Сценарій "Українські вечорниці" - Класні виховні заходи - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи [ Додати статтю ]

Сценарій "Українські вечорниці"
Українські вечорниці

(Піч, стіл, лавки, горщики, рогачі, кочерга, рушники, ряднинки, стільці, відра, коромисло. На заднику сцени – місяць, зорі.)

Дід: Щось добреньке з’їсти хочу
Тільки що - не знаю й сам.

Баба: Голови б ти не морочив!
Що зварила – те й подам.

Дід: Варенички, борщ і каша,
В животі від них бурчить.

Баба: Вередливий став ти, діду,
Що тобі іще зварить?

Дід: Знаю, бабо, ти не сердься,
Я, мабуть, би з’їв оце…
Коровай із борошенця,
А туди ще вбить яйце.

Баба: От же клятий!
Хоч бери й тікай із хати.
Будь по-твоєму, спечу.
(Виходить)

Дід: Ти готуй, стара, швиденько.
Повечеряєм гарненько.
(Баба в мене молодець!)
Але гріх самому їсти
Цей рум’яненький хлібець.

(Входить баба)
Дід: Пам’ятаєш, моя люба,
Як були ми молоді
Напечеш, бувало, хліба –
Повна хата молоді …

Баба: О-о-о…! Танці, співи, сміх до ночі,
Вечорниці… А тепер…?

Наталко, ти вже впоралась по господарству?

Наталка: Впоралась, впоралась.
Вже й темно, зорі зійшли,
А дівчат немає.

(Стук у двері)

Дівчата: Господарю! Господарю! Чи впустите до хати?

Наталка: Піду відчиню! Заходьте! Заходьте!

Дівчата: - Доброго Вам здоров’я, господарі!
- Добрий вечір, тітко Наталко!
- Добрий вечір у вашій хаті!
- Хай вам Бог допомагає!

Баба: Казали Боги, щоб і ви помогли!
І ви будьте здорові. Заходьте!

Дівчата: То ми оце перші прийшли?

Наталка: Атож. Роздягайтеся, готуйтеся. Будьте, як дома.

Дівчата: Я в печі розпалю.
А я попідмітаю долівку.

Наталка: Та що ви? Піч протоплена, хата підметена.
Допоможіть лише вареників наробити.

Дівчата: Та це ми швидко зробимо, та ще всі гуртом!

Наталка: Одарко, а ти візьми відра, коромисло та принеси води свіжої.

Одарка: Добре, принесу водички свіженької.

Наталка: Ну, дівчата, беремось за вареники!

(Сідають за стіл, розмовляють, роблять вареники)

Баба: Щось вас сьогодні не густо.
Парубки десь забарились.

Дівчата: Та й дівчата не всі прийшли.
- Катря заміж вийшла, то вже й не прийде.
- Оленка з Петром від людей ховаються.
- Мотря з Галиною до тітки Варки на вечорниці завжди бігають. Їм туди ближче.
- А Галину мати не пустила.
Казала: «Як підеш, то як візьму батога, то битиму,
ой битиму!»
- Мене теж мати раніше била.

(Дівчата співають пісню «Била мене мати» і водночас ліплять вареники)

(Стук у двері — парубки прийшли)

Хлопці: Господарю! Чи впустите до хати?
Вміємо співати, танцювати!
Баба: Заходьте, хлопці!

Хлопці: - Добрий вечір, господине!
- Добрий вечір, господарю!
- Мир у вашу хату!
- Будьте ласка нас прийняти! Бог вам дасть зарплату!
- Чули ми, що у вашій хаті сьогодні вечорниці.
- А ви нас зустрічайте, пригощайте вареничками смачними та масними.

Дід і баба (співають та пританцьовують)

Варенички непогані. Варенички у сметані.

Хлопці: Вечорниці починаймо,
Славну пісню заспіваймо!

(Виконується пісня «Ой, є в лісі калина»)

Катря: Мені сьогодні такий сон приснився!
Ніби йду я полем, а назустріч, далеко-далеко, парубок! Та такий гарний! Чорнявий! Високий!
Я задивилася на нього, спотикнулась і впала…
А він підходить і руку подає…

Дівчина: І що?

Катря: (сердито) Та!.. Мати розбудила! Корову доїти!
До чого це, тітко Наталко?

Наталка: А до того, що заміж ти хочеш. От що, Катре!

Катря: Та ви все жартуєте!

Дівчина: А я знаю, як на хлопців ворожити!

Дівчата: Як?

Дівчина: Треба напекти балабушок – кожна дівчина одну. Потім розкласти їх на долівці, випустити собаку, чию балабушку першу з’їсть, та дівчина й вийде перша заміж.

Дівчина: Так балабушок у нас немає!

