Каталог статей

Уманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4
Уманської міської ради Черкаської області



ДОПОВІДЬ

«Нові освітні технології. Особливості творчого розвитку дітей. Особливість застосування інтерактивних технологій навчання на уроках математики в початкових класах»

Тукалевська Лариса Валерііївна
Вчитель початкових класів,
вища категорія, старший вчитель.

 

Дай мені рибку, і я буду їсти її весь день,
Навчи мене ловити рибку,
І я буду їсти її протягом всього життя.
                                                                       Східна народна мудрість

Навчально – виховний процес повинен будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей,зростання їх самостійності та творчої активності. А це вимагає організації навчання відповідно до здібностей,здатності до навчання, таланту дитини.Необхідна переорієнтація на те,щоб створити можливості кожному стати самим собою.
Саме на уроці закладаються основи цих важливих змін. А ці зміни неможливі без застосування інтерактивних технологій, які ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільному обміні думками та ін.
Особистий підхід до навчально-виховного процесу передбачає певну переорієнтацію свідомості вчителя, погляд на особистість учня та на себе як цінність та самоцінність. Тоді навчально – виховний процес набуде особистісного спрямування. А всі зміни в системі освіти повинні розглядатися в контексті вдосконаленого уроку, навчання на якому має підпорядковуватися не повідомленню матеріалу й перевірці знань, а виявленню досвіду учнів щодо викладеної вчителем інформації.
Важливо, щоб на уроці учні не тільки слухали розповідь учителя, а й співпрацювали з ним,висловлювали свої думки, ділилися інформацією. Наше завдання – пропонувати свою точку зору позицій науковості, а не змушувати учня схилятися до думки вчителя, розвивати критичне мислення школярів, навчати самостійно аналізувати інформацію; формувати вміння бачити помилки у твердженнях товаришів; аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні, прагнути пошуку оптимальних рішень; обирати свою позицію стосовно тих чи інших питань.
Якщо ми хочемо залучити особистість до освітнього процесу, то зобов’язані допомогти дитині побачити в ньому свою значущість, мотиви власної діяльності. Сьогодні неможливо навчати традиційно; у центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.
Соціальні перетворення в нашому суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі науки. Педагогічна діяльність спрямовується на формуванні духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей,розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів.
Яким повинен бути інтерактивний урок?
Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співання, взаємонавчання (колективне,групове,навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють що вони роблять рефлексують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної сит
уації.
Перевага цих форм навчання у тому, що під час уроку не має сторонніх чи байдужих учнів-усі працюють із найбільшою для свого рівня віддачею. Ця система роботи спрямована передусім на розкріпачення дитини, на можливість самовисловлюватись безпосередньо в процесі навчання, досягти найвищого результату відповідно до своїх розумових здібностей, навчитись перетворювати свої вміння на навички й застосовувати їх у по дальшому навчанні.
Форми організації інтерактивного навчання різні.
О.Пометун і Л.Пироженко розподілили їх на чотири групи залежно від мети уроку та форми організації навчальної діяльності учнів.
- Інтерактивні технології кооперативного навчання (робота в парах, змінні трійки, один-два-чотири-всі разом карусель, робота в малих групах, акваріум тощо).
- Інтерактивні технології колективно-групового навчання (мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм ,навчаючи – вчуся, ажурна пилка та ін.)
- Технології ситуативного моделювання (імітаційні ігри, спрощене судове слухання,громадські слухання,рольова гра,драматизація та ін.).
- Технології опрацювання дискусійних питань (метод ПРЕС,займи позицію, дискусія тощо).
Вищесказані інтерактивні технології я успішно використовую в початкових класах в межах сучасного уроку.Спочатку це можуть бути інтерактивні вправи на окремих етапах уроку.Щоб інтерактивні вправи приносили бажані результати, були ефективними слід практикувати їх щороку тоді учні звикають до них.
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку. Інтерактивні уроки мають особливу структуру, що складається з п’яти етапів:
1) Мотивація навчальної діяльності;
2) Оголошення теми уроку й очікувальних результатів;
3) Надання необхідної інформації;
4) Інтерактивні вправи – центральна частина уроку;
5) Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
Думку про необхідність диференційованого підходу до навчання діяльності школярів не раз висловлював у своїх працях В.О. Сухомлинський: « До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання». Основне призначення диференційованих завдань
Забезпечити для кожного учня оптимальний характер пізнавальної діяльності у процесі навчальної роботи. Ефективно здійснюється диференційований підхід до навчальної діяльності школярів за допомогою структурно – логічних схем.
Багаторазове пояснення на уроках математики
І етап Працюють з учителем і -1в. Виконайте за зразком
ІІ етап Працюють з учителем і - 1в. Виконайте самостійно
                                                     - 2в. Виконайте за зразком
ІІІ етап Працюють з учителем - 1в. Творча робота
                                                    - 2в. Виконайте самостійно
                                                    - 3в. Виконайте за зразком
ІV етап Учитель допомагає при потребі найслабшим учням  Виконайте самостійнозавдання
Закріплення на уроках математики, мови

