Каталог статей

Головна » Статті » Поради психолога » Шкільний психолог [ Додати статтю ]

Особливості та шляхи вирішення проблеми психологічної готовності старшокласників до сімейного життя

Особливості та шляхи вирішення проблеми психологічної готовності старшокласників до сімейного життя

У статті розкривається зміст поняття «психологічної готовності до сімейного життя» та уявлення старшокласників про сім’ю та її місце у ієрархії цінностей, а також аналізуються особливості проблеми психологічної готовності старшокласників до сімейного життя та пропонуються шляхи її вирішення.

Ключові слова: сім’я, психологічна готовність до сімейного життя, психологічна зрілість, образ майбутньої сім’ї хлопців та дівчат.

Сучасна сім'я і її проблеми є об'єктом дослідження ряду наук: психології, педагогіки, соціології, демографії, економіки. Вивчається динаміка емоційних стосунків у шлюбі, причини самотності в сім'ї та її розпаду, особливості сімейного виховання.
У сучасному світі все частіше ми спостерігаємо, як змінюється ставлення до сім'ї. На сьогоднішній день помітно падає популярність законного шлюбу. Популярним стало жити не в традиційному шлюбі, а, наприклад, в «цивільному». Сьогодні в Європі лише кожна четверта сімейна пара реєструє свій шлюб. В Україні близько третини всіх пар - або трьох мільйонів сімей - живуть в цивільному шлюбі, і таких шлюбів стає все більше. Інтерес до вивчення теми родини досі не слабшає, і ми постараємося висвітлити основні проблеми психологічної готовність молоді до шлюбу і сімейного життя в цілому.
Мета статті: розглянути особливості проблеми психологічної готовності старшокласників до сімейного життя та визначити шляхи її вирішення.
У психології сім'ї накопичений багатий досвід вивчення сім'ї та сімейного життя як багаторівневої організації, що забезпечує виконання сім'єю її функцій, процесів спільної діяльності членів сім'ї ( В. А. Сисенко, Е. Г. Ейдеміллер, Н. Л. Москвичова, С. В. Ковальов та ін) [6].
Вивчаються проблеми підготовки молоді до сімейного життя (І. В. Дубровіна, І. В. Гребенников, С. В. Ковальов, Т. М. Разумихина, Л. Б. Шнейдер та ін.) [4], сімейних ролей як умов розвитку особистості в ракурсі вікових змін (Г. Абрамова, Г. Крайг, А. А. Реан, Е. Еріксон), переодізаціі сімейного життя, умов «правильного» вибору партнера, адаптації подружжя до сімейного життя, подружньої сумісності, а також причин і особливостей подружніх конфліктів (І. В. Гребенников, Н. І. Козлов, С. В. Ковальов, А.Н. Обозова, В. А. Сисенко, Б. Ю. Шапіро та ін.) [1]. Дані дослідники сходяться в тому, що стійкість шлюбно - сімейних відносин залежить від готовності молодих людей до сімейного життя, тобто від цілої системи соціально - психологічних установок особистості, де основним є позитивне ставлення до сімейного способу життя.
Спочатку розглянемо сутність поняття «готовність». На думку С. І. Ожегова і Н. Ю. Шведової, готовність - це «стан, при якому все зроблено, все готово для чого-небудь» [10]. У психологічному словнику поняття готовність розглядають як «...активно - дієвий стан особистості, установка на певну поведінку, мобілізацію сил для виконання завдання. Для готовності до дій потрібні знання, вміння, навички, налаштованість і рішучість вчинити ці дії» [11].
Тепер з'ясуємо, що таке «психологічна готовність до шлюбу». Багато авторів намагаються визначити сутність цього поняття, так, наприклад, І. В. Гребенніков включає в це поняття різні види готовності, такі як фізична і соціальна зрілість, етико - психологічна і сексуальна готовність. Під фізичною зрілістю розуміється статева зрілість. Соціальна зрілість найбільш переконливе свідчення вступу молодих людей в період дорослості. Етична і психологічна готовність вступу у шлюб включає в себе велику кількість факторів, які між собою взаємопов'язані.
Молодих людей не вважають підготовленими до шлюбу, якщо у них немає чіткого уявлення, що таке сім'я, навіщо вони одружуються, які взаємини вони будуватимуть, які обов'язки на них покладаються та ін. Важливим показником цієї готовності є усвідомленість мотивів вступу в шлюб.
Узагальнивши матеріал, ми виділяємо базові характеристики готовності до шлюбу: фізична зрілість - це означає здатність молодих людей до зачаття дитини без шкоди для свого здоров'я, а для дівчини - так само здатність виносити і народити здорову дитину; соціальна готовність: завершення освіти, отримання професії, початок самостійної трудової діяльності. Прийняття на себе відповідальності за сім'ю в цілому; психологічна готовність до шлюбу: сформований ідеал сім'ї; усвідомлення мотивів вступу в шлюб, бажання вступити в шлюб, подружніх обов'язків.
Психологічна готовність також виражається в розвинених навичках спілкування, в єдності або схожості поглядів на світ, на сімейне життя; стійкість характеру і почуттів.
Психологічна готовність до сімейного життя – це цілісна інтегративна психологічна освіта, що забезпечує особистості успішність сімейного життя, яка має власну структуру з функціональними зв'язками між компонентами.
Повернемося ще раз до компонентів психологічної готовності і розглянемо їх детальніше. У сучасному суспільстві прийнято вважати, що із закінченням фізичного розвитку людини у неї настає вік, відповідний для шлюбних відносин.
У молодих людей в юнацькому віці закінчується пубертатний період, і сучасні дослідники вважають його дуже важливим і відповідальним у житті людини. Це означає здатність молодих людей до народження дитини без шкоди для її здоров'я, та й власного здоров'я теж. Статева зрілість, безсумнівно, є однією з найважливіших основ подружнього життя, але вона зовсім не означає, що молоді люди готові до гармонійного, сексуального життя у шлюбі і також не є показником психологічної та соціальної готовності до шлюбу. Ще не менш важливими є етична та економічна готовності до шлюбу та сімейного життя, не обійтися і без оволодіння навичок виховання дітей і в тому числі самовиховання. Тому часто складно визначити в якому віці молода людина соціально та морально готова до шлюбних відносин, а в якому ще дивиться на життя і на шлюб очима дитини.
Ключовим моментом в гармонізації стосунків молодих людей, що одружуються є етико - психологічна готовність. Вона включає дуже багато чинників, які взаємодіють між собою. Молоді люди повинні бути підготовлені до шлюбу, у них повинен бути сформований якийсь ідеал сім'ї, вони повинні знати чого чекають від шлюбу і сімейного життя в цілому. Також обоє повинні намагатися створити сприятливі умови для життя в сім'ї кожного її члена. Найчастіше ми з сім'єю пов'язуємо своє прагнення бути щасливими, і дуже важливим є з раннього віку прищеплювати дітям правильне уявлення про особисте щастя у родині. На відносини партнерів, на сімейне життя мають вплив мотиви вступу в шлюб. Усвідомлення цих мотивів є важливим компонентом етико - психологічної готовності до сімейного життя.
Важливим компонентом психологічної готовності до сімейного життя є психологічна зрілість. Отже, для визначення поняття «психологічна зрілість» звернемося до психологічного словника, який трактує зрілість як «досягнення високого рівня розвитку біологічних, фізіологічних, інтелектуальних, вольових, емоційних і моральних параметрів людини» [11].
У генезисі спочатку настає біологічне і фізіологічне дозрівання організму ( для хлопчиків - 14-16 років; для дівчаток - 12-15 років), потім психологічна зрілість як показник розвитку сенсорних, мнемічних, інтелектуальних функцій людини і нарешті - моральна, світоглядна і професійна зрілість як свідоцтво можливостей людини ефективно здійснювати практичну і теоретичну діяльність.
