З 1 вересня 2018 року українські школи запрацюють по-новому: чого чекати? - Вчительська - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Вчительська [ Додати статтю ]

З 1 вересня 2018 року українські школи запрацюють по-новому: чого чекати?

З 1 вересня 2018 року українські школи запрацюють по-новому: чого чекати прикарпатцям?

Українську освіту очікують кардинальні зміни. Вже в липні цього року в парламенті заплановано розгляд законопроекту «Про освіту», в якому передбачено численні реформування. Більшість його положень після затвердження почне діяти з 1 вересня 2018 року.

Нововведень буде чимало: 12-річне навчання, оновлена старша школа та оптимізація мережі навчальних закладів, підручники — за кошт держави, до школи — в 6 років, тощо. Словом, знову учні та вчителі стануть своєрідними піддослідними кроликами, котрі й протестують на собі численні зміни в освітній галузі. Освітяни наголошують, що такі реформування є доволі ризикованими, проте вкрай потрібними, пишуть  Франківчани з посиланням на “Галичину”.

Знайомтеся, новий закон

Проект Закону «Про освіту» — це понад 100 сторінок тексту. Змін надзвичайно багато. Тож за роз’ясненнями звернулися до заступника директора департаменту — начальника управління дошкільної, загальної середньої і позашкільної освіти департаменту освіти, науки та молодіжної політики ОДА івана Будзака. Він наголошує, що це базовий закон. Тож після його прийняття буде розроблено та затверджено спеціальні закони за освітніми напрямами — від дошкільної до позашкільної освіти.

Дуже доречним є те, що в законопроекті прописана державна гарантія безоплатного забезпечення підручниками та посібниками учнів та педагогічних працівників. «Це дуже добре, тому що місцеві бюджети не завжди мали кошти для цього, і діти опинялися в нерівних умовах. Переконаний, що школярі по всій Україні мають бути однаково забезпеченими підручниками, незалежно від області чи району проживання», — наголошує Іван Васильович.

Нині діти починають своє знайомство зі школою, як правило, із 6 років. Так і залишиться надалі, навіть якщо новий освітній закон набуде чинності. Крім того, там чітко прописано: діти, яким на початку року виповнилося 7 років, мають починати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

Структурні зміни

Найкардинальніших змін зазнає структура загальної середньої освіти. За новим законом навчання в школі можна проілюструвати такою формулою: «4+5+3». За словами Івана Будзака, на рівнях початкової та базової загальної середньої освіти освітній процес організовується з циклами, поділ на які здійснюється з урахуванням вікових особливостей фізичного, психологічного і розумового розвитку дітей. Перший цикл початкової освіти — адаптаційно-ігровий (1-2 класи); другий цикл початкової освіти — основний (3-4 класи); перший цикл базової загальної середньої освіти — адаптаційний (5-6 класи); другий цикл базової загальної середньої освіти — базове предметне навчання (7-9 класи).

Повну загальну середню освіту поділятимуть на три рівні: початкову, базову, профільну. Тобто тривалість початкової школи буде такою, як тепер, — 4 роки, базової — 5 років, старшої — 3 роки. Варто зазначити, що структурні зміни майже не торкнуться початкової школи, хоча її зміст та концепцію реформування не обминуть.

— Дитина закінчує початкову школу, вступає в гімназію, — коментує Іван Будзак. — Гімназії можуть мати поглиблене вивчення предметів у 7-8 класах. А профільними будуть ліцеї — заклади третього ступеня.

Профільна середня освіта знову матиме два напрями: академічні ліцеї та професійні ліцеї. Академічні ліцеї — це школи третього ступеня з поглибленим вивченням предметів і профільним навчанням. А в професійних ліцеях учні здобуватимуть повну середню освіту та робітничу професію. Початкова школа, гімназії та ліцеї можуть функціонувати як окремі юридичні особи. Тобто заклад освіти другого ступеня може бути окремим закладом, де дітей набирають в 5-й клас і випускають у 9-му. Ліцеї, як правило, мають функціонувати як самостійні юридичні особи чи діяти у складі закладів вищої освіти. Тобто заклад третього ступеня — це ліцей, де дітей на навчання набирають з 10-го класу, і впродовж трьох років вони здобувають профільну освіту та готуються до вступу до ВНЗ. Наразі в області окремих шкіл третього ступеня немає.

В проекті передбачено, що такі заклади освіти можуть бути як самостійними юридичними особами, входити до складу вищих навчальних закладів чи бути частиною навчально-виховного комплексу на зразок звичної для нас школи I-III ступенів, до якого належатиме початкова школа, гімназія та ліцей.

Вимога до початкових шкіл одна: вони мають бути розташовані якнайближче до дітей, до базових шкіл (гімназії) можливе підвезення учнів, а профільна школа (професійні коледжі та ліцеї) може бути територіально віддаленою від місця проживання старшокласників. Реформу старшої школи планують провести 2018 року.

За законопроектом «Про освіту» звичні школи I-III ступенів, де діти вчаться 11 років, мали б розбити на три самостійні заклади, а школярі мали б стати більш мобільними. Хоча, як на мене, такий поділ шкіл більшою мірою залишиться лише в планах, адже більшість навчальних закладів вибере для себе варіант перейменування на НВК, а всі реформування закінчаться лише зміною вивіски через супротив учнівської, батьківської та вчительської громад.

«Складність реалізації цього реформування полягає в тому, що більшість загальноосвітніх навчальних закладів, котрі нині функціонують на Прикарпатті, доведеться реорганізовувати або перейменовувати. Ці речі тягнуть за собою перепрофілювання навчальних закладів та скорочення педагогічних працівників», — зауважує управлінець. Додам, що нині в області функціонує 740 шкіл. Скільки ж закладів освіти буде в результаті імплементації Закону «Про освіту», побачимо зовсім скоро. Ймовірно, що освітня мережа краю буде максимально збережена.

ЗНО — після 9-го класу

Після завершення навчання у кожній ланці — початковій школі, гімназії та ліцеї — діти складатимуть державну підсумкову атестацію (ДПА). За словами івана Будзака, іспити після 4-го класу проводитимуть з метою визначення якості надання освітніх послуг тим чи іншим навчальним закладом. «ДПА в 4-му класі має продемонструвати не те, наскільки дитина засвоїла матеріал, а промоніторити якість освітньої діяльності навчального закладу. Дати можливість побачити, як школа вчить», — аналізує освітянин.

ДПА після 9-го та 12-го класів проходитиме у формі ЗНО. Тобто в недалекому майбутньому незалежне оцінювання складатимуть і 9-класники, а не лише випускники шкіл. В законопроекті «Про освіту» чітко прописано завдання ЗНО.

«12-річка». Друга спроба

У школи повертається 12-річне навчання. Після незавершеної спроби перевести навчальні заклади в режим 12-річної освіти, реформатори готують її «друге пришестя». Аргумент простий: «підтягнути» вітчизняну освіту до міжнародних стандартів. Це не дивно, адже в Європі, за винятком пострадянських країн, немає шкіл, де б навчання тривало 11 років. Крім того, однією з мотивацій переходу шкіл на 12-річне навчання є розвантаження шкільних програм.

Загалом 12-річна система освіти у багатьох учнів, батьків та педагогів не викликає надмірного захоплення. Більшість із них не дуже розуміє для чого потрібно збільшувати тривалість навчання в школі. Втім, такі думки не завадили впроваджувати цю реформу з 1999-го до 2010-го, коли за міністра Табачника Верховна Рада ухвалила рішення повернути школам 11-річне навчання. Як на мене, це яскравий приклад того, що в Україні дещо легковажно ставляться до реформ. І ніхто не подумав про тих дітей, котрі як справжні «піддослідні кролики» вчилися за новою програмою, розрахованою на 12 років, а потім в один момент їх поставили перед фактом, що все скасовується.

Може, друга спроба буде більш вдалою. Міністр освіти і науки Лілія Гриневич інформує, що першачки, які 2018-го підуть до школи, навчатимуться далі за 12-річною моделлю.

Без підготовки до реформ

Пріоритетне завдання освітньої реформи, за словами Лілії Гриневич, — осучаснити зміст освіти. «Діти мають здобути в школі вміння й компетентності XXI століття, які узгоджені країнами Європейського Союзу і які потрібні сучасному українцю. Це знання рідної, державної і двох іноземних мов, інформаційних технологій, вміння критично мислити, аналізувати, працювати в команді, мати навички фінансової грамотності та підприємництва», — роз’яснює міністр освіти.

Іван Будзак зазначає: основна проблема освітнього законопроекту в тому, що українці не звикли до реформувань і більшість з них апріорі зустрічають супротивом і небажанням щось змінювати. Крім того, в Україні ніхто нікого не готує до прийдешніх змін. «Люди не звикли до реформ, ми дуже консервативні, боїмося будь-яких змін, навіть позитивних. Кілька років тому я був на дуже цікавому семінарі в Польщі, на якому нас вчили готувати зміни. В Польщі так ніхто не робить, як у нас: в липні прийняли, а з вересня вже втілюють в життя. Там готують фахівців, котрі й доводять інформацію про реформу до відома всіх: батьків, вчителів, учнів», — каже Іван Будзак.

Освітянин зауважує також, що основна проблема нинішньої освіти полягає в тому, що дуже мало реформ доведено до кінця. Адже часто буває так: змінюється міністр — змінюються й реформи. Сподіваємося, що всі зміни законопроекту «Про освіту», долю якого вже 1 липня вирішить Верховна Рада, стануть винятком із правила і школи потягнуться до європейського рівня не лише за рівнем знань, а й за матеріально-технічною базою. І що найголовніше: якщо українська освіта таки піде курсом реформування, то за кілька років за іншого чільника Міністерства освіти та науки вже не зійде з нього.

Джерело

Категорія: Вчительська | Додав: Natali (28.05.2016)
Переглядів: 559 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!