І етап ІІ етап ІІІ етап ІVетап
1в. Основне завдання      Творче завдання      Цікаве завдання     Спільне завдання
2в. Міра допомоги      Основне завдання      Творче завдання
3в. З учителем Міра допомоги     Основне завдання     Самостійна робота над задачами

І етап Колективний аналіз задачі підручника. Огляд планшетів з коротким
записом розв’язування задачі. Виділення варіантів.
1 варіант 2 варіант
ІІ етап Самостійний запис у зошитах
розв’язаної задачі Колективний аналіз подібної задачі (змінено сюжет попередньої задачі).
Запис розв’язку з комплектуванням
ІІІ етап Самостійно розв’язати подібну задачу Колективний аналіз подібної задачі (змінено сюжет попередньої задачі).
Самостійно записати розв’язок задачі з коротким поясненням.
ІV Творче завдання Самостійно розв’язати подібну задачу
(змінено сюжет та числові дані).

Самостійна робота над задачами з ускладненими творчими завданнями

І етап Самостійно розв’язати задачу з підручника. Огляд планшетів з коротким записом розв’язку задачі. Виділення варіантів.

1 варіант
2 варіант
ІІ етап Самостійний запис у зошитах розв’язаної задачі Колективний аналіз подібної задачі(змінено тільки числові дані).Запис розв’язку з коментуванням.
ІІІ етап Творче завдання Колективний аналіз подібної задачі (змінено сюжет попередньої задачі). Самостійно записати розв’язок задачі з коротким поясненням.
ІV етап Ускладнене творче завдання
Самостійно розв’язати подібну задачу (змінено сюжет попередньої задачі).

Групова робота на етапі закріплення
І етап Самостійно розв’язати задачу з підручника.Огляд планшетів з коротким записом розв’язку задачі.Виділення варіантів.
ІІ етап 1. варіант. Виконують завдання самостійно.
2. варіант. Працюють з консультантами.
ІІІ етап 1) Самостійне виконання завдань учнями, яким надавалась допомога.
2) Перевірка всіх знань.

Теоретичні основи інтерактивного навчання.
У свідомість українських учителів через публікації останнього часу і через систему додаткової освіти поступово закладається думка, що інтерактивні методи навчання створюють необхідні умови як для становлення і розвитку компетентності учнів так і для розвитку і виховання особистості активних громадян з відповідною системою цінностей. У зв’язку з тим важливим видається визначення самого поняття і сутності цієї групи методів, їх відмінностей від інших.
Насамперед зазначимо що термін «інтерактивна педагогіка» відносно новий: його ввів у 1975р. німецький дослідник Ганс Фріц. Лінгвістичне тлумачення слова що представлено в іншомовних словниках, свідчить що поняття «інтерактивність», «інтерактив» прийшли до нас з англійської мови. «Inter» - поміж -, серед -, взаємо - «act»- діяти, отже Interact-взаємодіяти. Інтерактивність у навчанні можна пояснити як взаємодію учнів, знаходження їх у режимі бесіди, діалогу, спільної дії. Відповідно у дослівному розумінні інтерактивним може бути названий метод, у якому той, хто навчається є учасником ,який здійснює щось: говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо ,тобто не виступає тільки слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається, власно створюючи це.
Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів.
Це співнавчання, взаємонавчання (колективне,групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Учитель в інтерактивному навчанні виступає як організатор процесу навчання, консультант, фасілітатор, який ніколи не «замикає» навчальний процес на собі.Головним у процесі навчання є зв’язки між учнями їх взаємодія і співпраця. Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників проц
есу навчання, учні беруть на себе взаємну відповідальність за результати навчання.
У початковій ланці школи раніше за інших почали вивчати проблеми активізації навчання. Було встановлено, що маленькі діти найкраще вчаться, якщо залучені до активної діяльності. Викладачі- початківці розуміють, що маленькі діти не можуть довго концентрувати увагу, так само як і зберігати одну і ту саму позицію тіла. Їх здатність, сидіти не рухаючись, є обмеженою. Для того щоб компенсувати їм певну нерухомість під час навчання, треба підтримувати активність дітей, а також забезпечувати їм можливість рухатись і переміщатись у просторі

