Славетні українці, їхній внесок у світову науку, культуру - Уроки - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки [ Додати статтю ]

Славетні українці, їхній внесок у світову науку, культуру

Смірнова Ірина Анатоліївна,
вчитель початкових класів
Уманської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №5
Ім. В.І. Чуйкова
Уманської міської ради
Черкаської області

Тема. Славетні українці, їхній внесок у світову науку, культуру
Мета: формування ключових компетентностей: вміння вчитися –самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії; загальнокультурної – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися в контексті змісту; громадянської – знати про відомих людей різних історичних періодів, поважати та шанувати працю людей; здоров’язбережувальної – встановлювати взаємозв’язки між способом життєдіяльності людини і станом навколишнього середовища; компетентності з ІКТ - осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел, користуватися різноманітною довідковою літературою.
предметних компетентностей: ознайомити учнів з видатними українцями різних історичних періодів розвитку країни, формувати інтерес до історії, почуття причетності до спадщини багатьох поколінь, розвивати мовлення, вміння застосовувати свої знання, логічно та послідовно відтворювати інформацію, виховувати почуття гордості за свій народ.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Особливості проведення уроку: урок розроблений з використанням інтерактивних технологій, мультимедійної презентації «Славетні українці», «Видатні вчені України», фотосюжетів.
Обладнання: мультимедійний проектор, презентація, мікрофон, ілюстрації, портрети відомих людей України.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, робота з словником, підручником.
б) наочний: ілюстрація, картки, демонстрація мультимедійної презентації.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту, повідомлень, презентації та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, оповідання, ілюстрації, музика.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Девіз уроку «Виростай, дитино, й пам’ятай:
Батьківщина – то найкращий край. (Д.Павличко)
Конкретизовані навчальні цілі уроку

Когнітивні рівні
Конкретизовані навчальні цілі
Перелік завдань – запитань, які забезпечують досягнення конкретизованих цілей
Навчально- методичне забезпечення
Знання Знає, кого можна назвати відомою людиною; імена видатних українців різних історичних періодів.
Добирає синоніми до слова «СЛАВЕТНІ»,
вибирає тлумачення лексичного значення слова. Вправа «Шифрограма».
Інтерактивна технологія «Мікрофон».
– Якою людиною ви хочете бути?
Асоціативний кущ «Славетні люди»
Вправа «Анаграма»
Розповідь вчителя
Звучання вірша « Родом з України» Таблиця.
Графічне зображення на дошці.
Запис вислову.
Звукове відтворення тексту вірша «Родом з України».
Портрети видатних людей різних епох.

Розуміння Працює з енциклопедією, додатковою літературою.
Переказування власними словами заздалегідь підготовленої інформації.
Переглядає,аналізує матеріал, співвідносить з власними думками. Словникова робота «Довідкове бюро»

Робота в групах.

Тлумачний словник, картки з словами.

Ілюстративний матеріал.

Мультимедійний проектор.
Перегляд слайдів
Застосування
Використовує практичний досвід і зіставляє із прочитаним текстом;
з прослуханим матеріалом.
Вибирає потрібні відповіді. Тестування

Робота з підручником
Вибіркове читання. Роздатковий матеріал
Підручник «Я і Україна»
(стор. 71)

Аналіз
Розбиття інформації на зв’язані між собою частини Робота в групах

Роздатковий матеріал
(картки з завданнями)

Синтез
Складає речення із запропонованих частин;
Визначення характерних ознак.
З`єднати частини речень .
Технологія «Закінчи речення» Робота в парах

Роздатковий матеріал
(ілюстрації, портрети)

Оцінювання Оцінює свою роботу на уроці;
висловлює судження відносно почутого на уроці. Технологія
«Моя думка».
Рефлексія уроку. Роздатковий матеріал

                                                                  Хід уроку


І. Організаційний момент.
Вже дзвінок нам дав сигнал:
Працювати час настав!
Тож і ви часу не гайте,
Працювати починайте.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Фронтальне опитування
Ми живемо під небом ясним,
А навкруги шляхи, поля,
І села і міста прекрасні –
Це рідний край, моя земля.
- Як організована праця людей в нашій країні?
- Назвати галузі виробництва.
Гра «Так чи ні»
- Що сприяє розвитку різних галузей господарства?
1. Комп’ютерні системи.
2. Родючі землі.
3. Художня література.
4. Наявність річок, морів.
5. Багатий рослинний світ.
6. Корисні копалини.
7. Музеї, театри.
8. Багатий тваринний світ.
- Яке виробництво розвинуте в нашому місті?
- Які види продукції виробляють в нашому місті?
Гра «Не помились»
- З’єднайте лініями пов’язані між собою слова.
Швачка деталі машин
Токар лінії електромереж
Електромонтер ліки
Фармацевт одяг
Інженер – конструктор лаки, фарби, пральні порошки
Хімік літаки, кораблі, металоконструкції
Вправа «Закінчи вислови»
- На заводах важкої індустрії випускають: …..
- На об’єктах харчової промисловості виготовляють: ….
- В Україні видобувають корисні копалини: …
2. Індивідуальне опитування
Робота з картками
А) Розказати про види транспорту.
Б) Розказати про галузь виробництва – тваринництво.
В) ) Розказати про галузь виробництва – рослинництво.
Г) Розказати про види промисловості.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Вправа «Шифрограма»
Ключ: прочитати вислів, читаючи через одну клітинку.
Л і ю т д ь
и м н р а - є
н ф а ь й з
б ч і л ю ь
д ш у и х й
ц с в к о а
у р к б.
Людина – найбільший скарб.
- Як ви розумієте цей вислів?
Інтерактивна технологія «Мікрофон»
- Якою людиною ви хочете бути?
– Я хочу бути…
– Я мрію бути…
ІV. Оголошення теми і мети уроку.
- Сьогодні на уроці ми познайомимося з іменами видатних людей України в різні історичні часи.
V. Сприйняття й осмислення нового матеріалу.
1. Асоціативний кущ «Славетні українці»
- Доберіть синоніми до слова «славетні».
2. Вправа «Анаграми»
Прочитайте вислів та запам’ятайте його.
Нудилю ритьтво їкрана, ед наво родисянала. Аел й їкрану рюствоє дилюна.
ЛЮДИНУ ТВОРИТЬ КРАЇНА, ДЕ ВОНА НАРОДИЛАСЯ. АЛЕ Й КРАЇНУ СТВОРЮЄ ЛЮДИНА.
3.Розповідь вчителя
Велич кожного краю — в людях, які тут живуть. І особливо в тих людях, котрі своїми справами зробили внесок у розвиток науки, культури.
Прослухайте, будь ласка, вірш «Родом з України»
Прославили Україну
Українські люди.
Їхні портрети у музеях
Бачимо усюди.
Це княгиня – древня Ольга,
Князь славетний – Святослав,
Володимир це Великий,
Та ще Мудрий Ярослав.
Це письменники, поети,
Співаки та лікарі,
Це конструктори та вчені,
Хлібороби, шахтарі.
Це і Леся Українка,
Це і геній наш Тарас,
Корольов, Патон, Амосов,
Кожен знаний, кожен ас.
Імена ж бо їх відомі
Кожній в нас людині.
Це про них у світі кажуть: -
«Родом з України».
У 2 класі ми започаткували проект «Славетні українці», давайте продовжимо його.
Нашими національними символами є прадавні першокнязі київські та їхні нащадки: княгиня Ольга, князі Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, славний співець Боян, літописець Нестор , а в часи ближчі — славні козацькі гетьмани, кошові й полководці: Дмитро Вишневецький, Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький.
4.Словникова робота «Довідкове бюро»
Робота з тлумачним словником
Князь – голова роду, що стояв на чолі військової дружини.
Літописець – у давній Русі – той, хто писав літопис.
Співець – народний виконавець вокальної імпровізації, який акомпанує собі на народному інструменті.
Гетьман – начальник козацького війська, правитель України.
5. Робота в групах. Повідомлення учнів. Використання наочності та презентації.
1група
Княгиня Ольга

Ольга (Вольга, сканд. Гельґа; хрещене ім'я Олена; бл.890, нов. ст. — †24 липня 969) — дружина князя Ігоря I, київська княгиня, канонізована Православною Церквою. Помстилась за загибель чоловіка жорстокою розправою бл. 945 р. над деревлянами, які його вбили. Правила Руссю в роки неповноліття свого сина Святослава (до кінця 50-х років X ст.). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади (погости). Близько 955 прийняла християнство, але не змогла зробити його державною релігією. 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Константином VII Багрянородним.
Легендами овіяний образ княгині київської, дружини князя Ігоря — Ольги, мудрої державної діячки, керівника і воїна, її діяльність залишила помітний слід у східнослов'янській історії Х ст. Велика княгиня Ольга (скандінавською — Хельга) відома широкому загалу як свята й рівноапостольна церковна діячка. Стародавні літописці, без сумніву, симпатизували княгині — дружині Ігоря й регентці у пору неповноліття їхнього сина Святослава. Вони часто описують її як вродливу, енергійну, хитру й передусім мудру правительку. Та найбільший комплімент робить цій жінці літописець-чоловік, повідомивши читача про її «чоловічий розум». Вихваляння, що ними щедро обсипали Ольгу монахи-літописці, почасти можна пояснити тим, що 955 р. вона прийняла християнство. Але навіть без цього Ольга лишалася б видатною правителькою.

 

2 група
Співець Боян
Боян (XI ст.) — поет-співець давньої Руci, відомий за згадкою у «Слові о полку Ігоревім», де він згаданий сім разів. Боян, без сумніву, ім'я власне. Хоча ім'я Боян справді існувало на Русі, багато дослідників вважали, що в даному випадку це піднесене до власного імені загальний іменник «баян» (від «баяти»), що означало співця тобто рівнозначне за значенням словам «скальд», «бард».
Боян — князівський, придворний співак, що жив у XI — поч. XII ст. і зв'язаний з чернігово-тмутороканськими князями.
Боян — давньоруський співець-дружинник 2-ї половини XI — початку
XII століття, уславлений у «Слові о полку Ігоревім». Його ім’я виявлено також в одному з написів у Софійському соборі в Києві. Автор «Слова» називає Бояна «віщим співцем», «внуком Велеса» (давньоруського бога поезії, покровителя поетів), «соловієм давнього часу, який летить тропою Трояна», тобто шляхом пророчого, божественного натхнення. Зі «Слова» відома тематика творів Бояна: Боян оспівував князів, а також подвиги руських воїнів, осуджував лихі міжусобиці. Боянові послідовники — представники народного епосу княжої доби — продовжили розпочату ним патріотичну тему.
(Речитативне читання уривка із «Слова о полку Ігоревім», де згадується Боян).
Гей, Бояне, дивна ж твоя мова;
Раз як вовк мчиться вона степами,
То щебече, аж ходить діброва,
То зніметься і під небесами,
Як орел гордо, пишно буяє...
Гей, мистець був Боян над мистцями.
Як було давнину спогадає
І незгоди князів й коромоли,
То не стадо лебедів пускає
Свої хижі, бистрі соколи.
………………Не лебідя
То сокіл доганяє, ген в далі,
Лиш Боян свої пальці пускає,
Віщі пальці на струни, — щоб грали
Князям славу і честь повідали.
Духовне життя Київської Русі було високим, а один із головних складників цієї духовності становили музичне інструментальне виконавство й співоче мистецтво.

 

3група
Володимир Великий
Володимир Святославич ( 958? — 15 липня 1015) — руський державний і політичний діяч з варязької династії Рюриковичів, князь новгородський (958—980), великий князь Київський (980—1015). Син Святослава Ігоровича, великого князя Київського.
Князь Володимир об’єднав усі українські землі.988 року охрестив Русь, першим з руських князів розпочав карбувати власну монету. Випускав перші українські срібні гроші, на яких був зображений державний герб – тризуб.

Канонізований Католицькою і Православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир. Відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Володимир І.
Князь Володимир на грошах

Монета 1 гривня 2004 року.
Враховуючи загальновизнаний вплив Володимира Великого на розвиток державності і суспільного життя на землях сучасної України, він зображений на лицевій стороні всіх різних видів одногривневих банкнот і двох монетах. Також пам'ятник Володимиру Хрестителю на Володимирській гірці в Києві був зображений на купюрі 100 000 купонів. Портрет Володимира Святославича зображено на банкноті номіналом 1 гривня.

