧКА!
ПЕТРУШЕЧКА: Для морквиці я сестриця,
Лиш на вроду білолиця.
Росту я під землею, а кучері мої над нею.
Люблять мене суп і юшка,
А ім’я моє – Петрушка.
1 розумник: Мені соком петрушки укуси від комарів змащували.
2 розумник: А моя мама відбілює лице відваром з петрушки.
3 розумник: А я люблю петрушку в юшці, в супі, в салатах.
1 і 2 розумники: І ми любимо Петрушку!

МОРКВИНКА: Принцеса РЕДИСОЧКА!
РЕДИСОЧКА: Я кругленька, червоненька, з хвостиком тоненьким.
Я у Франції вродилась, в цілім світі полюбилась.
Означаю корінець – ось і загадці кінець.
Я із далека і зблизька, називаюсь я – Редиска.
1 розумник: Мені лікували кашель соком редиски і медом.
2 розумник: А моя бабуся каже, що редька покращує пам’ять.
3 розумник: А мені редька надає апетиту.
1 розумник: Ти ж і так не худа.
3 розумник: Бабуся каже, що хорошого повинно бути побільше.
1і 2 розумники: Спасибі, бабусю, за гарну пораду!

1 ведуча: Увага! Заморські принци і королевичі.
2 ведуча: Городні сеньйори і царевичі:
1 ведуча: Огірок, Буряк, Кавун, Будяк,
2 ведуча: Баклажан, Соняшник, Помідор і Часник

1 ведуча: Принц Огірок. Його батьки родом із Індії. Свіжі, квашені, мариновані огірки користуються великою любов’ю нашого народу.
ЩИРИЧКА: Для своєї презентації принц Огірок обрав пісню
«По дорозі жук».
ГІРЧИЧКА: Хай побачить Морквинка, який парубок моторний.

ОГІРОК (співає):
І. По дорозі жук, жук, по дорозі чорний…
Подивися, дівчинонько, який я моторний! – 2 р. (повтор з хлопцями)
ІІ. Який я моторний і у кого вдався,
Хіба ж даси купу грошей, щоб поженихався. – 2 р.

МОРКВИНКА (співає):
ІІІ. По дорозі галка, по дорозі чорна…
Подивися ж, козаченьку, яка я моторна! – 2 р. (повтор з дівчатами)
ІV. Яка я моторна, гнучка, чорноброва.
Як побачиш – аж заплачеш, що я вередлива. – 2 р.

ОГІРОК: Я прийшов з сусіднього городу.
Я не простого, а шляхетного роду.
А ви, королівно, чарівна та гожа.
На жодну мою знайому не схожа.
Я вам подарую свій власний портрет
Я тут, як картинка, а ще я – поет.
(Огірок дає свій портрет Морквинці, а вона передає його подругам)
МОРКВИНКА: Який-такий ти стрімкий! Нащо здався мені такий!
Йди геть! Не любий ти мені. І скажу тобі я «НІ!»
ОГІРОК (до МОРКВИНКИ): Ти бачу дівчина соковита,
але дуже вже на язик ядовита.
МОРКВИНКА: Яка вже є.

2 ведуча: Королевич Буряк. Має родичів по всій Україні. З його білого брата виробляють цукор. Наш любить борщ, салати.
ЩИРИЧКА: Чи не помилився королевич, коли обирав цю пісню для своєї презентації?
ГІРЧИЧКА: А про що пісня?
ЩИРИЧКА: Про його невдале попереднє сватання.
БУРЯК (співає):
Мав я раз дівчиноньку чепурненьку,
Любу щебетушечку рум’яненьку,
Гей, гей, га, уха-ха,
Дівчино-рибчино молода (2)

Посилав я старостів у неділю,
Думав, погуляємо на весіллі,
Гей, гей, га, уха-ха,
Дівчино-рибчино молода (2)

Мали повернутися з рушниками,
Але повернулися з гарбузами
Гей, гей, га, уха-ха,
Дівчино-рибчино молода (2)
БУРЯК: Хоч я і звичний городній Буряк
Та ви не зважайте, я- справжній козак.
Вам, люба Морквинко, так буде зі мною
Немов за стіною, та ще й кам’яною.
ПЕТРУШЕЧКА: Будеш жити з ним в неволі! (до Моркви)
(Буряку): Іди собі далі – шукай собі своєї долі.
МОРКВИНКА: Ні, не любий ти мені. І кажу тобі я «Ні!».

БУРЯК: Я тебе не неволю, йду шукати свою долю.

ГІРЧИЧКА (співає):
Небо не зміряне всипане зорями, що то за Божа краса!
Перлами ясними попід тополями грає краплиста роса.
Гай чарівний, ніби променем всипаний, чи загадався чи спить.
Ген на стрункій та високій осичині листя пестливо тремтить.

ЩИРИЧКА: Ти співатимеш за королевича?
ГІРЧИЧКА: Співатиме він, а мені пісня дуже подобається.
ЩИРИЧКА: Тобі пісня подобається, а йому королівні треба сподобатись.

1 ведуча: Татарник звичайний! По-народному – будяк.
Росте по всій території України.
Свіжий сік татарника лікує рани, а настій з квіток лікує очі.

БУДЯК:
1. Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

2. Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Я закоханий просто жах!
Тебе, Морквинко, я носитиму на руках!

МОРКВИНКА: Не торкайсь мене, Будяк! Я боюсь тебе! Ось так.
КУКУРУЗКА: Ти колючий, Будячище! Забирай свої лапища!
БУДЯК: Отак да, отакда! От принцеса – вереда!

2 ведуча: Королевич Кавун. Родом з пустель Південної Африки. Плід кавуна називають ягодою. Сік і м’якуш кавуна виводять з організму людини все шкідливе: камінчики, пісок…

ЩИРИЧКА: Хитрує Кавун!
ГІРЧИЧКА: Як це?
ЩИРИЧКА: Бо співатиме у Вишневому саду, а ягід там
Щ-КА і Г-КА: Багато (кажуть разом)

КАВУН:
Ой у вишневому садочку, (ВСІ)
Там соловейко щебетав:
Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,
Ай-я-я, ох-ох-ох,
Там соловейко щебетав.

Ой у зеленому садочку (ВСІ)
Козак дівчину умовляв.
Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,
Ай-я-я, ох-ох-ох,
Козак дівчину умовляв:

"Ой ти, дівчино чорноброва, -(КАВУН)
Ой чи підеш ти за мене?
Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,
Ай-я-я, ох-ох-ох,
Ой чи підеш ти за мене?"

"Моя матуся тебе знає: -(МОРКВИНКА)
Ти той козак, що все гуляє!
Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,
Ай-я-я, ох-ох-ох,
Ти той козак, що все гуляє".

КАВУН: Я не гуляю, а свою половинку шукаю.
(Всім каже) Зелений, смугастий гладун-балакун
(Морквинці) Дарую вам квітку,а зовуся – Кавун.
МОРКВИНКА: За усіх ти – найтовстіший!
КАВУН: Та дарма, я – найдобріший, соку є багато в мене,
Не дивись, що я зелений.
МОРКВИНКА: Я кажу тобі: «Ні!» Не підходиш ти мені.
КАВУН: Що ж я далі піду й свою половинку знайду.
МОРКВИНКА: Бажаю успіху!

1 ведуча: Увага! Заморський їде молодець, з країни південної, в стравах знавець. Чорнильний він і пишний, мов хан. А звуть його – принц Баклажан

ЩИРИЧКА: Я дізналася, що принц вирішив співати власну пісню.
2 ведуча: Це так. Послухаєм.

БАКЛАЖАН (співає під гітару) :
Моя тьотя живе у Занзібарі.
Працює тьотя на фермі кенгуру.
Я буду, мила, тобі бринькать на гітарі.
Ну і, конечно, на ферму заберу.
(каже Морквинці):
З’явився я із-за граніци.
Тобі, Морквинко, обіцяю життя щасливе, яке маю.

ГАРБУЗ (до ДИНІ): Нащо нам цей падишах! З ним життя не буде! Жах!
ДИНЯ (ГАРБУЗУ): Він не буде жити в парі, буде бринькать на гітарі.
(БАКЛАЖАНУ): Морквинці ти не підходящий! Вибирай інших краще!
МОРКВИНКА: Ні-ні-ні! Не підходиш ти мені.
БАКЛАЖАН: Ти відказуєш мені? Той залишайся в однині.
МОРКВИНКА: Не підходиш ти мені!

2 ведуча: Його родичі з Італії прийшли, там їм назву і дали.
Подивіться, які вони гожі, з яблуками трохи схожі.
Ось тому й назвалися ними, Яблуками золотими.
Сеньйор-Помідор!

ГІРЧИЧКА(співає): Червону руту не шукай вечорами.
ЩИРИЧКА: Це принц співатиме!
ГІРЧИЧКА: А підспівуватимуть усі.

