Життєвий і творчий шлях Ярослава Стельмаха. Ярослав Стельмах «Ловись рибко!» - Уроки - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки [ Додати статтю ]

Життєвий і творчий шлях Ярослава Стельмаха. Ярослав Стельмах «Ловись рибко!»
Матеріал до уроку. Я. Стельмах «Ловись, рибко!»
Мета. Ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Ярослава Стельмаха. Допомогти усвідомити зміст твору. Навчати оцінювати вчинки дійових осіб. Розвивати дослідницькі навички, інтерес до слова, навчати спостерігати за мовою персонажів. Збагачувати лексичний запас школярів. Виховувати взаємоповагу.
Обладнання. Портрет Ярослава Стельмаха, книга «Найкращий намет».
                                                  Зміст уроку
І. Вправи на удосконалення читацьких навичок, мислення учнів.
На дошці записані рядки вірша А. Качана у довільному порядку. Учням потрібно встановити послідовність рядків, прочитати вірш.
Мокне вудка-закидалка (1)
А на березі рибалка (3)
В тихому ставочку, (2)
Сохне на пісочку. (4)
Та зненацька під водою (5)
Волосінь аж грає! (8)
Поплавець зникає, (6)
Гнеться вудлище дугою, (7)
— Про що йдеться у вірші? Чи доводилося вам вудити рибу? Розкажіть.
— Доберіть спільнокореневі слова до слова риба. (Рибний, риб'ячий, ри-балка, рибалити, рибка, рибонька...)
— Чи знаєте ви, що таке вудлище, волосінь, поплавець?
II. Повідомлення теми уроків.
— Ми починаємо знайомитися з творчістю письменника Ярослава Сте-льмаха. Це сучасний український письменник, який написав чимало цікавих творів для дорослих і дітей. На уроках ми опрацюємо уривок із повісті «Найкращий намет».
Повість — літературний художній розповідний твір, що посідає проміжне місце між оповіданням і романом.
ІІІ. Ознайомлення з біографією Я. Стельмаха.
1. Розповідь учителя.
— Ярослав Михайлович Стельмах народився в Києві у сім'ї письменника. З дитинства захоплювався спортом, музикою, іноземними мовами. Після закінчення середньої школи Ярослав навчався в Київському інституті інозе¬мних мов. Займався перекладацькою діяльністю. А згодом почав писати і свої твори. У 1975 році вийшла його перша книжка для дітей «Манок». Потім були повісті «Химера лісового звіра», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет»...
Ярослав Стельмах відомий як драматург. Він написав чимало п'єс для ді-тей та юнацтва: «Привіт, синичко!», «Митькозавр із Юрківки» тощо.
2. Читання статті у підручнику (с. 87).
— Що ви дізналися про Ярослава Стельмаха? Чим захоплювався майбут-ній письменник у дитинстві? Твори яких жанрів писав Ярослав Стельмах?
IV. Робота над оповіданням «Ловись, рибко!»
1. Підготовча словникова робота.

Учні читають стовпчики слів у «Читайлику» (с. 55). Учитель пояснює значення деяких слів:
донка — вудка для ловіння риби з дна водоймища; » грузило — предмет, що його прикріплюють до волосіні, риболовної сітки і т. ін. для занурення їх у воду;
спінінг — рибальська снасть, що складається з вудлища, котушки з
волосінню, металевого повідка та блешні з гачками. Тлумачення деяких слів подане в підручнику (с. 91, 96).
2. Читання першої частини оповідання. Учні читають текст уголос ланцюжком.
— Де і коли відбувалися описані події? Хто розповів про подію: учасник чи сторонній спостерігач?
— Прочитайте, яке оголошення висіло на дверях їдальні.
— Як реагували діти, прочитавши оголошення? Яка розмова відбулася між оповідачем і Митьком? Чому Ірина Василівна сердилася на хлопчиків? Де хлопці взяли вудочки? Прочитайте, чому скиглив Славко. Яка вудка дісталася Славкові? Чому?
— Чи зацікавило вас оповідання? Чим саме? Які епізоди викликали у вас усмішку? Хто з дійових осіб хвалькуватий?
— Як ви гадаєте, хто із хлопців стане переможцем змагань?
3. Читання другої частини.
Учні самостійно читають другу частину.
— Про яку пору доби йдеться у другій частині? Що придумав Митько? Кому ще спала на думку аналогічна ідея? Що спостерігали друзі? Який на-стрій був у Митька?
— Як ви гадаєте, чому учасники змагань з настанням темряви бігали До річки?
4. Аналіз вчинків дійових осіб.
— Чи схвалюєте ви дії Митька? Чому хлопчик хотів перемогти? Що він робив для майбутньої перемоги? Чому Митько глузував зі Славка? Чому він сердився на Вітьку з Вовкою, на Генку?
— Як ви охарактеризували б Митька? (Хвалькуватий, самовпевнетй, не-посидючий, балакучий, ініціативний...) А оповідача? (Спокійний, довірливий, спокійний...)
5. Читання в особах.
Учні працюють у парах. Одні пари готуються читати діалог Митька й оповідача (с. 87), інші — діалог Митька і Славка (с. 88-89), Митька й оповідача (с. 89-90).
6. Читання третьої частини.
Учні читають текст уголос ланцюжком.
— Де відбувалися змагання? Хто очолював колону? Чим здивував друзів Славко? Як поводилися учасники під час змагань? Чому ні в кого не клювало? Чому хвилювався Митько? Яку пораду дав хлопчикові Сергій Анатолійович? Чому розсердився оповідач? Хто спіймав пічкурика? Чому Сергій Анатолійович не став переможцем? Чому деякі учасники залишили змагання? Яке пояснення придумав Митько, щоб пояснити невдачу на змаганнях?
— Хто став переможцем? Як Славко упіймав рибу? Як відзначили переможця?
7. Спостереження за мовою твору.
— Проаналізуйте мову дійових осіб. Як вона їх характеризує?
— Які образні вислови вам запам'яталися?
— Поясніть вислови: підстрибнув од радості; знову заскиглив; держіть мене втрьох; риба догори животами спливе; прямісінька дорога на Тихий океан; звідки я такий розумний.
— Прочитайте вислови, подані в «Читайлику». Поясніть, коли так кажуть.
— Які вислови вжиті у переносному значенні? Відшукайте у тексті й зачитайте.
8. Добір заголовків до частин.
Учні переглядають кожну частину, згадують, про що в ній ідеться, доби-рають заголовки, записують їх у «Читайлик».
9. Робота з ілюстраціями. Переказ прочитаного.
— Розгляньте малюнки у підручнику (с. 88, 91, 92-93). Які епізоди оповідання на них зображені? Кого з дійових осіб ви впізнали? Доводьте свої міркування рядками тексту.
Учні готують для переказу уривок оповідання, який найбільше сподобав-ся, чи той епізод, який зображений на малюнку (завдання для слабших учнів).
10. Узагальнення.
— Хто з дійових осіб найдотепніший?
— З ким із героїв оповідання ви хотіли б поспілкуватися? Про що запи-тали б? Які поради дали б?
— Які висновки для себе ви зробили після читання твору?
V. Творче завдання.
Учні відгадують загадку, подану в «Читайлику». Складають загадку про рибу.
VI. Підсумки уроку.
— Чим вас зацікавило оповідання? Чи хочете ви дізнатися, як діти провели зміну в таборі? Що для цього потрібно вам зробити?
Категорія: Уроки | Додав: анастасия1306 (03.04.2011)
Переглядів: 10615 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 3.7/3
Всього коментарів: 1

Добавил: NADIja6881
0

biggrin
Дата публикации: 10.05.2011 в 20:30 Спам
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!