Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи [ Додати статтю ]

ВИСТАВА «КОЗА-ДЕРЕЗА»

СЦЕНАРІЙ ВИСТАВИ «КОЗА-ДЕРЕЗА»


Українська хата і однієї сторони, з іншої — ліс, зайчикова хатинка. Баба прибирає у дворі.
 

Ведуча 1
Існує книг багато на землі
Вони цікаві мудрі та повчальні
Та кожен з нас, великий чи малий,
Казки читає — дуже вони гарні.
Ведуча 2
Казка - це світ чарівний
та незнаний .
Казка - це диво сповнене краси
Поринуть в казку —
це ж бо так цікаво,
Це справді свято,
радість для душі .
Ведуча 1
У казці звірі свою мову мають.
Дерева розмовляють мов живі.
Добро і правда
завжди зло долають,
Тому і люблять
казку діти всі.
Ведуча 1.
Тож ,у невеличкому селі
Дід з бабусею жили.
Дід козу собі купив
2.Й клопоту він наробив!
Непроста була Коза;
Вередлива і брехлива.
Круторога.
Усі діти. Дереза!
Ведуча. Ось сідайте всі рівненько
Й слухайте казочку гарненько.
Що було І що трапилось
І що з того вийшло.

1 ДІЯ
Дід

Щось сумно...
І борщу поїв, і футбол подивився,
і гороскоп перечитав,
а все одно сумно….
О, а чи не сходити мені на ярмарку?...
Бабо, а ходімо зі мною на ярмарку!
Баба
Та яка там ярмарка.
Гроші майже закінчились,
А до пенсії ще далеко.
То як піду, то тільки засмучусь,
Як щось гарне побачу, а грошей то кат ма…
Дід
Бабо , то я сам схожу,
Провітрюсь та може апетит нагуляю.
Тільки дай мені хоч гривню..
Баба
Апетит в тебе й так завжди гарний.
Ох, діду ,бачу щось задумав
Не відчепися від мене.
На вже гроші та іди,
Тільки не витрачай все до копійки,
Бо й без крихти хліба залишимось.
А я хоч трішки від тебе відпочину.
Дід
Щось сьогодні баба добра.
Піду себе покажу
і на людей подивлюся…
А може, щось і куплю.

2 ДІЯ
Ведуча 2
Поспішайте всі на ярмарок!
Поспішайте всі на Сорочинський!
Тільки сьогодні, тільки у нас
ціни нижчі від ринкових
Розпродаж, знижки!
Кури, гуси, індики, барани,
кози — все чекає на вас!
Поспішайте !