Дівчата: От біда! А вареники підійдуть?

Наталка: Підійдуть! Дівчата, беріть по варенику та позначте кожна свій. Розкладайте на рушнику!

(Заходить Одарка з коромислом та відрами)

Дівчина: Одарко, ти, мабуть, заснула біля криниці чи що?

Одарка: Та!... Роман причепився, з відер воду виливав! Отам, у полі…

(Дівчата співають пісню «Ой у полі криниченька»)

Одарка: А чого це ви вареники на долівці порозкладали?

Дівчина: Ворожити будемо! Клади й свого! Слухай, треба випустити собаку і чийого першого
вареника з’їсть, та дівчина першою і вийде заміж.

Одарка: (здивовано) У цьому році?

Дівчина: Авжеж!

Одарка: Так впускайте ж Сірка!

Наталка: Та нема ж Сірка дома. Ще на тому тижні світ за очі забіг – старий був. Останнім часом так і з будки не вилазив.

Дівчина: Що ж його робити? Одарко, а Роман ще коло криниці?

Одарка: Мабуть, ще там. Я ж води так і не набрала. А навіщо він тобі?

Дівчина: А ми його замість пса використаємо! Він же не знає, де чий вареник, от хай і з їсть.
Одарко, гукай Романа.

Одарка: (гукає) Ром-а-а-а-н-е-е-е!
Рома-а-а-а-н-е-е-е!

(Заходить Роман)

Роман: Чого тобі? Добрий вечір! Доброго здоров’ я всім!

Дівчина: От що, Романе! Бачиш вареники?

Роман: Ну, бачу!

Дівчина: Ото ж бери одного та й з’ їж, чи два, а то й всі поїж.

Роман: Та я не голодний!

Дівчина: Дівчата ворожать, просять, з’їж!

Всі дівчата: З’ їж, Романе!

Роман: От причепились! Ну, добре вже, з’ їм.
(Пробує руками) Холодні вже. О, оцей найтепліший. З’ їм цей.

(Дівчата сміються)

Роман: А чого це ви хихикаєте?

Дівчина: Та з’ їв ти вареника Мотриного, то в цьому році вона першою й вийде заміж.

Роман: Опа! То скоро й на весіллі погуляємо!

Дівчина: Дівчата, давайте затанцюємо. Нехай наша баба молодість згадає.

(Виконується танок)

Хлопець: А я оце йшов вулицею, коли це чую:
Хто це стукає завзято
до кожного дому?
То гукають жовтенята:
— Збір металолому!
На порозі вже хлоп’ ята.
А бабуся з печі:
— Ой, скоріш би поховати
Всі залізні речі!
Бо в сусідки у Варвари
Жовтенята з дому
Потягли і самовара
До металолому…
— Не турбуйтеся задаром!-
Каже їй Пилипко,-
Як немає самовара ---
Можем взяти й ліжко!

Хлопець: Бабусю, а ваша онука ходила до школи?

Баба: Ходила.

Хлопець: Ото, мабуть, я її і не впізнав.

Нашу Нату не впізнати,---
Модна зачіска у Нати.
Дивна зачіска нова:
Розкуйовджене волосся,-
На всі боки піднялося,-
Мов копиця, голова!
Ната в класі йде до парти,
А навколо смішки-жарти.
- Звідки зачіски нові?
Посміхнувся Боря хитро:
- Це, мабуть, від того вітру,
Що у неї в голові!

Парубок: А мені було:
Пірнув аж на дно я
У море студене,
Аж раптом: акула
Прямує до мене.
Роззявила пащу,
Як тільки могла…
А я тут як свисну! –
Вона й утекла!

Молодь: А як же ти свиснуть
На дні умудрився?
Ти, часом, не в рака
Свистіти навчився?

Гумореска (два виконавці)

— Ти давно сидиш з вудками на Дніпрі?
— Та не дуже, - від ранкової зорі.
— А чому нема улову в рибака?
— Не ловив я. Вчив я плавать черв’ яка.

Хлопець: А яке ж свято без снігу?
Подивіться за вікно.
Падає тихесенько сніг-сніжок.

(Виконується пісня «Перший сніг»)

Дівчина: Така завірюха надворі піднялася!
Закрий щільніш кватирку, Борю,
Бо дуже холодно надворі.

Боря: А як закрить її щільніше,
Хіба надворі потепліша?

Дід: А послухайте, що вам старий розкаже,
- Скажи, зозуле, скільки літ?
- Ку-ку! – зозуля у отвіт.
Панько сміється:
- Дуже мало! – всього два роки накувала!
Сестричка ж мовила Паньку:
- Я знаю, чому тут два ку-ку!
Від неї правду ти почув:
Два роки ти у другім був.

