Каталог статей

Урок 6
Тема: Живі організми, їхні ознаки
Ключові компетентності:
- вміння вчитися:
навчально-організаційні: включається в роботу відразу після вказівки вчителя; практично розрізняє основні елементи навчальної книжки; співпрацює в парі;
загальномовленнєві: говорить в повільному темпі, чітко, вільно, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухає вчителя, відповідає на запитання за відомою моделлю; з повагою звертається до вчителя, учнів;
загальнопізнавальні: виділяє в предметах певні ознаки; -інформаційно-комунікативна: будує усне монологічне виловлювання; бере участь в дискусії;
- загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці; з повагою ставиться до думки інших;
- здоров’язбережувальна: дотримується санітарно - гігієнічних норм на уроці;
- громадянська: усвідомлює необхідність дбайливого ставлення до природи;
- соціальна: співпрацює з іншими дітьми; підтримує чистоту в класі та своєму робочому місці.

Предметні компетентності (конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):
Початковий рівень:
-знає ознаки живих організмів;
- впізнає серед тверджень ознаки живих організмів.
Середній рівень:
- розпізнає об’єкти живої природи за їх ознаками
Достатній рівень:
- відтворює в інших видах діяльності природознавчі знання.
Високий рівень:
-порівнює об’єкти живої і неживої природи.

План уроку
1. Читання вчителем вірша Н. Красоткіної «Придивіться, діти». Повідомлення теми уроку. (Додаток 1).
2. Розповідь вчителя про ознаки живих організмів. (Додаток 2).
3. Впізнає серед тверджень ознаки живих організмів. Ігрова ситуація «Так чи ні». (Додаток 3).
4. Порівняння об’єктів живої і неживої природи. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм». (Додаток 4).
5. Розпізнання об’єктів живої природи за їх ознаками. Ігрова ситуація «Впізнай мене». (Додаток 5)
6. Підведення підсумків уроку вчителем.

Додаток 1
- Послухайте вірш Н.Красоткіної та спробуйте визначити тему уроку:

Придивіться, діти
Рано-вранці в росах квіти,
Вмите сонце вгорі пливе.
Придивіться до квітів, діти,
Скільки радості там живе!

Скільки творчості в світі цьому!
Все це створене — в світі жить!
Порадійте всьому живому
І всім серденьком полюбіть!
- Тема нашого уроку: «Живі організми, їхні ознаки».

Додаток 2

Розповідь вчителя про ознаки живих організмів:
(Учитель вивішує на дошці малюнок зайця.)
- Для того, щоб зрозуміти, які ознаки мають живі організми, послухайте розповідь про зайця (за І.Грущинською).
Погляньте на зайця. Вуха у нього довгі і повертаються в різні боки, тому зайці можуть почути найменший звук. Лапи у зайців довгі і треновані, тому вони добре бігають. (Рух)
Після бігу зайці дихають часто-часто. (Дихання)
Живляться зайці рослинами. Влітку ласують соковитою зеленню, а взимку пожухлою травою або корою дерев. (Живлення)
Двічі або тричі на рік у зайців з’являються маленькі зайченятка. Вони смокчуть мамине молочко і невдовзі стають дорослими зайцями.(Розмноження, ріст і розвиток)
Отже, зайці рухаються, дихають, живляться, розмножуються, ростуть і розвиваються. Ці ознаки притаманні всім живим організмам.

Додаток 3
Впізнання серед тверджень ознак живих організмів.
Ігрова ситуація «Так чи ні».
Якщо вислів, який читає вчитель, вірний, діти повинні сказати «так», якщо невірний, то – «ні».
- Усім живим організмам потрібно харчуватись (Так)
- Усі живі організми ростуть та розвиваються (Так)
- Каміння, ґрунт, вода – живі організми (Ні)
- Тварини розмножуються, отже, тварини – живі організми (Так)
- Сонце не вмирає, отже, сонце – живий організм (Ні)
- Комашка рухається, отже, вона – живий організм (Так)

Додаток4
- Порівняння об’єктів живої та неживої природи з опорою на знання ознак живих організмів.
Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
Вчитель пропонує учням роздивитись картинки об’єктів живої та неживої природи, які знаходяться на дошці, та порівняти об’єкти живої та неживої природи, опираючись на знання ознак живих організмів. На звершення можна обговорити ознаки живих організмів.

Додаток 5
- Розпізнання об’єктів живої природи за їх ознаками.
Ігрова ситуація «Впізнай мене».
Перший гравець розповідає про якийсь об'єкт живої природи, але не називає його. Інші гравці відгадують, який об’єкт живої природи мав на увазі перший гравець. Наприклад: «Вона маленька, сіренька, а хвостик як шило».
Може бути інший варіант гри. Перший гравець загадує об’єкт живої природи. Інші гравці задають йому запитання, але тільки такі, на які можна відповісти або «так», або «ні», та відгадують, який об’єкт живої природи мав на увазі перший гравець.