Свято останнього дзвоника - Загальношкільні заходи - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Загальношкільні заходи [ Додати статтю ]

Свято останнього дзвоника

Свято останнього дзвоника

Учні школи шикуються на лінійку.
Ведучий 1:
Було так до нас і надалі так буде,
Час швидко летить уперед, в майбуття,
О, ні! Не даремно порівнюють люди
Із морем бурхливим учнівське життя.
Ведучий 2:
Сплилися, мов квіти, тут діти й дорослі,
Минуле в майбутнє крізь роки пливе.
Вітаємо Вас , учні нашої школи!
І тих, хто із Вами поруч іде.
Ведучий 1:
Летять роки, немов пташина зграя,
Пливуть роки потоком швидких рік
І мчать вони ласкавими вітрами,
Біжать мільйонами стежинок і доріг.
Ведучий 2:
Роки летять неначе журавлі,
Не встигнеш оглянутися навколо:
Недавно зовсім ви були малі,
А вже сьогодні ви закінчуєте школу.
Ведучий 1:
Тож наші вітання учням 11 класу і їх класному керівникові Голуб Л.В.
Виходять випускники.
Звучить мелодія
Ведучий 2:
Стоголосо музика лунає
Понад хмари лине срібний спів –
Нині школа радісно стрічає
Наших дорогих випускників.
Ведучий 1:
Зупинімось, браття не лукаві!
В доленоснім поклику століть.
Юність незалежної держави
Перед майбуттям своїм стоїть.
Ведучий 2:
Їй дерзати, жити і творити
До зірок виборювати шлях,
Їй непереможно майоріти
В синьо-жовтих наших прапорах.
Ведучий 1:

- Школо, увага! Свято «Останнього дзвоника» оголошується відкритим.
Винесення прапора.
Козацький марш

- До винесення Державного прапора України стояти струнко!
- Прапор внести!
- Вільно!
Гімн України
- На виконання Державного гімну України стояти струнко!
- Вільно!
На святі присутні гості ______________________________________________________
Ведучий 2:
Весна у літо переходить плавно,
І світ навколо радісно цвіте,
Здається, в перший клас ви йшли недавно,
Та відпливло дитинство золоте.
Ведучий 1:
Кудись туди, де проживає казка,
Де розмовляють квіти і трава,
Де зігріває сонечкова ласка
І радість та любов - така жива.
Слово для привітання надається директору школи Кирильчук Людмилі Василівні.
Подарунок школі
Ведучий 2:
Роки Шкільні... Вони незабутні,
В пам’яті вони на все життя.
Непомітно й швидко летять вони. І ось учні 4-го класу – нині випускники початкової школи. Їм надаємо слово.
1
Ми маленькі школярі,
Позбігалися сюди
Щоб вас привітати,
Щастя побажати.
2
Ми рівняємось на вас, на юних крок вагомий.
У п’ятий переходили клас,
А мріємо про сьомий
3
Аж не віриться, що були ви такі як ми, малі,
Мабуть, вже про це забули ваші добрі вчителі.
4
Всі пройшли випробування і контрольну не одну,
І на перерві стрибали в висоту і в довжину.
5
Ви щасливі любі друзі, бо вже близько до мети
Ну, а нам ще доведеться через все оце пройти.
Хлопчик
І все ж я радію за вас і співчуваю вам. Одержавши атестата, ви станите такими дорослими, самостійними. Ви раптом отримаєте стільки прав і свобод, що можна просто розгубитися у цьому вирі нового. Наприклад, ви можете зовсім не дивитися у бік рідної школи
Дівчинка
І навіть не вітатися з учителями.
Хлопчик
Маєте право вчитися далі, працювати.
Дівчинка
Або не вчитися і не працювати взагалі: у рідному домі так добре й затишно, і ніяких проблем.
Xлопчик
Ви маєте право спати, скільки захочеться, не поспішаючи на перший урок.
Дівчинка
І носити спіднички бажаної довжини.
Xлопчик
Ви можете одружуватися і йти заміж, фарбувати волосся, проколювати не лише вухо, а й ніс чи інші частини тіла...
Дівчинка
Ми, на жаль, таких прав не маємо. Та все ж ми, майбутні випускники нашої школи, обіцяємо вам:
-гордо нести звання учня рідної школи;
-бути такими ж доброзичливими;
-любити спорт;
-коли вже захоплюватись якимось предметом, то аж до участі і перемог в олімпіадах;
-малювати не тільки правою, а й лівою;
-не втрачати почуття гумору навіть у найсумніших ситуаціях.
Танець
Випускник 1: А все почалося одинадцять років тому. Ми пам’ятаємо як світлого вересневого ранку сонечко, лагідними маминими руками, ласкаво розбудило майбутніх учнів.
Випускник 2: Цього дня надто схвильовані мами, розчулено дивлячись на нас, першокласників, дбайливо розправляли складочки на нашому святковому одязі, що встиг всього за кілька годин вим'ятися та забруднитися....
Випускник 3: І запитували нас про одне і те ж, при цьому чомусь нервово усміхаючись: А чи сподобався тобі школа? Цікавим був перший шкільний день?
Випускник 4: Сподобався! А що ми ще могли відповісти?
Випускник 5: Я, наприклад, не стала говорити, що нові туфлі сильно тиснуть і зовсім навіть не зеленого кольору, як я хотіла ...
Випускник 7: Я теж не став говорити мамі, що ця краватка, "як у тата", зовсім мені не потрібна, якщо об неї не можна витирати брудні руки ...
Випускник 1: І головне, що від довгого сидіння на одному місці у мене, наприклад, починається поколювання в певних частинах тіла.
Випускник 2: А так ...Нам все дуже сподобалося!
Випускник 3: І квіти, і шум, і метушня в цей день!
Випускник 4: Але найбільше нам сподобалася гарна, ошатна тітонька, яка відразу підійшла до нас і по-дружньому взяла мене за руку.
Випускник 5: У неї була назва не "вихователька", як у дитячому садку, а зовсім інше - "вчителька"!
Випускник 6: Вона була нам зовсім незнайома, але посміхалася, як рідним, і нам, і нашим мамам.
Випускник 7: Спілкуючись з нашою вчителькою кожен день, ми осягали, крім шкільної програми, прості істини ...
Випускник 1: Що вранці зовсім непогано було б вчасно приходити на урок.
Випускник 2: Що писати слід не на парті і не на руках, а тільки в зошиті.
Випускник 3: Що старшим грубити не можна, а малюків захищати потрібно обов'язково ...
Випускник 4: І ще багато інших премудростей, які повинна знати освічена людина, навіть такого юного віку, як учень 1 класу.
Випускник 5: Ні, звичайно, нам розповідали про це батьки.
Випускник 6: Але вчителька привела всі наші розпатлані знання в систему.
Випускник 7: І тепер ми з гордістю можемо сказати, що ця система.
Усі: Працює!

Синицька К., Паляниця К. - «Последний звонок»
Випускник 1
На згадці той далекий 5-й клас, коли майже з маминих рук першої вчительки ми всі потрапили у велику школу, з безліччю кабінетів. Нам було легко заблукати в гомінкому учнівському океані, тас нас зустрів і підтримав класний керівник. Він завжди був поруч і, мабуть, наша подальша доля все таки ще хвилюватиме її.
Випускник 2
Одинадцять років пройшло з того часу
В школі знов і знов дзвенів дзвінок
Пам’ятаю, як малим хлоп’ятком
Я прийшов на свій перший урок
Випускник 3
Я знаю, як буду я дорослим
Й пройду коридори школи я, -
Постане в пам’яті хороша,
Кожна вчителька моя.
Випускник 4
Пам’ятайте нас маленьких кирпатих
Із ротами відкритими , у коротких штанцях
Неслухняних, а інколи зовсім нестерпних
Із невмілою ручкою в наших дитячих руках.
Випускник 5
Пам’ятаєте наші наївні питання
І вражаючі в голос проказані наші думки.
Ви по перших стежках нас вели в добру гавань навчання
Непомітно писали в журналі життя сторінки.
Випускник 6
Тож ми в житті вас не забудем,
І пам’ятати завжди будем
І слово, й усмішку ласкаву,
То добродушну, то цікаву,
І ту любов, що віддавали,
Серця наші зігрівали.
Випускник 7
За все ми вдячні вам, без ліку –
Спасибі ніжне і велике!
Хто був початком різних справ…
Хто нам завжди допомагав…
Хто лаяв нас і веселив…
Хто підбадьорити умів…
Хто захищав нас завжди всіх…
Хто вірив щиро в наш успіх…
Випускник 8
Шановні вчителі!
Ми не часто приносили квіти
А сьогодні прийміть і повірте: то не квіти,
То наші серця, бо знаменна хвилина оця
Квіти вчителям.
Мелодія

Випускник1: Ну як не згадати нині нам про тих, хто ділив з нами радість, горе, сміх:
Випускник2: Хто щодня до школи збирав:
Випускник3: І від сорому за нас часом згорав ...
Випускник4: Батьки! Без вас ми нікуди! Біда з вами - не біда!
Випускник1: А радість - так повна, аби веселитися!
Випускник2: Адже з нами до-о-о-о-вго вам ще вчитися ...
Випускник3: Дорогі наші мами і тата! Помилуйтеся! Ваші малюки виросли! Те, що ви бачите перед собою - це результат вашої щоденної праці!
Випускник4: Це саме ми забезпечували вам всі ці роки життя в екстремальних ситуаціях! Це саме нам ви зобов'язані нестерпними днями, що плавно переходили в безсонні ночі!
Випускник1: Так! Ми не завжди приносили вам тільки радість і гордо роздуті від п'ятірок щоденники.
Випускник2: Поклавши руку на серце, ми готові визнати, що зразковими дітьми нас не назвеш!
Випускник3: Але ми знаємо: що б ми не витворяли, що б ми не викидали ТАКЕ, ви спишете все на тривалий перехідний вік і будете нас любити ще сильніше
Випускник4: І ми хочемо сказати вам по секрету: Ми теж дуже вас любимо!
Випускник 1
Я додав сивини у волосся твоє
І не раз спричиняв тобі болі
Ти сьогодні прийми покаяння мої
Й побажай мені доброї долі
Випускник 2
Батьку рідний, ти сильний завжди,
Про це знають всі близькі нам люди
Ти матусю мою від біди бережи,
Як мене поряд з вами не буде
Випускник 3
Не печалься, не журися, мамо
Усміхнись і не корись жалю
Напинає доленька вітрила
Шепчуть губи: “Я тебе люблю”
Випускник 4
Любий батько – глава мого роду,
Ти навчив розуміти і зло, і добро,
Де не буду – до тебе прийду на пораду,
Знайду вірну стежину, як би там не було.
Черних М. – «Батьки мої»
Випускник 1
Травневий день із світлими очима,
Всміхаючись ступає на поріг .
Шкільні літа лишились за плечима,
Попереду життя та клич доріг.
Випускник 2
Ми вам молодшим школу залишаєм.
Шануйте старших, в дружбі всі живіть.
Ви кращі будете за нас – ми знаєм,
Та про любов на партах не пишіть.
Випускник 3
Учіться добре та пишіть чудово,
Та не гуляйте у вечірній пізній час.
Не бийте вікон, навіть випадково,
І час від часу згадуйте про нас.
Випускник 4
Ось на згадку вам дарунок –
Для маляток подарунок
Це – підставочка для ручок
І олівчиків усіх.
Це щоб безлад вас не мучив,
І навчалися як слід
Подарунок першокласникам.
Випускник 1
Ми 11 довгих років провели у школі
Лиш 11 довгих осеней і зим,
Бо весни не ішли поволі –
Вони злетіли, як за вітром дим
Випускник 2
І ось стою я на порозі школи
Між двох світів, між різних берегів,
Бо за порогом інші складні лежать дороги ,
В широкий світ з дитячих мрійних снів.
Випускник 3
Сьогодні ми і дитинство сюди запросили,
Щоб бачити казку і слухати гуртом.
А дитинство між ними десь заблудилось,
Давайте його пошукаємо разом.
Тесля Т. «Дитинство» - приспів.
(Входить дитинство, проходить та хоче йти геть)
Випускник
Зачекай, дитинство ,зачекай
Не спіши летіти у далекий край
Наче птаха,білі крилонька згорни,
Щоб подовше нам залишатися дітьми
Я тебе благаю: «Повернись!»
Дивіться, воно сміється лагідно нам вслід.
Дитинство
Я повертаюсь, плакати не слід
Дитинство ваше радісним було,
Та швидко відлетіло, відлетіло
Злетіло тихо в сині небеса
І,мабуть більше не повернеться назад
Он, з неба пада зірка осяйна
Вам завжди світитиме завжди вона,
Від лиха берегтиме у житті,
Освітить всі дороги ваші і путі.
Тесля Т. «Дитинство» - 2-й куплет + приспів.
(Діти дарують кожному повітряну кульку, як символ швидкоплинності часу)
Дитинство

Літній вечір, зірки розсипані,
Кожна кличе вас, мерехтить.
Ви летіти в життя покликані
Вам під зорями цими жить.
Випускник
До побачення! Я буду сумувати за вами.
1. Прощавай, дитинства золота країна!
2. Прощавай, красива лялька назавжди!
3. Прощавай, прекрасний світ казкових див!
4. Прощавай, солодкий сон дитячих днів!
5. Прощавай, чарівний океан уроків!
6. Дзвінків, контрольних і шкільних порогів
7. Прекрасний, світлий неповторний рай!
8. Ми відлітаєм!
9. Юність зустрічай!
Випускники відпускають кульки
Вальс

Ведучий 1:
Дитинство ваше вже пішло тихенько.
Самі ви цього ще не зрозуміли.
І кульки в небо відпустили ви легенько,
Щоб ваші мрії теж у вись злетіли.
Ведучий 2:
Сьогодні знову вилітають у життя
Маленькі пташенята з нашого подвір’я,
Ми кажемо: ніколи в забуття
Не кануть школа, вчителі, повірте.
Ведучий 1:
Для нас ще буде школа і навчання,
Нас вересень ще скличе на поріг.
А вам прийшла пора прощання
І перед вами тисячі доріг.
Ведучий 2:
Тож дай вам Бог у мирі всім прожити,
Щоб ваші руки знали ремесло.
Життя любить, а ще - людей любити,
Щоб легко і щасливо вам було.
Ведучий 1:
Ваш потяг майже вирушає
І не будемо його ми зупиняти
Четвертий клас тепер чекає
Ваше місце у школі зайняти.
11 КЛАС – «Школа – цілий світ»
Ведучий 1:
Ну от і все. Лінійка урочиста
Для вас скінчиться і останній раз
Дзвінкова пісня радісна і чиста,
До глибини душі стривожить вас.
Ведучий 2:
Дзвени над минулим і над прийдешнім,
Поклич в останнє на урок.
Дзвени над дитинством з яким попрощались,
Веселий, сумний ваш останній дзвінок.
Ведучий 1:
Право подати останній дзвоник надається учневі 11 класу…………………………..та учениці 1-го класу ……………………
Подається останній дзвінок. Випускник із першокласницею обходять стрій, доходячи до середини шеренги 11 класу. Виводять їх на журавлиний ключ. Після чого першокласниця стає на своє місце.
Ведучий 1:
Ну що ж лишилося зробити?
Присутнім висновок простий:
Випускникам всім побажати
Знайти свій ключик золотий.
- Проводжаємо наших випускників під щирі оплески на їх останній урок.
Ведучий 2:
Тож, відлітайте ключем журавлиним ,
У вирій життя школа вас проводжа.
Нехай все життя ваше буде щасливим,
Наснаги бажаємо вам і добра!
Винесення прапора
Козацький марш

- До винесення Державного прапора України стояти струнко!
- Прапор внести!
- Вільно!
Гімн України
- На виконання Державного гімну України стояти струнко!
- Вільно!
Ведучий 1:
Свято «Останнього дзвоника» оголошується закритим.

Категорія: Загальношкільні заходи | Додав: berseneva_91 (26.11.2017) | Автор: Берсеньова Оксана Андріївна E
Переглядів: 175 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!