СПАСИБІ СКАЖЕМ БУКВАРЮ - Загальношкільні заходи - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Загальношкільні заходи [ Додати статтю ]

СПАСИБІ СКАЖЕМ БУКВАРЮ

                                                             СПАСИБІ СКАЖЕМ БУКВАРЮ

Дійові особи:
Ведучий.
Учні перших класів.
Букварик, Читанка, Рідна мова.
Лісові мешканці: дві Сороки, Білочка, Ведмедик, Дятел, Бджілка, Зайчик, Їжачок, Лисичка, дві Мурахи, Сова, Муха.
Улянка.


                                                                              Хід свята:

 

Святково прибрана актова зала, декорації лісової галявини, де за різними об’єктами сховані картонні букви. Діти кружляють у танці під музику Наталії Корольової «Маленькая страна».
 

Ведучий. Годі, діти, танцювати,
нам слід свято починати.
Ось погляньте, гей-гей-гей!
Скільки тут у нас гостей!
1-й учень. Що це нині є за свято,
що людей тут так багато?
2-й учень. Ти не знаєш? Мусиш знати:
ми прийшли тут святкувати,
Тато, мама, ти і я,
гарне свято Букваря.
3-й учень. Є книг багато – радісних, печальних,
товстих, тонких, барвистих, наче жар.
Але одна – усім книжкам начальник.
І по-простому звуть її – «Буквар»!
4-й учень. Із нього слів не вируба сокира,
і це малятам – кращий в світі дар.
І мова в нім легка, співуча, щира.
Дитячі душі гріє він – Буквар!
5-й учень. Літера перша і перше слово,
з книгою перша серйозна розмова.
Перша сторінка й остання сторінка,
успіхи перші, усмішки, сльозинки.
Усі учні. Навчився читати наш перший клас –
ви можете всі поздоровити нас!
Ведучий. Слово для привітання надається…(директору, завучу).
Представник адміністрації вітає першокласників, після чого учні вручають йому квіти.
6-й учень.
Ми завтра підем знов до школи,
бо у знаннях – краса і сила.
Та не забудемо ніколи,
що нам ця книга світ відкрила.
7-й учень. Буквар повів по буквах, як по східцях,
як по життю, по сторінках своїх.
І от привів, нарешті, подивіться,
у мудрий світ чудесних скарбів – книг.
8-й учень. Ми всі вчимося залюбки,
гартуємось, міцнієм,
читаєм з захватом книжки
і про майбутнє мрієм.
Першокласники виконують пісню «Вчать у школі».
До п’яти додати два, по складах читать слова –
вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Вміти книжку берегти, бути чемними завжди – Двічі.
вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Готуватись до занять і дорослих поважать –
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Міцно змалечку дружить, все життя у дружбі жить – Двічі.
вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
9-й учень. Ми Букварика сьогодні
запросили в перший клас.
Скажемо йому:
Всі учні. «Спасибі,
що навчив читати нас!»
Заходить Букварик під музичний супровід.
Букварик.
Доброго дня, мої любі малята!
Радий зустрітись, вітаю зі святом!
Так, прибув я якраз вчасно.
Та годинонька нещасна, –
що довелось пережити.
Дайте, лиш передихну,
й свою розповідь почну.
Ведучий. Йшов Букварик, йшов моторно
через гори, через доли.
У торбині книжок повно,
бо Букварик йшов до школи.
Йшов Букварик, йшов маленький,
та й зайшов у ліс темненький.
Влітають дві Сороки.
Ось берізка, ось висока.
Тут сороки-білобоки
пильно в очі заглядали,
Букварика підмовляли.
1-а Сорока. Куди йдеш? Не спіши!
З нами ти поговори!
2-а Сорока. Можем плітки розказати,
можем пісню заспівати,
можем ще й застрекотати.
Виривають з рук Букварика торбину, з якої висипаються літери.
1-а Сорока.
Що це? Що це? Подивіться!
Це не звір, не гриб, не птиця!
2-а Сорока. Таке гарне, кольорове,
мов метелики, чудове.
Букварик. Ой, сороки-білобоки! Що ви наробили?
Усі літери на мить в лісі погубили.
А я, бідний Букварик, що маю робити?
Як мені тепер без літер грамоти учити?
