Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи | [ Додати статтю ] |
Сценарій "Українські вечорниці"
Українські вечорниці (Піч, стіл, лавки, горщики, рогачі, кочерга, рушники, ряднинки, стільці, відра, коромисло. На заднику сцени – місяць, зорі.) Дід: Щось добреньке з’їсти хочу Тільки що - не знаю й сам. Баба: Голови б ти не морочив! Що зварила – те й подам. Дід: Варенички, борщ і каша, В животі від них бурчить. Баба: Вередливий став ти, діду, Що тобі іще зварить? Дід: Знаю, бабо, ти не сердься, Я, мабуть, би з’їв оце… Коровай із борошенця, А туди ще вбить яйце. Баба: От же клятий! Хоч бери й тікай із хати. Будь по-твоєму, спечу. (Виходить) Дід: Ти готуй, стара, швиденько. Повечеряєм гарненько. (Баба в мене молодець!) Але гріх самому їсти Цей рум’яненький хлібець. (Входить баба) Дід: Пам’ятаєш, моя люба, Як були ми молоді Напечеш, бувало, хліба – Повна хата молоді … Баба: О-о-о…! Танці, співи, сміх до ночі, Вечорниці… А тепер…? Наталко, ти вже впоралась по господарству? Наталка: Впоралась, впоралась. Вже й темно, зорі зійшли, А дівчат немає. (Стук у двері) Дівчата: Господарю! Господарю! Чи впустите до хати? Наталка: Піду відчиню! Заходьте! Заходьте! Дівчата: - Доброго Вам здоров’я, господарі! - Добрий вечір, тітко Наталко! - Добрий вечір у вашій хаті! - Хай вам Бог допомагає! Баба: Казали Боги, щоб і ви помогли! І ви будьте здорові. Заходьте! Дівчата: То ми оце перші прийшли? Наталка: Атож. Роздягайтеся, готуйтеся. Будьте, як дома. Дівчата: Я в печі розпалю. А я попідмітаю долівку. Наталка: Та що ви? Піч протоплена, хата підметена.
Допоможіть лише вареників наробити. Дівчата: Та це ми швидко зробимо, та ще всі гуртом! Наталка: Одарко, а ти візьми відра, коромисло та принеси води свіжої. Одарка: Добре, принесу водички свіженької. Наталка: Ну, дівчата, беремось за вареники! (Сідають за стіл, розмовляють, роблять вареники) Баба: Щось вас сьогодні не густо. Парубки десь забарились. Дівчата: Та й дівчата не всі прийшли. - Катря заміж вийшла, то вже й не прийде. - Оленка з Петром від людей ховаються. - Мотря з Галиною до тітки Варки на вечорниці завжди бігають. Їм туди ближче. - А Галину мати не пустила. Казала: «Як підеш, то як візьму батога, то битиму, ой битиму!» - Мене теж мати раніше била. (Дівчата співають пісню «Била мене мати» і водночас ліплять вареники) (Стук у двері — парубки прийшли) Хлопці: Господарю! Чи впустите до хати? Вміємо співати, танцювати! Баба: Заходьте, хлопці! Хлопці: - Добрий вечір, господине! - Добрий вечір, господарю! - Мир у вашу хату! - Будьте ласка нас прийняти! Бог вам дасть зарплату! - Чули ми, що у вашій хаті сьогодні вечорниці. - А ви нас зустрічайте, пригощайте вареничками смачними та масними. Дід і баба (співають та пританцьовують) Варенички непогані. Варенички у сметані. Хлопці: Вечорниці починаймо, Славну пісню заспіваймо! (Виконується пісня «Ой, є в лісі калина») Катря: Мені сьогодні такий сон приснився! Ніби йду я полем, а назустріч, далеко-далеко, парубок! Та такий гарний! Чорнявий! Високий! Я задивилася на нього, спотикнулась і впала… А він підходить і руку подає… Дівчина: І що? Катря: (сердито) Та!.. Мати розбудила! Корову доїти! До чого це, тітко Наталко? Наталка: А до того, що заміж ти хочеш. От що, Катре! Катря: Та ви все жартуєте! Дівчина: А я знаю, як на хлопців ворожити! Дівчата: Як? Дівчина: Треба напекти балабушок – кожна дівчина одну. Потім розкласти їх на долівці, випустити собаку, чию балабушку першу з’їсть, та дівчина й вийде перша заміж. Дівчина: Так балабушок у нас немає! Дівчата: От біда! А вареники підійдуть? Наталка: Підійдуть! Дівчата, беріть по варенику та позначте кожна свій. Розкладайте на рушнику! (Заходить Одарка з коромислом та відрами) Дівчина: Одарко, ти, мабуть, заснула біля криниці чи що? Одарка: Та!... Роман причепився, з відер воду виливав! Отам, у полі… (Дівчата співають пісню «Ой у полі криниченька») Одарка: А чого це ви вареники на долівці порозкладали? Дівчина: Ворожити будемо! Клади й свого! Слухай, треба випустити собаку і чийого першого вареника з’їсть, та дівчина першою і вийде заміж. Одарка: (здивовано) У цьому році? Дівчина: Авжеж! Одарка: Так впускайте ж Сірка! Наталка: Та нема ж Сірка дома. Ще на тому тижні світ за очі забіг – старий був. Останнім часом так і з будки не вилазив. Дівчина: Що ж його робити? Одарко, а Роман ще коло криниці? Одарка: Мабуть, ще там. Я ж води так і не набрала. А навіщо він тобі? Дівчина: А ми його замість пса використаємо! Він же не знає, де чий вареник, от хай і з їсть. Одарко, гукай Романа. Одарка: (гукає) Ром-а-а-а-н-е-е-е! Рома-а-а-а-н-е-е-е! (Заходить Роман) Роман: Чого тобі? Добрий вечір! Доброго здоров’ я всім! Дівчина: От що, Романе! Бачиш вареники? Роман: Ну, бачу! Дівчина: Ото ж бери одного та й з’ їж, чи два, а то й всі поїж. Роман: Та я не голодний! Дівчина: Дівчата ворожать, просять, з’їж! Всі дівчата: З’ їж, Романе! Роман: От причепились! Ну, добре вже, з’ їм. (Пробує руками) Холодні вже. О, оцей найтепліший. З’ їм цей. (Дівчата сміються) Роман: А чого це ви хихикаєте? Дівчина: Та з’ їв ти вареника Мотриного, то в цьому році вона першою й вийде заміж. Роман: Опа! То скоро й на весіллі погуляємо! Дівчина: Дівчата, давайте затанцюємо. Нехай наша баба молодість згадає. (Виконується танок) Хлопець: А я оце йшов вулицею, коли це чую: Хто це стукає завзято до кожного дому? То гукають жовтенята: — Збір металолому! На порозі вже хлоп’ ята. А бабуся з печі: — Ой, скоріш би поховати Всі залізні речі! Бо в сусідки у Варвари Жовтенята з дому Потягли і самовара До металолому… — Не турбуйтеся задаром!- Каже їй Пилипко,- Як немає самовара --- Можем взяти й ліжко! Хлопець: Бабусю, а ваша онука ходила до школи? Баба: Ходила. Хлопець: Ото, мабуть, я її і не впізнав. Нашу Нату не впізнати,--- Модна зачіска у Нати. Дивна зачіска нова: Розкуйовджене волосся,- На всі боки піднялося,- Мов копиця, голова! Ната в класі йде до парти, А навколо смішки-жарти. - Звідки зачіски нові? Посміхнувся Боря хитро: - Це, мабуть, від того вітру, Що у неї в голові! Парубок: А мені було: Пірнув аж на дно я У море студене, Аж раптом: акула Прямує до мене. Роззявила пащу, Як тільки могла… А я тут як свисну! – Вона й утекла! Молодь: А як же ти свиснуть На дні умудрився? Ти, часом, не в рака Свистіти навчився? Гумореска (два виконавці) — Ти давно сидиш з вудками на Дніпрі? — Та не дуже, - від ранкової зорі. — А чому нема улову в рибака? — Не ловив я. Вчив я плавать черв’ яка. Хлопець: А яке ж свято без снігу? Подивіться за вікно. Падає тихесенько сніг-сніжок. (Виконується пісня «Перший сніг») Дівчина: Така завірюха надворі піднялася! Закрий щільніш кватирку, Борю, Бо дуже холодно надворі. Боря: А як закрить її щільніше, Хіба надворі потепліша? Дід: А послухайте, що вам старий розкаже, - Скажи, зозуле, скільки літ? - Ку-ку! – зозуля у отвіт. Панько сміється: - Дуже мало! – всього два роки накувала! Сестричка ж мовила