У популярній сьогодні серед українських учителів книзі «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання» наведені слова китайського філософа Конфуція, сказані більш ніж 2400 років тому: « Те, що я чую, я забуваю. Те, що обґрунтовують потребу людини в активному навчанні. Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформувати кредо інтерактивного навчання: « Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.
Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром».
Чому це важливо?
Наш мозок схожий на комп’ютер а ми – його користувачі. Щоб комп’ютер працював, його потрібно ввімкнути. Так само потрібно комп’ютер «ввімкнути» і мозок учня. Коли навчання пасивне, мозок не вмикається ,потребує правильного програмного забезпечення, щоб інтерпретувати дані, що введені в його пам'ять. Наш мозок повинен зв’язати те, що нам викладають з тим, що ми вже знаємо і як ми думаємо. Коли навчання пасивне, він не простежує ці зв’язки і не забезпечує повноцінне засвоєння.
Нарешті комп’ютер не може зберегти інформацію, якщо вона не оброблена і не «збережена» за допомогою спеціальної команди. Так само наш мозок повинен перевірити інформацію узагальнити її пояснити її комусь для того, щоб зберегти її в банку пам’яті. Коли навчання пасивне він мозок не зберігає те що було представлено.
Що відбувається коли викладачі тільки повідомляють учням власні думки або використовують переважно такі методи як демонстрації і пояснення до них? Таке навчання абсолютно не формує в учнів умінь і навичок.Сприйняття матеріалу може здійснювати безпосередній вплив на мозок проте без механічної пам’яті така інформація не може зберігатись протягом часу.Зрозуміло що навчання не можна звести до запам’ятовування. Учні не здатні «ковтати» порції матеріалу, їм потрібно час щоб самостійно «жувати» його. Учитель не може зробити розумову працю за учнів оскільки тільки вони здатні поєднати те що вони чують і бачать у значуще ціле. Без можливості обговорювати , задавати питання, опрацьовувати і навіть навчати іншого реальне засвоєння не відбувається.
І ще одне. Важливо розуміти що засвоєння завжди передбачає наявність декількох «хвиль». Потрібно кілька «підходів» учнів до одного і того ж змісту щоб дати можливість «розжувати» його. До того ж такі підходи мають бути різноманітними такими що не повторюють початковий етап сприйняття. Наприклад у математиці це засвоєння теорії потім виконання вправ і прикладів що поступово укладаються.Кожен спосіб опрацювання матеріалу учнями формує їх розуміння змісту.Інколи сам спосіб є більшніж зміст інформації. Тільки таким чином ми можемо забезпечити розумовий розвиток учня. Коли навчання пасивне учень «перебуває» у навчанні без питань, без інтересу без зацікавленості у його результатах.Коли навчання активне учень постійно знаходиться в стані пошуку він хоче отримати відповідь на питання, потребує інформації щоб вирішити проблему або розмірковує разом з іншим над способом виконати завдання.
Сьогодні вже доведено що учні відносяться до різних стилів навчання. Вони сприймають інформацію за допомогою органів слуху органи зору й органів почуттів.Досить часто один зі способів одержання інформації домінує і людина використає його постійно.
Західні дослідження останніх років (наприклад М.Шредер) свідчить про наявність й інших підходів до визначення індивідуальних стилів у навчанні.Визначено що приблизно 60% від загальної кількості тих хто навчається сьогодні мають орієнтацію не на вивчення теорії а на практичні аспекти змісту.І відсоток таких учнів збільшується з року в рік. Учні віддають перевагу тому, щоб бути зразу і безпосередньо залученими до отримання досвіду діяльності й експериментування аніж спочатку вивчати теоретичну концепцію, а потім ї застосовувати. Інші дослідження показують що співвідношення між тими учнями які віддають перевагу активний конкретній діяльності перед теоретичної рефлексивної складає п’ять до одного. Отже це ще раз свідчить що активний режим навчання є найбільш бажаним і виправданим для сучасних учнів.
Щоб бути ефективними, сьогодні вчителі мають використовувати як повсякденний інструментарій: кооперативне навчання з усіма технологіями роботи в малих групах, проекти, дебати та інші види дискусії, експериментальні вправи, моделювання,соціологічні і польові дослідження та ін..
Очевидно, що зміна позиції вчителя у навчанні, якої потребує інтеракція, викликає у частини вчителів сумніви, які відбиваються у питаннях, що найбільш часто ставляться педагогами- учасниками і учасницями семінарів з навчання.
Вважаю, що інтеракція – це не тільки урізноманітнення навчання, хоча навчання може бути надзвичайно привабливим цікавим і одночасно ефективним. Теорія і практика доводять що інтеракція дозволяє часто створювати навчальні ситуації які потребують від учнів не менш (а інколи й більш) важкої зосередженої праці ніж традиційне навчання.
Чи є можливим для учнів зосередитись на зміст матеріалу адже інтеграція потребує від них постійного виконання багатьох дій та операцій?
Така небезпека є реальною. Результати інтерактивного навчання можуть бути досягнути тільки за умови проведення рефлексія як завершення будь - якої інтерактивної технології. Рефлексія як найважливіший принциповий момент інтерактивного навчання передбачає,що активні дії учнів вже завершені й учень розмірковує про спосіб їх виконання, про результати діяльності, про можливість подальшого застосування набутих знань і навичок. В інтерактивному навчанні є багато прийомів організації рефлексії, яка також передує засвоєнню учнями тих чи інших теоретичних концепцій.
Нові освітні тенденції у цьому моменті навчання можна застосувати й прості інтерактивні технології. Наприклад, технології «Океан». На листі паперу синього кольору вчитель наклеює острови кожен з яких символізує розділ тему параграф тощо. На ньому робиться відповідний підпис. Щоб показати логіку вивчення теми, між островами наноситься маршрут вивчення – послідовність. Готовий плакат вивішується на стіну класу. По мірі вивчення параграфи або теми відмічають , вивішуючи поруч з відповідними островом кольоровий кораблик.

