Свято кавуна
Мета заходу. Створити розвивально-ігрове середовище; задовольнити пізнавальний інтерес;розвивати увагу до слова, його значення, творчі здібності кожного учня;формувати комунікативну та полікультурну компетентності; здійснювати морально-етичне, естетичне виховання; допомогти набути знань і навичок, необхідних для сьогоднішньої та майбутньої трудової діяльності; розвивати інтерес до читання книг, перегляду телепередач про фрукти і овочі; виховувати працелюбність, а також любов і шану до рідної землі та її трудівників, до нашої України.
Обладнання. Виставка композицій з овочів та фруктів «Щедрість рідної землі»; виставки книг «Українська національна кухня»; «скибочки кавуна» та «скибочки дині» із написаними на них загадками; маски овочів та фруктів.
Хід заходу
Гостей зустрічають учні в українських костюмах з хлібом-сіллю.
Всі учасники свята у масках овочів та фруктів.
Учениця: Добрії люди славного краю,
Вік вам радіти, в щасті рости,
Нивам українським щедро родити
І вічно цвісти!
Учень: Добрий день вам, добрі люди,
Хай вам щастя всюди буде,
Зі святом вас усіх вітаєм,
Щастя й радості бажаєм!
Учениця: Ми зібралися на гостину до одного відомого пана. А до якого саме, ви дізнаєтеся, відгадавши загадку.
Учень: Подивіться, що за пан!
Він смуглястий, як кабан,
Любить всяк його ласун.
Це солодкий, що ? (Кавун)
Учениця: Зустрічаємо пана Кавуна!
(Входить учень в костюмі кавуна)
Кавун : Я пан Кавун
Найголовніший товстун!
В мене є ряба сорочка
Виріс я неначе бочка!
Я поважний і огрядний,
Солоденький я на смак
І зібрав я всіх на свято
Пригощати - я мастак!
(Входить учениця в костюмі дині)
Зустрічайте – жовта Диня –
На городі господиня!
Диня : Я на грядці сонцем сяю, родичів багато маю,
Я солодка, соковита,
Покуштуй – не схочеш пити!
Учениця: Сьогодні на нашому святі будуть змагатися дві команди від пана Кавуна та Дині – господині.
Учень: Кожен, хто перший відгадає загадку потрапляє до команди пана Кавуна чи Дині - господині.
(Загадки написані на намальованих скибочках кавуна та дині)
Кажуть, щоб хвороб не знати,
Треба всім мене вживати.
Може, ви мене й з’їсте,
Тільки сльози проллєте.
Цибуля
Хто хустиночку свою
Влітку покриває?
І по двадцять хустин
На голівці має?
Капуста
В полі хороше мені
Зеленіти навесні.
Чим же я — не молодець?
Маю диво-корінець,
Все про нього дбаю,
Цукор відкладаю.
Буряк
Некрасива, шишкувата,
Як прийде на стіл вона,
Скажуть весело хлоп'ята:
— Ну й розсипчаста, смачна!
Картопля
На городі виріс дужий,
Круглий, жовтий і байдужий
До червоних помідорів,
До капусти і квасолі.
Хто цей гордий карапуз?
Здогадалися?...
Гарбуз
Як миша хвостик довгий маю,
Та я з города не тікаю.
З мене зробити кожен рад
Корисний та смачний салат.
Редиска
Зелений чуб, червоний бік,
Смачний із нього чавлять сік.
Ґадзині варять з ним борщі,
Росте в городі на кущі.
Помідор
Він довгастенький, зелений,
Заховався під листки.
А всередині у нього
Сплять малесенькі синки.
Огірок
Є солодкий, є гіркий,
Різні форми має.
Є худий, а є товстий,
Кожний його знає!..
Перець
Стріли випустив у небо,
Сам захований в землі.
Знає: всім на зиму треба
Його зубчики малі.
Часник
В землю заховалася
І сидить – мовчить.
У червоне вбралася,
Бант лише стирчить.
Морква
Змагання команд пана Кавуна та Дині – господині
Естафети:
1. «Звари борщик»
2. «Збери врожай!»
3. «Спритні овочі»
Учениця: Народні ігри створені народом так само, як казки, приказки, загадки, вони передаються з покоління в покоління. Народні ігри супроводжують свята та національні обряди, у їх змісті відбиті сезонні явища, звичаї, пов'язані з хліборобською та землеробською працею.
Учень: Народні ігри - це історія народу, оскільки вони відображають соціальне життя кожної епохи.
Народні ігри від команд ( ігри проводяться на вибір команд):
1.Співають пісню «Дивина». Проводиться гра «Веселі кавунці».
Діти передають кавуна по колу і співають. На закінчення пісні той, у кого залишився кавун, каже: «Я хочу поділитися з (ім’я дитини справа) та (ім’я дитини зліва). Всі рахують: «1, 2, 3 – біжи». Діти, яких назвали, біжать у протилежні сторони. Оббігаючи коло швидше беруть кавун. Хто перший вхопить, той і виграв. Гру продовжують.
2. Гра «Галя по садочку ходила..»
Посередині кімнати або майданчика поставлено два стільчика спинками один до одного. На одному стільчику квітка, це - «садок». Діти стоять у колі, одна дитина (Галя) з хусточкою в руках стоїть біля квітки.
На слова:
Галя по садочку ходила,
Хусточку біленьку загубила,
Ходить по садочку, блукає,
Хусточку біленьку шукає…
діти йдуть по колу вліво. Галя ходить усередині кола біля квітки і на слово «згубила» залишає хустинку на стільчику, біля квітки, а сама переходить на другу сторону, до сидіння стільчика, й удає, що шукає хустинку. Потім сідає на стілець.
На слова:
Не журися, Галю - серденько,
Ми знайшли хустинку біленьку,
У садочку, біля малини,
Під зеленим листом тернини
діти йдуть по колу вправо і зупиняються. Одна дитина, визначена вихователькою, підходить до стільчика з квіткою, бере хустинку і промовляє:
Ти, Галю, хустину не шукай, Хто знайшов, відгадай!
Якщо Галя, не оглядаючись, відгадає голос дитини, вони міняються місцями. Гра повторюється.
3. Гра «Редька»
Спершу визначають, кому бути "сусiдкою". Всi iншi стають по двоє, потiм присiдають одне навпроти одного на колiна. Пара неподалiк вiд пари, рядками, подiбно до того, як росте редька на грядцi. "Сусiдка" пiдходить до крайньої пари i розпочинає розмову:
- Бабо, дай редьки!
- Скопай грядку, то знатимеш, звiдки редька береться.
"Сусiдка" обходить довкола "редьки", показуючи, як копають грядку. А тодi звертається уже до другої пари:
- Бабо, дай редьки!
- Посади собi.
Знову слiд обiйти довкола "редьки" та показати, як її саджають. З тим же запитанням "сусiдка" пiдступає до iнших пар, а їй вiдповiдають:
- Полий собi.
- Посапай собi.
- Прополи собi.
"Сусiдка" показує як усе те робиться, аж поки почує:
- Вирви собi.
Та пара, яка це каже, мiцно тримається за руки, а "сусiдка" хапає когось одного попiд руки й пробує вiдiрвати вiд того, з ким вiн зчепився руками. Як не вiдiрве, то далi йде зi своїм запитанням. А як вiдiрве, то сяде на те мiсце, а її замiн
4. Гра «ОГІРОЧКИ»
Діти беруться за руки, витягуються в одну лінію. Передні завертаються до задніх, ніби в'ються. Двоє останніх піднімають вгору руки, а всі проходять попід руками, співаючи:
Ой вийтеся, огірочки,
Та в зелені пуп'яночки,
Грай, жучку, грай,
Тут тобі край.
Ходить жучок по жучині,
А жучина по деревині.
Грай, жучку, грай,
Тут тобі край.
Дайте, хлопці, околота*,
Повезем жучка до болота.
Грай, жучку, грай,
Тут тобі край.
Жучок плаче у болоті.
Дівки скачуть у золоті.
Грай, жучку, грай,
Тут тобі край.
Чи ти, жучку, писка не маєш,
Що ти, жучку, різко не граєш?
Грай, жучку, грай, Тут тобі край.
*Околот, околіт - сніп житньої соломи, обмолочений нерозв'язаним або перев'язаний після обмолоту.
Конкурс для батьків (готування салату із кавуна)
Нарізати м'якоть кавуна трикутниками. Очистити від насіння і викласти на блюдо. Зверху покласти 250 г свіжого ананаса й покришити 100 г сиру фета (або бринзи), посипати листям свіжого базиліка, побризкати оливковим маслом, соком лимона й додати 100 г подрібнених кедрових горішків. Посипати чорним перцем – і до столу.
Поки батьки готують кавуновий салат, діти, які не взяли участь в командах (глядачі) зачитують на святі « цікавинки» про кавун, які вони підготували заздалегідь).
«Цікавинка» 1.
Він із родини гарбузових. Це найбільша у природі ягода. Батьківщиною вважають Південну Африку. Відомий він ще за 1500 років до нашої ери. Римляни їли його свіжим і засоленим, варили з нього мед. На території Росії став вирощуватися тільки в XIII столітті у Приазов’ї та дельті Волги. А в 1660 році було видано спеціальний державний указ про розведення цієї ягоди в Чугуєві Харківської губернії. Як незвичайну смакоту його подавали до царського столу, як тільки він достигав. Але свіжим його чомусь не вживали, а подавали до царського столу вимоченим в цукровому сиропі. А зараз він відомий кожному з нас. Від дуже смачний . А ще з лікувальною метою застосовують не лише м’якоть, а й шкірки й насіння. Так хто ж він? (Кавун)
«Цікавинка»2.
З приводу того, де кавун з'явився спочатку, думки вчених розходяться. Одні вважають, що в Африці, а інші наполягають, що це були Індія і Єгипет. Зображення кавунів виявлені археологами на стінах давньоєгипетських гробниць.
«Цікавинка» 3.
Кавун - Citrullus - однорічна трав'яниста рослина з сімейства гарбузових. У кавуна потужна коренева система, головний корінь якої проникає в глибину до 1 метра, тим самим дістаючи воду і поживні речовини без поливу. Стебло, яке називається батогом, стелеться, сильно розгалужене до 4 метрів у довжину. Перший справжній листок на рослині з'являється на 4-5 день після сходів, на одному кавуні може утворитися до 300 листків.
«Цікавинка» 4.
Кавун - рослина, яка запилюється бджолами, мурахами й іншими комахами. Плоди - багатонасінна ягода круглої або овально- круглої форми від 3 до 5 кг і більше вагою. Товщина кори 0,5 см, колір зелений або смугастий. М'якоть кавуна рожева, червона, жовтувата і рідше помаранчева. Насіння теж мають різноманітне забарвлення від чорної, коричневої, жовтої до строкатої.Форма насіння, як правило, довгасто -округла. Дозрівають плоди через 40-60 днів після цвітіння.
«Цікавинка» 5.
Кавун здавна застосовують у косметиці. Рекомендуються вітамінні тонізуючі маски з кавунового соку для попередження в'ялості як сухої, так і жирної шкіри. П'ять-шість шарів марлі або тонкий шар вати змочують кавуновим соком і накладають на 15-20 хв на обличчя і шию. Потім змивають водою, витирають і змазують кремом. Така маска покращує колір шкіри і освіжає її, робить м'якою і гладкою.
Танок дівчат під пісню «Щедрий урожай»
Сонечко з неба світило
Землю матусю зігріло
І від такого тепла
Гарно вродила вона
Приспів
Червоні кавунці
В зеленій сорочці,
Капусточка біленька,
Морквинка золотенька.
Програш
Капусточка біленька
Морквинка золотенька
Дощики з неба летіли
Щедро земельку поїли
І від такого добра
Гарно вродила вона
Приспів
Червоні кавунці
В зеленій сорочці,
Капусточка біленька,
Морквинка золотенька.
Програш
Капусточка біленька
Морквинка золотенька
Програш
Сонечко з неба світило
Землю матусю зігріло
І від такого тепла
Гарно вродила вона
Приспів
Червоні бурячки
Зелені кабачки
Капусточка біленька
Морквинка золотенька
Програш
Капусточка біленька
Морквинка золотенька
Література:
1. Савченко О. Барвистий клубочок. – Київ: Видавництво «БЛІЦ», 1996
2. Воропай О. Звичаї нашого народу. – Київ: «Оберіг» 1993
3. Весела ярмарок. Сценарії нетрадиційних свят для дошкільного віку. - Смоленськ, 1998
4. Науменко Г.М. Народний святковий календар у піснях, казках, іграх, обрядах. Частина 1 - зима, весна. Частина - 2 - літо, осінь. - М., 1999
5. http://lifetips.org.ua/tags/
6. http://mactep.com.ua/ua/recept/kavunoviy-salat.html
|