ПОМІДОР (до ведучої): Ой! Не торкніть мене ненароком,
а то так і бризну томатним соком!
(Морквинці співає)

Ти признайся мені, звідки в тебе ці чари,
Я без тебе всі дні у полоні печалі.
Може, десь у лісах ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла і мене зчарувала?

Приспів:
Червону руту не шукай вечорами.
Ти у мене єдина, тільки ти, повір.
Бо твоя врода – то є чистая вода,
То є бистрая вода з синіх гір.

Бачу я тебе в снах,
У дібровах зелених,
По забутих стежках
Ти приходиш до мене.
І не треба нести
Мені квітку надії,
Бо давно уже ти
Увійшла в мої мрії.

Я смачненький, кругленький, маю щічки червоненькі.
До смаку я в кожній страві, роблять соки і приправи.
Соус, борщик і салат люди з радістю їдять.

МОРКВИНКА: Йди до тих, хто тебе любить!
Не підходиш ти мені. І кажу тобі я «Ні!»
ПОМІДОР: Більш не явишся мені, ти, у сні.
МОРКВИНКА: Не явлюсь!

1 ведуча: Що то за голова, що тільки зуби й борода?
2 ведуча: То царевич Часник із Середньої Азії до нас проник.
А поруч з ним його сестриця, білозуба Цибулька-дівиця.

1 ведуча: Царевич Часник.

ГІРЧИЧКА (співає): Я ж тебе підманула, я ж тебе підвела…
ЩИРИЧКА: Кого це ти підманула?
ГІРЧИЧКА: Був тут один.

ЧАСНИК (співає):

Ти сказала: в понеділок
Підем разом по барвінок.
Я прийшов – тебе нема,
Підманула, підвела!

Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!

Ти сказала: у вівторок
Поцілуєш разів сорок,
Я прийшов – тебе нема, –
Підманула, підвела!

Приспів.

Ти сказала: у середу
Підем разом по череду.
Я прийшов – тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів.

Ти сказала: у четвер
Підем разом на спацер.
Я прийшов – тебе нема,
Підманула, підвела!

Приспів

(Морквинці): Я часник білозубий, ви мене не бійтесь, люди.
Хоч гіркий я та корисний, всім мене потрібно їсти.
Хто мій зуб з’їдає сміло, буде мати зуби білі.
Хто мене часто смакує, тому я здоров’я дарую.

МОРКВИНКА: Про грип не чула я ніколи, а тепер у носі коле!
Апчхи! Не підходиш ти мені, і кажу тобі я «НІ!»
ЧАСНИК: Ти обіцянки давала, я думав, що кохала.
МОРКИНКА: Не кохала!

1 ведуча: На городі у нас росте Сонце ясне, золоте.
Жовте око, жовті вії, та чомусь воно не гріє.
2 ведуча: То золотом соняшник світиться.
Звичку він хорошу має, за сонечком голівку повертає.
1 ведуча: Царевич Соняшник!
СОНЯШНИК: Парубійко я вродливий, дуже гарний, не шкодливий.
І росту собі на волі, на городі і у полі.
Квіт до сонця повертаю, за те й назву собі маю.
І олію з мене б’ють, і макуху дістають.
І в веселий свята час дам щось кожному із вас.
(Соняшник підходить до королівської сім’ї і пригощає насінням соняшника).
СОНЯШНИК: Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш – забувай, забувай.
МОРКВИНКА: Нехай шумить, ще й гуде,
Кого люблю – мій буде, мій буде.
СОНЯШНИК: Ой дівчино, серце моє,
Чи ти підеш за мене, за мене?
МОРКВИНКА: Не піду я за тебе,
Нема хати у тебе, у тебе.
СОНЯШНИК: Підем, серце, в чужую,
Доки свою збудую, збудую.
МОРКВИНКА: Постав хату з лободи,
А в чужую не веди, не веди.

СОНЯШНИК: Жди, Морквинко, доки я збудую хату,
А тоді пришлю сватів чубатих,
Моїх друзів – колосків вусатих,
Хліб святий від них приймеш,
А їх уважно вислухаєш
І тоді ми заспіваємо!
СОНЯШНИК (співає):
Чорні очка, чорні очка,
Як терен
Чорні очка, як терен,
Як терен, як терен.
Коли ж ми ся поберем, поберем?

МОРКВИНКА (співає):
Поберемся, поберемся в неділю
Поберемся в неділю,
В неділю, в неділю.
Маю на тя надію, надію

СОНЯШНИК: А що за сватання та без танцю

Танець «Гречаники»

Категорія: Класні виховні заходи | Додав: margueritte (09.02.2016) | Автор: Шевчук Віра Філімонівна E
Переглядів: 587 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!