ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ? ПОВІДОМИТИ І ПОЯСНИТИ – ЦЕ НЕ ЛИШЕ ДВІ РІЗНИЦІ. ЦЕ ДВА РІЗНИХ СВІТИ. - Новини - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Новини [ Додати статтю ]

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ? ПОВІДОМИТИ І ПОЯСНИТИ – ЦЕ НЕ ЛИШЕ ДВІ РІЗНИЦІ. ЦЕ ДВА РІЗНИХ СВІТИ.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ?
ПОВІДОМИТИ І ПОЯСНИТИ – ЦЕ НЕ ЛИШЕ ДВІ РІЗНИЦІ. ЦЕ ДВА РІЗНИХ СВІТИ.

 

ПОДІЯ
Побачивши 100 цитат з книги Арі Покка (Ari Pokka) «ВИЩИЙ КЛАС.

ШКІЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ. ПО-ФІНСЬКІ» вирішив виділити ті з них, що несуть конкретику, через яку можна зазирнути всередину механізму, що дозволив цій країні отримати новоякісну освітню модель. Зараз тут зосередився лише на сегменті старшої ланки загальної середньої освіти. У нас, як і в більшості країн – це ліцеї. У фінів – це середня школа (11- 13 роки навчання). Попередня ступінь у них – це базова школа. Відтак тут нижче маю деякий «мікст» про початкову, у їхньому варіанті, школу (1 – 9 класи) та про старшу школу - ліцей/професійне училище. Старшокласників у Фінляндії називають студентами.
У ході селекції мимохідь згадалося недавно прочитане у Ілона Маска: «подбирая новые кадры я прошу человека рассказать о том, какие самые сложные проблемы перед этим человеком стояли, и как он их решал. Это важный вопрос, потому что люди, решающие проблемы, знают и помнят все, вплоть до малейших деталей. А люди, которые лишь делают вид, что решают проблемы, могут знать на поверхностном уровне, но при более глубокой детализации они тушуются».
Я до того, що неможливо зрозуміти дію механізму з повідомлень, які не йдуть далі переліку загальних принципів. Без бачення умов, деталей та систем, що використовують принципи не можна побудувати нову «машину» тільки від того, щоб ти взнав про ті нові принципи, здатні змусити її діюти принципово по-новому. Бо ж все давно відомо під небосхилом, що тисячоліттями покриває людство.

СУОМІ
Ось, що вдалося знайти більш менш конкретного:
29 - Базову освіту кожен отримує в своїй місцевій школі, в той час як середню й професійну освіту студент може отримати в будь-якій школі Фінляндії. … Фахівці середньої освіти присвячують багато часу й зусиль тому, щоб допомогти студентам і батькам ознайомитися з різними школами.
30 - … в базових школах повідомлення (про вступ) отримує сім’я учня. Батьки або їх опікуни повинні повідомити школу, чи приймають вони запрошення, після чого вони розподіляються за класами або групами.
31 - Однією із сильних сторін фінської базової освіти й місцевої школи є співпраця з дошкільними виховними закладами.
32 - … проблемою є те, що багато хлопців не знаходить мотивації для продовження навчання у середніх школах або професійних училищах. Вони ризикують випасти з освітнього ланцюжка і врешті-решт стати чужими у суспільстві.
34 - Фінська середня школа не має поділу на класи і функціонує згідно з обраними студентами курсами; таким чином, у школі не існує двох студентів з однаковим розкладом.
56 - в Фінляндії працює два окремих закони «Про базову освіту» і «Про загальну середню освіту»
57 - Кожна школа має тільки одного представника, з яким комісія офіційно співпрацює і який керує процедурами, пов’язаними з іспитами на атестат зрілості як для екзаменаційної комісії, так і для студентів.
69 - Процес написання національного основного навчального плану є дуже відкритим, і фінська нацрада з питань освіти прагне запалити навколо нього широку громадську дискусію. Хід процесу видно в Інтернеті, і громадяни мають можливість прокоментувати проект навчального плану.
71- Нова ера управління освітою почалася, … коли були скасовані шкільні інспекції, здійснювані місцевими державними відомствами. Замість перевірок органи освіти почали зосереджувати свої зусилля на співпраці та процесі оцінювання. Це створило нову атмосферу довіри між вищими органами освіти і школами.
77 - … рішення про наймання належить автономному шкільному керівництву, що дає директору виняткову можливість розвивати свою школу.
78 - Навчальний розклад є найбільш конкретним інструментом управління…
Робота над плануванням річного розкладу починається після того, як навчальний заклад допрацює свої річні бюджетні кошториси… На підставі бюджетного кошторису директори визначають навчальні ресурси на навчальний рік.
80 - Шкільні секретарі мають широке коло обов’язків. Згадаймо лише кілька: вони несуть відповідальність за керування системою управління школою, практичне фінансове управління, управління персоналом, запис учнів до школи, отримання та управління даними оцінювання успішності учнів, закупівлю незначного обладнання та управління проектами.
81 - Послуги психологів, соціальних працівників і лікарів зазвичай надаються централізовано, тобто вони доступні в разі потреби.
82 - Проблема часто полягає в нездатності великої кількості вчителів досягти консенсусу; насправді процес прийняття рішень часто переходить у наукову дискусію.
86 - … хороше знання англійської мови є на сьогодні однією з основних вимог професії.
88 - … публікації в блозі директора, особисті повідомлення в шкільних електронних каналах зв’язку або газетах читають родини майже кожного студента (учня).
89 - Незважаючи на те, що Фінляндія всесвітньо відома як країна, в якій небагато зовнішніх перевірок, це не означає, що не існує поточного оцінювання. Просто воно … ставить метою знайти спосіб удосконалення основних дій замість того, щоб шукати помилки та провини.
91- Англійська мова стала однією з найважливіших навичок директора, оскільки він повинен підтримувати щоденний контакт у міжнародній мережі. Насправді іноді він стає ближчим до деяких зарубіжних колег, ніж до тих, з ким працює разом.
94 - Особливо останні кілька років показали зокрема, як переплітаються між собою навчальний план і фінанси.
96 - Школа або організація, яка втрачає бачення майбутнього, може рухатися (нібито) в правильному напрямі, але при цьому виявиться, що вона віддалилася від справжніх потреб своїх користувачів.
97 - Мегатренди освіти – використання інформаційних технологій (ІТ), соціальних медіа та інтерактивна присутність – все більше й більше змінюватимуть структуру навчання, сильніше, ніж будь-яка інша освітня реформа в найближчому майбутньому.
98 - Правильні цілі вчорашнього дня перетворюються на антикварні спогади, бо ніхто не наважується прийняти рішення.

ОСВІТА - UA
ЩО принципово значиме для наших планів реформування освіти старшокласників звертає на себе увагу?
По-перше, - це те, що у старшій фінській школі не має класів і «у школі не існує двох студентів з однаковим розкладом». У них старшокласників (по нашому – ліцеїстів) називають не учнями, а студентами.
І так вже не тільки у фінів, а й у багатьох інших країнах, де замість жорсткого класного формату застосовується навчання у форматі гнучких груп. Так практично реалізується принцип дитино центризму, або особистісно-орієнтованої педагогіки.
Натомість ми «жуємо» ці поняття на сотнях чи як не тисячах засідань та «конференціях, які не конференції» вже який рік поспіль, а на практиці нездатні досягти хоча б стану дієво-продуктивного обговорення нових навчальних планів профільно-орієнтованого змісту.
По-друге, - це відмова від управління методами контролю поточного стану справ на користь управління методами оцінювання результатів освітньої діяльності закладу освіти у незалежній від місцевої влади формі: «…замість перевірок органи освіти почали зосереджувати свої зусилля на співпраці та процесі оцінювання. Це створило нову атмосферу довіри між вищими органами освіти і школами».
З іншого, французького, джерела та конференції, яку у Києві років з сім тому проводила наша

НАПН спільно з фінським Послом знаю, що замість інспекторів фіни створили Агенство моніторингу рівня підготовки учнів окремого закладу чи всіх закладів міста, району чи області, або й всієї країни. У відповідності до запиту. Це агенство здійснює незалежні оцінювання за вибірковим принципом, без персоналізації учнів. Робить узагальнені висновки і надсилає звіт заявнику (громадській раді). Остання на підставі звіту продовжує чи припиняє діючі контракти.
Якщо ми порівняємо такий механізм з, приміром, тим, який планується у заявленому вигляді нашого НАЗЯВО, то складно буде не визнати, що ці два підходи відображають не просто різні підходи. Це відображення двох різних світів: у випадку фінів – ефективне вимірювання якості результатів освітньої діяльності, у нас – проформу такої видимості, котра до того ж буде фіксуватись голосуванням «руками» щораз «більш чесних» представників від тих закладів, які й оцінюються. До речі, у нашому НАЗЯВО перша літера «Н» формально й не вказує на те, що йдеться про незалежний орган. У нас це - національне агентство з якості вищої освіти.
Я вже не кажу про нашу здатність набратися духу, щоб системно трансформувати існуючі управління/відділи освіти пострадянського формату та методкабінети при них у сутнісно новоякісний осучаснений формат. Перебіг доопрацювання проекту закону «Про освіту» є тому прямим свідченням.
По-третє, - це щонайсильніші зв’язки зі світовою освітньою спільнотою і відкритість системи до порівняння з іншими країнами: «хороше знання англійської мови є на сьогодні однією з основних вимог професії» та «Англійська мова стала однією з найважливіших навичок директора, оскільки він повинен підтримувати щоденний контакт у міжнародній мережі. Іноді він стає ближчим до деяких зарубіжних колег, ніж до тих, з ким працює разом».
Натомість, ми лише раз спробували зробити ЗНО з англійської обов’язковим для всіх випускників 11-х класів, але відразу злякалися власних же планів.
По-четверте, - це позиція щодо кадрової політики системи: «директор не має бути адвокатом вчителів, бо його задача – це формування ефективного навчального механізму заради дітей».
У цьому контексті наш, український, вищий освітній менеджмент тим більше не має бути адвокатом неконкурентоспроможних вчителів та застарілої системи, що консервує для них «робочі місця» перешкоджаючи поширенню на мільйони українських школярів тієї закордонної освітньої практики та того осучасненого світом змісту освіти, які давно показали себе з кращого боку. Українська спільнота зіткана з тієї ж людської «речовини», що й люди в інших країнах. Тих, де заможне і культурне життя стало доступним чи не кожному громадянину, який має волю порядно і чесно працювати. А перед цим так само наполегливо вчитися.
Можна пояснити як завгодно одне й теж явище, бо скільки людей стільки ж і нюансів бачення. Натомість здатність інформаційно-наповнено та у причинно-наслідковому зв’язку показати сутність і зміст того, що відбувається – це вже зовсім інше. За нею стоїть здатність людини бачити зовнішнє через призму деталей, що його забезпечують. Тому-то для нас є більш ніж доречним оте спостереження від Ілона Маска, що цитувалося на початку допису, бо ж знаємо відоме застереження від Мераба Мамардашвілі: «Будьте прискіпливо пильними, бо диявол ховається у дрібницях».
Знамо діло – не буває медалі лише з однією стороною, бо там де біле, там і чорне, а поруч з позитивним ходить негативне. Нам же лишається як свобода, так почасти і несвобода вибору який бік обрати для себе.



Джерело: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1863069273976756&id=100008211030257
Категорія: Новини | Додав: (25.03.2017) | Автор: Володимир Бєлий
Переглядів: 157 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!