Сороки (навперебій).
Чим можемо тобі допомогти?
Букварик. Треба букви позбирати
і до ладу поскладати,
щоб могли маленькі учні
далі вчитися читати.
1-а Сорока. Летимо скоріш до лісу,
повідомим всіх звірят,
щоб вони допомогли нам
усі літери зібрать.
Букварик. Ось дивіться буква «А»
у травиці ледь жива.
Ви їй, друзі, поможіть,
і до мене приведіть.
Друга Сорока піднімає літеру «А» і дає її Букварю.
2-а Сорока.
От, приймай, Букварику,
її в перший ряд.
Може, зараз інші букви
до нас прибіжать?
Сороки летять повідомити звірятам про втрачені букви.
Входить Білочка з буквою «Б».
Білочка.
Я – весела Білочка,
плигаю по гілочках.
В мене шубка руденька,
а ще хвостик пухкенький,
маю китички на вухах,
щоб уважно в лісі слухать.
Я ніде не заблукаю,
ще й горішків назбираю.
Не горішки я збирала,
букву «Бе» кругом шукала.
І прийшла скоріш сюди
Букварю допомогти.
Подає Букварику букву і стає осторонь.
Входить Ведмедик з літерою «В».
Ведмедик.
Вайлуватий я ведмідь,
ви зі мною не ходіть.
Одягаюсь в кожушину,
мед шукаю і ожину.
Влітку люблю полювати,
взимку – у барлозі спати.
Як зачую я весну –
прокидаюся від сну.
Щось чудне побачив в лісі,
щось кругленьке, неживе.
Ой, та це ж мені вдалося
відшукати букву «Ве».
Подає Букварику букву, приєднується до Білочки.
Влітає Дятел, тримає у дзьобі букви «Д», «Е», «Є».
Дятел.
Чути в лісі: «Стук-стук-стук».
Хто це? Що за дивний звук?
Не впізнали? Дятел я.
Прилетів до Букваря.
Бо без мене не знайде
він своєї букви «Де».
Та не тільки букву «Де» –
відшукав я «Е» та «Є».
Віддає букви Букварю і стає поруч з Білочкою та Ведмедиком.
Букварик.
От спасибі, любі друзі,
Тепер вдячний я вам дуже.
Влітає Бджілка, несе букву «Ж».
Бджілка.
Я – бджілка працьовита,
смугаста в мене свита.
Серед квіток літаю,
солодкий мед збираю.
Ось сіла на хвилинку,
щоб випити росинку.
Пелюстки підіймала,
букву «Же» знайшла я.
Подає Букварику букву і стає біля Дятла.
Стрибає Зайчик, несе букву «З».
Зайчик.
Звусь я зайчик-побігайчик,
хочу зватись зайчик-знайчик.
Я оббігав сто доріг
й до Букварика прибіг.
Бо вдалось мені, зайчаті,
«Зе» у лісі відшукати.
Подає Букварику букву і приєднується до інших лісових мешканців.
Заповзає Їжачок з буквою «Ї» на голках.
Їжачок.
Я – їжачок-хитрячок,
пошив собі піджачок.
І у тому піджачку
я блукаю по ліску,
нанизую на голки
груші, яблука, грибки.
Щоб до себе на обід
скликать весь їжачий рід.
Та сьогодні що за диво
накололось на голки?!
Це не листячко осіннє,
це, здається, буква «Ї».
Ой люблю сюрпризи я,
побіжу до Букваря.
Ось, Букварику, тобі
довгождана буква «Ї».
Віддає Букварику букву та стає коло Зайчика.
Забігає Лисичка з буквами «К» і «Л».
Лисичка.
Я – лисичка, я – сестричка,
не сиджу без діла.
Прокинулась раненько,
їсти наварила.
У хатці прибралася,
з дітьми повозилась.
Що це раптом сталося?
Щось в нірку звалилось.
От принесла я тепер
Букварику «Ка» і «еЛ».
Лисичка віддає Букварикові букви та приєднується до решти.
Букварик.
Вашу допомогу буду пам’ятати,
адже без цих букв не можна читати.
Виходять 2 Мурахи з буквами «М» і «Н», підходять до палички, що на сцені.
Мурахи (разом).
Раз-два, дружно взяли,
три-чотири, рівно стали,
п’ять-шість, не позіхати,
Букварю допомагати!
1-ша Мураха. Всі ми трудимось завзято
і у будні, і у свята.
Свій мурашник прибираєм,
будь-кому допомагаєм.
2-га Мураха. Нині сталася пригода,
до роботи знов нагода.
На мурашник подивились –
з неба літери звалились.
Ми дві букви «еМ» і «еН»
до Букварика несем.
Мурахи віддають літери Букварикові, займають місце поряд з Лисичкою.
Влітає Сова з буквою «С» і «Т».
Сова.
Я птах мудрості – сова.
Що бува, що не бува –
все я знаю й розкажу,
бо із знаннями дружу.
Уночі я полювала.
Та коли світати стало
й зблисло сонце золоте,
я в траві знайшла «еС», «Те».
Сова подає букви Буквареві та підлітає до Мурах.
Буквар.
Ой, які ви молодці!
Догодили так мені.
Більш не буду сумувати.
Хочу пісню заспівати.
Буквар разом з іншими дітьми співає пісню.
Я – веселий Букварик, весело співаю,
бо веселе свято в школі я сьогодні маю.
Так, так, от так-так, я сьогодні маю. (Двічі.)
Я – щасливий Букварик, і тому радію,
Що всі діти в першім класі вже читати вміють.
Так, так, от так-так, вже читати вміють. (Двічі.)
Влітає Муха з буквою «У».
Муха.
Я є муха-цокотуха,
зовсім я не бешкетуха.
Хоч хвалитися негарно,
та літала я не марно
по долині й угорі.
Букву «У» знайшла в дуплі.
Віддає літеру Букварикові і приєднується до решти.
Ведмедик.
Щось темніти в лісі стало,
може, суне чорна хмара.
Диво дивне, дивина.
На хмаринці буква «Ха».
Як вона там опинилась?
Як на хмарку закотилась?
Гей, хмаринко, не лети,
букву «Ха» нам поверни.
Ведмедик знімає з хмаринки літеру і повертає її Букварю.
Дятел.
У лісі я іще не бачив
такого дивного куща.
Та це тому, що між гілками
заплуталися «Ша» і «Ща».
Напевно, сильно покололись
чи налякались висоти.
Зітхніть тепер собі спокійно,
бо зараз у безпеці ви.
Дятел знімає з куща букви і дає їх Букварю.
Влітають Сороки, які тримають букву «Ь» і сперечаються.
Сова.
Що за гамір, що за шум?
Чом у лісі такий глум?
Гей, сороки-білобоки,
Це ж яка у вас морока?
1-ша Сорока. Лісом довго ми літали,
Букву дивну відшукали.
2-га Сорока. Ніби «Бе» і ніби «еР».
Сперечались дотепер.
Сова. Не впізнали, ну й дива,
буква ця не є нова.
Це повинен знати всяк.
Її назва – м’який знак.
Букварик. Хтось знайшов вже букву «Я»?
Сороки (навперебій). Ні, не я!
Не я!
Не я!
Букварик. Що ж Уляночці сказати?
Де ту «Я» нам відшукати?
Входить Улянка.
Улянка.
Що у лісі тут зчинилось?
Що з абеткою зробилось?
Бо знайшла від Букваря
лиш останню букву «Я».
Бджілка. Ти, Улянко, не зітхай,
ось букварик свій тримай.
Дружбу з книгами веди,
свій букварик бережи.
Мав нелегку він пригоду
через пустощі та шкоду.
Але звірі лісові
не покинули в біді.
Букви всі вони зібрали,
тільки «Я» не вистачало.
А тепер в порядку вся
алфавітова сім’я.
Улянка. Я сміюся, я радію,
і, як сонечко, яснію.
Бо знайшла, крім Букваря,
ще багато друзів я.
Лісові мешканці, Улянка, Буквар та решта першокласників виконують пісню Володимира Гамери «Лісова школа».
Усі звірі рано-вранці позбирались на полянці,
там, де мудрая сова вчить розумнії слова.
За буквою буква – складаєм разом,
чемненько по-двоє сидим за столом.
І мухи не чути – вона також вчиться,
а разом із нею хитрая лисиця.
Гарну дошку із сосни два ведмеді принесли,
почепили на вербі, щоби вчились звірі всі.
А чемнесенькі зайці принесли усім стільці,
акуратно розставляли і за парту посідали.
За буквою буква – складаєм разом,
чемненько по-двоє сидим за столом.
І мухи не чути – вона також вчиться,
а разом із нею мудрая лисиця.
Будем вчитися, малята, і складну науку знати:
математику, і мову, і природу кольорову.
За буквою буква – складаєм разом,
чемненько по-двоє сидим за столом.
І мухи не чути – вона також вчиться,
а разом із нею мудрая лисиця.
Ведучий. Вже Букварику пора –
зачекалась дітвора.
Підростають інші діти,
їх також потрібно вчити.
10-й учень. За те, що відкрив нам світ,
на сторінках своїх простих,
що можем прочитати ми
тепер багато гарних книг,
за сонця світ, науки дар…
Усі учні. Тобі ми дякуєм, Буквар!
Букварик. Як хороше, що кожен з вас
вивчав Буквар у добрий час.
Сьогодні за щиру вашу подяку
хочу вручити усім вам відзнаку.
Під музичний супровід Буквар вручає дітям медалі або дипломи.
11-й учень.
Добрий Букварику, перша книжко!
