Каталог статей
| Головна » Статті » Увага! Першокласник! » Різні аспекти цього питання | [ Додати статтю ] |
Адаптаційний період дітей, батьків і вчителів у 1-му класі
Досвід проведення ділової гри з елементами тренінгу серед вчителів початкових класів Взаємодія психолога з вчителями початкових класів, батьками і самим дітьми є невід’ємною частиною щоденної роботи практичного психолога в школі. Від того, як налагоджений контакт, система комунікацій та практична робота між ними, багато в чому залежить ефективність як діяльності психолога, так і самих вчителів, а також є важливою складовою роботи школи з сім’єю. Метою проведеної в квітні 2011 року на базі СЗОШ №291 Дарницького району творчої зустрічі вчителів початкових класів району стало усвідомлення вчителями ролі батьків, як головних чинників, які перешкоджають успішності адаптаційного процесу учнів перших класів та їх батьків, а також розроблення конкретних шляхів подолання цих проблем. Цей захід був організований за ініціативи методистів РНМЦ та школи №291 в рамках започаткованого у січні 2011 року Дарницьким РНМЦ педагогічного марафону «Я можу. Я хочу. Я буду добре вчитися». Активну участь у підготовці та проведенні ділової гри з елементами тренінгу також взяли головний методист-психолог Дарницького РНМЦ Касьяненко Т.І., методист Дарницького РНМЦ — Сухаревська О.О., директор СЗОШ №291 — Дударенко Л.В., заступник директора з НВР СЗОШ №291 — Ясько Т.М., практичний психолог СЗОШ №291 Чернокрилюк Л.І., а з боку науковців — автор численних науково-методичних робіт з практичної психології, провідний спеціаліст АПН України Інституту психології імені Г.С. Костюка, кандидат психологічних наук — Коробко С.Л. Аудиторія рольової гри: вчителі початкових класів, батьки. Мета: дати вчителям досвід рефлексії основних проблем адаптаційного періоду першачків з точки зору батьків, учнів перших класів та вчителів, навички зміни рольової поведінки в системі «Дитина—батьки—вчитель». Матеріали та технічні засоби: кружечки-фішки з кольорового картону зеленого, синього та червоного кольору, згідно з загальною кількістю учасників гри, три аркуші ватману, маркери зеленого, синього та червоного кольорів, бейджики для запису імені учасника (з кількістю учасників), проектор для демонстрації презентації, ноутбук з презентацією ділової гри в електронному вигляді, матеріали в електронному та друкованому вигляді для роздачі вчителям в кінці гри, що носять рекомендаційний характер («Тематика батьківських зборів у першому класі», «Тези для виступу на батьківських зборах», «Анкета для батьків майбутніх першокласників», «Рекомендації щодо виховання дітей», «Поради батькам щодо запобігання шкільної дезадаптації», «Пам’ятка батькам першокласників» тощо). Хід проведення: Під час реєстрації учасників кожен вчитель отримав бейдж, на якому написав ім’я, яким би він хотів називатися під час проведення гри, а також один кружечок зеленого, синього або червоного кольору. Відповідно відбувся розподіл на команди: ті, хто отримав кружечки зеленого кольору, утворили команду «Вчителі». Ті, хто отримав кружечки синього кольору — команду «Батьки», а ті, хто отримав кружечки червоного кольору — команду «Діти».