Паньку: - Я знаю, чому тут два ку-ку! Від неї правду ти почув: Два роки ти у другім був. Дівчина: Мне хустиночку в руці, Гірко плаче Віра: В мене п ять було стільців, - А тепер – чотири. Взявся братик рахувать: - 1, 2, 3, 4, 5! - Віро! Плакати облиш: ти ж на п’ ятому сидиш! Хлопець: Хлопці, дівчата, я вчора з поросятами балакав. - Не впізнать вас, поросята, Ви чистенькі, мов качата, - Ми сьогодні покупались, На хро-хроніку знімались. Дівчина: Гей, дівчата, парубки, нумо грати у сніжки! (Грають у сніжки, потім виконують пісню «Свято зими») Дівчина: А у баби Гапки так уже і квочка сидить. Бабуся каже: - Глянь в гніздечко! Курчатко клюнуло з яєчка. - Пита здивовано внуча: - А влізло як туди курча? Хлопець: Розказали про курча, А я вам про цапка. У цапка борідка сива, Шолудлива, некрасива І на ній мов павучки, Реп’яшки та колючки. - Так, - кажу я, - не годиться! Треба, цапе, поголиться! А цапок мені таке: - Ме – ке – ке! Ніби каже: - Розумію, Та голитися не вмію… Парубок: - Ого! Де це ти порвав штани? Лазив знов по кавуни? - Кавуни не винні: Лазив я по дині. Молодь: Розплакалось хлопча: - Я хочу калача! - Та он же калачі, - Візьми їх у печі! - Не хочу! Їж сама! Я думав їх нема! Молодь: Хлопці, дівчата, хто відгадає загадку? Я голочками вкрита. Без листя деревинка. Мій дім – лісок хороший. Скажи, хто я? Дівчина: Молодці, швидко відгадали. (Співають пісню «Ой ялинко, зелененька») Парубок: Щось ми, хлопці, засиділись. Гей, музики, заграйте такої, Щоб аж у хаті було тісно. (Виконується гопачок. В цей час Семен засинає на стільці.) Дівчина: Хлопці, дівчата, дивіться! Наш Семен заснув! Семен: - Га! Що? Я не спав! Дівчина: Ти спиш, Семене, при вікні? Семен: Ні! Дівчина: То, може, плачеш в тишині? Семен: Ні! Дівчина: Одержав вісті ти сумні? Семен: Ні! Дівчина: А двійок не було в ці дні? Семен: Ні! Дівчина: То просто думаєш, дивак! Семен: Так. Дівчина: Про що ж ти думаєш, Семене? Семен: ( відштовхує дівчину) (Сердито) Щоб відчепилась ти від мене! Дівчина: Вже й вечірній морок висне. Нічка зорі запалила. Українська наша пісня Серце й душу звеселила. (Виконується пісня «Ой, чий то кінь стоїть») Баба: Гарні вечорниці в нашій хаті! Добре, що прийшли до нас на вечорниці. Бачу, вмієте веселитись, жартувати, танцювати. Дід: І ми, старі, згадали свою молодість. Та на порожній шлунок не довго жартуватимеш. А що, бабо, вареники готові? Баба: Готові. То ж сідайте до столу, будь-ласка. Баба: А глядачів скільки у залі? То це теж наші готі, І по очах бачу, теж вареничків хочуть. Зараз, зараз скуштуєте. Дівчата, пригощайте гостей. (Дівчата роздають вареники) Дівчина: Ой, мабуть, давайте, люди, За гостину дякувати будем І за те, що гарно приймали. І за те, що смачно частували. Хлопець: Нехай ваша добра хата Буде радістю багата І ділами, й пирогами, І гостями, і друзями. Дівчина: А ще бажаємо сили, Щоб ніколи не хворіли, Щоб люди поважали, Щоб діти шанували. Хлопець: Щастя, здоров’я не на один рік, А на цілий вік! Всі: З Новим роком! (Виконується пісня «Новий рік») Дівчина: Отакі-то вечорниці! Добраніч, господарі! Всі: На все добре! Хлопець: А на прощання заспіваємо ще пісню та й розійдемося по домівках. (Виконується пісня «Розпрягайте, хлопці, коней») Меденець Поліна Іванівна, вчитель початкових класів Червоноіванівська загальноосвітня середня школа Джерело: http://kr-suzirya.edukit.dp.ua/downloadcenter/ | |
| Переглядів: 5936 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |