Сім'я - активний учасник навчально-виховного процесу - Я - класний керівник - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Я - класний керівник [ Додати статтю ]

Сім'я - активний учасник навчально-виховного процесу

Людмила Іванівна Сидоренко, вчитель початкових класів Піщанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Золотоніського району

             СІМ’Я – АКТИВНИЙ УЧАСНИК НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

В статті вміщено поради вчителя-практика про те, як залучити батьків до навчально-виховного процесу в початковій школі, як організувати співпрацю учителя та батьків, щоб створити міцну класну родину.

Як будь-яка дорога починається з перших кроків, будь-яка будова – з фундаменту, так і становлення людської особистості бере початок в сім’ї. Адже саме в родині під керівництвом і за допомогою батьків дитина пізнає навколишній світ, тут проходить її моральне і громадське становлення, формується світогляд та естетичні смаки. Василь Сухомлинський писав: «У сім’ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини-культурної особистості. Із сім’ї починається суспільне виховання. У сім’ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави. На моральному здоров’ї сім’ї будується педагогічна мудрість школи” ./9/
Школа може виконувати свої функції щодо виховання підростаючого покоління тільки в тісному взаємозв’язку із сім’єю. Лише спільними цілеспрямованими зусиллями педагогів і батьків вдається плодотворно впливати на розвиток особистості дитини, розв’язувати виховні завдання. Важливо, щоб батько і мати усвідомлювали свою високу відповідальність за виховання дітей і повсякденно підтверджували це на практиці.
Виховна робота – важливий аспект діяльності вчителя. Виховуємо ми учнів щодня, постійно, на уроках і в позаурочний час. Бо хочемо бачити наших вихованців чесними, добрими, чемними, щедрими, товариськими та всебічно і гармонійно розвиненими. А на їх виховання впливає соціальне середовище, авторитет батьків, рідних, знайомих та багато інших факторів. Серед них провідне місце займає продумана, цілеспрямована і систематична робота класовода.
Від вчителя початкових класів в значній мірі залежить, як складуться стосунки школи і сім’ї, учителів і батьків, учителя та учнів, якими сформуються класний учнівський та батьківський колективи. Бо зв’язок батьків та дітей у цьому віці досить міцний, тому саме в початкових класах спостерігається найтісніший контакт школи та родини. Значною мірою він залежить від особистості вчителя, його вміння бачити і розуміти кожного, в щоденній роботі враховувати індивідуальність та неповторність кожної дитини, умови та особливості родинного виховання. Та саме головне – учитель початкових класів щодня має іти до дітей і їх батьків з відкритим серцем, сповненим любов’ю і щирістю.
Перша зустріч класовода з батьками майбутніх першокласників проходить задовго до першого вересня, ще в дошкільній установі. Учитель вдивляється в обличчя незнайомих людей, читає в їх очах надію і сподівання, тривогу за долю своїх малят. І сам надзвичайно хвилюється, бо хоче знайти в батьках розуміння і бажання разом навчати і виховувати, радіти першим шкільним успіхам, допомагати, підтримати в хвилини невдач і розчарувань. Саме під час першої зустрічі з батьками майбутніх першокласників важливо створити атмосферу довіри, зацікавленості, бажання співпрацювати. Бо тільки спільними зусиллями учителя і батьків можна виховати дитину.
Батькам учитель дає поради про те, що дошкілля – це важливий період підготовки дитини до школи. Запорукою успішного навчання є міцне здоров’я школяра. Про це батьки завчасно повинні подбати, пройти медичний огляд, консультації, лікування по потребі. Необхідно в дошкільному віці пропонувати дітям спеціальні завдання, ігри, вправи для розвитку мислення, уваги, пам’яті, волі, усного мовлення, моторики рук. Треба привчати їх до самообслуговування, самостійності, відповідальності, набувати досвід спілкування з незнайомими – дорослими і дітьми та розширювати всесторонні знання дітей про навколишній світ, відповідаючи на числення «чому?». Можна провести з батьками ділову гру «Чомучки», давши можливість обговорити в групах і відповісти на дитячі запитання.
Наступні батьківські збори слід провести в класі, де будуть навчатися першокласники. Бажано столи у класній кімнаті розставити по колу, щоб батьки бачили один одного, вільно спілкувалися. В центрі запалити свічку, як символ створення єдиної класної родини: учитель і батьки. Бо мета цього новоствореного колективу одна – турбота про дітей, їх здоров’я, співпраця для успішного навчання і виховання дитини. Доцільно провести диспут, ділову гру чи обмін досвідом з питання підготовки дітей до школи. А як підсумок зустрічі – поради психолога та вчителя.
Літній період – важливий етап у підготовці учителя, батьків та дітей до школи. Необхідно все придбати, продумати, підготувати, щоб створити максимально комфортні умови для навчання першокласників в школі і дома. Бажано, щоб в цей період учитель відвідав кожну родину, поспілкувався з дитиною, познайомився з батьками, вивчив умови проживання, виховання в сім’ї.
Мама і тато – найрідніші для кожного з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, оживляють наш розум, вкладають і наші вуста добрі слова. Чим більше у батьків і дітей спільних творчих справ, тим глибший, ширший вплив дорослих і тим більшої ваги набуває їх приклад. Саме з татом і мамою, бабусями і дідусями крокують малюки до школи. Для них перше вересня – важливий і хвилюючий день. Тому особливо цінно, щоб він запам’ятався дітям як яскравий, неповторний. Першокласники мають відчути свою значимість, те, що в школі чекає на них багато несподіваних відкриттів, цікавих вражень. На святі і після нього поруч з першокласником мають бути рідні, щоб підтримати, розділити важливість цієї події в житті дитини.
Перший урок – це перше родинне свято. Його тема і план – це творчий доробок кожного вчителя. Можна провести його як урок-казку, герої якої проводжають першокласників у Країну Знань (чи перешкоджають потрапити туди, відмовляють). Цей урок сповнений сюрпризами і приємними несподіванками для дітей. І ролі казкових героїв чудово можуть зіграти батьки першокласників.
Минуло свято, а наступного дня починаються шкільні будні. Щоб перехід від казки, гри до навчання був плавним, необхідно проводити адаптаційний період для першокласників. Порад і методичних рекомендацій по його проведенню є багато. Але і в цей період без допомоги батьків не обійтись. Вони можуть допомогти в організаційних питаннях, в проведенні групових форм роботи, динамічних пауз, екскурсій.
У кінці адаптаційного періоду – родинне свято з подарунками, солодощами, виставками дитячих робіт, малюнків, колективних творчих робіт, плакатів. Більш активними учасниками першокласники будуть на ще одному родинному святі «100 днів у школі». Тут вони вже зможуть продемонструвати батькам свої таланти і вміння. А батьки «перевірятимуть» їх, гратимуть разом з ними. Сценарії обох цих родинних свят – спільна творчість учителя та батьків.
Під час шкільного навчання першокласників їх батьки – щоденні гості у класі. Важливо, щоб вони бачили, що робили, чим займались учні сьогодні, чого навчились. У індивідуальних бесідах з батьками необхідно відзначити успіхи дитини, її старання. Важливо досягти взаєморозуміння, щоб спільними зусиллями долати труднощі у навчанні і вихованні школярів.
У класі має бути парта та куточок для батьків (поради і рекомендації спеціалістів, інформація, оголошення). Батьки по бажанню можуть бути присутніми на заняттях, якщо цікавляться роботою дитини на уроці чи тим, чому і як навчає учитель. Бо відомо, що авторитет учителя в цьому віці для дитини іноді більш значимий.
Безумовно, в других-четвертих класах зв’язок учителя з батьками вже не такий постійний і тісний, як в першому класі. Та і допомога дитині у навчанні з боку батьків переходить поступово у контроль. Тому в цей період важлива роль відводиться батьківським зборам. Їх слід планувати, ретельно готувати. Збори повинні носити як теоретичний, так і практичний характер, мають поглибити знання батьків з питань педагогіки, психології і навіть методики.
На батьківських зборах необхідно акцентувати увагу на значимості міжособистісних стосунків у сім’ї для формування особистості дитини. Адже сім’я є найкращим виховним середовищем. І батьки завжди є прикладом для наслідування, бо з колиски обдаровують своїх дітей батьківською любов’ю. Вони формують інтереси, смаки, впливають на вибір друзів, майбутньої професії. Погляди і поведінка батьків є вирішальним чинником при формуванні власного «я» дитини у молодшому шкільному віці.
На батьківських зборах має панувати атмосфера добра і довіри, взаємопідтримки та взаємодопомоги. Збори – це невимушене, рівноправне спілкування. Це уроки вчительських роздумів та підвищення педагогічної майстерності батьків. Слід також пам’ятати, що кожний із батьків хоче отримати на зборах глибоку (позитивну) інформацію про свою дитину, її успіхи, труднощі. Треба прагнути створити у батьків відчуття, що ці батьківські збори поглибили їх знання, принесли відчуття значимості як батьків, так і їх дитини в класному колективі і що наступна зустріч максимально важлива і її не варто пропускати. Саме на батьківських зборах плануються найближчі справи класу-родини, розподіляються обов’язки щодо підготовки до них.
На початку кожних тематичних зборів – поради психолога, педагога чи іншого спеціаліста, перегляд відеоматеріалів та обговорення чи дискусія після нього, розв’язування педагогічних задач, тестування, розігрування ситуацій, обмін досвідом сімейного виховання, спільний пошук відповідей на різні запитання. На зборах батьки повинні побачити результати навчання своєї дитини, почути поради, як допомогти дитині, знайти відповіді на свої запитання.
Тематика зборів може бути різноманітна. Наприклад: «Давайте познайомимось», «Особливості навчальної та ігрової діяльності першокласників», «Умови успішного виховання дітей у сім’ї», «Безпека і здоров’я школяра”, «Як допомогти дитині вчитися», «Усі діти – здібні», «Проблеми спілкування батьків і дітей», «Вплив авторитету та особистого прикладу батьків на формування моральних цінностей дитини», «Проблеми вільного часу та організація відпочинку молодших школярів».
Як досягти того, щоб батьки всіх учнів класу відвідували батьківські збори? Необхідно підбирати вдалий і зручний для батьків день і час зборів. Готуючись до них, учитель має продумати, в якій формі повідомити батьків заздалегідь про їх проведення.
На початку чи в кінці зустрічі з батьками можна проводити відкритий урок, дитячий концерт, виставу чи родинне свято. Адже серед учнів є співаки, оратори, артисти і танцюристи. Батькам цікаво побачити, якими неповторними особистостями є їх діти для вчителя і однокласників. Бажано під час проведення таких відкритих заходів для батьків вміло залучити їх до участі, спільної роботи, спільного пошуку, щоб стали вони не пасивними глядачами, а активними і небайдужими учасниками заходу.
Окремо хочеться сказати про родинні свята. Їх тематика може бути різноманітна. Це залежить від творчості та можливостей вчителя і батьків, бажань і інтересів дітей. Родинне свято – це результат тривалої підготовчої роботи, творчого пошуку чи презентація роботи над певним проектом класного колективу. Батьки – не глядачі, а активні учасники таких свят. Вони можуть бути героями, поява яких для дітей є несподіванкою. Можуть на рівних змагатися з дітьми, грати з ними. Нікого не треба переконувати в тому, що участь батьків у таких родинних святах дуже подобається молодшим школярам. Вони так люблять позмагатися з ними, показати свої знання і вміння. А коли батьки ще й «підіграють», то дитячій радості немає меж.
Важливо, щоб учитель, діти та батьки за роки навчання в початковій школі стали єдиним колективом, однією класною родиною. А це можливо лише за умови спільної мети та діяльності. Учитель у класній родині працює не лише над формуванням знань батьків з основ родинного виховання, а й над реалізацією цих завдань на практиці - залученням їх до виховання дітей, до життя класного колективу. Бо педагогічна співдружність учителя та батьків – могутня виховна сила.
Як же залучити батьків до активного життя класного колективу? Все, звичайно залежить від вчителя, його зацікавленості, творчого і вмілого підходу до справи. Всі батьки різні, але кожний з них має свої «таланти». Завдання вчителя - розгледіти їх і знайти їм застосування. У класі знайдуться лише одиниці «артистів», але будуть і такі, що зможуть їм «підіграти» під час родинних свят. Є батьки, яких можна долучати до планування роботи класного колективу, до написання сценаріїв. Є батьки, які чудово малюють, створюють декорації чи костюми. Деякі батьки зможуть на класній годині розповісти дітям про щось нове і цікаве для них, провести екскурсію на своє підприємство. Деякі можуть провести майстер-клас чи вести гурток за інтересами, бо захоплюються чимось і можуть навчити цьому інших (футбол, кулінарія, роботи з бісеру, вишивка і т. п .) Тата і мами – активні учасники туристичних походів, екскурсій по рідному краю.
Звичайно, всі сім’ї різні. Не завжди одразу вдається учителю знайти розуміння і спільну мову з деякими батьками. Доводиться переконувати, вміло балансувати між бажанням учителя зігріти любов’ю кожну дитину, дати їй міцні знання, виховувати в ній кращі моральні риси та цінностями батьків. Але до цього треба прагнути і прикладати максимум зусиль, щоб батьки почули вчителя, зрозуміли його і підтримали.
Якщо класоводу пощастить знайти спільну мову з батьками, побачити, розкрити і застосувати таланти батьків, то життя класного колективу стане цікавим, насиченим, змістовним. Вихованці будуть всестороннє і гармонійно розвиватися. Батьки стануть помічниками вчителя, активними учасниками навчально-виховного процесу. А класна родина – міцною і дружною.

