Зубрити – не вихід. Як у школах вчитимуть критичному й креативному мисленню - Вчительська - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Вчительська [ Додати статтю ]

Зубрити – не вихід. Як у школах вчитимуть критичному й креативному мисленню

Зубрити – не вихід. Як у школах вчитимуть критичному й креативному мисленню
 

У серпні Міністерство освіти й науки має представити концепцію нової української школи.

Переглядається не тільки програма, але й самі методи навчання. У МОН цікавляться міжнародним досвідом, найкращі методики з якого хочуть запровадити в українську систему освіти.

Одна з таких методик – програма "Філософія для дітей", що успішно працює вже в 80 країнах світу. Її мета в тому, щоб навчити дітей креативно мислити, дискутувати, аргументувати свою точку зору замість того, щоб пасивно сприймати інформацію.

29 червня в МОН відбувся круглий стіл за участю віце-президента міжнародної ради з "Філософії для дітей", професора Кйонсанського національного університету (Південна Корея) Джінвана Парка та міністра освіти й науки Лілії Гриневич "Зубрити - не вихід, або Як креативність та філософія може змінити навчання у школах".

Професор Парк приїхав до України на запрошення Малої академії наук і протягом червня провів ряд заходів для дітей, батьків та вчителів з розповсюдження цієї методики. Круглий стіл у міністерстві став фінальною крапкою його візиту.

ЗМІНА ПАРАДИГМИ НАВЧАННЯ

Програма "Філософія для дітей" (Philosophy for Children, P4C) була розроблена професором Метью Ліпманом в 70-і роки минулого століття і вперше впроваджена в університеті Монклер у США.

Її мета – виховати в учнях "мислення вищого порядку", яке має бути критичним, креативним і піклувальним, тобто враховувати інтереси оточуючих людей.

За словами Джінвана Парка, в багатьох провідних країнах світу з 2000 по 2009 роки відбулася зміна парадигми в навчанні.

"Поки що світовий досвід доводить, що "Філософія для дітей" є найкращою альтернативою. Якщо ми говоримо про ціль освіти, яка орієнтується на знання, згодом прогресує до освіти, яка орієнтується на мислення, то зараз вже мова йде про філософський підхід в освіті, коли ми концентруємося на формуванні сильних суджень", – зазначив професор.


 

Віце-президент міжнародної ради з "Філософії для дітей", професор Кйонсанського національного університету (Південна Корея) Джінван Парк. Фото з сайту МОН
Новий підхід полягає в тому, що учні мають знайти і проблему, і її розв'язання.

"При старих підходах дітям даються готові питання. Але зараз учні мають самостійно формулювати питання. Для цього потрібне креативне мислення", – сказав він.

"Щоб розв'язати якесь питання або проблему, учні мають знайти свій власний алгоритм і власний підхід. Вони висувають свої власні гіпотези. Ми навчаємо учнів, яким чином збагатити ці гіпотези, навчаємо їх навичок аргументації. І аргументи мають бути сильними, потужними. Це ми називаємо критичним мисленням", – пояснив Парк.

За його словами, ці навички формуються не індивідуально, а в груповій роботі – "спільноті дослідників".

"Спільнота співпрацює для того, щоб висунути сильні аргументи, свої гіпотези, посилити їх, а також роз'яснити концепт. Зрештою вони мають вибрати якусь із гіпотез, яка була запропонована. В цей момент працює система оцінювання. Чи ця гіпотеза є піклувальною, чи вона враховує почуття інших людей? Це ми називаємо піклувальним мисленням", – сказав професор.

Він підкреслив, що в процесі дослідження всі ці аспекти мислення – креативне, критичне та піклувальне – працюють одночасно.


Підхід полягає в тому, що учні мають знайти і проблему, і її розв'язання. Фото andresr/Depositphotos
"Під час процесу навчання учні знаходять правильний підхід до проблемної ситуації. Зазвичай ці проблеми складні. Вони мають розуміти історичні, культурні проблеми", – сказав Джінван Парк.

Під час заняття діти сідають колом, читають спеціальні тексти, філософські новели, які піднімають складні життєві проблеми. Потім обговорюють, ставлять до них питання.

УСПІШНІСТЬ НАВЧАННЯ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ НА 30%

Професор розповів, що в Кореї відбулася зміна навчального плану, дуже багато шкіл працюють за програмою "Філософія для дітей", яка підтримується державою.

"Навіть державна система оцінювання на іспитах була змінена – іспитом є написання есе, творче завдання. Це стосується навіть учнів початкової школи", – сказав він.

Ще у 1968 році Джінван Парк організував філософський клуб, який досі працює. 1977 року став співзасновником Корейської академії навчання філософії в школі.

"У ті часи Корея була однією з найбідніших країн у світі. Я не можу стверджувати, який саме вплив зіграв найважливішу роль в економічному розвитку нашої країни, але багато експертів оцінюють, що найбільшим внеском стала освіта, і прогресом ми завдячуємо саме змінам, які відбулися в освіті", – підкреслив професор.

За його словами, програму "Філософія для дітей" підтримують уряди багатьох країн.

"Ми не можемо сказати, що це запроваджена державою програма, але є державна підтримка", – сказав він.

Програма працює в багатьох школах США, Канади, Мексики, Австралії, Нової Зеландії, поширена у Європі. Також професор виділив азійські країни – Тайвань, Корею та Японію.


                                              

Програма працює в багатьох школах США, Канади, Мексики, Австралії, Нової Зеландії, поширена у Європі. Фото racorn/Depositphotos
Як президент організації "Філософія для дітей країн Азії та Океанії" він активно займається розвитком методики в азійському регіоні.

"Останнім часом дуже сильно проявляє інтерес Китай і багато інших азійських країн, але є певні обмеження через ідеологічні чи релігійні підходи, які не дають можливості розвиватися цій методиці", – розповів Джінван Парк.

За його словами, основною перешкодою для розвитку методики в Азії є ідеологія, яка не дозволяє мати вільну точку зору.

Методист Малої академії наук, доцент кафедри культурології НПУ Драгоманова, університету імені Тараса Шевченка Юлія Кравченко розповіла, що ефективність "Філософії для дітей" підтвердили, зокрема, дослідження, проведені в 70-і роки в США і минулого року в Великобританії.

"У Британії ця методика є дуже популярною. Дослідження на базі молодшої школи показали, що в дітей, які мають лише одне заняття на тиждень за цією методикою, успішність із читання й математики збільшуються на 30%", – сказала вона.

Сама Кравченко познайомилася з методикою "Філософія для дітей" у Польщі і вже 5 років займається її вивченням і просуванням в Україні.

"У Польщі ця методика впроваджується вже 25 років, там є свій центр при Польській академії наук, і багато польських вчителів імплементували його не лише в рамках навчання філософії або світоглядних предметів, а також для вивчення мови, літератури, географії, математики та інших предметів. Метод дуже універсальний і дуже потужний", – сказала доцент.

ПЕРСПЕКТИВИ В УКРАЇНІ

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич підтримує ідею інтеграції методики "Філософія для дітей" в українську освітню систему, починаючи з початкової школи.

Вона підкреслила, що головним елементом нової української школи мають стати нові методики і технології навчання дітей.

"Особливістю цих методик має стати не репродукція знань, а діалог з учнем. Особливістю цих методик має стати навчити дітей думати, критично аналізувати, висловлювати свою позицію. І це саме ті принципи, на яких ґрунтується "Філософія для дітей", – сказала міністр.

"В українській школі ми відчуваємо сьогодні кризу, коли сума знань весь час зростає, їх пошук досить легко здійснювати за допомогою інформаційних технологій, і вчитель перестав бути єдиним джерелом знань. Роль вчителя змінюється. Вчитель має навчити дитину думати і виробляти свою позицію. Ми зараз повертаємося до основ сократівського діалогу", – додала Гриневич.

Міністр Лілія Гриневич підтримує ідею інтеграції методики "Філософія для дітей" в українську освіту. Фото з сайту МОН

 

Водночас вона підкреслила, що мова не йде про введення окремого предмету з "Філософії для дітей" у школах або масове використання методики в чистому вигляді, бо багатопредметність і так є проблемою української школи.

За її словами, просуванням методики займається в Україні Мала академія наук, яка має для цього підготовлених викладачів.

"Але ми, як Міністерство освіти й науки, бачимо свою задачу в тому, щоб така освіта не була ексклюзивом для обраної групи дітей. Ми хочемо, щоб значно більше дітей в Україні мало доступ до такої освіти і до таких підходів викладання.

Тому нам важливо зробити це основою самої реформи освіти – такий дослідницький метод навчання, таке партнерство між вчителем і учнем і такий підхід до оновленого змісту освіти", – сказала міністр.

Вона виступає за інтеграцію методики "Філософія для дітей" у вивчення базових предметів.

"Ми будемо розмовляти з нашими корейськими партнерами щодо того, щоб у короткотривалій перспективі спробувати продемонструвати елементи цієї методики, які ми можемо застосовувати в початковій школі, так щоб ми їх адаптували й запропонували нашим вчителям якнайшвидше", – сказала Гриневич.

Відповідаючи на питання "Української правди. Життя", чи готові українські вчителі широко впроваджувати таку методику як "Філософія для дітей", яка передбачає критичне й креативне мислення, якщо багато з них мають іще радянську підготовку, міністр сказала: "Навіть якщо більшість наших вчителів може бути не готова, це не є причиною не йти вперед".

Гриневич підкреслила, що школа сьогодні перебуває в глибокій кризі, "вона залишилася в минулому столітті як за методами викладання, так і за змістом освіти".

 

"Сьогодні ця перевантажена школа вбиває допитливість дитини вже на рівні початкової школи, діти навіть не доходять до 7-8 класу, бо колись вони тоді втрачали інтерес", – констатувала міністр.

Вона зазначила, що для реформи освіти потрібно буде перевчити близько 500 тисяч вчителів.

"Це глобальне і важке завдання. Але якщо його методологічно правильно вибудувати, це можна робити", – вважає Гриневич.

"Тому що ми будемо запроваджувати реформи поступово. Починати з 1 класу, буде перепідготовка вчителів, потім буде для 2 класу, для 3 і т.д. А крім того, для нас дуже важливо мати вчителів, які будуть провідниками реформи, тобто тих вчителів, які будуть готові зараз оволодіти такими методиками, ділитися ними зі своїми колегами", – сказала вона.

У свою чергу, професор Джінван Парк зазначив, що приємно вражений рівнем українських вчителів.

"Складність цього підходу полягає у тому, щоб одночасно навчати і вчитися. Але за 29 днів перебування в Україні я був приємно вражений рівнем українських викладачів", – сказав він.

Разом з тим, заступник міністра освіти й науки Павло Хобзей, який курує перегляд програм початкової школи, висловив сумнів у тому, що методика "Філософія для дітей" може бути масово впроваджена в українських школах найближчим часом.

"Щоб цю методику правильно впроваджувати, потрібна дуже серйозна підготовка і розуміння того, що ти робиш", – сказав він.

За словами Хобзея, міністерство буде всіляко підтримувати "тих мужніх, хто стане на цю стезю" і хотіло б, щоб таких викладачів було багато.

"Але розраховувати, що це буде масово… На жаль, мій досвід каже, що це може бути, але не в найкоротшій перспективі. Але до цього треба йти", – констатував заступник міністра.

Катерина Тищенко, УП



Джерело: http://life.pravda.com.ua/technology/2016/07/5/214729/
Категорія: Вчительська | Додав: (06.07.2016) | Автор: Катерина Тищенко
Переглядів: 243 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!