Як варіант представлення теми вчитель також може використати «Карту дороги» зі знаками, які символізують той чи іншій аспект змісту чи особливості наступної діяльності.
Зупинимося на зразках фрагментів уроків із застосуванням найбільш уживаних у початковій школі інтерактивних вправ, а саме «мікрофон», робота в парах, «робота в групах», «два – чотири – всі разом», «мозковий штурм» і менш застосованою – «ажурна пилка».

Тема: Додавання і віднімання в межах 1000.
Очікувальні результати: після уроку учні зможуть:
- Віднімати і додавати а) круглі сотні без переходу через десяток;
б)круглі десятки з переходом через десяток;
- удосконалити навички роботи в малих групах;
- удосконалити навички спілкування з однокласниками та мовленнєвий розвиток.

Хід роботи

1. Мотивація. Вчитель запитує учнів:
- Чи є необхідність людині вміти знаходити суму або різницю трицифрових чисел, якщо так, то де такі вміння Їй можуть знадобиться («мозковий штурм»)
- Як би ви знайшли суму або різницю чисел: 300+400; 700-200; 70+60; 130-70.
2. Оголошення теми і очікуваних результатів.
3. Інтерактивна вправа – центральна частина уроку (ажурна пилка».
Використання завдання №555-561(12)
Вчитель роздає кожному учневі картку певного кольору з номером на ній (від 1 до 4) і пропонує учням:
1) Об’єднатися в групи за кольором карток («домашні» групи). Сформувалося чотири групи, які отримали певні завдання.
«Червоні»- розгляньте запис і поясніть спосіб обчислення.
200+700 =900; 2сот.+7сот.=9сот.
Аналогічно міркуючи обчисліть:
300+300; 400+500.
«Сині»- розгляньте запис і поясніть спосіб обчислення.
800-300=500; 8 сот.-3сот.=5сот.
Аналогічно міркуючи, обчисліть:
700-500; 900-400-200.
«Жовті»- розгляньте запис і поясніть спосіб обчислення.
60+90=150; 6 дес.+9дес.=15 дес.
Аналогічно міркуючи, обчисліть:
80+80; 30+90.І
«Зелені» - розгляньте запис і поясніть спосіб обчислення.
120-30=90; 12дес.-3дес.=9дес.
Аналогічно міркуючи обчисліть:
120-50; 180-90.
В домашніх групах учні обмінюються інформацією, кожен пояснює хід розв’язання, розв’язують завдання;
2) Учитель пропонує об’єднатися в групи відповідно до своїх номерів («експертні» групи). У кожному «експертну» групу попадає представник з кожної «домашньої» групи. Учасники та учасниці по черзі поясняють обчислення прикладів, які він виконав у «домашній» групі;
3) Учитель пропонує учням об’єднатися в «домашні» групи,учасники яких обмінюються між собою інформацією, отриманою в «експертних» групах, тобто кожен учень пояснює хід обчислення прикладів, з якими він ознайомився в експертних групах. У випадках, якщо котрий з учнів не все правильно зрозумів, то йому на допомогу приходять товариші. Після цього учні в «домашніх» групах розв’язують решту прикладів №№ 556,557.Та розв’язують завдання №558-561(12)
4) Учитель пропонує кожній групі представити результати (№560- зі зображенням на дошці).
Тема. Додавання і віднімання виду 230+70, 200-60.ДіЇ з іменованими числами.
Очікувальні результати: після цього учні зможуть:

- Знаходити значення виразів виду 230+70,200-60;
- Виконувати дії з іменованими числами;
- Більше проявляти уяву і творчість;
- Сміливіше висловлювати свої думки.

Хід роботи

1.Мотивація(до виконання дій над іменованими числами).
Вчитель запитує учнів:
- Чи зустрічалися вам такі вирази: 6м-40см, 1кг-600г.
- А чи треба кожній людині вміти знаходити значення таких виразів.
- Де люди такі вміння застосовують.