Література:
1. Андрущенко Т.К. Гаряча С.А. Добровольська Л.Н. Шавровська В.Н. Поради батькам майбутніх першокласників. Лабораторія початкового та дошкільного навчання та виховання ЧОІПОПП. 2006.
2. Бабаліна І. Сімейне виховання як гарант морального становлення особистості (досвід, пошуки, міркування) Ж-л «Початкова освіта» 2013р. № 16.
3. Гаряча С.А. Добровольська Л.Н. Методичні рекомендації щодо проведення першого уроку у початкових класах. 2006р. 2008р.
4. Корнієнко С. Сім’я і школа – одна родина. Ж-л «Початкова школа» 2011р №12. 2012р. № 1.
5. Локтєва А.М. Батьківські збори. Харків. 2012.
6. Миронюк С. Родинні стосунки та розвиток особистості молодшого школяра. г-та «Початкова освіта» 2013р. №21-23
7. Оржеховська В.М. Кириченко В.І. Ковганич Г.Г. Взаємодія навчального закладу і сім’ї: стратегії, технології, моделі. Харків. 2007р.
8. Савченко О.Я. виховний потенціал початкової школи. Київ. 2009р.
9. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. Київ. 1978р.
10. Шевелєва Т. Співпраця сім’ї та школи на сучасному етапі. г-та «Початкова освіта» 2009р. №12
11. Шостак І. Формування класу-родини – важливий засіб навчання і виховання. г-та «Початкова освіта» 2007р. №7
12. Юзефик Л.О. Купина Н.М. Організація роботи з батьками. Тернопіль. 2002р.

Категорія: Я - класний керівник | Додав: (24.05.2014) | Автор: Людмила Іванівна Сидоренко
Переглядів: 1215 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!