1-й продавець-
Бублики! Бублики!
Хто бубликів не купить,
Той не буде вище пупа.
А хто бублика з’їсть —
Підросте на метрів шість.
2-й продавець-
Валянки, валянки, невеличкі валянки.
На швидкі ніжки вашому Гришці!
Ніжки гарцюють, ручки танцюють.
Валянки нові, Гриць чорнобровий!
3-й продавець-
Купіть гусочку,
купіть мою гусочку!
Пір'ячко в неї м'якеньке,
Буде перина для Діда
і Баби тепленька.
4-й продавець-
Купіть мого баранчика!
Купіть круторогого!
Тепло буде взимку!
Дід
Маю кожуха.
Циганка.
Я - циганка молода.
Спритна та завзята,
Я вам карти розкладу
Чи на щастя, чи біду.
Будеш гарно працювати —
Значить з того будеш мати.
Якщо будеш ти ледачий,
То не буде тобі вдачі.
5-й продавець-
Купіть мого півника!
Купіть мого красеня!
Мій півник — молодець,
У нього червоний гребінець,
Вранці встає, всіх будить,
Ще й співає на весь двір: —
Ку-ку-рі-ку!
Дід
Є у нас будильник,.
Ще й сусіди скандальні.
Не треба півника.
6-й продавець-
Купіть в мене курочку!
Яйця несе, свіжі, поживні, корисні.
Жінка. Козу продаю! Кому потрібна Коза?
Ану, кому Коза? На прізьвисько Дереза?
Ну, кому Коза потрібна! Всього за дві гривні!
Дід. Мені потрібна.
Жінка. Ну , так і забирай її пошвидше!
Дід. Почекай! Гроші візьми!
Жінка. Задарма забирай! Задарма!
Дід . Ото дурна жінка і гроші не взяла.
Ох, яке ж щастя мені привалило!
І гроші залишились ( тихо) Заначка буде.
І коза буде!
А що це в тебе, Кізонько, бік такий облуплений?
І чому ти худенька така?
Коза Дереза. Нещасна я! Замучена!
Чому такою худенькою стала?
Чому бік облуплений?
Та тому що хазяйка була жорстокою.
Я на неї працювала-молоко їй давала.
І в неї ж нахалки , була я не права!
За що мене терзала і била сироту?
Травиночку в ротi не давала потримати.( удавано плаче)
Дід. Не плач, Кізонько, моя мила, прошу тебе.(теж плаче)
Я тебе нікому в обіду не дам! Пішли додому, моє серденько.
Ведуча.
Ой ,там на торжку ,на базарі
Чого тільки там не продавали,
І купив дід козу,
І натішитись не може.
Козу, як рожу купив,
На базар недаремно сходив.
Баба. Вже й на вечір повертає,
А старого десь немає.
Він пішов годин із п’ять
На базар собі гулять.
Я вже їсти наварила.
Миски-ложки перемила.
Пообідала сама —
А його нема й нема.
Закортіло, бач, старому
На ярмарку погуляти.
Причепився, як смола…
Я й грошей йому дала.
А тепер якщо ті гроші
Вкрадуть люди нехороші?
Я йому не подарую.
О, якусь розмову чую…
Мабуть, це вже дід іде
І з собою щочь веде.
(Заходить Дід і Коза).
Дід (до Баби). Ось Козу у двір веду.
Баба. Чує серце на біду
Ти привів оцю тварину.
(Дует Діда та Баби на мелодію української народної пісні «Вареники».)
Баба.
Де ж ми будем її пасти,
Діду мій старенький?
Де ж ми будем її пасти,
Голуб мій сизенький?
Дід. Звісно де, милая, звісно де, милая,
Звісно де — на нашій паші, моя чорнобривая.
Баба. А чи буде ця Коза нам молоко давати? (2 р.)
Дід. Звісно так, милая (2 р.).
Звісно так, моя рідненька.
Моя чорнобривая.
Баба. А хто ж буде її пасти, голуб мій миленький?
А хто ж буде її пасти, голуб мій сизенький?
Дід. Звісно, ти, милая (2р.).
Звісно ти, моя рідненька, моя чорнобривая.
Дід. Та не лайся, дай ряднину,
Я підстилки принесу.
Ну, а ти паси Козу.
Виганяй тепер на пашу
І шануй худібку нашу!
Баба (вслід). Зрозуміла. Ач яка! (До Кози.)
Чи ж прибуде молока,
Як травиці напасеться
І води в ставку нап’ється?
(Пішли в ліс і заховались. Виходить Дід.)
Дід.
Змайстрував до хліву двері,
Кинув корму на вечерю,
Ще й соломки підстелив —
Наче все як слід зробив.
(Лунає музика. Дід встає, з-за дерева виходить Коза й Баба.)
Дід.
Кізонько моя мила,
Чи ти пила, чи їла?
Коза. Не пила я, Діду, і не їла,
Баба гарно пасти не уміла.
Бігла я через лісочок, ухопила там листочок,
Бігла я через гребельку, випила води крапельку.
Дід. Що ти кажеш? От біда!
Ти ж чого, стара, не пасла,
Молока не буде й масла,
Як Козу так годувать…
Коза. Ме! І води їй не давати!
Баба. І пила вона, і їла,
Чим же я їй не вгодила?
Коза. Ме-е! Бреше баба, ти не вір,
Не пускай її у двір.
Дід. Що поробиш із старою,
Клопочуся сам Козою.
Сам водою напою,
Напасу і подою.
Гей, козо!
(Дід жене Козу у ліс.)
Баба (услід).
Де він взяв таку тварину
На лиху мені годину?
Он, назад її жене…
Ну, згадаєш ти мене.
Дід. А тепер, стара, не лайся,
А скоріш козу питайся,
Чи на полі пашня є?
До цих пір траву жує.
Баба (глузливо). Кізонько моя мила,
Чи ти пила, чи їла?
Коза. Не пила, Бабусю, і не їла.
Дід. Як таке сказати ти посміла?
Коза. Бігла я через місточок ухопила там листочок,
Бігла я через гребельку, випила води крапельку.
Дід. Кізко! Кізко! Схаменись!
Коза. От, дивіться, причепивсь.
Бабо, Діду ти не вір.
Не пускай його у двір!
Дід. Де мій ніж? Заріжу кляту! (Шукає ножа.)
Коза. Ой, який цей Дід завзятий (бігають і Коза тікає в ліс).
Дід (зажурено до Баби). Ти на мене не дивися,
Бачу й сам, що помилився.
Думав, буде молоко.
А воно бач, отако…
(Дід і Баба йдуть у хату, а Коза виходить з-за кущів.)
Коза.
Я Коза-дереза,
За три гроші куплена,
Півбока луплена,
Як залізе в мене біс —
Розжену увесь цей ліс.
Ведуча. І Коза у ліс пішла,
Там нікого не знайшла.
Між дерев, ялин блукала,
Де їй жить — вона не знала.
(Бачить хатинку.)
Коза
. От і хатка є для мене.
Там печене і варене,
Страви на столі, дивись.
Гей, господарю, озвись!
Утомились мої ноги.
Та й голодна я з дороги.
Ще й не спала цілу ніч,
А у хаті тепла піч…
І господаря немає.
Поки він десь там гуляє,
Я наїмся і нап’юся,
І в хатинці оселюся.
(Ховається в хатинці. Вибігає Зайчик.)
Зайчик. Іменинник я сьогодні,
Тож іще напередодні
Всім запрошення послав.
Гарний стіл приготував:
Банку меду є Ведмедю.
Для Лисиці буде птиця.
Вовку м’яса кілограм
З холодильника подам.
(Заглядає в хату.)
Заєць.
Ой! А це ж хто в мою хатинку
Сам прийшов на іменини?
Бачу, цей незваний гість
Всі харчі мої поїсть!
Коза. Я Коза-дереза,
За три гроші куплена,
Півбока луплена,
Тупу-тупу ногами.
Сколю тебе рогами,
Ніжками затопчу,
Хвостиком замету,
Тут тобі й смерть!
Заєць. Ой, та це ж Коза рогата!
Як зайти тепер до хати?
(Сідає і плаче. Виходить Лисичка.)
Лисичка.
Кажуть, що Лисичка хитра,
Це ж бо вигадки лихі
Придивіться лиш уважно,
Де знайдете кращу ви?
Лисичка. Гей, сусіде! Чом ти плачеш?
На гостину кликав наче.
Я ж голодна, в роті сухо.
Дай посмикаю за вухо
Та ходім уже до хати.
Заєць. Та ж у хаті звір рогатий,
Не пускає він мене.
Лисичка. Ну, мене не прожене.
Озовись за мить, хто в цій хатці сидить?
Коза. Я Коза-дереза,
За три гроші куплена,
Півбока луплена,
Як залізе в мене біс —
Розжену увесь цей ліс.
Лисичка. Хочеться поїсти смачно.
Та зайти до хати лячно,
Думалось поласувати.
Але треба утікати
(Лисичка втікає. Зайчик плаче. З`являється Вовк.)
Вовк
. От і Зайчик, мій сусіда.
Йду до нього пообідать.
Але що це? Що я бачу?
Сірий Зайчик гірко плаче!
Чого сидиш. Зайчику, чого плачеш?
Чом у хатоньку не йдеш?
Вже на дворі звечоріло
І сидіть під хаткою – це не діло.
Заєць. Вовчику, допоможи,
Там якась лиха тварина
Не пускає до хатини.
Вовк. Що таке? Та хто посмів
Найсильнішого з вовків
Не пускать на іменини?
Звіра того з печі скину!
Коза. Я Коза-дереза,
За три гроші куплена.
Півбока луплена.
Як залізе в мене біс —
Розжену увесь цей ліс.
Вовк. Яб її… Та неохота,
Невідкладна є робота.
Краще я оцю біду
Стороною обійду.
(Вояк тікає. Заєць плаче, виходить Ведмідь.)
Ведмідь.
В хаті мед є — нюхом чую.
Мабуть, тут і заночую.
Ти дивися, це ж Зайча
У дворі мене стріча.
Заєць. Мабуть, дядечку Ведмедю,
Не скуштуєте ви меду.
Бо у хаті звір сидить,
Нахваляється убить
Кожного, кого побачить!
Ведмідь. То піду назад я, значить.
Заєць. Зачекайте, ви ж — Ведмідь,
Тож підіть і проженіть
Це страховисько рогате.
Ведмідь. Може, зайти і справді в хату?
Сил мені не позичати,
Можу страшно закричати.
Хто у хаті цій сидить?
Гей, виходь, бо я — Ведмідь!
Коза. Я Коза-дереза,
За три гроші куплена,
Півбока луплена,
Як залізе в мене біс —
Розжену увесь цей ліс.
Ведмідь. Знаєш, Зайчику, боюсь я,
Краще у барліг вернуся.
Як штрикне цей звір рогами —
Буду догори ногами.
(Ведмідь тікає, Заєць плаче, з’являється Півень.)
Рак.
Чом ти плачеш, Зайцю сірий?
Заєць. Бо ніхто не може звіра з хати вигнать!
Рак. Що за звір?
Заєць. Ти не виженеш, повір.
Тут були уже сильніші,
Та розбіглися, як миші.
Рак. Перестань-но плакати, я прошу
Зараз того звіра я вмить прожену.
Ой, надовго буде він пам’ятать,
Як малого Зайчика ображать!
Не дивись, що я малий!
Не зухвальство і не роги — запорука перемоги!
А твердий, незламний дух і хоробрий вірний друг!
Чи готовий ти до бою?
Заєць. Так!
Рак. Тож мерщій іди за мною. (Йдуть до хатинки.)
Коза. Я Коза-дереза,
За три гроші куплена,
Півбока луплена,
Як залізе в мене біс —
Розжену увесь цей ліс.
Рак. А я Рак -неборак.
Як вщипну- то буде знак!
(Заходять в хатинку, шум бою. Коза втікає, Півень і Зайчик виходять.)
Заєць.
Утекла рогата з хати,
Буде знати, буде знати,
Що найкращий друг мій — Рак.
І ніякій злій тварині
Не здолати нас віднині.
Рак. Гей, виходьте всі звірята!
В Зайця нині буде свято —
Поспішайте, не баріться,
Зараз будем веселиться.
(Усі звірята виходять з подарунками для Зайчика.)
Ведуча 2.
Отака наша наука,
Дров згоріла в’язка.
Діткам щічки зігріла.
Ну, а казка звеселила.
Ведуча 1. А тепер, як ваша ласка,
Ви поплескайте, будь ласка,
І акторів привітайте,
Успіхів їм побажайте.

Категорія: Класні виховні заходи | Додав: (23.04.2018)
Переглядів: 322 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!