Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Я - класний керівник [ Додати статтю ]

Співпраця школи і родини у різних напрямках розвитку дитини

Валентина Миколаївна Третяк, педагог-організатор, Богуславецький НВК «ЗОШ І – ІІІ ст. - ДНЗ» ім. М. О. Максимовича Золотоніської районної ради

           СПІВПРАЦЯ ШКОЛИ І РОДИНИ У РІЗНИХ НАПРЯМКАХ РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Питання взаємодії школи та батьків у процесі виховання дитини завжди було одним із важливих в освітньому процесі. У статті подано думки відомих педагогів з цього приводу, наведені поради щодо врегулювання відносин школа – родина – діти, представлені елементи досвіду роботи з даної проблеми.

Соціально-економічні зміни, що відбуваються у житті нашої країни, вимагають з кожним роком перегляду сталих стандартів щодо виховання підростаючого покоління, а особливо – на стосунки між школою та сім’єю. Аналіз теперішнього стану означених відносин засвідчує гостроту протистояння між батьками та вчителями. Хоча, по суті, такого конфлікту поглядів не має аж ніяк бути, оскільки виховання і формування особистості, творчої, гармонійної, різнобічно розвиненої – це результат взаємодії обох сторін.
Відомо, що вплив сім’ї є домінуючим, оскільки батьки – найдорожчі люди і їхня думка для дитини є основною, вирішальною, авторитетною. Адже саме в родинному колі відбувається формування світогляду, ідейних та моральних переконань дитини. Відомий український педагог В. Сухомлинський зазначав, що: «На моральному здоров’ї сім’ї базується педагогічна мудрість школи». Без турбот про педагогічну культуру батьків, за його висновком, неможливо розв’язати жодної проблеми, що стосується навчання і виховання. Тому одним з визначних принципів виховної системи є взаємодія впливів: родини та вчителів. Родина, її цінності є складниками суспільства, яке будується на родинних принципах співжиття, дбайливого ставлення до дитини, на тих чинниках, що допомагають розкрити її творчий потенціал. Школа має багатий арсенал засобів, щоб належним чином організувати повноцінне спілкування і спільну діяльність батьків і дітей.
«У сім’ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростають потім і гілка, і квітка, і плоди…», – говорив В. Сухомлинський. І справді, родина має закладати основу, а школа в подальшому слідкувати, щоб з цього коріння були хороші плоди [4, с. 110 – 115].
Стрімкий розвиток суспільства, активне впровадження західних ідей гуманізації та демократизації потребує не тільки кількісних, а зокрема якісних змін у системі освіти. З огляду на це зростає значення гуманістичної взаємодії школи та сім’ї, що зорієнтована на особистість дитини, її нахили, потреби, інтереси, соціальний досвід. Особистість учня – мета і результат виховання. Тому, щоб старання вчителів та батьків не були марними, вони мають обопільно працювати над формуванням та розвитком дитини.
Таку спільну і нерозривну співпрацю можна відобразити у формі трикутника, вершиною якого є особистість учня, на яку спрямовані зусилля школи та сім’ї:
                                                   Творча особистість учня

                                                         Аспект діяльності,
                                                        аспект спілкування,
                                                          аспект відносин

                                       Вчитель                                            Родина
«Шукати собі допомоги в сім’ї, викликати її на свої наради, вислуховувати її вимоги; сім’я ж повинна дивитися на школу, як на свою помічницю у справі, що їй найближча за все, але яку вона сама не може виконати. Звідси тата й мами повинні визнати свої права цілком рівними» (В. Стоюнін) [5, с. 56].
Педагогічний союз учителів, батьків – це могутня сила виховання. Вона випливає із спільності інтересів, із єдності виховних завдань та ідеалів кожної сім’ї й суспільства в цілому. Взаємодія – це не тільки допомога різних соціальних інститутів одне одному, а розумне об’єднання можливостей, зусиль в організації життєдіяльності школярів. Взаємодія має здійснюватися, виходячи з потреб, інтересів дітей, батьків та специфіки конкретного навчально-виховного закладу.
Взаємодія вчителів і батьків – це суттєва ознака освітньої ситуації. Батькам необхідно розуміти свою роль як суб’єктів освітнього процесу, що можуть активно впливати на освітні завдання, на зміст освіти, на технології навчання, на освітньо-виховне середовище школи. Пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної освіти батьків, організація й проведення позаурочних заходів, спрямованих на опанування батьками необхідних знань – це головні завдання навчально-виховних заходів у роботі з батьками [1, с. 4].
Проблема сімейного виховання та взаємозв’язку школи й родини – одна з актуальних проблем педагогічної науки та практики. Хороший учитель завжди мусить пам’ятати про те, що його учень, який знаходиться у школі, думками та почуттями завжди пов’язаний з обов’язком, родиною, з безліччю хвилюючих сімейних проблем. Мудрий педагог свою виховну діяльність повинен здійснювати в нерозривному зв’язку з родиною дитини. Батьки й педагоги – дві наймогутніші сили у становленні особистості кожної людини, роль яких неможливо перебільшити. В обох сторін є свої переваги, свої достоїнства, своя специфіка і протиставляти їх не варто.
Досягнення взаєморозуміння між шкільними і домашніми вихователями – процес складний і багатогранний. Спілкування вигідне обом сторонам. Вчителі повинні віднайти в образі батьків добрих і надійних помічників, батьки і матері – збагачуватись педагогічними ідеями, методами підходу до дітей. Щоб між вчителями і батьками царювало порозуміння, необхідно мати взаємне бажання і прагнення знайти істину. Є декілька правил, які можуть допомогти:
1. Намагайтесь не слухати, а почути одне одного.
2. Поважайте співбесідника.
3. Розуміння повинно завершуватись «розвиваючою» порадою і готовністю батьків діяти самостійно.
4. Дотримуватись відкритого спілкування.
5. Не забувайте, що головна ціль спілкування – дитина! [3, с. 11].
Буває, що батьки не завжди сприймають вчителя чи вважають, що школа не дає дітям тієї необхідної кількості знань. Проте є й такі батьки, що не бажають співпрацювати з педагогами, вважаючи прямим обов’язком навчального закладу виховувати учнів ледве не 24 години на добу. Доречними з цього приводу є слова О. Захаренка: «Думаю, що школа ніколи не втратить своєї просвітницької функції. І ще довгий час до неї бігтимуть діти, вона буде центром духовного здоров’я і естетичного виховання, місцем, де обожнюватимуть працю і людей праці, центром творчої думки і несподіваних дитячих відкриттів…». [2, с. 3].
Педагогічний колектив Богуславецького НВК ім. М.О.Максимовича завжди намагається співпрацювати з батьками своїх учнів, не розділяючи роль сім’ї та школи в житті дитини. Взаємодія школи та родини – два кити, на яких тримається ефективне виховання підростаючого покоління.
Звідси випливає перший принцип роботи з батьками – усвідомлення партнерства. Тато й мама мають розуміти, що без школи виховання їхніх дітей неможливе, і, в свою чергу, без їхньої підтримки вчителі не справляться з вихованням учнів як свідомих, творчих особистостей. Підтримка, готовність допомогти – це так важливо!
Другий принцип – знання родини. У рамках шкільного проекту Богуславецького НВК «Зруйнуймо гендерні стереотипи» учням було запропоновано дослідити власний родовід та створити родовідне дерево. Це дало змогу кожному дізнатися більше про свій рід, історію своєї сім’ї, пращурів. А перш за все, це об’єднувало членів родини, пробуджувало ті глибинні почуття родинності, єдності, походження від одного коріння.
Третій принцип – освіта батьків. Головною формою освіти батьків є батьківські збори, що проводяться раз на чверть. Минулого року класні керівники 5-7 класів нашої школи працювали з батьками за таким планом:
 Перша чверть: «Роль батька та матері в родині».
 Друга чверть: «Уроки шкільної дружби».
 Третя чверть: «Фізичний розвиток школяра».
 Четверта чверть: «Мистецтво сімейного спілкування».
Крім того, в нашій школі функціонує батьківський лекторій для батьків учнів 1-4 класів «Школа молодих батьків» та 5-11 класів «Батьківський всеобуч». Наведемо приклад тематики занять «Школи молодих батьків»:
1 заняття:
- Завдання і зміст родинно-національного виховання в сучасних умовах розвитку незалежної України.
- Презентація «Корисні поради для батьків першокласників».
- Круглий стіл «Виховання у дітей любові до читання».
2 заняття:
- Виховання любові до природи.
- Презентація «Вплив сім’ї на виховання дітей».
- Круглий стіл «Виховання у дітей любові до читання».
Четвертий принцип – залучення батьків у спільну діяльність. При складанні плану виховної роботи закладу та виховних планів роботи класних керівників, ми з дітьми обов’язково враховуємо думки та можливості родини. У класах існують шкільні куточки, в яких проілюстровано спільні заходи дітей, батьків і вчителів. Це такі загальношкільні родинні свята та заходи: «День першокласника», «Новорічне свято», «Свято вручення паспортів», «Мамине свято», «Свічковий мітинг», «Грайлива веселка», «Екологічний марафон» тощо.
Справжніми творчими родзинками стали проекти «Шкільна галерея вишивок» та «Виставка малюнків до творів Кобзаря» з нагоди 200-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка, в яких діти разом зі своїми батьками проявили свою креативність, фантазію та вміння при створенні спільних родинних «шедеврів». Колективна творчість, обопільна робота усіх членів сім’ї зближує, душевно хвилює і дає неабиякі позитивні результати.
Актуальною є проблема попередження насильства, жорстокості, суїциду серед дітей та молоді. Тому практикуємо зустрічі батьків зі спеціалістами районної соціальної служби для молоді, лікарями Золотоніської ЦРЛ та представниками правоохоронних органів. Класні керівники акцентують увагу на цінності людського життя, обговорюють з батьками та учнями (відповідно до вікових особливостей) проблему дитячих і підліткових самогубств. Для батьків адміністрація школи проводила зустріч «Поговоримо про проблеми», на якій прозвучав виступ «Дитячий суїцид – ганьба дорослим!», була опрацьована мультимедійна презентація «Система роботи класного керівника з попередження насильства щодо дітей та алгоритм дії у випадку виявлення у дитини ознак насильництва».
Варто відзначити, що на державному рівні відбувається пропаганда сімейних цінностей, важливості виховання молоді у повазі до родини. Педагоги нашого закладу ініціювали шкільний проект «Міцна родина», який подає реальні приклади успішних родин України та світу. В рамках проекту «Збудуймо школу життєтворчості» учні 3 класу в номінації «Людина – родина» досліджують творчі родини М. Максимовича, І. Франка, М. Старицького, М. Лисенка.
Нововведенням для Богуславецького НВК стало застосування фотопроектів. До Дня людей похилого віку був створений фотовернісаж «Свою бабусю я люблю, а з дідуся беру я приклад», до Міжнародного жіночого свята 8 Березня – «Моя матусенька найкраща, моя бабуся найрідніша!». Родинні світлини – це пам’ять, це гідний приклад для наслідування, це те, що найбільше зворушує душі як молодого, так і старшого поколінь. «Не забувай своє коріння», – це не лише гарні слова, а суть виховної роботи, яка конкретно зближує, єднає громаду учнів, батьків та вчителів.
Як підсумок хотілося б сказати слова великого педагога В. Сухомлинського: «У дитині ми повинні бачити завтрашню дорослу людину – ось в цьому полягає життєва мудрість батька, матері, педагога. Іншими словами – потрібно вміти любити дітей». Якщо посіяти в дитячі душі розумне, добре, вічне, то неодмінно збереш благодатний урожай. Діти і батьки – це сім’я, а от діти, батьки і вчителі – це вже величезна родина, єдина і неподільна, яка має об’єднатися і працювати на благо одне одного.

Список використаної літератури:
1. Виноградова Т. Взаємодія батьків та педагогів – необхідна умова для виховання нового покоління / Т. Виноградова // Завуч. – № 8 (266). – 2006. – С. 4.
2. Захаренко О. А. Поради колезі, народжені в школі над Россю : Роздуми педагога / О. А. Захаренко. – Черкаси : «Ваш дім», видавець Дикий О. О., 2005. – 92 с.
3. Слюсаренко О. Конфлікт : батьки – вчителі / О. Слюсаренко // Золотоніська толока. – 20 грудня 2007 р. – с. 10 – 11.
4. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В. О. Сухомлинський – К. : Рад. шк., 1988. – 304 с.
5. Усата С. Партнерство школи та сім’ї в ім’я дитини / С. Усата // Позакласний час. – 2005. – № 19/20. – С. 56–58.
6. Цимбалюк Н. О. Батьківськізбори на тему: «Сімейне виховання підлітків. Проблема батьків і дітей» / Н. О. Цимбалюк // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2004. – Листопад (№32). – С. 6 – 7.



Джерело: http://oipopp.ed-sp.net/
Категорія: Я - класний керівник | Додав: (24.05.2014) | Автор: Валентина Миколаївна Третяк
Переглядів: 5027 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!