2. Інтерактивні вправи:1) «мозковий штурм».
Вчитель просить подумати і запропонувати яким чином можна знати значення цих виразів.
Вчитель заохочує всіх до якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати навіть фантастичні ідеї.
Кількість ідей заохочується ,спонукається розвивати або змінювати висунуті раніше ідеї інших. Об’єднання або зміна висунутих раніше іде часто веде до висунення нових, що перевершують первинні.
Можна вивести плакат:
А. Кажіть усе що спаде на думку.
Б. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших.
В.Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим.
Г. Розширення запропонованої ідеї заохочується.
На закінчення обговорити й оцінити запропоновані ідеї і прийти до спільного рішення.
3) « робота в парах».
Об’єднавши учнів у пари вчитель пропонує розглянути і обговорити обчислення аналогічних виразів №614, та розв’язання задач №615 – 616 (12). Розв’язування прикладів і задач записати в зошит. Після кожного завдання відбувається представлення результатів. По одному учневі з пари представляє по одному завданню (прикладу)
3. Підбиття підсумків (рефлексія) уроку.
Вчитель запитує:
- Що слід пам’ятати при виконанні дій з іменованими числами
Розв’язати усно приклади (відповідають, «слабші» учні): 340+60; 300-30;3грн.-40к.
- Що ми могли б краще зробити.
- Над чим нам треба ще працювати.
4.Оцінювання.
Спроектувати на екран (відкрити завчасно записані на дошці приклади)
Виду:
І-В.340+60; 4м-30см; 1м 60см+40см;
400-40; 1кг – 200; 1кг-70г;
ІІ-В. 450+50; 2м-20см; 1м 30см+70см;
600-20; 1кг-400г; 1кг-40г.
Учитель дає запитання на планшетах записати відповіді і підняти планшети (можна в зошитах, після чого вчитель збирає зошити на перевірку)
5.Завдання додому. №№617,618 (12)
Інтерактивна вправа «Робота в парах» + « Мікрофон» + «Незакінчене речення». Розв’язується завдання з розділу « Цікаві задачі»
Очікувальні результати:після цього учні зможуть:
- Розв’язувати нестандартні задачі на виключення;
- Впевненіше обґрунтовувати та висловлювати свою думку;
- Краще засвоять правила роботи в парах.
Задача. На лаву сіли Андрій,Іван, Руслан і Сергій.
На однім з країв – Андрій,
Біля нього – не Сергій,
В окулярах то Іван.
Де на лаві сів Руслан.
1) Учитель пропонує об’єднатися в пари (можна так, як сидять за партами) і дає завдання обговорити розв’язання задачі з партнером;
2) Використавши технології « мікрофон» та «незакінчені речення», вчитель пропонує представити результати, починаючи: «Я вважаю, що Руслан сидів…, тому що…»
Інтерактивні вправи сприяють розвитку в учнів початкових класів, не лише основ критичного мислення, але і багатьох інших рис особистості. Їх використання у навчанні дає можливість збагачувати світогляд і моральну основу суджень як окремої особистості, так і громадські думки учнівського колективу.З допомогою подібних вправ можна глибше осмислювати актуальні явища громадського, культурного, міжнародного життя, навчитися поважати власну думку, зрозуміти, що не завжди те, що висловлює більшість, є істиною. Розвиток певних елементі критичного мислення в учнів початкових класів дає міцну основу і значно полегшує розвиток критичного мислення в середніх старших класах.