Дівчина: Мне хустиночку в руці,
Гірко плаче Віра:
В мене п ять було стільців, -
А тепер – чотири.
Взявся братик рахувать:
- 1, 2, 3, 4, 5!
- Віро! Плакати облиш: ти ж на п’ ятому
сидиш!

Хлопець: Хлопці, дівчата, я вчора з поросятами балакав.
- Не впізнать вас, поросята,
Ви чистенькі, мов качата,
- Ми сьогодні покупались,
На хро-хроніку знімались.

Дівчина: Гей, дівчата, парубки, нумо грати у сніжки!

(Грають у сніжки, потім виконують пісню «Свято зими»)

Дівчина: А у баби Гапки так уже і квочка сидить.
Бабуся каже: - Глянь в гніздечко!
Курчатко клюнуло з яєчка.
- Пита здивовано внуча:
- А влізло як туди курча?

Хлопець: Розказали про курча,
А я вам про цапка.
У цапка борідка сива,
Шолудлива, некрасива
І на ній мов павучки,
Реп’яшки та колючки.
- Так, - кажу я, - не годиться!
Треба, цапе, поголиться!
А цапок мені таке:
- Ме – ке – ке!
Ніби каже: - Розумію,
Та голитися не вмію…

Парубок: - Ого! Де це ти порвав штани?
Лазив знов по кавуни?
- Кавуни не винні:
Лазив я по дині.

Молодь: Розплакалось хлопча:
- Я хочу калача!
- Та он же калачі, -
Візьми їх у печі!
- Не хочу! Їж сама!
Я думав їх нема!

Молодь: Хлопці, дівчата, хто відгадає загадку?
Я голочками вкрита.
Без листя деревинка.
Мій дім – лісок хороший.
Скажи, хто я?

Дівчина: Молодці, швидко відгадали.

(Співають пісню «Ой ялинко, зелененька»)

Парубок: Щось ми, хлопці, засиділись.
Гей, музики, заграйте такої,
Щоб аж у хаті було тісно.

(Виконується гопачок. В цей час Семен засинає на стільці.)

Дівчина: Хлопці, дівчата, дивіться!
Наш Семен заснув!

Семен: - Га! Що? Я не спав!

Дівчина: Ти спиш, Семене, при вікні?

Семен: Ні!

Дівчина: То, може, плачеш в тишині?

Семен: Ні!

Дівчина: Одержав вісті ти сумні?

Семен: Ні!

Дівчина: А двійок не було в ці дні?

Семен: Ні!

Дівчина: То просто думаєш, дивак!

Семен: Так.

Дівчина: Про що ж ти думаєш, Семене?

Семен: ( відштовхує дівчину) (Сердито)
Щоб відчепилась ти від мене!

Дівчина: Вже й вечірній морок висне.
Нічка зорі запалила.
Українська наша пісня
Серце й душу звеселила.

(Виконується пісня «Ой, чий то кінь стоїть»)

Баба: Гарні вечорниці в нашій хаті!
Добре, що прийшли до нас на вечорниці.
Бачу, вмієте веселитись, жартувати, танцювати.

Дід: І ми, старі, згадали свою молодість.
Та на порожній шлунок не довго жартуватимеш.
А що, бабо, вареники готові?

Баба: Готові. То ж сідайте до столу, будь-ласка.

Баба: А глядачів скільки у залі?
То це теж наші готі,
І по очах бачу, теж вареничків хочуть.
Зараз, зараз скуштуєте.
Дівчата, пригощайте гостей.
(Дівчата роздають вареники)

Дівчина: Ой, мабуть, давайте, люди,
За гостину дякувати будем
І за те, що гарно приймали.
І за те, що смачно частували.

Хлопець: Нехай ваша добра хата
Буде радістю багата
І ділами, й пирогами,
І гостями, і друзями.

Дівчина: А ще бажаємо сили,
Щоб ніколи не хворіли,
Щоб люди поважали,
Щоб діти шанували.

Хлопець: Щастя, здоров’я не на один рік,
А на цілий вік!

Всі: З Новим роком!

(Виконується пісня «Новий рік»)

Дівчина: Отакі-то вечорниці!
Добраніч, господарі!

Всі: На все добре!

Хлопець: А на прощання заспіваємо ще пісню та й
розійдемося по домівках.

(Виконується пісня «Розпрягайте, хлопці, коней») 

Меденець Поліна Іванівна, вчитель початкових класів  Червоноіванівська загальноосвітня середня школа


Джерело: http://kr-suzirya.edukit.dp.ua/downloadcenter/
Категорія: Класні виховні заходи | Додав: medenets_o (14.03.2014) | Автор: Меденець Поліна Іванівна E W
Переглядів: 3801 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!