Вступ
Сьогодні з - поміж важливих завдань, що постають перед системою освіти, особливої актуальності набуває проблема розумового виховання молодшого школяра. Одним із центральних питань розумового виховання є розвиток пізнавальної активності.
Навчання - основна форма розвитку пізнавальної активності. З одного боку, під час навчального процесу учні здобувають нові знання, які розширюють їхній кругозір, і з другого - у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо використовувати не лише запас знань, а й шукати нове, задовольняти свої потреби в пізнанні.
Вже в початкових класах міняються пріоритети цілей навчання дитини: на перший план висувається його пізнавальна функція, культ активності, самостійності, нестандартності думки, який забезпечує розвиток інтелекту дитини. Головне завдання вчителя - домогтися того, щоб кожен урок сприяв розвитку пізнавальних інтересів дітей. Тому, сьогодні важливо знаходити нові форми і методи роботи з учнями, які б допомагали активізації їхньої пізнавальної активності. Тож сучасному вчителю необхідно впроваджувати в навчально-виховний процес інноваційні методи навчання. Однією з таких інноваційних технологій є тренінг.
Мета роботи: вивчити вплив елементів тренінгу на активізацію пізнавальної діяльності молодших школярів; розвивати уміння учнів самостійно здобувати знання, застосовувати їх, працювати групами, знаходити спільну мову з усіма членами навчально-виховного процесу; виховувати любов до навчання.
Сформулювавши мету ми поставили перед собою ряд завдань, які на нашу думку допоможуть домогтися поставленої мети.
Завдання:
• вивчити методичну літературу з питань підготовки та проведення тренінгів;
• застосовувати уроки-тренінги та елементи тренінгу у навчально-виховному процесі;
• прослідкувати за впливом використаних форм роботи на підвищення пізнавальної діяльності учнів початкової школи;
У роботі подано теоретичний матеріал з питань активізації пізнавальної діяльності учнів та науково-теоретичні засади підготовки та проведення тренінгів. У практичній частині описано досвід роботи над даною темою, та надані методичні рекомендації вчителям. У додатках деякий матеріал поданий російською мовою, так як робота ведеться у школі з російською мовою навчання.
Розділ І. Активізація пізнавальної діяльності учнів як важливий чинник організації навчально-виховного процесу
Нові завдання шкільної освіти в Україні, що спрямовані на гуманізацію та демократизацію всього навчального процесу в школі, визначають нові пріоритети навчання і виховання, потребують формування ініціативної особистості, здатної до раціональної творчої праці. Ми живемо у третьому тисячолітті, у час комп'ютеризації та інтенсивного розвитку всіх галузей науки та виробництва, і глибоко усвідомлюємо незворотність демократичних змін, що відбуваються у суспільстві і освіті зокрема. Тому ми не повинні забувати про те, що сучасні діти не такі, якими були ми, отже, вони потребують від сучасного навчання чогось нового. Те, що було гарним учора, не є актуальним сьогодні.
Формування пізнавального інтересу - необхідна умова шкільного навчання. Не випадково, інтерес образно порівнюють з каталізатором, який полегшує і прискорює розумові реакції, з ферментом, що дає змогу учням асимілювати основами наук. З перших днів дитини у школі треба вірити в розум дитини, її можливості, в її право здобувати знання з радістю. Розвиток психологічних чинників навчальної успішності, внутрішні функціональні зміни в структурі пізнавальної сфери учня, динаміка інформаційної ваги психічних функцій навчальної успішності молодших школярів залежать від ефективності розвитку їх пізнавальних інтересів. Стійкий пізнавальний інтерес - ознака готовності дитини до навчання в школі. Він є основою всієї навчально - виховної роботи з дітьми в період їх підготовки до школи та на початковому етапі навчання. