Творчий проект «Стильові особливості українських народних танців та їх районування» - Гурткова робота - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Гурткова робота [ Додати статтю ]

Творчий проект «Стильові особливості українських народних танців та їх районування»

Творчий проект:
«Стильові особливості українських народних танців та їх районування»

 

 Мета: розширити знання учнів про різновиди українських народних танців, навчити вільно оперувати набутим досвідом, формувати уміння самостійно збирати необхідну інформацію, аналізувати її, закріпити уміння і навички виконання танцювальних рухів, розвивати вміння розпізнавати стилістичні особливості українського танцю-вального мистецтва, прищепити відчуття власної національної приналежності, вихо-вувати почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу.
Завдання проекту:
• ознайомити з різновидами українських народних танців;
• навчити вільно володіти набутим танцювальним досвідом;
• розвивати культуру виконання рухів українського танцю і точну передачу стилю і манери виконання;
• виховувати відчуття власної національної приналежності;
• підвести підсумки творчого проеку, зробити висновки.
Тип проекту: груповий, інтегрований.
Навчальний предмет: хореографія.
Вид проекту: творчий.
Тривалість проекту: середньої тривалості (місяць).
Автор проекту: учні 4-А класу
Керівники проекту: вчитель хореографії Чередніченко Е.П.
Об’єкт пізнання: український народний танець.
Обґрунтування вибору теми проекту.
У повсякденному житті ми не зустрічаємося з мірою, за допомогою якої можна було б виміряти патріотизм. Любов до Батьківщини стає силою руху тоді, коли у людини відображені у свідомості образи, пов’язані з рідним краєм, мовою, коли з’являється почуття гордості від того, що все це – твоя Батьківщина. У процесі патріотичного виховання відіграє гармонійний розвиток особистості, де значне місце займає народне хореографічне мистецтво. Адже, український народний танець формувався і вдосконалювався протягом віків та був тісно пов’язаний із життям народу, його побутом, працею. Виконуючи творчу роботу учні розвивають природні задатки, збагачують себе, завдяки вивченню національної танцювальної культури будуть зростати справжніми патріотами.
Очікувані результати:
Учні навчаться збирати та аналізувати інформацію, планувати свій час, розширять свої знання про український танець, про його стилістичні особливості та районування, дослідять формування українського народного вбрання, ознайомляться із народними традиціями, святами, зацікавляться проектною діяльністю, покращаться між-особистісні стосунки між дітьми.
Етапи роботи над проектом:
1. Організаційний етап.
Визначення теми, мети, виду проекту, його тривалості.
2. Підготовчий етап.
• Вивчення рухів та хореографічних етюдів відповідно до району.
• Визначення джерел інформації: книги, підручники, енциклопедії, журнали та інтернет.
• Формування груп для проведення дослідження: І група, ІІ група, ІІІ група, ІV група, V група.
Завдання для груп.
І група - перший локальний район (підготували необхідну інформацію по даній темі, знайти фотоматеріали з костюмами, які б відповідали стильовим особливостям кожного району, а також вам потрібно продемонструвати танцювальні композиції).

ІІ група - другий локальний район (підготували необхідну інформацію по даній темі, знайти фотоматеріали з костюмами, які б відповідали стильовим особливостям кожного району, а також вам потрібно продемонструвати танцювальні композиції).

ІІІ група - третій локальний район (підготували необхідну інформацію по даній темі, знайти фотоматеріали з костюмами, які б відповідали стильовим особливостям кожного району, а також вам потрібно продемонструвати танцювальні композиції).

ІV група - четвертий локальний район (підготували необхідну інформацію по даній темі, знайти фотоматеріали з костюмами, які б відповідали стильовим особливостям кожного району, а також вам потрібно продемонструвати танцювальні композиції).

V група - п’ятий локальний район (підготували необхідну інформацію по даній темі, знайти фотоматеріали з костюмами, які б відповідали стильовим особливостям кожного району, а також вам потрібно продемонструвати танцювальні композиції).

3. Реалізація проекту.
Самостійна пошукова робота учнів: робота в групах, збирання матеріалу, опрацювання зібраної інформації, коригування знайденого матеріалу, вивчення танцювальних композицій.

4. Підсумок проекту.
Звіти груп. Урок-концерт.

Вивчення рухів та хореографічних етюдів відповідно до району.
Доріжка (припадання)
Вихідне положення — третя позиція ніг, права нога попереду. Музичний розмір - 2/4.
На затакт «і» - винести праву ногу вбік.
На «раз» - зробити виворітний крок правою ногою праворуч з носка на всю ступню, трохи присідаючи. Ліву ногу відірвати від підлоги і наблизити ступнею ззаду до правої ноги, трохи нижче кісточки (рис. 5).На «і» - ліву ногу опустити позаду правої ноги на півпальці: праву ногу винести
вбік. На «два-і»- те саме, що і на «раз-і».
Доріжка.
Вихідне положення - шоста позиція ніг.
Музичний розмір - 2/4.
На «раз»- трохи зігнувши в коліні, зробити невеликий крок уперед правою ногою з носка на всю ступню (рис. 6). На «і»- ліву ногу поставити на півпальці поряд з носком правої ноги, коліно зігнути. Коліно правої ноги випрямити.
На «два-і» - те саме, що і на «раз-і». Корпус прямий або повертається то право¬руч, то ліворуч. Руки - на талії або схрещені на грудях.

Вихилясник (для дівчаток і хлопчиків).
Вихідне положення - третя позиція ніг, права нога попереду.
Музичний розмір - 2/4.
На «раз» - легенько підскочивши на лівій нозі, одночасно праву ногу, трохи зігну¬ту в коліні, вивернути п'яткою догори і поставити на носок праворуч від себе. Корпус трохи повернути правим плечем уперед, заглядаючи на п'ятку правої ноги (рис. 7).