 

4 група
Літописець Нестор
(святий; письменник, літописець)
Нестор «Літописець» (*близько 1056 року — †близько 1114, Київ) — преподобний, київський літописець та письменник-агіограф. З 1073 чернець Києво-Печерського монастиря. Автор Житій святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією автором) Повісті временних літ. Помер і похований у Києво-Печерському монастирі . Зараз, мощі Нестора зберігаються у Києво-Печерській Лаврі.
Преподобний Нестор належить до найосвіченіших людей Київської Русі кінця XI — початку XII століття. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою.
З його праць збереглися життєписи святих князів страстотерпців Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських. Найвизначніший твір Нестора Літописця — «Повість временних літ», складений на основі раніше написаних літописів, архівних, народних переказів та оповідань, з поєднанням сучасних авторові подій.
Ця виснажлива й тривала праця включала в себе й ретельну пошукову роботу. З метою глибшого й повнішого пізнання своєї історії преподобний Нестор у 1907 р. вирушає на пошуки першоджерел. Літописець відвідав Володимир-Волинський та Зимненський Святогірський монастирі. Наслідком подорожі стало включення майже в повному обсязі до «Повісті временних літ» Волинського літопису. Свою титанічну працю великий подвижник завершив близько 1113 року. Це був результат майже двадцятилітнього щоденного подвигу.
У церковному календарі день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця припадає на 9 листопада. Цього дня в Україні, починаючи з 1997 року, відзначають День української писемності та мови. Це свято встановлене в 1997 році на честь преподобного Нестора Літописця - послідовника творців слов`янської писемності Кирила і Мефодія. Деякі дослідники вважають, що саме з Нестора Літописця і починається письмова українська мова.
6. Фізкультхвилинка.
VІ. Продовження роботи над вивченням нового матеріалу.

1.Славетні українці нової доби

Перегляд мультимедійної презентації «Видатні вчені України».
- Імена яких видатних вчених ви запам’ятали?
- В яких галузях професійної діяльності ці люди досягли значних успіхів?
VІІ. Закріплення та систематизація набутих знань.
Українці кмітливі й величні,
До розумової праці звичні.
Отож, діти, часу не гайте,
На всі питання відповідь давайте.
1.Бесіда
– Хто прославив Україну в часи княжої доби?
- Що цікавого з біографії гетьманів, кошових та полководців вам запам’яталося?
2. Тестування
1. Літописець
а) Святослав.
б) Самійло Кішка.
в) Нестор.
2. Гетьман
а) Нестор.
б) Богдан Хмельницький.
в) Петро Сагайдачний.
3. Кошовий
а) Петро Сагайдачний.
б) Іван Мазепа.
в) Ярослав Мудрий.
Б) Робота з підручником стор. 71.
Вибіркове читання
- Які досягнення здобули люди для розвитку нашої держави?
3. Робота в групах
Кожна група отримує таблиці з іменами видатних людей.
1група
Розставити імена видатних людей відповідно історичного періоду (хронологічному порядку).
2 група
Співвіднести таблички з іменами видатних людей з родом діяльності.
3. Технологія «Закінчи речення» Робота в парах
- Яких з людей називають славетними? Чому?
- Назвати славетних українців княжої доби, козацької доби, сучасності.
4. Вправа «Якби я став відомим»
Завдання: Подумати і розповісти, чи хотіли б ви стати відомою людиною? Що б ви для цього зробили?
VІІІ. Підсумок уроку.
Технологія «Моя думка»
- Сьогодні на уроці я зрозумів…
- Для майбутнього життя хочу взяти приклад з…
- В житті я хочу досягти…
Оцінювання власної роботи на уроці(самооцінка)
- Свою роботу на уроці оцінюю….
Х. Домашнє завдання.
Опрацювати тексти підручника стор.70- 71, підготувати інформацію про відомих людей ХХІ ст.., про людей, які прославили наше місто, школу.

Список використаних джерел:
1. Байбара Т.Н., Бібік Н.М., «Я і Україна». Підручник для 3 класу. К.: «Форум», 2003.-144с.
2. Барна М.М. Ключі до подолання педагогічних стереотипів: навчально-методичний посібник / М.М.Барна, Г.А. Бущак, О.В. Волощенко, Н.К.Кальна / Тернопіль: Астон, 2008. – 200с.
3. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007. – 144с.
4. Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д.; Наук. ред., передм. О. І. Пометун. – К.: Вид-во «Плеяди», 2006. – 220с.



Джерело: http://oipopp.ed-sp.net/
Категорія: Уроки | Додав: (30.05.2014) | Автор: Смірнова Ірина Анатоліївна
Переглядів: 4066 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!