Вправа-гра для школярів: Містер і міс успішність - Шкільний психолог - Поради психолога - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Поради психолога » Шкільний психолог [ Додати статтю ]

Вправа-гра для школярів: Містер і міс успішність

Вправа-гра для школярів: Містер і міс успішність
 

Виховні бесіди з дитиною, спрямовані на роз’яснення на кшталт "це добре, це погано", найчастіше не призводять до позитивних змін в особистості дитини. Існує об’єктивна потреба в пошуку інших прийомів взаємодії вчителя й учня.

У даному випадку ми виходимо з розуміння того, що більш ефективні способи не прямого, а непрямого впливу - "підтягування", наближення особистісних проявів дитини до бажаного образу, підкреслення достоїнств (фіксація на позитиві), - ніж системне врахування недоліків, обговорення того, що погано (фіксація на негативі).

Доречне порівняння, коли дитина уподібнюється будинку, в якому багато вікон: яку властивість, якість будеш викликати, таке віконце й розкриється. Як правило, ярлик непосидючого, грубіяна, яким ми "нагороджуємо" дитину, програмує її дії. У рамках даної вправи, запропонувавши ("нав’язавши") дитині ті чи інші позитивні ролі, ми можемо змінити "ганебний ярлик" на "почесну візитну картку", тим самим задавши їй зовсім інший програмний сценарій розвитку.

Важливим елементом у структурі гри є заохочувальні моменти як закріплення зв’язку "перебування в рамках даної ролі – позитивні емоції". Припускаємо, що повторювані поведінкові дії, пов’язані з позитивними емоціями, поступово стають потребами, особистісними новотворами.

Дана вправа вперше апробується в гімназії в поточному навчальному році; відзначено перші позитивні зміни поведінкових проявів школярів.

Опис вправи-гри

Мета: створення передумов для оптимізації індивідуальних поведінкових установок першокласника, що визначають подальшу успішність перебування у шкільному середовищі.

Сфера застосування: організація психолого-педагогічної підтримки першокласників на етапі соціально-психологічної адаптації до нових умов шкільного середовища.

Вік учасників: 6-7 років, які розпочнуть навчатись у першому класі.

Матеріали: бейдж із назвою ролі, "Почесне посвідчення".

Специфіка даної вправи складається в її тимчасовій тривалості, можливості циклічного звертання до оптимальних моделей поведінки протягом року.

Тривалість одного циклу - три дні.

Психолог повідомляє про початок великої гри-спектаклю, артистами в якій будуть самі учні, режисерами – учитель і психолог.

Ведучий. Кожний із вас зможе стати актором у нашому спектаклі, а ми всі будемо глядачами. Сьогодні троє з вас одержать роль на три шкільних дні. За успішне виконання ролі вручається "Почесне посвідчення". Або не вручається, а це, звичайно, неприємно. Але ми впевнені, що ви будете намагатись і обов’язково впораєтесь, може статись не відразу, але впораєтесь.

На початку дня дитина одержує бейдж з однією з назв ролей. Учитель (психолог) обговорює з дитиною особливості ролі, виражає впевненість у тому, що дитина здатна справиться зі своєю роллю, якщо буде намагатись.

За підсумком кожного дня обов’язкова рефлексія, коли коректну оцінку ступеня успішності виконання ролі дають однокласники, сама дитина та вчитель. За підсумком третього дня урочисто у присутності психолога дитині вручається "Почесне посвідчення".

У випадку якщо поведінкові прояви дитини в більшому ступені не відповідають заданій ролі, учитель висловлює співчуття із приводу невдачі «актора» та пропонує повторити виконання ролі через якийсь час.

Орієнтовні варіанти рольових образів. Містер (Міс): Старанність, Уважність, Стриманість, Упевненість, Помічник, Увічливість, Серйозність, Доброзичливість, Спокій, Щедрість, Порядок тощо.

Перші три ролі краще доручити дітям, які напевно будуть відповідати рольовому образу й потім "зануряться" у ситуацію успіху та схвалення, що створить позитивну мотивацію успішності в інших дітей.

Для визначеності можна закріпити дні тижня для початку й закінчення виконання вправи, оптимальний варіант - вівторок і четвер.

Не слід вести облік кількості "посвідчень", уникаючи ситуації порівняння досягнень одного школяра з іншим.

Підкреслюючи значущість участі у грі, не варто занадто часто доручати виконання ролі. Виконання вправи для дитини повинно мати певний ступінь важливості й повторюватися з деякими інтервалами (на розсуд учителя, за ситуацією).

Для підтримки інтересу варто пропонувати дитині різні рольові образи, так чи інакше наближені до бажаного образу особистісних проявів. Для досягнення більшої ефективності до початку вправи доречні читання й обговорення з дітьми психологічних казок, коли герой, який спочатку переживає ті чи інші труднощі спілкування, взаємодії, згодом знаходить можливості самозмінюватись і домагається успіху.

По завершенні кожного циклу вправи доцільно використовувати прийоми, що фіксують поведінкові прояви успішності школяра (наприклад, оформлення у класі "Виставки особистих досягнень").



Джерело: http://osvita.ua/school/method/upbring/9168/
Категорія: Шкільний психолог | Додав: (01.06.2015) | Автор: В. Ярмолицька
Переглядів: 737 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!