1.У нашого народу є чудові традиції. Сьогодні ми ознайомимося зі святкуванням чудового свята «Стрітення». Це свято початку весни. У цей день зима, кажуть, іде туди, де було літо, а літо – де була зима. За сивої давнини це свято мало інші назви – Зимобор, Громовиця. За повір’ям саме 15 лютого зима зустрічається з весною. Звідси і назва – Стрітення.
2. Снігами вкрилася земля
Метелиця гуляє,
Малює вікна морозець
Та носики щипає.
3. Сьогодні весело у нас –
Ми зиму проводжаємо.
Усіх, хто в залі є в цей час,
Ми гаряче вітаємо.
4. Зима нас вдосталь розважала:
Ми взимку Новий рік стрічали,
Біля ялинки були ігри, жарти, сміх…
Та ще й катались з гірок снігових.
Пісня «Гра в сніжки»
5. Прийшла пора зимі на північ повертатись,
Тож хоче вона з нами попрощатись.
6. Ось зима по нашім краї
На санчатах роз’їжджає.
Сніжок сипле без зупину –
Вже засипав всю Вкраїну.
7. Де не гляну я – на дворі
Всюди бачу білий колір!
Ліс і поле, і діброви
Білі одягли обнови.
8. Сніг січе безперестанку –
Зима трудиться із ранку!
І мороз не угаває,
Йому й вітер помагає.
9. Не мети, не мети,
Зимонько, снігами,
А приходь ти до нас
З гарними піснями.
Пісня «Це зима,це казкова зима»
Входить дівчинка Зима (у білому вбранні, зверху хустина)
Зима. Хто це тут кличе мене?
Іду, іду, снігу намету,
З вами разом потанцюю,
Бо ще силу свою чую.
10. Зимонько, Зимонько, снігом не труси
І морозу морозити не вели.
Бач – он зайчики сидять
І від холоду тремтять.
Музика вихід звіряток
Зайчики (разом). Хто нас пожаліє, лапки нам погріє?
Зайчик 1. Ох і надокучили мені морози та завії!
Наголодувався ж я взимку. Кожушок геть зносився.
Зайчик 2. Спасибі вам, дітки, що погодилися нам зігрітися, але так хочеться зустрітися
з Весною. Адже підходить її пора. І ось-ось Зимонька пропаде.
Ведмідь Гуг-гу, щось довго це триває,
Холодний вихор завіває,
Зимі не видно ще кінця-
Хотів би вже збудитись я.
Їжак. Це правда, досить того сну,
І я вже мрію про весну.
Лисичка. Добрий день! Що ж ви всі такі сумні?
Звірі. Ми сумуємо за Весною.
Лисичка. Ще в нашому лісі сніги лежать, але перший струмок мені сьогодні продзвенів, що Весна вже близько. Вона ген за високими горами. Розсіває квіти й трави. Сюди вже повертає.
11. Сипнула зима наостанку
Сніжинки свої крижані…
Раніше приходять світанки,
Зробилися довшими дні.
12. А сонечко дужче пригріло, –
Сніжинки розтанули вмить.
Надворі уже потепліло.
І зимонька стала тужить:
13. Прийшла їй пора нас лишати –
Іде вона в інші краї…
Тож будемо весну стрічати, –
Чекати у гості її!
14.В житті завжди отак буває –
Після зими весна вже наступає.
Прокидається все від зимового сну.
Бурульки нагадують нам про Весну.
Звірятка, йдуть. Заходить господар, господиня, діти. Зима
Господар. Добре. Зимонько, нам було з тобою. Але вже весна не за горами.
Зима. Хіба настав уже мій час з весною зустрічатися?
Господар. Аякже!
Зима з весною зустрічається,
Про володіння свої домовляється.
Тому це свято Стрітенням називається.
В цей день сонце повертає на літо,
Все в природі прокидається.
Господиня
Діти, а ви знаєте що колись у цей день люди збиралися на майдані. Веселилися, співали, танцювали, зиму проганяли. Йшли до церкви святити воду. Разом з водою в цей день святили і свічки, які називали «громичими», бо вони оберігали людей і худобу від грому та блискавок. Давайте й ми запалимо таку свічку.
(Господиня запалює свічку і передає дітям)
15. Ой громниця – свічечко! Святая водичечко!
Від біди оберігай наш майбутній урожай!
Дай здоров’я нам усім
та достатку в кожен дім!
16. Свічко – свічечко, гори
та діток бережи!
В щасті – долі щоб жили
і здоров`я берегли!
1 Дівчинка.
А я у велике свято
Набрала з криниці святої водиці.
Буду умиватися, сили набиратися.
1 Хлопчик.
В людей веселіють, яснішають лиця.
Їм силу бадьору вертає водиця.
2 Хлопчик .
Утікай, утікай, біла Зимонько,
Вже нема у тебе силоньки.
Зима. Ой! Я забула, що сьогодні такий день! Ну ж, позмагаємося з Весною, подивимося, чия візьме. Тож кличте швидше Весну! А я поки що заховаюся та поспостерігаю за нею. (Зима йде)
2 Дівчинка.
Благослови, мати, весну закликати!
Весну закликати, Зиму проводжати!
Зимочка – в візочку,
Веснонька – в човничку!
Господиня. Благословляю!
3 Дівчинка.
Весно, Весно, Весняночко!
Прийди до нас, паняночко!
( Заходить дівчинка Весна)
Весна.
Ось і я – Весна – красна,
Літа жаркого сестра.
Зроблю крок – і сонце сяє,
Все навколо оживає, чує пісню чарівну.
- Бачу, що чекали мене! І я до вас не з порожніми прийшла руками.
3 Дівчинка. Весно! Весно! А що ти нам принесла?
Весна.
На дерева – цвіту,
а на поле – жита.
На травичку – росу,
на дівчаток – красу.
А на хлопців – сили.
Щоб росли міцними.
З’являється Зима.
Зима. Як тут тепло стало!
Гостя з’явилась, яку я не чекала!
Насуплю я брови – і вітер холодний повіє.
Усе захолоне – рятунку нема!
Під снігом замре, заніміє.
Весна. А я засміюся - і сонце ласкаве засяє.
Прокинуться луки, ліси і поля.
Усе розцвіте, заспіває!
Доброго дня тобі, бабусю Зима!
Зима. Доброго дня тобі, дівчино Весна! Рано ти прийшла, ой рано… Ще твоєму царюванню час не настав!
Весна. Ти поглянь на себе, Зимонько! Яка з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила.
Зима (кричить роздратовано). А от і не все! Не все!
Весна. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють. А у тебе тиснуться по закутках і ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду.
Зима. У мене люди не трусяться, бо я всіх одягаю в кожухи.
Весна. А я, куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає! А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!
Зима. Бачу, ви мене зовсім не боїтеся. Твоя, Весно, взяла. Збиратимуся я в дорогу. Та через рік знову до вас завітаю, снігом землю вкрию, морозу напущу! Чекайте на мене. Готуйте лижі і санчата. ( Зима виходить з залу)
Діти співають пісню «Стрітення».
(Весна, діти ,господиня)
17. Превеселий був цей день
Ми гуляли цілий день!
Побороли зиму,ось які ми сильні!
А зима розтала, і її не стало!
18. Всі ми Зиму проводжали.
Красну Весну зустрічали!
Весно! Уквітчай наш край!
Дай нам добрий урожай!
19. Бери, Весно, ключі, обійди землицю,
Зігрій її сонцем, освіти травицю,
На майбутнє жито,
на тепле літо.
20. Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір'ячко.
Пісня «Вийди, вийди, сонечко»
Весна (бере ключі)
Піду я далі лугами й лісами,
Встелю землю килимами,
Я теплом людей зігрію
І здоров’я їм навію.
З рідним словом щоб зростали,
Щоб звичаї пам’ятали.
21. У нас в Україні з давніх-давен люди, готуючись до зустрічі весни, випікали з тіста жайворонків і роздавали їх дітям. Щоб росли здоровими і щасливими. Вважали, що саме птахи на своїх крилах приносять весну із далекого краю, проганяють люту зиму.
Господиня
Я спекла для вас жайворонків. Старі люди розповідали, що ця пташка народилася зі сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосочком сповіщає, що весна настала. (Господиня роздає дітям печиво).
22. А на травичці виграє роса,
У кожній квіточці своя краса.
І ночі зоряні, чарівні світлі дні,
Ліси зелені дорогі мені.
23. Пташині хори і рясні луги,
І вод весняних повні береги.
Квіток барвистих весняний розмай-
Це Україна наша, рідний милий край!
24. Це Батьківщина наша – дорога земля,
Усе тут рідне: ліс, степи, поля.
На батьківській землі дорога в світ ясна,
А по землі до нас іде весна.
Пісня «Весенняя капель»
|