Впровадження інтерактивних технологій навчання в процес вивчення математики
Перевагою інтерактивних технологій навчання є те ,що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання,розуміння,застосовування, оцінка),збільшується в класах кількість учнів які свідомо засвоюють навчальний матеріал зростає їх інтерес в одержані знань. Значно підвищується особистісна роль учителя – він виступає як лідер організатор. Але треба зазначити що проектування і проведення уроку за інтерактивними технологіями вимагають перш за все компетентності в даних технологіях учителя його вміння переглянути і перебудувати свою роботу з учнями.
Важливим завданням математики в початкових класах є розвиток пізнавальних здібностей у дітей. Необхідно розвинути в учнів уміння спостерігати і порівнювати виділяти спільні та окремі риси у порівнювальних об’єктах виконувати такі мислитель ні операції як аналіз синтез узагальнення, конкретизація.
Для того щоб урок математики був ефективним слід враховувати психологічні особливості сприймання учнями навчального матеріалу.
На момент вступу до першого класу діти перебувають у різних стартових умовах. Вони різняться між собою перш за все за віком. Вікова відмінність між найстаршими і наймолодшим учнем класу становить майже один рік. А рік у молодшому шкільному віці відіграє велику роль. Та навіть якби в класі були зібрані діти які народились в один день то тоді вони не мали б однакового рівня розумового розвитку. Це зумовлено як відмінностями біологічного характеру так і умовами дошкільного виховання.
Дослідження показують що приблизно 65% дітей які проходять до школи мають так званий рівень розумової норми:їхній розвиток відповідає паспортному віку; 15% дітей мають підвищені розумові здібності (рівень розумового розвитку випереджає паспортний вік дитини), причому 2% складають розумово обдаровані діти; належні розумові здібності притаманні 15-16% дітей; нарешті, 4-5% дітей мають різні ступені розумової дефективності.
Кожний учитель у своєму класі виділяє кілька груп дітей і знає що кожна така група потребує особливого підходу. На практиці дітей умовно поділяють на 3 групи: слабкі, середні,сильні. Кожна група учнів потребує відповідного підходу. Найважче працювати зі слабкими учнями таким чином щоб не залишити поза увагою інші групи дітей. Як не дивно середні учні теж потребують багато уваги. Вони вчаться посередньо лише тому що вчитель працюючи з сильними і слабкими учнями мало звертає уваги на середніх. сильні учні можуть працювати швидше за іншим на уроці і це забезпечує їм резерв часу на уроці. Ось чому вчителю теж треба приділяти їм багато уваги. З такою проблемою стикається велика кількість вчителів.
У сучасному інформаційному суспільстві коли високорозвинені технології вимагають нові системи мислення школа має навчити учнів комунікативності, умінню працювати з будь- якою інформацією умінню мислити не ординарно, гнучко в залежності від ситуації та багатьом іншим риса .Готувати дитину до життя у суспільстві допомагають інтерактивні технології навчання які широко застосовуються на Заході а в останнє десятиріччя поширились і в нас у державі хоча української школи вони не є новими.
