Каталог статей

Тема: Узагальнення і систематизація вивченого про іменник

Мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання учнів про основні морфологічні ознаки іменника як самостійної частини мови; удосконалювати вміння групувати вивчений матеріал за кількома ознаками; розвивати навички встановлення причинно-наслідкових зв’язків між виучуваними мовними фактами, виховувати любов до знань.

Тип уроку: узагальнення і систематизації знань

Форма уроку: урок-подорож.

Обладнання: дидактичні картки, карта подорожі, слайди.

Очікувані результати: Учні повинні знати: морфологічні ознаки та синтаксичну роль іменника, правопис іменників. Учні повинні вміти: знаходити іменники в реченні, визначати їх морфологічні ознаки та синтаксичну роль, володіти навичками правопису іменників, використовувати іменники в реченнях.

Хід уроку

І. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

Організаційний момент

Шановні пані і панове, Запрошую вивчати мову. Хто вдумливо її вивчає, Нові закони відкриває. Вітаю всіх присутніх. - Діти, а чи любите ви подорожувати? Сарджент Шрайвер колись сказав: «Просто мандрувати – це нудно. А от мандрувати з метою – це захоплюче і корисне заняття». Тож пропоную подорож по країні «Іменник», де ми з вами повторимо все, що знаємо про цю частину мови. Оскільки матеріалу для повторення багато, ви об’єдналися в дві групи. Кожна група буде виконувати своє завдання. Подорожувати будемо по предметах, які ви вивчаєте в 6 класі.

ІІ. Актуалізація опорних знань

На уроці нам будуть необхідні пам'ять, увага, мислення і, звичайно ж, знання. В путь! Запишіть число, тему уроку.

1. Ми прибули на станцію «Пригадай».

«Мозкова атака»

- Як ви думаєте, коли почали вживати термін іменник? (Назву іменник почали вживати з 1873 року. ЇЇ першим використав Партицький. Правопис 1926 року іменник називав РЕЧІВНИКОМ).

- Скільки частин мови всього в нашій мові? (10)

- Слова якої частини мови є найуживанішими? (Випередити іменник у кількості слів не спроможна жодна частина мови. У 11-томному «Словнику української мови» нараховується близько 135 тисяч слів. Серед них іменників майже половина. Порівняно з іменниками дієслів удвічі менше).

- На які групи поділяються частини мови? (самост.,служб.,вигук.)

- Іменник належить до службових чи самостійних частин мови? (до самостійних).

- Що називають іменники: ознаку предмета, сам предмет чи особу? (предмет або особу).

- На які питання відповідає іменник? (хто?що?)

- Яким членом речення виступає іменник? (будь-яким)

- Іменник означає назви істот і... (неістот).

- Скільки відмінків має іменник? (сім).

- Як називаються іменники, що означають сукупність предметів, що сприймаються як єдине ціле? (збірні).

- Наведіть приклади збірних іменників. (комашня, студенство, лушпиння)

- Збірні іменники завжди належать до однини чи множини? (тільки до однини).

- Як визначаємо рід іменників – назв осіб за професією? (якщо слова дані через кому, то такі іменники визначаються як ч.р., якщо дано речення, то з контексту).

- Скільки відмін мають іменники? (4).

- Як визначаємо відміну іменника? (Дивимося на рід і закінчення).

ІІІ. Узагальнення і систематизація знань

Пригадавши теорію, ми опинилися на станції «Дослідницька».

1. Робота в групах.

І група Прочитайте іменники. Запишіть їх у два стовпчики. В перший – назви істот, в другий – неістот. Ботаніка, гусінь, тварини, рослина, клітина, метелик, фотосинтез, дихання, птах, змій, бронтозавр, шкіра, русалка, бактерія, мрець, корінь.

ІІ група Прочитайте іменники. Запишіть їх у два стовпчики. В перший – власні назви, в другий – загальні. За допомогою стрілок з’єднайте відповідні слова із двох стовпчиків. (К,к)раїна, (Г,г)ори, (Р,р)ічка, (П,п)ланета, (Д,д)ніпро, (В,в)улиця, (К,к)арпати, (М,м)оре, (В,в)олзька, (А,а)зовське, (З,з)емля, (М,м)істо, (У,у)країна, (Д,д)ніпродзержинськ. країна Україна гори Карпати річка Дніпро планета Земля вулиця Волзька море Азовське місто Дніпродзержинськ

- Що потрібно запам’ятати про правопис власних назв? (власні назви пишуться з великої букви).

- Що ви можете сказати про написання загальних назв? (в реченні пи-шуться з малої букви).

Наступна станція – станція «Служба розшуку».

1.«Служба розщуку» буде працювати в двох напрямках. 2 людини (по одній з команди) отримують індивідуальні завдання на картках, де будуть знаходити «зайве» слово.

Картка №1. Знайди зайве слово. 1. Черкаси, Альпи, Афіни, Дунай, Карпати. (одн, мн.) 2. Кенгуру, поні, шимпанзе, фламінго, цеце. (чол.-жін.р)

Картка №2. Знайди зайве слово. 1. Непосида, бідолаха, директор, лівша, роззява. (спільний- чол. р.) 2. Тбілісі (місто), Тахо (ріка), Кюсю (острів), Говерла (гора), Міссісіпі (ріка). (незмінні-змінний ім.) 2.Всі інші, увага! Загубилися слова, вам необхідно знайти їм родину, тобто рід. До речі, термін «чоловічий», «жіночий», «середній» рід дісталися нам у спадок ще з часів 5-го ст. до н.е. Філософ Протагор запропонував поділити всі імена на 3 роди: чоловічий, жіночий та речовий. Пізніше Арістотель запропонував замінити останній на «середній» рід. Але ми з вами знаємо, що деякі іменники мають спільний рід. Кожен з вас отримує картку зі словом. З’ясуйте, до якого роду належить ваше слово. Підніміть, будь ласка, картку - з іменниками чоловічого роду; - з іменниками жіночого роду; - з іменниками середнього роду; - з іменниками спільного роду.

- У кого залишилися картки? Як ви думаєте, чому?

- Які іменники не мають роду? (множинні).

Пропоновані слова: нота, пісня, піаніно, староста, балет, гуслі, бандура, марш, невдаха, цимбали, опера, симфонія, танець, гопак.

Наступна наша станція «Поліглот».

1.У сучасних мовах світу учені нараховують різну кількість відмінків. Учні Естонії повинні пам’ятати 14 відмінків, у Фінляндії – 14, в Угорщині – 22. Чемпіон по кількості відмінків – мови народів Дагестану – понад 50 відмін-ків. А ось у китайській мові – жодних відмінків узагалі немає! Відносини між словами передаються за допомогою службових частин мови. У російській мові - 6, а в українській? (сім відмінків) Ні для кого не секрет, що для того, щоб наше мовлення було більш виразним, яскравим, насиченим іменнику допомагають інші частини мови і найбільше прикметник.

Наше наступне завдання: перекласти слова з російської мови на українську, визначити рід, число і відмінок. Древняя летопись, барабанной дроби, горькой полынью, злой собаке, в широкой степи. Древняя летопись – давній літопис (ч.р., одн., Н.в.), барабанной дроби - барабанного дробу (ч.р., одн., Р.в.), горькой полынью - гірким полином (ч.р., одн., О.В.), злой собаке - злій собаці (ч.р., одн., Д.в.), в широкой степи – у широкому степу (ч.р., одн., М.в.).

Станція «Вершина знань» (робота в групах).

І група. Згрупуйте іменники за відмінами. Історія, держава, пітекантроп, мисливець, мотика, землеробство, дикість, жорстокість, оленя, лоша, клинопис, імперія, лосеня, бізоненя, Еллада, Афіна, царство, імператор, археологія, вишуканість, мамонтеня.

ІІ група. Згрупуйте іменники ІІІ відміни, поставивши їх в О.в. одн.: 1) ті, букви у яких подвоїлися; 2) ті, у яких букви не подвоїлися; 3) ті, у яких вжито апостроф. Зніяковілість, емаль, шерсть, подорож, кров, смерть, ожеледь, жовч, верф, вживаність, снасть, Об, радість, гниль, старість, далеч, матір. Ключ: у кожному слові підкресліть від початку букву. З цих букв прочитаєте закінчення вислову Сухомлинського: «Треба тонко відчувати три речі …» (можна, не можна, треба).

Фізкультхвилинка.

Станція «Коректор». Щоб пригадати, як утворюються чоловічі та жіночі імена по батькові звернімося до підручника на сторінці 140. – Уявіть собі, що ми працюємо коректорами, відредагуйте текст (самостійна робота, завдання спроектоване на мультимедійну дошку).

1. Прадід Миколи Кіндратійовича Вороного був ректором Києво-Могилянської академії. 2. Тарас Григоревич Шевченко – геніальна й дуже цікава особистість. 3. Справжнє ім’я Лесі Українки – Лариса Петровна Косач. 4. Ірина Володимиревна Жиленко створила окремий літературний жанр «вірші-фіалки». - Микола Вороний написав поему «Євшан-зілля». Що таке євшан-зілля? (Це степовий полин. У народі – символ пам’яті про рідну землю). - Хто сприяв викупу Т.Шевченка з кріпацтва? (Карл Брюллов написав портрет Василя Жуковського, який розіграли в лотерею. За портрет було отримано 2500 карбованців. Шевченка було викуплено з кріпацтва). - Про який біль ішлося у вірші «Як дитиною, бувало…». Як це пов’язано з життям Лесі Українки? (Леся захворіла на туберкульоз кісток). - Які вірші Ірини Жиленко ми з вами читали на уроці літератури? («Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті»).

Станція «Самостійність». Визначити способи творення іменників. Газетяр, садівник, перебудова, перекотиполе, школяр, прадід, хліб-сіль, подорожник, недоля, морозиво. Станція «Відповідність». Серед речень знайти речення на правило: «не з іменниками». 1 Це (не) успіх, це поразка. А Слово не вживається без не- 2. (Не)беса блакитним шатром Б Не- є префіксом розкинулися над землею В Слово має префікс недо- 3. Перевірка виявила (не)достачу.Г Частка не передає протиставлення 4. Причиною орфографічних помилок є (не)знання правил.

Станція «Експериментальна». Визначте, якими членами речення виступають іменники. Учіться вчитися. Домашні завдання потрібно виконувати після відпочинку і прогулянки. На робочому місці не повинно бути нічого зайвого, а все необхідне під рукою. Лампа має стояти ліворуч. Перед початком роботи треба провітрити кімнату, вимкнути телевізор, радіоприймач, щоб не відволікатися. Варто починати уроки з використання найскладніших завдань. Потрібно відпочивати (10-15 хвилин) після кожного завдання.

ІV. Підсумок уроку (рефлексія)

Станція «Олімп досягнень». Робота з підручником. Стор. 145. «Завдання для самоперевірки» (виконання тестових завдань). Ключ до виконаних тестів спроектовано на дошці. Звірити зі своїми відповідями в зошитах.

- Дякую всім за роботу на уроці. Активними були і надавали правильну відповідь у І групі ..., у ІІ групі…

V.Домашня робота

1. Виконайте вправу 353. 2. Складіть 3-4 речення про найулюбленіші предмети в школі. Визначте, якими членами речення виступають іменники (за бажанням).