На «два»- знову легенько підскочити на лівій нозі, праву ногу поставити на каблук носком догори в ту саму точку, де стояв носок. Корпус вирівняти.
Руки на талії. Далі рух повторюється з лівої ноги.



Вихилясник з вигинанням .
Вихідне положення - третя позиція ніг, права нога попереду. Музичний розмір - 2/4.
Виконується на два такти музичного супроводу.

1 – й такт - виконати (вихилясник) (рис. 8)
2 – й такт - на «раз» - легко підскочивши на лівій нозі, одночасно праву ногу, зігнуту в коліні, підвести ступнею до кісточки лівої ноги. Підйом витягнутий, носок не торка¬ється підлоги, коліно відведене вбік.
На «два» - легко підскочивши на лівій нозі, праву відвести вбік, випрямивши коліно і витягнувши підйом. Далі рух повторюється з лівої ноги.
Вихилясник-чобіток .
Вихідне положення - третя позиція ніг, права нога попереду. Музичний розмір - 2/4. Виконується на два такти музичного супроводу.
1 – й такт - виконати (вихилясник).
2 – й такт - на «раз» - робочу ногу підняти трохи вгору, одночасно злегка розвести руки в сторони, показуючи на чобіток, корпус нахилити вперед, до ноги (рис. 9). На «два»- стати у вихідне положення.

Тинок малий.
Вихідне положення - третя позиція ніг, права нога попереду. Музичний розмір - 2/4.На затакт «і» - ледь присівши на лівій нозі, винести невисоко вперед праву ногу, вільну в коліні (рис. 11).
На «раз» - перескочити на праву ногу вперед і трохи праворуч, коліно злегка зігнути. В момент перескоку праву ногу трохи відвести праворуч, описуючи у повітрі невелику дугу. Ліву ногу невисоко підняти вперед, коліно вільне, підйом витягнутий.
На «і» - поставити ліву ногу на півпальці попереду і навхрест правої ноги, пере¬нести на неї вагу корпуса.
На «два» - поставити праву ногу позаду лівої на всю ступню за третьою пози¬цією, ледь згинаючи ногу в коліні.
На «і» - злегка присівши на правій нозі, підняти невисоко вперед ліву ногу. Корпус прямий. Руки на талії або схрещені на грудях.Так само рух виконується з лівої ноги.
Тинок середній .Виконується так само, як і малий, але у повітрі ногою описують дугу і підскоки з ноги на ногу роблять значно ширші.
Тинок великий .Виконується так само, як малий і середній, але у повітрі описують високу дугу і перескік з ноги на ногу роблять дуже широкий, ніби пере¬стрибують тин (звідси походить назва руху «тинок») (рис. 12).
Припадання з великим тинком у повороті .
Вихідне положення - третя позиція ніг, права нога попереду.
Музичний розмір - 2/4.
Виконується на два такти музичного супроводу.
1-й такт. На «раз» - рвучко ступити правою ногою крок уперед, навхрест лівої ноги, при¬сідаючи на всю ступню. Корпус різко повернути правим плечем уперед і нахилити до правої ноги, голову нахилити вперед. Ліву ногу відірвати ззаду від підлоги, зігнувши в коліні. Права рука на талії, ліва прикладена долонею до потилиці (рис. 13)
На «два» - опуститися на всю ступню лівої ноги, поставивши її позаду правої ноги і легенько присідаючи на неї. Праву ногу винести вперед, зігнувши в коліні. Корпус рвучко випрямити; руки провести в першу позицію.
На «і» - із силою відштовхнувшись, зробити у повітрі поворот праворуч. Під час стрибка слідом за правою ногою високо підняти ліву ногу, зігнуту в коліні. Коліна спрямувати вперед. Обидві руки різко підняти у третю позицію.
2-й такт.
На «раз» - закінчивши повний поворот обличчям до глядача, опуститися на праву ногу, трохи присідаючи. Ліву ногу залишити у повітрі, зігнуте коліно спрямува¬ти вперед. Корпус випрямити; руки розвести в сторони, долонями вгору.
На «і» - переступити на півпальці лівої ноги, поставивши її перед правою ногою, носок спрямувати вперед, коліно вивільнити. Праву ногу ледь відділити від підлоги.
На «два» - переступити на всю ступню правої ноги на місці позаду лівої. Коліно вільне. Корпус випрямити і повернути лівим плечем до глядача.
На «і» - пауза в позі. Далі рух продовжувати з лівої ноги, з повним поворотом ліворуч під час виконання тинка.

Голубці.
В українських народно-сценічних танцях голубці дуже поширені. Вони виконуються як самостійно, так і в поєднанні з іншими рухами. Розрізняють два види голубців - низький та високий. У низькому голубці удар ступні об ступню робиться внутрішнім боком, з витягнутими колінами, легко і чітко.
Корпус злегка відхиляється у протилежний бік від робочої ноги. Руки можуть бути в різних положеннях.
Високий голубець виконується на високому стрибку, і поза фіксується у повітрі. Підбивка робиться каблуком об каблук або підошвою об підошву. Корпус відкидається від робочої ноги, рухи рук широкі, повільні, вони допомагають
утриматися в повітрі.
Голубець низький .
Вихідне положення - шоста позиція ніг.
Музичний розмір - 2/4.
На «раз» - злегка присідаючи, зробити крок правою ногою вперед ліворуч всією ступнею, ліву ногу підняти ліворуч, коліно й підйом витягнуті {рис. 14).
На «і» - підскочивши на правій нозі, легко підбити нею в повітрі ліву ногу, яка відводиться трохи вище вбік. Удар робиться внутрішнім боком ступні об ступню. Коліна вивільнені. На «два» - опуститися на всю ступню правої ноги, злегка присідаю¬чи. Ліва нога залишається відведеною вбік.
На «і» - пауза. Так само рух виконується з лівої ноги. Голова трохи повернута в бік піднятої ноги, корпус відхиляється у протилежний бік.

Присядки
Важко назвати народні танці, в яких присядки мали б таке значення, як в укра¬їнських танцях. Вони становлять невід'ємну, найулюбленішу частину чоловічого танцю і відрізняються від російських присядок характером та манерою виконання.
Українські присядки виконуються на глибокому присіданні, займаючи значну части¬ну танцю, а інколи і весь танець. Починають рух з легкого підскоку на пружному при¬сіданні, відштовхуючись від підлоги, ніби м'ячик.
Проста присядка.
Вихідне положення - перша позиція ніг.

Музичний розмір - 2/4.
На «і-раз» - з невеличкого підскоку рвучко опуститися на півпальці обох ніг за першою позицією, коліна розвести в сторони (рис. 21).
На «і-два» - з невеликим підскоком піднятися з глибокого присідання, залишивши всю вагу корпуса на лівій нозі, а праву, зігнуту в коліні, виворітно винести вперед, доводячи ступню до коліна лівої ноги. Коліно правої ноги повернути праворуч, підйом витягнути. Корпус прямий, погляд виконавця спрямований прямо перед собою. Руки розкриті за другою позицією долонями вгору.

Присядка з почережним винесенням однієї ноги навхрест другої.

Вихідне положення - перша позиція ніг.
Музичний розмір - 2/4.
На «і-раз» - з невеличкого підскоку різко опуститися в глибоке присідання на півпальці обох ніг по першій позиції. Коліна розвести в сторони. Корпус прямий. Руки на талії (рис. 22).
На «і-два» - з невеликим підскоком піднятися з глибокого присідання, витягуючи праву ногу вперед, навхрест лівої. Корпус прямий. Руки розкрити в другу позицію доло¬нями вгору, погляд спрямований до лівої руки. Так само рух виконується з лівої ноги.

Обертас.
Вихідне положення - третя позиція ніг, права нога попереду.
Музичний розмір - 2/4.
На затакт «і» - легко підскочивши на лівій нозі, одночасно праву ногу вивести назад, коліно зігнути і відвести праворуч.
На «раз» - поставити праву ногу півпальцями на підлогу в третю позицію по-заду лівої і перенести на неї вагу корпуса (рис. 39).
На «і» - повернутися на 360° праворуч на півпальцях правої ноги. Ліву ногу підтягнути до кісточки правої ноги попереду.
На «два» - переступити на півпальці лівої ноги за третьою позицією позаду правої.

Затакт і раз і два
Корпус прямий. Руки розкриті за другою позицією, кінчиками пальців тримати стрічки від вінка.
Далі рух виконується з тієї ж ноги і повторюється чотири - вісім разів.
Голубець і вихилясник в оберті.
Вихідне положення - третя позиція ніг, права нога попереду.
Музичний розмір - 2/4.
виконується на два такти музичного супроводу.
1- й такт.
На «раз» - зробити крок правою ногою праворуч, одночасно повернутися на 180° (спиною до глядача) і відвести ліву ногу вбік у повітря. Корпус нахилити право¬руч. Праву руку відвести вбік вище другої позиції, ліву - покласти на талію. Погляд спрямований на ліву ногу.
На «два» - виконати голубець, підбиваючи правою ногою ліву ногу.
2 - й такт - на «раз» - з легкого підскоку перескочити на всю ступню лівої ноги, згинаючи її в коліні. Праву ногу відвести назад на носок, піднявши каблук угору. Корпус вирів¬нюється, руки схрещуються на грудях.
На «два» - з легкого підскоку на лівій нозі повернутися праворуч на 180° (об¬личчям до глядача) і перевести праву ногу з носка на каблук. Вагу корпуса перенести на ліву ногу, зігнуту в коліні. Руки залишаються схрещеними на грудях.
Далі рух повторюють знову з правої ноги, або виконують чотири вірьовочки, починаючи з правої ноги.

МЕТЕЛИЦЯ (ПЕРША)

Масовий хороводний танець. Кількість виконавців необмежена. Всі встають у коло обличчям до центру і беруться за руки. Заздалегідь вибирають ведучу пару виконавців.
I фігура (16 тактів)
На 1—8-й такти всі, починаючи рух з правої ноги, «простим танцювальним кроком» йдуть по колу проти руху годинникової стрілки. На другу чверть останнього такту, не роз'єднуючи рук, повертаються в протилежний бік.
На 9—16-й такти танцюристи, починаючи крок з лівої ноги, йдуть за рухом годинникової стрілки; на кінець останнього такту в тому місці, де стоїть визначена заздалегідь пара, двоє з учасників кола роз'єднують руки. Пара піднімає з'єднані руки високо вгору, утворюючи «ворота».
II фігура (32 такти)
На 1—16-й такти всі виконавці проходять за ведучою парою під з'єднаними руками в «ворота» в напрямку, зазначеному пунктиром на схемі 1.

На останній такт виконавці, які утворювали «ворота», опускають з'єднані руки вниз, а вільні подають ведучій і останній з кола. Всі стають спиною до центру кола. Потім повторюють усе спочатку.
III фігура (16 тактів)
На 1—16-й такти танцюристи повторюють І фігуру, тільки виконавці з 1-го по 8-й такти йдуть за, а з 9-го по 16-й — проти руху годинникової стрілки.
IV фігура (32 такти)
На 1—32-й такти виконавці повністю повторюють фігуру, але ведучий веде учасників у протилежному напрямку. На останній такт всі повертаються і стають у вихідне положення фігури (замкнуте коло, учасники якого стають обличчям до центру).
АРКАН
Чоловічий танець, який виконують хлопці. Той з танцюристів, який стоїть у ряду першим,— ведучий. До початку танцю вони вишиковуються один за одним за другою правою кулісою. У правій руці хлопці тримають топірець по середині топорища. Обидві руки опущені вниз вздовж корпусу.
І фігура (12 тактів)
На 1—12-й такти хлопці, виконуючи «біг з підскоком», який починають з правої ноги, один за одним виходять на сцену і йдуть по колу проти руху годинникової стрілки (схема 70).
Під час руху корпус відхиляють назад, а праву руку, якою тримають топірець, піднімають високо вгору. Ліву руку, кисть якої стиснута в кулак, тильною стороною кладуть собі ззаду на пояс.
На кінець останніх тактів ведучий вигукує: «Гей, до кола!» Всі хлопці замикають коло, кладуть руки один одному на плечі і приставляють ліву ногу до правої. Праву руку з топірцем кладуть зверху лівої руки сусіда на його плече.

Форма кола зберігається до кінця XIII фігури.
II фігура (12 тактів)
На 1—11-й такти, роблячи боковий хід, виконавці тихо йдуть по колу проти руху годинникової стрілки, легенько похитуючи корпусом зі сторони в сторону.
На першу чверть 12-го такту всі одночасно ударяють правою ногою об підлогу. Ведучий у цей час подає команду: «Аркан».
III фігура (12 тактів)
На 1—12-й такти, продовжуючи йти по колу проти руху годинникової стрілки і не роз'єднуючи рук, учасники виконують танцювальний рух «аркан».
На 10—12-й такти хлопці одночасно роблять «прибивку» (притуп).
IV фігура (12 тактів)
На 1—2-й такти, виконуючи танцювальний рух «аркан», учасники продовжують іти по колу проти руху годинникової стрілки. На З—4-й такти виконують танцювальний рух «зміна». На 5—6-й такти знову повторюють рух «аркан».
На 7—8-й такти виконують рух «зміна». Закінчуючи його, на «і» виконавці ставлять праву ногу на півпальці поряд з лівою ногою, а ліву ногу трохи піднімають.
На 9—10-й такти знову повторюють рух «зміна». Закінчуючи рух, виконавці на «і» піднімають вперед зігнуту в коліні праву ногу (ступня правої ноги доходить до коліна лівої ноги).
На 11—12-й такти, повернувшись обличчям до центру кола, роблять одну велику і дві малих «прибивки» (притупи).
Всі рухи виконуються стрімко, коло просувається проти руху годинникової стрілки.
V фігура (12 тактів)
На 1—2-й такти учасники танцю виконують «підбивку».
На «раз» 3-го такту роблять невеличкий стрибок на праву ногу праворуч, опускаючись на неї, і згинають її в коліні; витягнуту ліву ногу трохи піднімають ліворуч. Корпус нахиляють праворуч;
на «два» виконують «підківку» («голубець»).
На «раз» 4-го такту ще раз виконують «підківку» ліворуч;
на «два» притупують лівою ногою поряд з правою за шостою позицією.
На 5—8-й такти повторюються рухи 1—4-го тактів.
На 9-й такт виконують «підбивку».
На 10-й такт також виконують «підбивку», але на «два» відводять праву ногу не вперед, а праворуч.
На 11-й такт двічі виконують «підківку» праворуч.
На «раз» 12-го такту притупують правою ногою поряд з лівою за шостою позицією;
на «два» — пауза.
VI фігура (12 тактів)
Вся фігура виконується з просуванням по колу проти руху годинникової стрілки.
На 1—2-й такти хлопці виконують танцювальний рух «зміна», який починають з правої ноги.
На З—4-й такти роблять «присядку» з просуванням праворуч. На 5—6-й такти повторюють рух «зміна».
На 7—8-й такти повторюють «присядку» з просуванням праворуч. На 9—10-й такти повторюють рух «зміна». На 11-й такт роблять «присядку» («гайдук»).
На «раз» 12-го такту з акцентом притупують правою ногою поряд з лівою за шостою позицією; права нога перед ударом піднімається з сильно зігнутим коліном так, щоб ступня доходила до рівня коліна лівої ноги;
на «два» — пауза.
Одночасно на 12-й такт ведучий вигукує: «Батько спить!»
Примітка. III, IV, V і VI фігури виконуються темпераментно з поступовим наростанням темпу й динаміки рухів. Тільки притупи, якими закінчують фігури, виконують стримано, тримаючи корпус прямо.
VII фігура (12 тактів)
На 1—9-й такти танцюристи тихо, на півпальцях, низько нахиливши корпус вперед, виконують крок «аркан».
На 10—12-й такти притупують, випрямляючи корпус. поступово йдуть зі сцени за першу ліву кулісу. Праві руки з топірцями підняті вверх, а ліві розведені в сторони на рівні плечей.
ВОЛИНЯНКА
У танці беруть участь чотири дівчини і чотири хлопці (танець можуть виконувати й самі дівчата). Вони стають парами за останньою лівою кулісою. Кожний хлопець стає праворуч від дівчини.
Руки в парах з'єднані навхрест на рівні талії. Ліва рука дівчини лежить на правій руці хлопця.
I фігура (18 тактів). Вступ
На 1—18-й такти виконавці виходять на сцену пара за парою і «простим
танцювальним кроком», починаючи його з правої ноги, йдуть по колу за рухом годинникової стрілки (схема 211).