І етап: кожна з команд формулює проблеми, які виникають у її соціальній групі під час адаптації учнів до умов навчання в першому класі школи. Після групового обговорення кожна з команд записує на великому аркуші паперу проблеми, побачені нібито очима своєї соціально-вікової групи. ІІ етап: команда обирає одного представника, який біля дошки презентує командний проект, пояснюючи кожен пункт. Після виступу кожної з трьох команд лідери повертаються на місця і групи переходять до ІІІ етапу гри. ІІІ етап: команда має знайти і записати на тому ж аркуші ватману вихід з кожної своєї проблемної зони, яку віднайшли на попередньому етапі гри. ІV етап: представник кожної з команд презентує шляхи подолання окреслених попередньо проблем, залишаючи свій проект на дошці. V етап: загальне обговорення всіх проектів усіма учасниками гри. Отримані результати: Ця ділова гра містила в собі необхідність рольової ідентифікації вчителів з усіма учасниками тріади «дитина—батьки—вчитель». І ця рольова ідентифікація безперечно відбулася. Це можна було побачити не тільки по змісту запропонованих вчителями проблем та їх розв’язання, а й по манері викладання. Якщо проблеми команди «Вчителі» були виваженими, добре структурованими і сформульованими, то команда «Батьки» виявила лаконічність та за своїм змістом відображала трохи підвищену, природну у ситуації вибору та прогнозування результатів адаптації дитини до школи батьківську тривожність. Батьків, на думку вчителів, найбільше турбують правильний вибір першого вчителя для своєї дитини, як пройде її адаптація у школі, чи захоче вона вчитися и не втратить це бажання надалі та стосунки її з іншими дітьми. Добру ідентифікацію з роллю дитини також виявили і учасники команди «Діти». Це виявилось у переважанні графічних зображень (малюнки замість слів), а також у відповідності до спрощеної дитячої лексики дітей 6- або 7-річного віку: «Хочу і треба», «Я і діти», «Я і вчителі», «Сім’я» тощо. На третьому і наступному етапах проведення гри вчителі майбутніх першокласників виявили також велику активність і творчий підхід і знайшли та обговорили шляхи вирішення кожної виокресленої проблеми. Уцілому в ході гри з’ясувалося, що більшість вчителів добре уявляють не тільки проблеми вчителів в адаптаційному періоді учнів перших класів, а й основні проблеми, що виникають у батьків та їхніх дітей. Більшість рекомендацій, які виробили вчителі, збігаються з методичними рекомендаціями провідних науковців и практиків в галузі шкільної психології. Але виникали і суперечки між педагогами і психологами щодо способів підвищення мотивації навчання дітей. Учителі більше орієнтуються на педагогіку примусу (наприклад, «взяти ремінець», коли дитина не хоче вчитися), в той час як психологи відстоюють гуманістичні засади виховання дітей, пропонуючи детально розібратися в причинах зниження мотивації навчальної діяльності учня та розробити способи підвищення цієї мотивації. Ця суперечність дає підстави для подальшої роботи психолога. Світлана Луківна Коробко під час свого заключного виступу від імені науковців наголосила на тому, що 6-, 7-річні діти, приходячи в школу, як правило, мають ще збережений пізнавальний інтерес і обов’язково потребують від дорослих визнання своїх перших і наступних навчальних успіхів. Отримуючи це визнання, учні перших класів вже отримують потужний мотиваційний стимул для подальшого набуття нових знань. Натомість надмірна критика та акцентування на прорахунках і помилках дитини може знизити навчальну мотивацію, і навіть привести до проявів дезадаптації дитини у школі. Батьки — союзники вчителя школи в питаннях формування мотивації до навчання. Думка батьків про вчителя, про школу повинна бути позитивною. (див. Додаток 1, Додаток 2). Висновок: Подібні ігри сприяють формуванню творчого підходу вчителів у вирішенні педагогічних проблем, дають можливість побачити проблеми не тільки з позиції вчителя, а і з позиції дитини та її батьків, що, безперечно, збагачує репертуар можливих рішень цієї проблеми, а також сприяє більшому взаєморозумінню і взаємодії у системі «дитина—батьки—вчитель». Слугує профілактикою психосоматичних захворювань, формує протидію стресогенним факторам, зокрема, позитивній адаптації дитини до системного навчання. Автори: Лариса Чернокрилюк, практичний психолог спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземної мови №291 Дарницького району м. Києва. Методисти РНМЦ Дарницького району: Сухаревська О.О., Касьяненко Т.І. Джерело: http://familytimes.com.ua/adaptatsiyniy-period.htm | |
| Переглядів: 2166 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |