Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки | [ Додати статтю ] |
Весняні свята. Великдень
| Урок 32 Тема. Весняні свята. Великдень Мета: ознайомити учнів із народними звичаями, традиціями, що пов'язані з початком весняного календарного обрядового циклу; познайомити з символікою знаків на писанках; розвивати етичну самосвідомість, виховати кращі якості національного характеру, прагнення до відродження національної культури. Хід уроку I. Організаційна частина уроку Учитель Задзвенів для всіх дзвінок — Час почати нам урок. II. Повідомлення теми і мети уроку Коли надворі тане сніжок, біжать веселі струмочки, на деревах бубнявіють бруньки, повертаються з вирію птахи, то це означає, що до нас прийшла... (весна). III. Засвоєння нового матеріалу Із року в рік ми з великим нетерпінням чекаємо весну-чарівницю. Ми лічимо дні, виглядаємо, коли пташки з великого вирію принесуть вес-ну-красну. Чекаємо, коли вона прожене холод, устелить землю травичкою зеленою, заквітчає квітами пахучими, а пташки наповнять гаї, ліси своїм голосистим співом. Які ж весняні місяці ви знаєте? — Що ви знаєте про березень місяць? Наші пращури зустрічали Новий рік 13 березня, коли пробуджувалась природа. Астрономічна весна припадає на 20 березня. Місяць березень має такі назви: березоль, март, капельник, проталь-ник, зимобор... — Які ви знаєте народні свята березня? На 14 березня припадає Явдоха.22 березня — Сорок Святих. В цей день жінки випікають 40 «жайворонків» або «голубків». 30 березня — Теплого Олексія. Цей день вважається весняним. А які весняні свята будемо відзначати у квітні? КВІТЕНЬ Квітень — славний квітникар. Сонечко рясно Уквітчає нам календар Першим цвітом рястом. Космонавтам склав букет В їхній день на славу. В кошик на Великдень Писанки поставив. (Т. Коломієць) Немає в Христовій Церкві більшого свята, більшої радості, ніж Воскресіння Христове. В ньому вона святкує знищення смерті, зруйнування пекла, початок нового вічного життя. Завершується Великий піст у скорбі за розп'ятим Христом. А світлого недільного ранку настане той великий день, який зветься Великоднем,— свято радості й добра, прощення ближнього. Після Воскресної утрені й освячення паски приходять дружно додому, обходять із свяченим хату, щоб усе сповнилося благодаті воскресіння, входять до хати із свяченим у руках і бажають всього доброго своїй рідні. Христос воскрес! Воістину воскрес! У цей день прощають своїх ворогів, недругів. Без чого не обходиться жоден Великдень? Так, писанки освячують разом із паскою, ставлять на святковому столі, дарують на щастя рідним та друзям. Що означає «писанка»? Від якого слова походить? (Від слова «писати») (Підручник, С. 126 «Як пишуться писанки») Найвищим витвором народного мистецтва є ще один символ України — писанка. Писанка — це розмальоване Великоднє яйце; це символ Сонця, життя, безсмертя, весняного відродження, щастя, радості, добра. В усіх народів світу яйце завжди було символом зародження життя, початком роду людського. Писанка має дуже давню історію, її знаходили археологи при розкопках стародавніх могил. Вчені доводять, що звичай писанкарства виник саме в Україні, а згодом він поширився і в інших країнах світу. Порівняльний аналіз писанок різних народів доводить, що найкрасивішими є саме українські. На думку вчених, символічних малюнків в українській писанці понад сто. Кожен із них має своє значення. Кожен хрестик, кожна рисочка на ній не вживалися безцільно, усі вони були знаками-оберегами, які захищали людину від усілякого зла. Розписували писанки під час Великого посту, переважно жінки та дівчата, дуже рідко — хлопці і чоловіки. Найбільш поширеними візерунками є «кривулька» або «безконечник», що знаменує собою нитку життя, вічність сонячного руху; «колесо» — знак безперервного відродження життя, образ безконечної Божої любові; «хрест» — символ Всесвіту, знак чотирьох сторін світу; «тригвер» — символ вогню, безсмертя, чоловічої та материнської сили; «дерево життя» — символ безперервного відновлення природи; образ Божої мудрості; «сонце» — символ світла і життя, символ Бога; «спіраль» — символ плодючості; «блискавка» — небесний вогонь, одночасно караючий й освячуючий, блиск Божої ласки; «граблі» — символ небесного дощу, символ благої вісті. Писанки, фарбовані в один колір, називаються крашанками. Різниця між ними полягає не лише в способі розписування. Крашанка завжди була вареною або печеною, її використовували в їжу. Писанку ніколи не варили, аби не знищити в ній життєдайну силу, й ніколи не використовували в їжу. Кожний колір мав своє значення. Так, червоний символізував радість життя, надію і любов; жовтий — місяць і зорі, урожай; блакитний — чисте небо, повітря і здоров'я; зелений — весну, буяння природи. Наші пращури вірили в магічну силу писанки. Тому її дарували, особливо на Великдень, дівчатам як ознаку кохання, хлопцям — як символ краси. Свячені писанки закопували у землю (на високий врожай), клали у домовину, на могили померлих родичів, лушпиння із писанки кидали «на щастя» на дах оселі. Багато легенд та переказів існує в народі про писанку. Одна з них говорить про те, що світ наш буде існувати доти, доки пишуться на землі писанки. А коли люди перестануть їх писати, тоді зло у вигляді диявола звільниться із своїх пут і знищить увесь світ. Цей диявол живе під землею, прикутий ланцюгами до скелі. Щороку посилає він своїх слуг на землю, щоб вони перевірили, чи пишуться ще писанки і чи багато їх є. Якщо так, то затискають його залізні пута ще міцніше і втрачає він свою диявольську страшну силу, бо людська любов перемагає зло. Отака вона, маленька писанка, яка є справжнім символом нашої великої країни. Недаремно в далекій Канаді, в місті Вегревіль, де серед мешканців — 75 % українців, за проектом художника Павла Цимбалюка у 1981 р. створено пам'ятник першим українським поселенцям у вигляді 12-метрової писанки, що за розміром дорівнює триповерховому будинку. Цей пам'ятник, як і сама писанка, є ще одним з чудес світу. А в чудовому мальовничому містечку Коломия на Івано-Франковщині існує перший у світі Музей писанки. Цей унікальний архітектурний витвір, основою якого є яйце заввишки 12 метрів, був спроектований коломийськими скульпторами Василем Андрушком та Мирославом Ясинським. Колекція музею нараховує близько 3 тис. писанок з усього світу. Ігри і забави з крашанками на Великдень «В блудька». Один із гравців кладе крашанку на землю і робить 5 кроків. Іншому гравцеві зав'язували очі, тричі обертали навколо себе і змушували робити 5 кроків. Потім розв'язували очі, і він намагався дотягнутись до крашанки рукою. Якщо дотягнувся, то забирав собі. «В транка». Гравця відводили далеко від крашанки, і він, закриваючи шапкою обличчя, намагався підійти до неї. «Битки». Гравці «стукались» крашанками. Чия розбилася, той програв. «В кидка». Дві крашанки клали так, щоб між ними не могло прокотитися третє яйце. Гравець кидав між яйцями свою крашанку, намагаючись розбити зразу обидва яйця. Дуже важливим чинником великодніх святкувань є гаївки — веснянки, що їх виконують здебільшого дівчата. Гаївки — це весняні ігри, які прийшли до нас із сивої давнини і поєднують у собі співи, танки. Вони зображують весняне пробудження природи, початок весняних польових робіт, а також зародження людських почуттів. Гаївки виконують біля церкви на Великдень, а також на провідну неділю. (Розучування гаївки на вибір.) IV. Підсумок уроку Яка частина великоднього обряду найбільше тобі до вподоби? Які гаївки ви ще знаєте? ВЕЛИКДЕНЬ — МИЛИЙ ГІСТЬ Зима пропала, люта, зла,— Весна воскресла над полями, Луги змережала квітками І нам Великдень принесла. Встаєм удосвіта. За мить Побожно в церкву поспішаєм, «Христос воскрес!» — гуртом співаєм, І серце радісно тремтить. У нас Великдень — милій гість, Його вітаєм гаївками, Його стрічаєм писанками — Он на тарілці їх аж шість! (Р. Завадович) V. Домашнє завдання 1) Опрацювати статтю підручника. 2) Намалювати ілюстрацію «Великдень». | |
| Переглядів: 1234 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |