Диктант
Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі починається цикл народних весняних свят. Ці свята пов’язані з стародавніми віруваннями, звичаями.
Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни – гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Весна – бажаний гість, її закликають дівчата піснями – веснянками.
Народний образ весни – це образ краси, сили, надії.
Головним святом весни є Великдень. У цей день ми з глибокою вірою висловлюємо слова” Воскресне Україна!” (За О. Воропаєм) 71 слово
Завдання.
1. Які весняні свята ти знаєш?
2. Як святкують його твої рідні!
*******
Запорожці – це народ , на всякі діла здатний. Були такі, що й грамоти не вчилися. Зате читали так добре, що й учений так не прочитає.
А сила яка в них була! Хоч у старого, хоч у малого!
Воювали вони так.
Стануть, а проти них двадцять ворожих полків вийдуть. Полки самі себе поріжуть, а запорожцям байдуже! Стоять та сміються.
Запорожців не зігнали з Січі, а вони самі пішли кудись на райські острови. Там і живуть. (74 слова. З народних переказів)
Творче завдання
1. Перечитай ще раз перший абзац.
2. Вислови свої міркування щодо твого ставлення до прочитаного тексту.
*******
Мово рідна! Ти безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм нема кінця краю.
Красо моя! В тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть.
Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі. Без тебе – перекоти-поле, що його вітер несе у сіру безвість.
Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш , кличеш на теплі й могутні хвилі свої. Єдина печаль проймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан.
(73 слова.)
Творче завдання:
- висловити власне ставлення до рідної мови;
- розказати, якою мовою спілкуються у вашій сім'ї і як дбаєте саме ви про збереження рідної мови.
Книгозбірня Ярослава Мудрого
Князь Ярослав Мудрий мав нахил до книг. Читав їх удень і вночі. При ньому було привезено з інших країв багато книжок, які перекладалися і розмножувались. Кожна книжка бібліотеки коштувала вельми дорого. За одну книгу можна було купити ціле село з людьми, землею й майном. У книгозбірні були літописи, Євангеліє, опис життя Олександра Македонського, збірники мудрих висловлювань. На жаль, сліди книгозбірні загубилися.
(З журналу)
Творче завдання
1. Вислови своє ставлення до книги (4-5 речень).
2. Напиши вислів про бібліотеку (свою чи шкільну) (4-5 речень).
Хто дужче любить маму
Сестри, Валя та Ніна, гралися на подвір'ї і чекали маму. От Валя й каже Ніні, що треба до приходу мами полити квіти, підмести підлогу, помити посуд. Ніна відмовилася і чекала на подвір'ї маму. Валя тим часом взялася за роботу. Незабаром показалась мама. Ніна так і кинулась до неї. Вона сказала, що довго сиділа і чекала маму. У цей час з хати вийшла Валя. Мама запитала, чому вона її не зустрічає. Дівчинка відповіла, що підмітала підлогу, поливала квіти, мила посуд. Ніна обняла матір і залепетала, що вона дужче її любить.
Мати уважно поглянула на дочок. Потім Валю пригорнула і міцно поцілувала. Ніна тоді все зрозуміла. Вона почервоніла і мало не заплакала. (За О.Пархоменком)
Творче завдання
1. Як сестри чекали маму.
2. Як дівчата зустріли маму.
3. Мамина оцінка.
Кобзарі
Кобзарі – та мандрівні музики – співці. Вони були зовсім маленькою, але особливою часточкою нашого народу.
Кобзарі не мали ласки від долі – майже всі були невидющі, їх водили білим світом хлопчики – поводирі.
Ходив кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості люди, і оспівував їхні жалі й радощі у своїх піснях.
Часто кобзарів брали з собою в бойові походи козаки. Кобзарева пісня була сильнішою за будь-які зброю.
За А.Григоруком ( 72 слова)
Творче завдання
Висловіть свою думку : «Чому кобзарева пісня була сильнішою за зброю ?»
Степи
Степи нашої країни дуже видозмінені. Внаслідок обробітку грунту, сінокосіння, створення лісосмуг дуже змінилися рослинний і грунтовий покрив, тваринний світ.
Рослинний покрив значною мірою замінений посівами озимої і ярої пшениці, кукурудзи , соняшнику , проса, розвинуто баштанництво і садівництво, в заплавах – овочівництво.
Фауна степів немає нічого спільного з фауною лісової зони , проте лисицю, вовка, барсука можна зустріти всюди. Серед гризунів найпоширеніші ховрахи. Часто зустрічаються полівка, хом'як, тушканчик, степовий тхір. З птахів характерні жайворонок , дрохва , степовий орел , перепел , степовий лунь.
У степах основну господарську цінність являють орні землі, сінокоси і водні ресурси.
Завдання
1. Які культури вирощують в степовій зоні ?
2. Які тварини зустрічаються в степу?
3. Назвіть представників пташиного світу степів ?
Ярославова слава
Широко й далеко линула Ярославова слава. Дбав він про військо, дбав про школи й церкви, щоб ширити слово Боже. Робив заклики, щоб батьки посилали дітей у школу. Заясніли вершки Києва золотими банями церков, між якими найславнішою була — собор св. Софії. І заходив Ярослав у келії до ченців, що писали книжки-літописи. Найславніший між ними був Остромир. Остромир допоміг князеві списати закони в одну книжку, що звалася "Руська Правда": списане право, що ним князі мали правити й судити.
Мудрий і запопадливий був Ярослав. Любили його кияни, як батька рідного, так само, як любили його батька Володимира Великого. (98 сл.)
(Антін Лотоцький)
Про Богдана Хмельницького
(легенда)
У селі Суботові жили колись одинокі дід і баба. Дітей у них не було. Одного разу чують вони, що в них коло ґанку плаче дитина. Вони вибігли і побачили немовля, загортань в ряднину. Лежить під хмелем, що оповив ґанок.
Пораділи дід і баба і забрали дитину в хату. І вирішили:
- Богданом назвемо, бо бог дав, а що знайшли під хмелем, то хай і зветься Хмелем, або Хмельницьким.
Так і виріс у них Богдан Хмельницький, а згодом став гетьманом України. (83 сл.)
Україна
Україна... В одному вже тільки цьому слові і для нашого вуха, і для нашого вуха, і для вуха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю... Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю...
Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки...
Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять золоті зорі.
Поема жалю і смутку, краси і недолі... (71 сл.) (С.Васильченко)
Древній Київ
Давній народ, який оселився над Дніпром, називався полянами. Жили поляни родинами і мали своїх князів. Були серед них три брати: одного звали Кий, другого Щек, третього – Хорив. І була у них сестра Либідь.
Поселився Кий на одній горі. Щек – на другій, що тепер зветься Щекавицею. А Хорив – на третій горі. Від нього вона називалася Хоревицею. Збудували брати місто і на честь старшого брата назвали його Києвом. Навколо міста росли ліси, дрімучі бори. А в місті жили люди працьовиті. (80 сл.)
(Н.Забіла)
Місто слави – Севастополь,
А корисне – Сімферополь,
І медове – Мелітополь,
Маріуполь – град Марії,
Нікополь про славу мріє.
Назви міст – це не просто слова,
Це історія краю жива.
Промовляють до нас крізь віки
Їх засновники й будівники.
Кий, і Лев, і Житомир, Чернігів –
Імена їх народ наш зберіг.
Скільки назв лише з коренем „слав”:
Борислав, Берислав, Ізяслав.
Часто назву вели від ріки,
Що тепер пересохла й пропала
Або інше наймення дістала.
Вже нема в Україні Олтави,
Та живе і квітує Полтава.
Річку Харків чи й знайдеш на карті,
Та відоме усім місто Харків.
(А.Свашенко)
Наша історія
Наші предки будували замки, щоб боронити рідну землю від нападників. На горі вони ставили міцні будівлі. Оточували їх високим муром. На мурах були бійниці, через які люди давали відсіч чужинцям.
Добре відомі замки в Луцьку, Хотині, Кам’янці-Подільському, Хусті, Острові, Олеську.
Були замки в Києві та Львові. У замках, які збереглися, тепер музеї. Замки треба берегти! Це наша історія.
Завдання. Запиши міркування: Замки треба берегти! Вони...
Герб-тризуб
Найдавніші археологічні знахідки тризуба на українських землях походять з першого століття нашої ери. Очевидно, він міг бути символом племені, яке проживало тоді, чи знаком влади.
Зображення тризуба належить до рубежу десятих-одинадцятих століть, часів князювання в києві Володимира Великого. Він міг успадкувати цей знак від своїх предків.
Тризуб зберігся на золотих і срібних монетах Володимира. і сьогодні тризуб є символом України.
Завдання. Аргументуй свою позицію з цього приводу.
Наші предки
Ми – українці. А нашими предками були слов’яни. Жили вони спочатку в лісах, полювали на звірів, ловили в озерах рибу. Потім стали розводити худобу, вирощувати хліб. Навчилися всяких ремесел.
Слов’яни ділилися на окремі племена. Біля Києва жили поляки, а далі на захід - древляни.
Були ще сіверяни, хорвати, уличі. Кожне плем’я мало свої землі, свого князя. Слов’яни торгували з іншими народами, охороняли свої володіння.
Слов’янські племена згуртувались навколо Києва й утворили свою державу – Київську Русь.
Завдання. Склали асоціативний кущ до слова „українці”
Сторінки нашої історії
Чумаки жили вільно, працювали як могли і стільки, скільки сили вистачило. Головне – аби вони були добрі. Тоді легко землю топтати до Криму та від Криму. Чумаки були здоровими людьми. Доводилося і мокнути під дощем, і ночувати надворі під вітром, і річку перепливати холодної осені. Часом сяде чумак коло воза, задрімає, а його снігом присипне. І нічого, не хворіли. Одного разу поставили вози із сіллю на паром, щоб Дніпро переїхати. Возів було сорок, а ще воли та сіль. паром почав осідати в воду. Чумаки швидко повипрягали волів. Воли пішли вплав, за ними й чумаки. А вози й сіль потонули. Добре посолили Дніпро.
Завдання. А як би ти вчинив...
Наші предки
Ми українці. А нашими предками були слов’яни. жили вони спочатку в лісах, полювали на звірів, стали розводити худобу, вирощувати хліб. Навчилися всяких ремесел.
Слов’яни ділилися на окремі племена. Біля Києва жили поляни, а далі на захід – древляни.
Були ще сіверяни, хорвати, уличі. Кожне плем’я мало свої землі, свого князя.
Слов’янські племена згуртувались навколо Києва й утворили свою державу – Київську Русь.
Український віночок
Український віночок – не просто краса, а й оберіг, „знахар душі”, бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже.
Впліталося до віночка багато квітів, вишня, ружа, калина, безсмертник, деревій, незабудки, чорнобривці, любисток, волошка, ромашка.
Найпочесніше місце належало деревію. Ці дрібненькі маленькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, її називають у народі деревцем. Коли квіти перецвітають вітер розносить насіння далеко-далеко.
Та хоч би де проросла ця рослина, вона завше цвіте. Тому й люди шанують її як символ нескореності.
А барвінок до людської оселі, до городу тягнеться. Взимку відвар барвінку п’ють від простуди, влітку барвінком прикрашають святковий хліб, хату, плетуть весільні букетики. У народі його вважають символом життя.
А безсмертник дарує здоров’я нашому роду людському Квіти вишні та яблуні - символ материнської любові. А калина – символ краси та дівочої вроди, символ України.
Святкова зустріч
Кожного року у нас святкують день визволення села від фашистів. Цього року на свято завітало багато ветеранів війни. Ми запросили їх до школи. На грудях у ветеранів виблискували ордени і медалі. В руках майоріли червоні гвоздики.
Ветерани поділилися спогадами про Велику Вітчизняну війну. Школярі влаштували для ветеранів концерт. Дзвінко лунали воєнні пісні. Учні читали вірші і танцювали.
Довго ми будемо пам’ятати цю зустріч.
*****
Наші предки будували замки, щоб боронити рідну землю від нападників. На горі вони ставили міцні будівлі, оточували їх високим кам’яним муром. На мурах були бійниці, через які люди давали відсіч чужинцям.
Добре відомі замки в Луцьку, Хотині, Кам’янці-Подільському, Хусті, Острозі, Олеську.
Були замки в Києві та Львові. У замках, які збереглися, тепер музеї. Замки треба берегти! Це наша історія. (60 слів)
(За Д.Чередниченком)
Завдання
1. Дібрати і записати заголовок.
2. У І абзаці підкреслити іменники у множині.
3. Знайти і підкреслити спонукальні речення.
******
Багато води впливло відтоді, як на цих берегах оселилися сильні й сміливі люди. Спорудили вони над річкою місто і дали йому ім’я Київ. Чи мало друзів було в міста, чи мало було й недругів. Не раз вороги-чужинці зазіхали на багатства Києва, руйнували й палили його. Але він, неначе невмирущий богатир, оживав знову й знову. І тепер стоїть красенем над Дніпром усім на добро і радість.
(64 слова)
(За І.Симаковичем)
Завдання
1. Дібрати заголовок.
***********
Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі починається цикл народних весняних свят. Ці свята пов’язані з стародавніми віруваннями, звичаями.
Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни – гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Весна – бажаний гість, її закликають дівчата піснями – веснянками.
Народний образ весни – це образ краси, сили, надії.
Головним святом весни є Великдень. У цей день ми з глибокою вірою висловлюємо слова” Воскресне Україна!”
(За О. Воропаєм) 71 слово
Завдання Які весняні свята ти знаєш?
Як святкують його твої рідні!
******
Тяжкою була історична доля української мови. Вона пройшла круті випробування і зараз лунає в устах народу.
Мов коштовний діамант, огранили нашу мову силою свого таланту українські поети та письменники. Серед них Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Олесь Гончар, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Ліна Костенко та інші.
Шануй і бережи рідну мову, як рідну природу! Вона життєдайне джерело, яке бере свої сили з глибин святої української землі.
Завдання
1. Дібрати і записати заголовок.
2. Підкреслити спонукальні речення.
3. Розібрати слова історична, української, пройшла за будовою.
Українська піч
Краса супроводжує українця протягом усього життя. Гордістю кожної оселі була піч. Майстрував її найкращий пічник на селі. Піч займала багато місця, але його ніхто не шкодував, бо піч і обігріє, й нагодує, й обсушить. А як гарно пахне від неї стравами, сушеними яблуками, насінням. А ще піч важлива тому, що пече хліб. Хліб пекла мати чи бабуся в середу або в п’ятницю. Тоді він особливо вдавався. Готові паляниці складали на столі, прикривали рушником.
(75 слів) (за В.Скуратівським)
********
У козаків багато часу минало в походах і боях. Тому воєнне мистецтво в них завжди було на високому рівні. Окрім блискучої виучки їхніми постійними супутниками на ратних дорогах були дотепні вигадки. Вони вміли перебувати по кілька годин під водою, дихаючи через очеретини. На березі річки міг стояти ворожий табір, а в річці сиділи, чекаючи темряви, козаки. Наставала ніч, вони виходили з води й кидалися на ворога. (66 слів) (За Д.Яровницьким)
********
Багато уваги віддавали козаки сторожовим службам. На високому кургані в степу стояли на чатах молоді зіркоокі вартові й пильно вдивлялися вдалину. Забачивши десь ворога, вони швидко запалювали в котлі смолу. Стовп чорного диму здіймався до неба. Помітивши його, запалювала смолу сторожа з іншого кургану. І коли в українських степах з’являлася орда, чорні димові стовпи застеляли увесь простір, аж до самих дніпрових порогів. Важко було заскочити козаків зненацька. (67 слів)
(За Д.Яровницьким)
*******
Козацтво – дивовижне явище у всій світовій історії. За лічені хвилини вміли козаки зробити неприступну фортецю зі свого табору. Вони міцно зв’язували вози між собою. Далі викопувався глибокий рів і насипався вал. Ворожа кіннота вже ніяк не могла увірватися в табір. Козаки вели прицільний вогонь по нападниках. Відомо багато випадків, коли вони тижнями висиджували в цих фортецях. Ворог не міг нічого з ними вдіяти. (63 слів)
(За Д.Яровницьким)
ЗАПОРІЗЬКА СІЧ
Був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Нестерпно стало жити українському людові в неволі. І почав він утікати у пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи.
Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорізьку Січ. Це було грізне бойове укріплення. Його оперізували високі земляні вали, глибоченний рів та сторожові вежі. Підступи до Січи пильно охороняли дозорці.
Козацьке товариство обирало з – поміж себе кошового отамана. Очолюване ним військо було як одна сім’я. (89 слів)
(За А.Кащенком)
Квітковий гороскоп
Квітковий гороскоп склали науковці Материнської школи, яка працює у Києві при Академії народознавства Григорія Сковороди. В основу гороскопу покладено 12-літній цикл ритму біосфери. У прадавній Україні цей ритм визначали за товщиною кілець осердя дерев.
У гороскопі кожен за роком свого народження може знайти свою квітку. Плекайте, оберігайте її на нашій Землі. І вона подарує вам снагу життя, напоїть ваше серце ніжністю, любов’ю, силою добра. (65 слів)
Рідна земля
Рідний край! Дорога серцю земля наша. Безмежні степи, зелені ліси й доли, високі і блакитні небеса! Хіба є що на світі краще за це довкілля? Хіба є що на світі дорожче за Вітчизну?
Рідний дім, гостинна ласкава оселя. Тут ти народився, вперше побачив світ, уперше ступив крок.
А за порогом відкрився чарівний світ. Коло вікна ростуть мальви, соняшник, вишня.
Ти розумієш, що це – твоя Батьківщина! Від батьківського порога вона бере свій початок. (71 слово)
Київська Русь
Перша держава, яка об’єднала велику територію нинішньої України, називалася Київська Русь. Центром її був Київ – місто, що виникло над великою рікою Дніпром, на перехресті доріг, на межі полісся і степу.
На чолі держави був князь. Він мав своє військо – дружину. Що робили князі разом із своїми воїнами ?
Збирали данину. Вели торгівлю з іншими країнами. Обороняли державу од ворогів. Якщо не досягали згоди – брали участь у війнах. (66 слів)
Завдання:
1. Яких київських князів ти знаєш ?
2. Чому місто Київ так названо ? Напиши 3-4 речення.
Київ
Над Дніпром, на правім його березі, стоїть місто Київ. Звідси взяла свій початок наша держава.
Київ – найстаріше і найкраще українське місто. Побудоване воно русичами ще перед тим, як вони прийняли християнську віру. Про Київ і Українську державу згадують у своїх книжках древні греки, бо грецькі купці заїздили за товарами аж до Києва.
Вони саме й зазначили з восьмого століття по Христу, що тоді були у Києві, в Україні. Як же це було давно! (73 слова)
Творче завдання:
Чи хотів би ти побувати у Києві ? Чому ?
Напиши текст-міркування (3-5 речень)
Що їли, пили наші предки
Здавна у слов’ян були відомі жито, пшениця, ячмінь, просо, овес, гречка. Найважливішим був чорний житній хліб. З білого борошна на свята пекли пироги з м’ясом, рибою, капустою, ягодами.
З овочів були поширені капуста, часник, цибуля, буряк, ріпа. У садах росли яблуні, груші, сливи, вишні. З тих часів відомий звичай висаджувати при хаті кущ калини.
Навесні заготовляли соки – березовий, кленовий. На зиму господарки квасили капусту, клали в діжки яблука, материнку. Сушили різні ягоди, солили гриби.
Творче завдання
1. Поясни назву оповідання .
2. Вислови свою думку з приводу «Як у твоїй сім’ї готуються до зими».
Мати
Від Тараса Шевченка українська поезія протягом віків співала і співає величальну пісню матері. Бо ж у матері втілюється вся краса світу. Його сонячність, безмежність, незбагненність.
Мати вчила і вчить нас. У кожної людини стоїть вона початком доброти і совісті. Вона подарувала нам життя, навчила говорити і запалила у серці вічне світло пісні. Тому з образом матері пов’язано усе найдорожче у нашій душі. Це рідний дім, яблуні і вишні в цвіту, широка і журлива річка, запашний луг. Усе те, що зветься Батьківщиною.
Творче завдання
1. Як втілюється роль матері в суспільстві
Аргументуй свою позицію.
Джерело: http://www.nachalka.com.ua/publ/statti/zbirnik_diktantiv_4_klas/3-1-0-188 |