На один такт музики пари плавно піднімають схрещені руки вгору над головою, а на другий—-опускають у вихідне положення. На кінець 18-го такту утворюють коло. Дівчата і хлопці, не роз'єднуючи рук, повертаються парами праворуч і стають так: дівчата обличчям, а хлопці спиною до центру кола (схема 212).
II фігура (18 тактів). Кружляння
На 1—2-й такти пари стають у коло і, не роз'єднуючи рук, піднімають їх угору. Дівчата, переступаючи дрібними кроками, роблять повний оберт ліворуч під з'єднаними руками. Хлопці залишаються на місці.
На З—4-й такти кожна дівчина, роз'єднавши руки з хлопцем, з яким вона стоїть у парі, «простим танцювальним кроком» йде по колу проти руху годинникової стрілки до наступного хлопця (схема 213).
На 5—6-й такти дівчата з'єднують навхрест руки з хлопцями сусідніх пар, піднімають їх угору і кружляють під руками ліворуч. Хлопці стоять на місці.
На 7—16-м такти дівчата продовжують рух у тому ж напрямку, обертаючись так само, як і на 5—6-й такти.
Поступово дівчата обходять усіх хлопців і на кінець 16-го такту повертаються до тих, з якими стояли в парі. З ними вони з'єднують руки навхрест.
На 17—18-й такти пари розходяться по діагоналі. На кінець 18-го такту виконавці роз'єднують руки і кладуть їх собі на талію.
Дві пари, які виходять на авансцену, стають спиною до глядача, а ті, що йдуть у глибину сцени,— обличчям до глядача (схема 214).

III фігура (18 тактів). Перехід
На 1-й такт пари, які стоять навпроти, роблять два «простих танцювальних кроки» назустріч одна одній.
На 2—3-й такти хлопці, порівнявшись, роблять випад і оберт, а дівчата плавно кружляють праворуч, просуваючись вперед. Руки долонями лежать у них на талії (схема 215).

На 4-й такт пари міняються місцями, зробивши два кроки.
На 5—6-й такти виконавці у парі повертаються обличчям один до одного. Хлопець бере правою рукою дівчину за талію, а ліву кладе собі на талію. Дівчина кладе праву руку на ліве плече хлопця, а ліву собі на талію. Обоє легенько нахиляють голови до лівого плеча. В такому положенні пари кружляють на місці. На кінець 6-го такту пари, роз'єднавши руки, стають так, як зазначено на схемі 216.

На 7—12-й такти виконавці повторюють рухи 1—6-го тактів, причому міняються місцями дві пари, які стоять у глибині сцени, і дві пари, які знаходяться на авансцені (схема 217).

На 13—18-й такти пари повертаються у вихідне положення (схема 214) і повторюють рухи 1—6-го тактів.
IV фігура (90 тактів). «Зірочка»
На 1—12-й такти хлопці «простим танцювальним кроком» сходяться до центру сцени. Вони з'єднують ліві руки, утворюючи «зірочку», і йдуть проти руху годинникової стрілки. Праві руки хлопці кладуть собі на талію.
Одночасно дівчата, також поклавши руки на талію, йдуть назустріч одна одній у напрямку, зазначеному пунктиром на схемі 218.

На 2—3-й такти вони зустрічаються і виконують випад і оберт.
На 4-й такт міняються місцями, роблячи чотири «простих танцювальних кроки».
На 5—6-й такти, поклавши руки на талію, кружляють на місці. На 7—12-й такти дівчата, повторюючи рухи 1—6-го тактів, повертаються на свої попередні місця.
На 13-й такт кожний хлопець, звільнивши ліву руку, йде до дівчини, з якою він стоїть у парі. Дівчата виконують на місці «потрійний притуп».
На 14—17-й такти пари повторюють рухи 5—6-го тактів III фігури (кружляють на місці).
На 18-й такт хлопці, роз'єднавши руки з дівчатами, йдуть до центру сцени і, з'єднавши ліві руки, знов утворюють малу «зірку». Дівчата, поклавши руки собі на талію, дрібненькими кроками кружляють на місці за рухом годинникової стрілки.

БАРИНЯ
Юнаки стоять один за одним в останній правою кулісі, підготувавшись до виходу, а дівчата стоять один за одним у першій лівій кулісі, підготувавшись до виходу.Музичний розмір 4/4 Вступ музичного супроводу (8 тактів).
I частина «Вихід» 1-14 такти З обох куліс в просуванні по квадрату виходять основним кроком 4 хлопців і 4 дівчини, і стають у дві лінії обличчям до глядача.
15-16 такти Хлопці запрошують дівчат танцювати, які відповідають їм згодою і виконують поворот в парах.
17-20 такти Пари, через одного, основним кроком перебудовуються на дві колони, в кожний по три пари.
21-28 такти Дівчата двома колонами по 3 людини основним кроком ідуть на зустріч одне одному, роблять поворот, одночасно з помахом хусточки (вітання), розходяться один від одного на свої місця і виконують поворот в парах з юнаками. У цей момент хлопці виконують каблучную присядку з разножкой.
29-36 такти Хлопці двома колонами по 3 людини основним кроком йдуть назустріч один одному, вітаються і виконують каблучную присядку з разножкой в повороті, потім розходяться основним кроком на свої місця і виконують з дівчатами поворот. Наприкінці повороту пари встають спиною до глядача. Дівчата в цей момент виконують руху «припадание», і «моталочку»
II частина «Зав'язка»
37-44 такти Пари перебудовуються на 3 четвірки і йдуть основним кроком по центральній частині сцени і в кінці музичного відрізка розходяться по парам, перебудовуючись на кола, взявшись за руки в кінці музичної фрази, виконують потрійний притоп.
45-52 такти Хлопці і дівчата через одного, взявшись за руки виконують 2 рази підряд 4 основні кроки, 2 притопи з соскоком і 2 каблучных кроку по колу проти годинникової стрілки і в кінці музичного відрізка розходяться основним кроком по своїм маленьким кружочкам, утворюючи велике коло.
53-56 такти Дівчата по великому колу виконують 2 рази підряд 2 каблучных кроку і 1 поворот з стрибком навколо себе, а юнаки виконують 2 рази поспіль хлопавку з підскоком і «мітелко» з круговим рухом рук з ударами ударів. Просування по колу проти годинникової стрілки.
57-60 такти Дівчата і юнаки у протилежних напрямках один від одного основним кроком перебудовуються на «тин», так, що хлопці встають спиною до глядача з лівого боку, а дівчатка особою з правого боку.
61-68 такти Виповнюється тин основним кроком за годинниковою стрілкою, взявши під руки один одного, і наприкінці музичного відрізка перебудовуються на півколо для виконання сольних шматків.
III частина «Кульмінація»
69-76 такти Дівчата виконують речитатив 1-ої коломийки. Далі виконується перший сольний шматочок двома дівчатами - дробові выстукивания.
77-84 такти Виповнюється другий сольний шматочок однією дівчиною - каблучный крок з двома навколо себе обертаннями.
85-92 такти Хлопці виконують речитатив другий коломийки. Далі сольний шматочок з гармошкою виконує хлопчик одночасно з присядкой по першій прямій позиції.
93-100 такти Виповнюється другий сольний чоловічий шматочок з балалайкою, одночасно виконуючи 2 рази каблучную присядку з разножкой і на 3 разів разножка на повітря.
IV частина «Розв'язка»
101-104 такти Виповнюється речитатив третьої коломийки усіма учасниками. Виконавці основним кроком перебудовуються на задньому плані сцени в загальну лінію через одного і стають обличчям до глядача, в кінці музичної фрази виповнюється потрійний притоп.
105-108 такти Загальна лінія танцюючих направляється обличчям до глядача, взявши під руки один одного, виконуючи 2 рази підряд 2 основні кроки і 2 притопи з соскоком, тим самим, проходячи до передньої частини сцени.
109-112 такти Лінія з танцюючих основним кроком перебудовується, на 2 лінії, прощаючись парами один з одним і в кінці музичної фрази потрійний притоп.
V частина «Фінал» 113-116 такти В двох лініях танцюючі виконують у парах удари один одному і один від одного, рухи в ногах випади зі зміною ніг.
117-120 такти В двох лініях танцюючі виконують по парам «до-за-до» основним кроком обличчям до глядача, в праву та лінію сторони з маленьким кружочкам.
121-122 такти В двох лініях танцюючі виконують у парах бічне в праву і ліву сторони, взявшись за руки, юнаки стоять трохи позаду, а дівчата попереду.
У двох лініях танцюючі виконують повороти в парах проти годинникової стрілки, взявшись за руки навхрест, ногах
123-124 такти крок галоп по колу, в кінці музичної фрази всі виконують стрибок з віджимом, і юнаки опускаються вниз на присядку, а дівчата встають на бічні переступання обличчям до глядача, на деякій відстані один від одного.
125-128 такти В двох лініях танцюючі виконують: дівчата бічні переступання в праву і ліву сторони 4 рази і в кінці притупуванням правої ноги III позиції ніг, руки в II позиції, а юнаки присядку - гойдалку з винесенням ноги на каблук, в руках кругові рухи і в кінці музичної фрази випад на коліно; ліва рука в III позиції, інша в I позиції.
129-132 такти Танцюючі виконують речитатив четвертої коломийки, а потім уклін з кивком голови в праву і ліву сторони, вихідне положення ніг I вільна позиція.
VI частина «Фінал»
133-148 такти Танцюють, перебудовуючись, йдуть по колу основним кроком і йдуть в праву ближню кулісу. Кожна пара виконує характерні їй рух.

ХЕРСОНСЬКИЙ ГОПАК

У танці беруть участь чотири дівчини і один хлопець.
До початку танцю дівчата стають попарно за останньою правою кулісою і з'єднують перед собою навхрест руки. Хлопець, поклавши руки собі на талію, стає позаду дівчат.
I фігура (8 тактів)
На 1—3-й такти дівчата «перемінним кроком», який починають з правої ноги, виходять із-за останньої правої куліси і йдуть до середини сцени в напрямку, зазначеному пунктиром на схемі 12.
На 4-й такт виконують «потрійний притуп».
Хлопець робить все те, що й дівчата.
На 5—7-й такти, продовжуючи йти «перемінним кроком», всі посуваються в напрямку авансцени.
На 8-й такт, виконуючи «потрійний притуп», пари роз'єднують схрещені перед собою руки. Потім з'єднують їх так: дівчина, яка стоїть праворуч від глядача, бере своєю правою рукою ліву руку дівчини, яка стоїть ліворуч від глядача. Вільні руки кладуть собі на талію.
II фігура (8 тактів)
На 1—7-й такти дівчата, які знаходяться в парах, «перемінним кроком», починаючи його з правої ноги, рухаються в напрямку, зазначеному пунктиром на схемі 13, і описують коло. Хлопець у цей час робить «присядку з ударом по халяві».
На 8-й такт хлопець піднімається з «присядки», і всі учасники утворюють коло, з'єднавши руки (схема 14).
ІІІ фігура (8 тактів)
На 1—4-й такти виконавці «перемінним кроком», який починають з правоїноги, йдуть по колу проти руху годинникової стрілки. На останню чверть 4-го такту, не роз'єднуючи рук, повертаються на 180°.
На 5—8-м такти учасники «перемінним кроком» ідуть по колу за рухом годинникової стрілки. На останню чверть 8-го такту дівчата з'єднують ліві руки в центрі, утворюючи малу «зірку». Хлопець у цей  час виходить з кола.
IV фігура (8 тактів)
На 1—8-й такти дівчата «простим танцювальним кроком» ідуть проти руху годинникової стрілки. Хлопець у цей час, виконуючи «колобок», котиться по колу навкруги дівчат за рухом годинникової стрілки так, як зазначено пунктиром на схемі 15.

На кінець останнього такту учасники танцю приходять у вихідне положення II фігури (див. схему 13) і роз'єднують руки.
V фігура (8 тактів)
На 1—4 -й такти дівчата, повертаючись обличчям одна до одної так, як зазначено на схемі 16, і розвівши руки в сторони за другою позицією, дрібними кроками, які починають з правої ноги, ставлять поперемінно ноги на каблучок і відходять у напрямку, зазначеному пунктиром на схемі 16. На кінець 4-го такту вони кладуть руки собі на талію.

Одночасно хлопець, виконуючи «присядку з ударом по халяві» або «присядку з ударом по підошві» (або «просту присядку»), просувається вперед у напрямку, зазначеному пунктиром на схемі 16.
На 4-й такт хлопець, притупуючи, піднімається з «присядки».

На 5—8-й такти дівчата на місці виконують рух «чобіток», починаючи його з правої ноги. Хлопець у цей час теж на місці робить «присядку» з винесенням ноги вперед й ударом по халяві.
VI фігура (8 тактів)

На 1—8-й такти дівчата виконують на місці «малий тинок», який починають з правої ноги. Хлопець у цей час робить «присядку» з «тинком». Через кожні 2 такти він повертається то до однієї, то до другої пари дівчат,, які у відповідь,
соромлячись, трохи опускають голову й очі. На кінець останнього такту дівчата зупиняються і опускають руки вздовж корпусу. Хлопець підходить до першої дівчини, яка стоїть ліворуч від глядача, і кладе їй свою ліву руку на талію, а праву руку широко відводить у сторону. Дівчина кладе свою ліву руку на праве плече хлопця. Праву руку вона також відводить у сторону.
VII фігура (8 тактів)

На 1—2-й такти хлопець з дівчиною, біля якої він зупинився, виконує «голубець» і два «потрійних притупи», обертаючись з нею на 360° проти руху годинникової стрілки. На останню чверть 2-го такту хлопець підходить до дівчини, яка стоїть першою праворуч від глядача.
На З—4-й такти вони також виконують «голубець» і два «потрійних притупи» в оберті, тільки обертаються на 360° за рухом годинникової стрілки, відповідно міняючи руки.

На 5—8-й такти повторюється все те, що виконувалося з 1-го по 4-й такти, тільки хлопець переходить до дівчат, які стоять другими ліворуч і праворуч від глядача. Інші дівчата в цей час виконують «малий тинок» на місці, який починають з правої ноги. На останню чверть 8-го такту всі, з'єднавши руки, утворюють коло.
VIII фігура (16 тактів)
На 1—8-й такти учасники кола «перемінним кроком», який починають з правої ноги, йдуть проти руху годинникової стрілки. На останню чверть 8-го такту повертаються на 180°.

На 9—14-й такти учасники кола, починаючи крок з лівої ноги, йдуть за рухом годинникової стрілки.
На 15-й такт, виконуючи «потрійний притуп», вони сходяться до центру кола і нахиляють корпус трохи вперед.
На 16-й такт хлопець розриває коло, і всі, відступаючи, утворюють один ряд (схема 17).

Рук вони не роз'єднують; дівчина і хлопець, що стоять крайніми, вільні руки кладуть собі на талію.
IX фігура (16 тактів)
На 1—16-й такти учасники танцю, рухаючись «перемінним кроком», плетуть «лісу». Ведучим є хлопець (схема 18).

X фігура (16 тактів)
На 1—12-й такти виконавці, не порушуючи «ліси», «перемінним кроком» їдуть за ведучим у напрямку, зазначеному пунктиром на схемі 19.

На 13—16-й такти, йдучи зі сцени за першу ліву кулісу, хлопець виконує «повзунець», або «просту присядку», або «присядку з обертом».

 

4. Підсумок проекту.
Протягом всієї історії українського народу розвивався і збагачувався новими відтінками і настроями і український народний танець. Ви знайдете в ньому все: м'який гумор, велич перемог і героїзм боротьби, радість творчої праці і завзяту веселість.
Життя українського народу була радше драматична, ніж весела. Про це можна судити по піснях і танцях жінок, які журяться про свою нелегку жіночу долю. Чоловіче населення України постійно відображало набіги завойовників, а на жіночі плечі лягав весь нелегкий труд. Козацтво привнесло в пісню і танець тему боротьби і волі, непримиренності до ворогів, волелюбності і життєрадісності.
Танець – мистецтво, що існує в часі й просторі. Танець – мистецтво, близьке й доступне усім людям. Український народ створив багато прекрасних, різноманітних танців, у яких відобразились кращі риси народного характеру, картини повсякденного життя, побуту, праці, рідної природи.
На формування стилістичних особливостей народного танцювального мистецтва помітно впливає географічний фактор. Зокрема, танці степових районів у стилістичному аспекті помітно відрізняються від танців гірських районів України. Потрібно за такою ознакою виділити на карті окремі райони.
(Учні отримують маркери за допомогою яких виділяють на карті п’ять районів).

Першим локальним районом слід вважати центральну частину України, до якої входять: Полтавщина, Київщина, Північні райони степової України, більша частина Слобожанщини та східне Поділля. За сучасним адміністративним поділом Полтавська, Київська, Черкаська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Чернігівська, Сумська області, західна частина Харківської, північно-східна частина Житомирської та східні райони Вінницької області.
У цьому районі побутують всі жанри українських народних танців. Вони відображають найхарактерніші риси українського народного танцювального мистецтва. Саме тому вони становлять основу української народної хореографії. Рухи танців цього району відзначаються пластичною округлістю, що великою мірою залежить від характеру використання рук, корпуса і голови. Неабияку роль у танцях цього району відіграють одяг, взуття, головні убори і прикраси, а також окремі предмети танцювального реквізиту, народні музичні інструменти, гарапники, шаблі, бунчуки тощо.
Жіночий одяг складається з вишитої сорочки, плахти, передниці (фартуха, запаски), пояса і корсета. З головних уборів та прикрас слід відзначити, насамперед, стрічки, вінки, а в заміжніх жінок — очіпки та хустки. З прикрас найбільш поширене намисто. Взуття — здебільшого червоні, зелені, жовті чобітки. Дуже часто з орнаментом на закаблуках, який виготовляють з мідних цв'яхів.

Чоловічий одяг у цьому районі складається з вишитої сорочки, шаровар, пояса (а). Іноді літні чоловіки одягаються у свитку та чумарку. Взуття - червоні і чорні чобітки, на голові - висока смушева шапка. Прикраси у чоловічому вбранні не використовують. У чоловічих танцювальних партіях обігруються в основному чоботи, під час виконання присядок ударяють рукою по халявах чи підошвах.

Виконання танцювальної композиції «Метелиця»

До другого локального району, який відрізняється своєрідними стилістиними особливостями танців, можна віднести Закарпатську, Чернівецьку, Івано-Франківську, південну частину Львівської, Тернопільської та Хмельницької областей. Рельєф району в основному гористий, в зв'язку з чим побут людей, умови і характер їх праці відрізняються від життя в центральній частині. Все це відповідним чином відбилося на танцювальному мистецтві. В танцях гірських районів, особливо Прикарпаття та південного Поділля, танцювальні рухи відрізняються різкою зміною положень ніг, рук, корпусу, голови, що надає їм характерної своєрідності. Під час танцю вживають вигуки, слова, речення і навіть діалоги, які не тільки впливають на зміну танцювальної фігури, а й посилюють емоційний тонус виконання. Взагалі, танцювальні рухи в цьому районі виконуються дрібніше, граціозніше, більше на місці і в обертах.
Стилістичну різницю між танцями степових та гірських районів України легко помітити, порівнявши, наприклад, сюжетні танці — "Шевчик" з "Опришками", або побутові "Гопак" з "Коломийкою".
Значні відмінності спостерігаються і в одязі мешканців цього району. Жінки тут замість плахти одягають дві запаски або горбатку (бойки, лемки — широку спідницю), замість корсетки — кептар, замість чобіт — постоли. Значно різноманітніші тут головні убори і прикраси. Поряд з вінками використовують чільця, поряд з намистом — силянки, ґердани тошо. Охоче одягають тайстри. Чоловічий одяг складається з вишитої сорочки, вузьких або широких штанів, вишитих примхливими візерунками кептарів і сардаків, а також широкого ремінного пояса (череса), оздобленого різними прикрасами. Взуття — постоли, на голові — крисаня, уквітчана жмутом різнобарвного пір'я. У зимовому одязі гуцули використовують шапку-рогатівку. Танцюристи гірських районів захоплюються прикрасами. Вони охоче використовують у танцях реквізит, зокрема - тайстри, порошниці, тобівки, різноманітні музичні інструменти (сопілки, флояри, трембіти, дримби і скрипки).
Під час танцю одяг не обігрується. Проте велике значення тут має активне використання реквізиту, особливо топірця. У танцях другого локального району помітний вплив угорського, словацького, молдавського і, особливо, румунського танцювального фольклору.

Виконання танцювальної композиції «Аркан»

До третього локального району входять Волинь, Полісся та північна Гали-чина — тобто Волинська, Рівненська області, половина Львівської (північна тереторія) та більша частина Житомирської області. Сюди ж належать західні та північні райони Київської області. Крім хороводів, козачків, гопачків, коломийок і ряду інших танців, тут побутують характерні танці властиві тільки для цього району. Для прикладу -"Крутях" та "Волинянка".

Дівчата в цьому районі танцюють більш м'яко і пластично, підкреслюючи риси свого характеру. Однак, у стилістичному аспекті танці в цьому районі більш строкаті, адже наближаються за характером до танців центрального району, увібравши в себе чимало ознак танців другого локального району і, відповідно, впливу польського та білоруського хореографічного мистецтва. Так, наприклад, у танці "Сокальський козак" особливо помітно вплив польського танцю.

Виконання танцювальної композиції «Волинянка»

Четвертим локальним районом вважаються Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Одеська та Миколаївська області. Багато танців б існує на Побужжі, менше — на Вінниччині і (мало) — на Одещині та у південних районах Миколаївщини. Тут поширені різні танці гопаки, козачки, метелиці, коломийки і танці, що характерні для Гуцульщини. Але вже у Вінницькій області можна побачити російські танці "камаринську" та "бариню".

Виконання учнями танцювальної композиції «Бариня»

До п'ятого локального району слід віднести Донбас, Крим, всю південну частину Степової України, східні райони Слобожанщини. Це -Крим, Донецька і Луганська області, східні райони Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей. Цей район, в основному, промисловий, в ньому зосереджені люди різних національностей: татари, українці, росіяни, болгари, вірмени, грузини, казахи та ін. Проте переважають росіяни, українці та татари.
Національний склад відповідно позначився на стилістичних особливостях танцювального мистецтва, оскільки у хореографію українських народних танців впроваджуються елементи хореографічного мистецтва інших народів. Велике значення для формування стилістичних особливостей мав російський танець. В українських танцях зустрічаються російські дрібушки, присядки, форма переплясу. Велике місце в житті Населення цього району посіли також російські танці: камаринська, бариня, значно змінені кадрилі, частівки. Ось на такі райони можна умовно поділити Україну.

Виконання учнями танцювальної композиції «Херсонський гопак»

Евеліна Петрівна Чередніченко, вчитель хореографії ЗОШ №11, м.Умань, Черкаська область

Категорія: Гурткова робота | Додав: (25.03.2015) | Автор: Чередніченко Евеліна Петрівна E
Переглядів: 1024 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!