Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи | [ Додати статтю ] |
Свято Букваря
Букварикове свято Вчитель 1: Ділі-ділі, ділі-день! Любі гості, добрий день! Вчитель 2: Дінді-дінді! Вам наказ – Не спізнитись в перший клас! Вчитель 1: Благословенна та ясна година, Коли Буквар бере до рук дитина. Вчитель 2: Яка ж оце відповідальна мить! Нехай Господь вас всіх благословить! Вчитель 1: Любі діти, батьки, бабусі, дідусі, всі присутні. Ось і настав той довгожданий день, коли ми завершили працювати з першим у своєму житті підручником – «Букварем»! Пригадайте, як вам хотілося швидше зазирнути всередину, дізнатися, що там. Сьогодні для вас «Буквар» - то звичайний підручник. Він навчив добре і швидко читати. Скільки старань доклали до цього і батьки! Згодом ви познайомитесь із іншими підручниками, які продовжуватимуть справу вашого першого друга. Але його поради ви пам’ятатимете все своє життя: любити свій край, цінувати працю людей, берегти українську мову, пісню, хліб, калину. Як у кожної країни, як у кожної родини є своя історія, так і в нашому класі є невеличке минуле. Давайте повернемось туди та згадаємо, як все було… ( Відеомонтаж « Із життя 1-го класу») Хлопчик: Зовсім, зовсім ще недавно Вересневої пори Мами в школу нас за руки Несміливих привели. Разом: А сьогодні ми вже справжні, Справжні школярі. Дівчинка: Бо читати і писати Ми навчитися змогли. І задачу розв’язати, І відняти, і додавати… Разом: Словом, успіхів всіляких Хлопчик: Ми нарешті досягли! Дівчинка: Ми писати вже навчились! Хлопчик: Потрудились! Дівчинка: Ох, стомились! Хлопчик: Час настав нам відпочити, Посміятись, порадіти. Дівчинка: Ще й розважити гостей: І дорослих, і дітей! Хлопчик: Як перше вересня дзвіночком Зізвало лунко в школу нас. Відтоді ми звемось гордо: В нашій школі – перший клас! Дівчинка: Тепер ми учні. Перший клас… Нове життя тепер у нас. Прийшов урок на зміну грі, Тепер ми учні, школярі. Хлопчик: І від дзвінка і до дзвінка Робота наша нелегка! Рахуй, пиши, а ще читай, Учителю відповідай. Дівчинка: Та все це не лякає нас. Бо ми старанний перший клас! У школі нас всього навчать. І роки весело промчать. Хлопчик: Я прийшов до школи вчитись, Бо поставив за мету: Скоро стану президентом, Тільки трохи підросту. Хлопчик: Я також прийшов учитись, Бо вже вирішив давно: Буду, мабуть, футболістом, А, можливо, зіркою кіно. Дівчинка: Поки що казати рано, Може в бізнес я піду, Чи моделлю стану, Як за ростом підійду. Хлопчик: Я банкіром хочу стати – Полюбляю рахувати. Дівчинка: А я в лікарні буду працювати. Після закінчення школи вам робитиму уколи. Хлопчик: А я в письменники подамся, Або, навіть, в моряки. Хлопчик: Мрію стати альпіністом, Коли трохи підросту. А, можливо, парашутистом – Полюбляю висоту. Дівчинка: Мріємо! Мріяти не рано! Кажуть, роки швидко мчать. Якщо будемо старанні, В школі нас всього навчать. Хлопчик: В школі затишно, чудово: Тиша, праця, навчання, Найпотрібніші основи Головних наук – знання! Дівчинка: Коридорами без звуку, Неповторно без прикрас. Ходить панночка - наука І заходить в кожний клас. Хлопчик: Всім дарує так старанно Дуже цінні відкриття, Щоб людина бездоганно Сміло входила в життя. Пісня « Вчать у школі» ( Сценка з принцесою) Принцеса: Не хочу я вчитися Вашої грамоти! Мені це все набридло. Та й зрештою, навіщо вчити ці букви? Що це воно таке? І з чим його їдять? Вчитель: Ваша світлосте, не говоріть так. Подивіться, який довкола цікавий світ, скільки розумних, чудових книг,з яких можна багато чого дізнатися. Але за умови – їх треба перечитати. Принцеса: Ну знову Ви за своє! Мій батько король платить Вам не за те, щоб ви мене мучили. ( Лунає музика. Виходять два хлопчики-глашатаї) 1-ий хлопчик: Увага! Увага! Увага! 2-ий хлопчик: В першім класі урочистий День прощання з Букварем. 1-ий хлопчик: День вітання і прощання – Свято перших букварів. Перша сходинка зростання Для найменших школярів! 2-ий хлопчик: Ми запрошуємо всіх – І дорослих, і малих! ( Виходять зі сцени) Принцеса: Вчителю! Ви чули? Що це таке: Свято Букваря? І хто такий Буквар, щоб йому влаштовувати свято? Вчитель: Усі букви – від А до Я – є на сторінках Букваря. Це перша книжка, яка веде наймолодших учнів у Країну Знань. Принцеса: Я теж хочу потрапити на це свято. Вчитель: Але ж ви не знаєте жодної букви! Принцеса: А хто про це знатиме? Ну, звичайно, якщо Ви нікому не розкажете. Вчитель: Ну що ж, ходімо. Запрошували ж усіх. Хлопчик: Що це нині є за свято, Що людей тут так багато? Дівчинка: Ти не знаєш? Мусиш знати: Ми прийшли тут святкувати – Тато, мама, ти і я – Гарне свято Букваря. Хлопчик: Любі гості, мами й тата! В нас Букварикове свято. Добре, що прийшли до нас Ви у перший клас! Пісня «У нас сьогодні свято»( на мелодію пісні «День народження» Хлопчик: В першім класі урочистий День прощання з Букварем. Пригадай-но, як колись ти Був маленьким школярем. Дівчинка: Ми всі гостей вітаємо І дуже вам радіємо. Усі вже букви знаємо, Книжки читати вміємо. Хлопчик: Буквар ми взяли перший раз. Як зайшли у перший клас. Відтоді міцно подружились Ми із Буквариком малим, Із нього ми старанно вчились, По світу мандрували з ним. Дівчинка: У ньому на сторінці кожній Веселі букви стали в ряд. Вони, узявшися за руки, Утворюють спочатку склад. Хлопчик: А ми читаєм їх і пишем. Бо ми вже діти немалі, А справжні, грамотні, писемні, Розумні, справжні школярі. Дівчинка: А ми пишаємось звичайно, І гордо носим це звання. І всім сьогодні кажем чесно: В нас від Букварика знання. Хлопчик: Ми знаємо тепер багато, Букварик нас навчив читать, Коли б ми з ним не подружились, То ми б всього могли не знать. Дівчинка: Тож нам з Буквариком прощатись Настав таки прощальний час. Чому ж улюбленої книги Нема ще й досі серед нас? ( Звучить музика, заходить Буквар) Букварик: Вітаю вас, шановні діти! Така вже доленька моя, Що можу з вами в класі бути Лише до травня завжди я. Та будем весело прощатись, Щоб я від ваших сліз не змок. Нехай дзвенить весела пісня, Нехай смішний звучить тут жарт. Адже від мене до науки Взяли ви впевнено ви старт! Хлопчик: Сідай, Букварику, спочинь, Тобі ці жарти і пісні, Тобі палкі привіти дружні, Вітання наші голосні. (Звучить музика, забігають Клякса, Помарка і Гумка) Клякса: Я – старовинна злюка Клякса, Мене давно у вас нема, Бо ви не пишете чорнилом, Та забувать мене дарма! Потворна я! Я – Клякса-плакса, Від мене всі навкруг ревуть, І зошити брудні, і книги… Гулять я буду зараз тут! Помарка і Гумочка: А ми – Помарка й Гумочка! Все зама раєм, все зітрем. І гарно й дружно без наки Із вами, дітки, заживем! (Клякса, Помарка і Гумочка співають пісню) Ми – прекрасне тріо, Зробим все уміло. Букваря ми зараз Зовсім з світу стрем. Букви всі закляксим, Добре замараєм. Із неуками в школі Ми дружно заживем! ( Зв’язують Букваря і ховають у куток) Ґумка: Нащо нам Букварик? Гарний той школярик, Хто до школи ходить Тільки погулять, Хто книжки не любить, Правил хто не знає, Той, хто не знайомий Із «дванадцять». Помарка: Все! Букварик в нас в полоні. Зараз витремо долоні, Перевірим тут, на святі, Як ви вчилися читати! Ґумка: Скільки букв знайшли,ви, друзі, На сторінках Букваря? Хлопчик: Букви тридцять три знайшли. Всю дорогу вже пройшли. Чому чари не зникають І Букварика не пускають? Помарка: Букви знаєте ви тут, Але вас нові завдання ждуть! Ви назвіть, хто це такі, Чари зникнуть вмить тоді! ( Виходять розділові знаки: Крапка, Кома, Знак питання) Крапка: Маленька, менша від малини, Ні з ким не стану на борню. А при читанні, коли треба, Й людини мову зупиню. Кома: Злита з хвостиком ця крапка, Невелика, власне, лапка. Роблю паузу, усім знайома. Як я звуся? Знак питання: Я після речення, цитати Вмостився, схожий на гачок. Хто я такий, дружок? Учні: ( разом) Ви – знаки розділові, Добре нам відомі. Ви з нами, друзі, назавжди, Без вас ми ні туди, і ні сюди. Клякса: Ох, з такими дітьми й важко! Хай сюди на допомогу Люба двієчка спішить! (Дістає телефон) Алло! Алло! Нам потрібна допомога! Як знайти до нас дорогу? В центрі села наша школа, Не були мов тут ніколи! Ґумка: Зараз миттю будуть тут. ( Заходять Двійка, Одиниця) Двійка: Добрий день вам! Як живеться? З нами стрітись доведеться… Двійка я, а це – сестриця, Моя люба Одиниця! Одиниця: Ми – найкращі цифри в світі! Люблять нас дорослі й діти! Ну, скажіть-но, хто із вас Не чував іще про нас? Перше місце, перша школа! Перше – краще все довкола! То й оцінка Одиниця Вам усім тут пригодиться! Двійка: Правда в перших класах школи Бали нові вже ввели… Нам залишились молодші, Тепле місце нам знайшли! Першокласників ми будем, Мов рідненьких, опікать. Знайте всі, шкідливо дуже Вчити все й багато знать! Буквар: ( прив’язаний) Учні в мене всі старанні, Їх вмовляєте ви марно. Ану, швидше відпустіть! ( Розв’язують Букваря) От спасибі, відпустили! Стали чисті сторінки. Тож нехай на нашім святі Знов лунає сміх дзвінкий! І нехай на наше свято Гості прохані ідуть, Щоб світліше, веселіше В нас було сьогодні тут. Пісня «Гей, ви букви» ( Виходять хлопці-букви) Хлопчик: Так, як кожен колос в житі – Житня нива золота. Так у мові дружно злиті Усі букви – то сім’я. Хлопчик: Як в сім’ї всі рівні діти, Чи великі, чи малі, Як в городі пишні квіти, Так всі букви в Букварі. Хлопчик: Ми букви добре вивчені, Знайомі хлопцю й дівчині. Читає й пише нас Чудово перший клас. Хлопчик: Ми літери відомі, Ми всякому знайомі. Але про кожну літеру Ви знаєте не все. Хлопчик: Ми літери незвичні І дуже симпатичні. Бо кожна жарт чи віршика, Чи казочку несе. Хлопчик: Про літеру кожну повинні ви знати Тож абеткову пісеньку будемо співати. Пісня «Абеткова пісенька» ( Вбігає Незнайко) Незнайко: Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався! Вчитель: Що це за несподіваний гість? Ви, діти, його впізнали? ( Ні) Незнайко: Добрий вечір! Вчитель: Який вечір? Адже це день. Незнайко: А я не знаю чи вечір, чи день. Вчитель: А чому це ти так репетував? Незнайко: Та я від злодія втікав. Вчитель: Від злодія? Від якого злодія? Незнайко: Від звичайного, який хотів у мене украсти мою шапку. Вчитель: Твою шапку? А навіщо вона йому? Незнайко: Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова! Вчитель: Ой, Незнайко, не сміши нас! В тебе розумна голова? Ти ж нічогісінько не знаєш. Тому тебе і прозвали Незнайком. Ось зараз ми перевіримо, що ти вмієш, що ти знаєш… Яка це літера? (К) Незнайко: Пів жука. Вчитель: А точніше. Діти: Буква «Ка» Незнайко: Ха! Яка муха! Вчитель: А оце? (О) Незнайко: Та це кругле яйце! Вчитель: А ми що, діти скажемо? Пісня «Буква О» Вчитель: Ну, що ж, Незнайку, нам тебе шкода. Літер не знаєш, тому і книжки не читаєш! Незнайко: Хто? Я? Та я всі на світі книжки давним-давно перечитав. Ось послухайте! Я знаю казку про те, як Капітошка втік від діда і баби. Ще про те, як дід загубив шкарпетку… Вчитель: Усе ти Незнайку переплутав! Та ці ж казки навіть зовсім маленькі діти знають. Послухай доброї поради – записуйся до школи. Тебе тут навчать читати, писати і ще багато чого цікавого зможеш дізнатися. Букварик: Коли вже вмієш ти читать – Не треба мамі докучать, До бабці теж не треба йти: − Ну, прочитай, мовляв, хоч ти, Сестру вмовляти вже не треба, Щоб прочитала щось для тебе. Ані благати, ані чекать, А просто взяти й прочитать. Пісня « В портфелику Букварчик» ( Стук. Заходить Мальвіна) Вчитель: Що це за гостя до нас завітала? Мальвіна: Добрий день! Вам поштар надіслав телеграми. Але вони не підписані. Давайте відгадаємо, хто їх прислав. « Дорогі малята! Не змогла завітати на ваше свято, бо висиджую золоте яєчко. Зі святом вас!» (Курочка Ряба) « Розумники й розумнички! Котився до вас на свято, та прокотився мимо. Прийміть мої вітання!» ( Колобок) «Любі діти, хотіла прийти до вас на свято, та загубила туфельку. Бажаю вам успіхів у навчанні!» ( Попелюшка) «Зламалася ступа, тому святкуйте без мене. Ваша…» (Баба Яга) Мальвіна: Діти, у вас так багато хлопчиків! Цікаво, хто займається їхнім вихованням? Це така важка справа! Я нещодавно виховувала Буратіно. Знаєте, як він сидів? Підігнувши ноги під себе! Чай пив із чайника, а у вазу з варенням занурював пальці, потім облизував їх. Математики взагалі не знає. Читати не вміє і досі! А де він зараз, я й не знаю. ( Заходить Буратіно) Буратіно: Привіт! Ось я вас усіх і знайшов! Тут не було такої… з великим блакитним бантом? Ой! Мальвіна: Що ви тут робите, неслухняний Буратіно? Буратіно: Я шукаю буквар. Мальвіна: Все-таки стало соромно? Буратіно: Так, так! Мальвіна: Ось тобі буквар. Давай читати. Яка перша літера? – А. А яке перше слово тут написано? Буратіно: Арлекіно. Мальвіна: А ось і не правильно! Буратіно: Артемон. Мальвіна: Дуже соромно! Нехай вам діти допоможуть, адже у вас, Буратіно, нічогісінько не виходить. Діти: (Хором)Азбука! Мальвіна: А ти знаєш, що є такі діти, які вже дочитали буквар до кінця? Буратіно: А покажи мені їх. Мальвіна: Ось вони. Буратіно: Оце такі малі, а вже вміють читати? Ніколи не повірю! ( Мальвіна строго дивиться на Буратіно) Буратіно: Ну годі вже, все я зрозумів. Але ніяк не второпаю – сьогодні свято. Діти прощаються з Букварем, а що далі? Буквар вже піде, а хто далі дітей навчатиме? Буквар: А тепер вам, діти, Ось із ким дружити! ( Під музику входять Читанка та інші книжки) Читанка: Я – Читанка нечитана, Навчатиму ваш клас. Я з вами говоритиму Про наш прекрасний час. Буквар: (До Читанки) Читанко добра, Прийми естафету, Веди школярів по дорогах планети. Хай відкриють їм розум і руки Незнані шляхи на планеті Науки. Хай не погасне бажання малят Творити добро на планеті Земля. Рідна мова: Як найчарівніша колиска, Плекає з дитинства вас рідна мова. То піснею злине, то доброю казкою, То словом докори, то ніжною ласкою Під мамине слово ви виросли нишком. Шануйте, малята, цю добрую книжку. Математика: Ви вже умієте, друзі хороші, Порахувати задачки і гроші. Я ще навчу вас зірки рахувати, Зводити вежі, мости будувати. Навчу літаки посилати до Арктики, Якщо ви полюбите математику. Природознавство: А де лягає сонце спати, І звідки вітер, звідки тінь, І заєць чом такий вухатий. Чому бджолі дрімати лінь? Чи справді гірша стала глина? Від чого запашна малина. Куди повзе рогатий жук – Це я , малята, розкажу. Буквар: Я вас прошу не лінуватись І вчить уроки в другім класі, І берегти книжки! Віднині - найперші друзі ваші вам вони! Дівчинка: Із ними ми подружимо, Дари усі заслужимо. Ви руки нам подайте Про все розповідайте. Хлопчик: Гарну казку розкажіть. Світ широкий покажіть, Ведіть, ведіть щодня По сходинках знання. Дівчинка: І сьогодні всі разом Від щирого серця. Ми складаємо подяку Свою Букварю. Пісня «Букварику, прощай» Вчитель 1: Діти, ми попрощалися з Буквариком. Адже йому потрібно поспішати, щоб навчити читати і писати майбутніх першокласників. Вчитель 2: Директор – фігура центральна. Як кажуть в народі - всьому голова! Директор на місці – то й школа у шані, І як він скерує, так підуть діла. ( Виступ директора школи) Вчитель 1: У директора є права рука – Так заучів в народі називають. Робота в них ну зовсім не легка, І всі про це у школі знають. ( Слово надається заучам) Хлопчик: Закінчується наше свято. Нам помагали його готувати – Вчителька перша і вихователька, і музикант. Їх словом хорошим згадаймо в цей час. Дівчинка: А ще згадаймо тих, Хто «Букварик» готував для нас. Спасибі редакторам і друкарям, Спасибі коректорам і художникам, Спасибі письменникам і вчителям! Усі: Спасибі! Спасибі! Спасибі! Дівчинка: Спасибі деревам за білий папір, І квітам, і травам за фарби яскраві, За добру турботу, за щастя, за мир! Усі: Спасибі Вкраїнській державі! Пісня «Тільки в нас на Україні» Вчитель 1: Вам, шановні батьки, Спасибі хочу я сказати. За допомогу у навчанні, Старанність, витримку, любов. За те, що вчились з нами рахувати, Каліграфічно букви всі писати, Вірші та пісні до свят вивчати. Це тільки перший крок. Попереду ще 10 років – Отож, навчайтеся, батьки, І кожен день робіть уроки! Вчитель 2: Хай веселі будуть діти! Хай щасливим буде люд! Разом: Хай живуть у нашім класі Мир і злагода! Салют! Додатки Прощай , «Букварику» 1.Мужніємо, зростаємо, співаємо пісень, Уже усі читаємо « Букварика» щодень. Не кличте вдаль, підручники, сторінками-крильми – Сьогодні із « Буквариком» прощаємося ми. Приспів: Прощай, прощай; прощай, прощай. ¦ « Буква…», « Буква…», « Букварику», « Букварику», прощай. ¦ 2р. Школя…, школя…, школярику, мене не забувай. ¦ 2. Згадайте, люба вчителько, матусі, татусі, Як « бекали» і « мекали» над буквами усі. А як тепер читаємо уже не з тягарем, З подякою прощаємось із другом « Букварем». 3. Найперша в світі книжечка, найпершії слова, Найперше слово складене – це « мама» дорога. Уже малі не будемо, за клякси вибачай, Тебе ми не забудемо, « Букварику», прощай. Абеткова пісенька Приспів: Абеткову пісеньку весело співать. Абеткову пісеньку Треба добре знать. 1.А, бе, ве – Коник у траві живе, Ге, ґе, де, е – Мама донечку веде, Є, же, зе – По стежині жук повзе, И, і, ї, й – Гріється на сонці змій. 2.Ка, ел, ем – Лисенятко під кущем, Ен, о, пе – Песик носиком сопе, Ер, ес, те – В полі житечко росте, У , еф, ха – Я сміюся – ха-ха-ха! Приспів 3.Це, ча, ша – Кіт в дорогу вируша. Ща, ю, я – Гарна пісенька моя. Знак м’який – Помічник він мовчазний. Не мовчи, А абеточку учи. До побачення, « Букварику» 1.Ми у тебе навчились багато: Знаєм Лесю ми і Кобзаря, Всі вже вивчили вірші про свято На останнім листку « Букваря». Приспів: Вже прощатись пора, Подружились з тобою, Станем разом у круг: │ « До побачення, добрий наш друг» │2р. 2. В школу прийдуть вже інші малята, Як подзвонить їм перший дзвінок. Будуть з літерів слово складати, Як почнеться їх перший урок. 3. Прочитають сторінку про маму І повторять всі букви не раз. Ти учи і люби їх так само, Як учив ти, « Букварику», нас. Гей ви, букви… Гей ви. Букви жвавим кроком раз, два, три, Вчили вас сто п’ять уроків раз, два, три. Через те вас добре знають, З вами вже склади читають раз, два, раз, два, раз, два, три. Попереду йде « Букварик» 1, 2,3, Букви всі зібрав в порядок 1, 2, 3, Всі його давно чекають, З іменинами вітають 1, 2, 1, 2, 1, 2, 3. На нашій Україні 1.На нашій Україні і небо голубіше, На нашій Україні і сонце на тепло. На нашій Україні дівчата наймиліші, На нашій Україні і пісня на добро. Приспів: У саду калина, на ставку верба, Пісня журавлина – радість і журба. Сонячна долина, стежка в споришах І співа пташина, як моя душа. – 2р 2.На нашій Україні і зорі найясніші, І хата біла – біла, неначе у вінку. На нашій Україні молитва найсвятіша, І пісня солов’їна в вишневому садку. Василик Світлана Іванівна, вчитель початкових класів,
Франків Олександра Мирославівна, вихователь ГПД | |
| Переглядів: 5113 | Рейтинг: 1.5/2 |
| Всього коментарів: 0 | |