Вірші до тем, що вивчаються у 7 класі з української літератури - Вірші - Учень вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Учень вчителю » Вірші [ Додати статтю ]

Вірші до тем, що вивчаються у 7 класі з української літератури

Дар’я Глобчак, учениця 7-А кл. ЗОШ № 11 м. Умань
НАША МОВА – вільний вірш, перша спроба пера
(посвята Василю Голобородьку)
Мово, ти маєш сяйво!
Ти освітлюєш ночі України,
Ти, як те марево надії.
Вишиванкою обплетене моє серце,
Поклонюся тобі, бо кохаю тебе,
Як дзвінкоголосу доньку, як козаченька сина.
Припаду навіки до твоїх дивовижних шат.
Болить душенька, коли не чую тебе на чужині,
Болить тілонько, коли на Батьківщині гинеш!
Проростай, як квітка у степу, радуй нас своєю мелодією.
Пронесу твоє тепло і щирість крізь життя.
Цвіти! Живи! Співай! Люблю тебе!

Посвята всім, хто за вільну Україну, за мир і спокій на Вкраїні!
Спокійний день. Листопад. Холод.
Зібрання. Площа. Мирна молодь.
Повстання. Князь. Воля. Розруха.
Кілька тисяч. Сила духу.
Беркут. Прапор. Постріл. Грім.
Сльози. Крики. Свічка. Дім.
Небесна сотня. Вшанування.
Мобілізація. Повстання.
Схід. Захід. Крим. І автомат.
Поле. Окопи. Обстріл. Брат.
Війна. Плач. Втрачена любов.
Біль втрати. Град. І смерті знов.
Герб. Бандерівець. І дим.
Повернись, герою, живим!

До підсумкового уроку з української мови.
Самостійні та службові частини мови
З дитинства і до зрілості ми привчені до слова.
Зі слів складається і наша рідна мова.
Давайте дружненько згадаємо її основи,
А й заодно повторимо всі частини мови.
І так, уявимо вечерю: стіл, сім’я, вареники…
Знав ти, друже, чи не знав, що це слова-іменники.
У нього правила прості, кожен напевно знає
І на питання ХТО? та ЩО? Відповідає.
Брат іменника – бешкетник, весь веселий та швидкий.
Друзі його звуть прикметник і відповідає на питання
ЯКИЙ? та ЧИЙ?
У них є дядько-робітник .
Ох і працьовита ця частина мови,
Питання має ЩО РОБИТИ?
Між рідних зветься дієсловом.
Він має жіночку-пліткарку, яка записує в щоденник,
Що він, вона, отой, оті…
Прозвали всі її займенник.
Є в тій сім’ї іще й дідусь,
Що має гарне господарство.
У нього шість курей та півник,
Прозвали всі його числівник.
Поблизу них живе сусід,
Весь час кричить: «Ти ЗВІДКИ?», «КУДИ зібрався?», «ДЕ негідник?».
Ознаку виражає дії, його звуть усі прислівник.
А ще живуть аж три сестри…Три прекрасних грації.
Одна розумна, як підручник, зв’язує речення – це сполучник.
Друга у них, ото дотепник, назвали її прийменник.
Третя частиночка маленька часткою названа вона.
Однак пильнує всі слова. Ну й цікава ця сім’я!
І вигук там живе самотній, такий собі далекий родич.
«Гей-гей!», «Ой-ой!», «Цвір-цвір!» - клекоче.
Нікого слухати не хоче.
Живуть собі біди не знають, нас розуму навчають,
До слова мудрого всіх закликають.

Категорія: Вірші | Додав: (02.09.2015) | Автор: Войтенко Галина E
Переглядів: 726 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1

Добавил: [ADM]Irina
0

Розумашко!
Дата публикации: 02.09.2015 в 21:26
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!