Хочеться навіть поплакати трішки…
Жаль розлучатися, хоч і треба.
Усі учні. Ми не забудем ніколи про тебе!
Ми пам’ятатимем довгі роки
мудрі й повчальні твої уроки.
Букварик. Не сумуйте, діти, ви ж бо не самі.
З вами інші книги будуть у житті.
Під музичний супровід виходять на сцену діти-підручники.
Читанко добра, бери естафету,
веди школярів шляхами планети.
Хай не погасне бажання малят
творити добро на планеті Земля.
Читанка. Я – Читанка нечитана, навчатиму ваш клас.
Я з вами говоритиму і вислухаю вас.
За сторінкою сторінку поведе моя стежинка,
Нею котиться клубок – незвичайний, без ниток.
Його барви – ігри, вправи, оповідання цікаві.
Щось відоме і нове зустрічатиме тебе.
Все уважно ти читай, точну відповідь шукай.
Щоб помилок уникати, треба розум розвивати.
Гостре око, слух, терпіння і тоді прийде уміння.
І про тебе в сам кінець люди скажуть: «Молодець!»
Рідна мова. Зі мною, з рідною українською мовою,
Ви, діти, дружіть, гаразд?
Не вважайте мене примусовою,
Полюбіть, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться і вимовляється,
Все, як пісня, у мені звучить.
Я журлива, а також піднесена,
Тільки фальш для мене чужа.
В мені душі – Шевченкова й Лесина,
І Франкова в мені душа.
12-й учень. Гарні книжечки нові
і слова в них золоті.
З вами ми подружимо,
дари ваші заслужимо!
Букварик, Читанка і Рідна мова йдуть зі сцени.
13-й учень.
Багато доброго й нового
життя відкриє ще для нас.
Як перша сходинка до нього
для нас всіх буде перший клас.
14-й учень. Ми усі – вкраїнські діти,
ми – її майбутній цвіт.
Постараємось учитись,
не ганьбити славний рід.
Ведучий. Словом хорошим згадаймо в цей час
тих, хто Букварик готував для нас.
Усі учні. Спасибі редакторам і друкарям,
Спасибі коректорам і художникам,
Спасибі письменникам і вчителям.
Ведучий. Від першого вересня і до сьогоднішнього дня з вами були ваші батьки, вони допомагали нам учитися. Вони будуть з вами ще 10 шкільних років. Побажаємо їм сили і наснаги.
Усі учні. Вдячний(а) мамі, дідусеві,
татові й бабусі,
що багато вклали сил,
поки я навчуся.
Ведучий. А всім гостям нашого свята ми даруємо «Букварик побажань».
На центр сцени виходять по черзі учні з буквами і висловлюють побажання:
Буква «А» – Активності життєвої.
Буква «Б» – Безхмарності небесної.
Буква «В» – Віри благодатної.
Буква «Г» – Глузду кмітливого.
Буква «Д» – Достатку матеріального.
Буква «Е» – Економії розумної.
Буква «Є» – Єдності родинної.
Буква «Ж» – Життя порядного.
Буква «З» – Здоров’я міцного.
Буква «І» – Імені чесного.
Буква «К» – Кохання палкого.
Буква «Л» – Людяності щирої.
Буква «М» – Мрії здійсненної.
Буква «Н» – Наснаги творчої.
Буква «О» – Обрію барвистого.
Буква «П» – Посмішки привітної.
Буква «Р» – Радості безмежної.
Буква «С» – Совісті чистої.
Буква «Т» – Теплоти сердечної.
Буква «У» – Успіху великого.
Буква «Ф» – Фантазії гармонійної.
Буква «Х» – Хліба запашного.
Буква «Ц» – Царини домашньої.
Буква «Ч» – Чарівності безкінечної.
Буква «Ш» – Шани людської.
Буква «Щ» – Щастя невичерпного.
Буква «Ю» – Юності душевної.
Буква «Я» – Ясності майбутньої.
Ведучий. Урочисте наше свято вже надходить до кінця.
Нехай пісенька прощальна зігріва ваші серця!
Усі учні виконують пісню «Побажання».
Скільки б не співали, а додому час.
Кращі побажання ви прийміть від нас.
Хай в вас і в нас
все буде гаразд,
щоб ви і ми
щасливі були.

Категорія: Загальношкільні заходи | Додав: Oksana_sharai (05.03.2015) | Автор: Шарай Оксана Анатоліївна E
Переглядів: 1149 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1

Добавил: [ADM]Irina
0

Дуже сподобався сценарій!
Дата публикации: 05.03.2015 в 21:16
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!