Для зрілої особистості характерно почуття відповідальності, потреба в турботі про інших людей, здатність до психологічної близькості з іншою людиною, здатність до активної участі в житті суспільства, система адекватних мотивів, стійкість характеру і почуттів.
Л. В. Богданова говорить про те, що психологічна зрілість - протилежність інфантильності, високорозвинена здатність контролювати свої бажання і почуття. Вона передбачає здатність від чогось відмовитися; спокійну мужню реакцію на розчарування і поразки; відсутність агресії на зауваження та вимоги; незалежність від похвал; відсутність примх; самостійність і почуття реальності; відсутність егоцентризму. Психологічна зрілість може відставати від хронологічного віку [9].
Результати досліджень старшокласників дозволяють стверджувати, що сім'я займає провідні позиції в структурі ціннісних орієнтацій: термінальна цінність «щасливе сімейне життя» знаходиться на четвертому місці (середній ранг - 7,99), більш важливими для юнацтва є цінності «здоров'я» (3,38), «наявність хороших і вірних друзів» (5,46), «любов» (6,73).
Цінності шлюбу і батьківства входять в систему домінуючих життєвих цінностей юнаків і дівчат, так, важливість і значущість позиції «мати сім'ю» відзначають 90 % дівчат і 84 % юнаків 15-17 років, «мати дітей» в майбутньому – 90 % дівчат і 80% юнаків.
В опис психологічного майбутнього учні включають «освітні плани» (100 %), «професійні плани» ( 95 %). 100 % дівчат виділяють життєві плани, пов'язані зі створенням сім'ї, 67 % старшокласниць особливо виділяють «материнство», для юнаків «створення сім'ї» - важлива подія майбутнього, для 73 % при цьому батьківство зустрічається в життєвих планах значно частіше (82 %). Можливо, в уявленнях юнаків батьківство може бути не пов'язано з традиційним зареєстрованим шлюбом.
Сучасні юнаки та дівчата прагнуть реалізувати себе в різних сферах життя, для них значимо професійний та особистий розвиток, побудова кар'єри. Майбутня сім'я для юнаків і дівчат - швидше, партнерський союз, що в першу чергу задовольняє психологічні потреби в підтримці, емоційному контакті, довірчому спілкуванні. При цьому, по-перше, позиції юнаків та дівчат досить егоцентричні: вони очікують, що партнер буде реалізовувати зазначені функції для них, в той час, як партнерський союз передбачає обмін, взаємодію, взаємне «даю» і «беру». По-друге, вирішальним фактором вибору партнера є «модна» зовнішність і відповідність типу привабливого партнера. Партнерство передбачає чіткі домовленості і поділ зон відповідальності партнерів, але уявлення юнаків та дівчат про обов'язки партнерів узгоджуються лише частково, уявлення про права є недостатньо диференційованими. В уявленнях юнаків і дівчат чітко простежується «прагматичний егалітаризм»: орієнтовані на соціальну (за межами сім’ї) активність дівчата очікують, що юнаки візьмуть на себе частину домашніх обов'язків і батьківської відповідальності, що сім'я надасть можливість психологічної розрядки і стабілізації внутрішнього життя; визнають необхідність самореалізації жінки в професійній сфері, а юнаки очікують, що дівчата будуть виконувати всі традиційно жіночі обов'язки в сім'ї, так як роль сучасної успішної жінки є ефективне «поєднання кар'єри та сім'ї».
В уявленнях юнаків і дівчат, з одного боку, простежується орієнтація на активну батьківську позицію в майбутньому, з іншого боку, виявляється
«Дифузія відповідальності»: виконання батьківських функцій перекладається на партнера.
Теоретичні та експериментальні дослідження показали, що багато труднощів у зв'язку з вступом молоді в шлюб виникають в даний час через нестачу їх моральної вихованості, що, в свою чергу, обумовлено характером батьківської сім'ї: переважають сім'ї з однією дитиною або двома дітьми, де до дітей відносяться з підвищеною увагою, в центрі турбот батьків - потреби та інтереси дітей, їхні вимоги і прохання. У багатьох дітей не формується вміння уважно ставитися до потреб інших людей, піклуватися про близьких дорослих, розвивається егоїстична мотивація. Така внутрішня позиція людини може зберігатися і тоді, коли вона створить свою сім'ю, де вимоги, адресовані раніше батькові й матері, можуть пред'являтися тепер дружині чи чоловіку. Не сформовані в дитинстві уявлення про власні обов'язки стосовно інших членів сім'ї заважають будувати взаємини молодого подружжя. Звідси випливає, що підготовка до сімейного життя - це насамперед виховання спрямованості на іншу людину, формування вміння і бажання зрозуміти оточуючих людей, враховувати їхні інтереси, смаки, настрої, звички.
Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду дозволяє виділити різні форми підготовки молоді до сімейного життя:
1. Організація підготовки до сімейного життя через вивчення конкретних дисциплін шляхом комплексного, міждисциплінарного підходу;
2. Лекторії сімейної культури і народні університети;
3. Консультації з сімейних питань у службах сім'ї та інших соціальних установах;
4. Вивчення спеціальних дисциплін: «Етика і психологія сімейного життя», «Етика сімейного життя» та ін.
Проте наявний досвід підготовки до сімейного життя молодих людей виявляється недостатньо дієвим. У дітей і підлітків не відбувається формування цілісного уявлення про структуру і сутність сімейного інституту. Недостатньо враховуються вимоги до підготовки до сімейного життя, які пред'являються сучасним рівнем розвитку соціально - культурної інфраструктури суспільства.
Проблема полягає і в тому, що системним, особистісно орієнтованим, психолого - педагогічним аспектам підготовки до сімейного життя молоді приділяється недостатньо уваги.
Збільшення обсягу та ускладнення соціальних проблем обумовлює необхідність виявлення психолого - педагогічних факторів, що дозволяють забезпечити якість психологічної підготовки, розвиток сімейних орієнтирів, внутрішньої готовності молоді до сімейних відносин.
Для підвищення значущості сім'ї серед життєвих уподобань молоді, підвищення особистісної відповідальності за створення сім'ї та сприятливі сімейні відносини, необхідно:
• Активізувати серед старшокласників просвітницьку роботу з питань шлюбу і сім'ї.
• Посилити інтерес до обговорення питань через круглі столи, дискусії, ток - шоу.
• Проводити моніторинг ціннісних установок в сімейній сфері.
• Проводити різні конкурси, що пропагують сімейні стосунки.
• Організувати в школах навчальні цикли, програми, наприклад: «Школа підготовки до сімейного життя», «Школа молодої сім'ї», «Школа майбутніх батьків».
• В позакласній діяльності реалізувати корекційно - пізнавальні програми для школярів з надання допомоги у соціальній адаптації та готовності до шлюбу.
• Проводити «День Сім'ї» з різноманітними формами проведення з метою отримання старшокласниками знань і навичок на теоретичному, практичному і емоційному рівні.
Таким чином, проблема психологічної підготовки молоді до сімейного життя включає в себе надзвичайно широке коло питань. Вирішення цих питань можливе лише загальними зусиллями психологів, педагогів і батьків.
Велику роль у вихованні готовності молодих людей до сімейного життя повинна відігравати школа як спеціальний громадський інститут з виховання підростаючого покоління. Існує дві сторони роботи з учнями. По-перше, слід більше уваги приділяти дійсному формуванню у школярів згуртованості, спрямованості на іншу людину, вміння поважати, розуміти однолітка, дорослу людину, сприяти вихованню таких морально - етичних якостей, як доброта, чесність, почуття справедливості та ін. З іншого боку, створити загальне позитивне ставлення до складних проблем у взаєминах статей, розуміти, що у дівчаток і хлопчиків, дівчат і юнаків не тільки можуть, а й повинні виникати певні почуття один до одного: почуття симпатії, антипатії, дружби, закоханості, необхідно виховувати культуру почуттів і взаємин.