Для того щоб добре навчався він повинен постійно бути включений у процес учіння шляхом спілкування з учнями учителем він має говорити на уроці не один і не рази а постійно бути у спілкуванні, учень повинен стати центральною фігурою на уроці. Від творчої активності учнів їх вміння доказово міркувати обґрунтовувати свої думки вміння спілкуватися з учнями класу з вчителем залежить результативність уроку.
Уроки математики організовані за інтерактивними технологіями, сприяють розвитку мислення учнів уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчитись поважати думку іншого і вміти аргументувати свою.
Уроки математики за інтерактивними технологіями можна проводити в усіх класах. В даному випадку різниця може полягати у виборів методів навчання в залежності від вікових особистостей учнів. У першому і другому класі можна застосовувати більше наочності , роздаткового матеріалу шаблонів, тоді як у 4-класі можна давати більшу кількість самостійних завдань. Фактично вчитель застосовує групові форми роботи, але на новому змістовому і конструктивному розвитку. Особливість виконання вправ за інтерактивними технологіями полягає в тому що будь яка вправа, або завдання складається з трьох елементів:
- інструкція;
- дія;
- рефлексія (осмислення), тобто спочатку іде пояснення як робити , далі учні виконують завдання, а в процесі рефлексії пояснюють чому саме такий варіант, шлях, дію вибрали.

Метод «ПРЕС»
Дана технологія відкриває можливості доводити, свої думки, обґрунтовувати свої міркування.
Завдання для учнів.
Прослідкувати зміну результатів від зміни одного з компонентів при виконанні арифметичних дій і довести її, користуючись опорними словами.
Наприклад:
- Я вважаю, що призбільшенні одного з доданків на кілька одиниць, збільшиться сума на стільки ж одиниць.
- Тому, що чи більше число ми будемо додавати, тим більший результат ми будемо отримувати.
Доведемо свою думку на конкретному прикладі:
При додаванні.
І доданок 16 16 16 16
ІІ доданок 8 10 12 14
Сума 24 26 28 30

Висновки: «отже, при зміні одного із компонентів при будь – якій арифметичній дії, змінюється і результат ».

«Займи позицію»
Дана технологія дає можливість кожному учневі продемонструвати різні думки, обґрунтувати свою позицію.
Клас отримує завдання розв’язати текстову задачу:
1. У Миколки було 16 аркушів паперу, у Василька – 13 аркушів паперу. Хлопці витратили на вироби по чотири аркуші паперу.
У кого із дітей залишилось аркушів паперу більше і на скільки більше ?
Було Витратили Зали шилось
У Миколки 16 арк. 4 арк. ? на ? більше
У Василька 13 арк. 4 арк. ?
І позиція.Розв’яжу за схемами:
ІІ позиція. Ограную міркування: 16 – 13 = 3 (арк.)

2. Задача
Було Витратили Зали шилось
У Миколки 16 арк. 4 арк. ? на ? більше
У Василька 13 арк. 4 арк.
І позиція. Розв’яжу по діях.
ІІ позиція.Обґрунтую міркування : 3 + 2 = 5 (арк.)
Відповідь: у Миколки залишилось на 5 аркушів паперу більше.

Доповідь

Презентація