Шануй природу усюди і завжди - Класні виховні заходи - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи [ Додати статтю ]

Шануй природу усюди і завжди

Тема: Шануймо природу усюди й завжди.
Мета: узагальнити й розширити знання учнів про значення рослин і тварин у природі, на конкретних прикладах показати вплив людей на природу рідного краю. Виховувати бережливе господарське ставлення до природи, потребу у збереженні та збагаченні природних багатств.
Обладнання: аудіозаписи пташиних голосів та музики, малюнки птахів, пейзажи; парасолі для танцю, коробки та пляшки з написами.

У виховному заході задіяні учні старших класів: продавець повітря; покупці.

                                                                            Хід заняття:

 

Катерина.
Цей ліс живий. У нього добрі очі,
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
Літопис тиші пишуть у траві.
Іван
Дубовий Нестор дивиться крізь пальці
На білі вальси радісних беріз,
І сонний гриб в смарагдовій куфайці
Дощу напився і за день підріс.

Олександра
Малі озерця блискають незлісно,
Колише хмара втомлені громи.
Поїдемо поговорити з лісом —
Він таємницями поділиться з людьми.
Учитель. Добрий день, друзі. Сьгоднішня наша зустріч носить пізнавальний характер. Вона допоможе збагнути сучасні проблеми природи та її захисту. Чи задумувалися ви над тим, як багато об'єднує в собі одне слово — «природа»? Сонце, земля, вода, повітря, рослини і тварини — усе живе і неживе, воно нерозривно взаємопов'язане і називається природою. Степи, болота, гори й пустелі, моря й малі джерельця, найменша пташка і величезний слон, могутній дуб та тонка билинка не можуть існувати одне без одного.
Бліц – розминка:
• Яка зараз пора року?
• Який зараз місяць?
• Що належить до живої природи?
• Що належить до неживої природи?
• Яка найбільша річка в Україні?
• Які гори на Україні ви знаєте?
Учитель. Діти, що ж може статися, якщо не піклуватися та не шанувати природу?
Михайло
Зачудована ти? Подивись навкруги!
Де ж ота первозданність природи?
Під кислотним дощем погоріли луги
І в гріхах вимирають народи.
На сцену виходить Продавець повітря! На грудях у нього лоток зі складеними парасольками, коробками з написом «Чисте повітря», пляшками з яскравою етикеткою «Жива вода».
Продавець повітря. Чисте гірське повітря! Купуйте «живу воду». «Остання жива вода на Землі». Парасольки від кислотних дощів для всіх і для кожного! Купуйте цілюще чисте гірське повітря! Тільки у нас! Натуральна «жива вода».
На сцену вибігають покупці.
Продавець повітря. (зрадів покупцям). Купуйте парасольки від кислотни дощів. «Живу воду». Останню «живу воду» на Землі!
Катерина . Парасольки від кислотного дощу?
Іван . Жива вода?
Олександра. Чисте повітря?
Продавець повітря. (з сумом). Саме! Останні екземпляри. Тільки у нас! Поспішайте! Купуйте носові хустинки від смогу.
Михайло . Навіщо?
Ксенія . Кому потрібна «жива вода»?
Артем. Все це бабусині казки!
Продавець повітря. (з сумом). Бабусені казки… Ні, молоді люди, це вже не казки, це сумна статистика. Ще трохи і на Землі не залишиться ні краплини справжньої чистої води, котру я називаю «живою». А за один вдих скоро доведеться платити таку ціну!
Катерина. Яку ж?
Продавець. Навіть страшно вимовити… Ціною всьому може стати людське життя! Наше й наших дітей…
Іван . Та він знущається з нас! Яка нісенітниця! Носові хустинки від смогу, парасольки від кислотних дощів.
Продавець. Так – так чудові парасольки від кислотних дощів.
Олександра. Та він божевільний!
Михайло. Повітря о-о-он скільки!
Артем. А води? Пий – не хочу! І все безкоштовно.
Софія. Та він звичайний шахрай!
Катерина . Ходімо, не має про що з ним розмовляти!
Максим . На наш вік всього вистачить!
Продавець. А після вас?
Іван. Що буде після – нікому не відомо…
Олександра. Після нас – хоч потоп!
(Пісня під мелодію «Зранку до ночі» Пономарьова)
Зранку до ночі давить дим очі,
Зранку до ночі давлять дими.
Скоро, скоро, скоро, скоро наші очі
Вже не побачать квітучих ланів.
Продавець. Люди! Невже вам не страшно?
Продавець. Ось… Я ж казав, кислотний дощ!
5-й покупець. Накаркав!
6-й покупець. Не може бути!
Продавець. Швидше беріть парасольки! Це страшний дощ. Від нього шкіра стає сірою, життя згасає…
Артем. Ущипніть мене, я , мабуть, сплю.
Продавець. Ні –ні, це останнє попередження! Скоріше беріть парасольки!
Михайло. Мені страшно.
Продавець. Страшно… Скоро лише в кіно можна буде побачити світанки й присмерки, лише в музеях збережеться чисте повітря й жива вода, ранкова роса й грибний дощ… Та й хто буде ходити в такі музеї?
Максим. А сонце?
Софія. Невже зникнуть птахи?
Михайло. І ми ніколи не побачимо проліски?
Катерина Не вдихнемо аромат конвалії?
Артем. Не зануримося у холодну воду?
Надія. Як же так? Це несправедливо! Невже я ніколи не побачу веселку?
Всі. Ні! Ми не згодні! Нехай буде веселка!!!
(Танець «Парасольки»)
Артем. Нам жити в одній сім’ї.
Надія. Йти в одному строю.
Максим. Летіти в одному польоті.
Софія. Давайте збережемо ромашки на полі..
Михайло. Латаття на річці.
Катерина. І клюкву в болоті.
Вчитель. Коли суджено дихати
Нам повітрям одним,
Давайте ми всі
Навіки об’єднаємось!
Учитель. А чи відомо вам, друзі, що таке Червона книга?
Так, Червона книга — державний документ, до якого записують назви рідкісних тварин та рослин. Це своєрідний реєстр живих істот, яким загрожує загибель через недбале або навіть злочинне, жорстоке ставлення до них людини. Щоб зберегти тварин та рослини, які потрапили до Червоної книги, учені розробляють спеціальні програми їх рятування і відновлення кількості.

Кирило.
В Червону книгу ми занесли
Світ неповторний та чудесний,
Невже в майбутньому на світі
Не будуть квітнуть дивні квіти —
Конвалія й фіалки ніжні
І вісник березня — підсніжник?
Невже ми більше не побачим,
Як сон-трава росою плаче,
Троянда степу, квітка мрій,
Жар-цвітом землю не зігріє?
Учитель. Червона книга України вперше видана 1976 року. Серед багатьох рослин у ній є проліски, усі види підсніжників, сон-трава. Тобто ті квіти, якими ми звикли вітати дівчаток, мам та бабусь зі святом весни. Лише уявіть собі: кожна квіткарка у передсвяткові дні продає щонайменше 30—40 букетиків. А скільки таких квіткарок виходить на вулиці наших міст? У місцях зростання підсніжників безжально скошують цілі галявини, а потім вибирають із викошеного ті квіти, що можна використати для букетиків. Інколи першоцвіти виривають із корінням, а це значить, що наступної весни у цьому місці більше не розквітне квіточка.Давайте навчимось жити у злагоді з навколишнім світом, щоб зрозуміти, що усі ми, мешканці планети,— брати й сестри і дуже потрібні одне одному. Пам'ятаймо, що людина — частина природи.
Олександра.
Он повзе мурашка,
Ось хлюпоче річка.
Не зривай ромашку,
Не топчи травичку.
В зелені діброва,
В китицях ліщина.
Глянь, яка чудова
Наша Україна.
Журавлі над лугом
Крилять рівним клином.
Будь природі другом,
Будь природі сином!

Категорія: Класні виховні заходи | Додав: Tasya2488 (23.09.2015) | Автор: Шип Таїсія Олегівна E
Переглядів: 1103 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1

Добавил: [ADM]Irina
0

Дякуємо, Таїсіє Олегівно! Як завжди Ваш сценарій чудовий, змістовний і з гумором!
Дата публикации: 23.09.2015 в 21:28
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!