У плані підготовки старшокласників до сімейного життя безумовно корисні і спеціальні лекції та введення програм з даної теми. У цих програмах необхідно передбачити підготовку молоді до сімейного життя в більш широкому сенсі, як частина загального процесу формування особистості, і в більш вузькому - вона повинна дати певні знання про взаємини представників різної статі, про моральні і правові норми, що регулюють ці взаємовідносини, про основи сімейного життя, виховання дітей тощо.
Необхідно передбачити в програмах певні відомості про психологію особистості, міжособистісні стосунки, індивідуальні особливості людини та їх значення у взаєминах людей взагалі і в сімейному житті зокрема.
Однією з найбільш гострих проблем сучасного суспільства є адаптація молодих людей до майбутнього дорослого життя. Старшокласникам просто необхідна додаткова інформація, щоб бути готовими до вступу в дорослі відносини і впевнено будувати своє сімейне життя.
Проблеми підготовки школярів до сімейного життя негативно впливають на формування позитивних шлюбно - сімейних уявлень. Особливо важливе формування громадської думки у бік підвищення статусу молодої сім'ї, материнства і батьківства, ролі і місця дітей в житті суспільства. Наявність у молодого покоління орієнтації на сімейний спосіб життя - позитивна тенденція в подальшому розвитку нашого суспільства.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Абраменкова В. В. Соціальна психологія дитинства: розвиток відносин дитини в дитячій субкультурі. - М.: Московський психолого - соціальний інститут; Вороніж: Вид-во НВО «МОДЕК», 2000.
2. Бершедова Л. І. Вікова періодизація розвитку особистості. - Петрозаводськ: Вид-во КГПИ, 1996.
3. Голод С.І. Соціолого - демографічний аналіз стану та еволюції родини // Соціологічні дослідження. - 2008. - № 1. - С. 35-40.
4. Дубровіна І.В. Проблеми психологічної підготовки молоді до сімейного життя // Питання психології. - 1981 . - № 4 . - С. 146-151 .
5. Ейдеміллер Е. Г., Юстіцкіс В. Психологія та психотерапія родини. - СПб.: Питер, 2000.
6. Жолудєва С. В. Психологічна готовність до шлюбу на різних етапах періоду дорослості. - Автореф. дис.... Канд. психол. н ., Ростов - на Дону, 2009 .
7. Карабанова О.А. Психологія сімейних відносин та основи сімейного консультування. - М.: Гардаріки, 2005.
8. Ковальов С.В. Психологія сучасної сім'ї. - М., 1988.
9. Сєміна Н.В. Підготовка молоді до шлюбу і сім'ї: напрями розвитку // Вектор науки Тольяттинського державного університету. Серія: Педагогіка, психологія. - 2011. - № 3 (6). - С. 287-291. .
10. Ожегов С. І. Тлумачний словник російської мови: 80 000 слів і фразеологічних виразів. РАН Ін - т російської мови. / С.І. Ожегов. - 4 -е вид., Доп. - М.: Азбуковник, 2001 . - 944 с.
11. Психологія праці, професійної, інформаційної та організаційної діяльності (реклама, управління, інженерна психологія і ергономіка): словник / авт.-упоряд. Б.А. Душков, Б.А. Смирнов, А.В. Корольов; під ред. Б.А. Душкова; дод. Т.А. Грішиній. - 2-е вид., Доп. і перераб. - М.: Академічний Проект; Єкатеринбург: Ділова книга, 2003. - 848 с.
12. Чернова Ж. В., Шпаковская Л. Л. Молоді дорослі: подружжя, партнерство і батьківство. Дискурсивні приписи та практики в сучасній Росії // Laboratorium. Журнал соціальних досліджень. - 2010. - № 3. - С. 19-43.

Категорія: Шкільний психолог | Додав: Tany7518 (31.03.2014) | Автор: Єфіменко Тетяна E
Переглядів: 3727 | Рейтинг: 3.0/4
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!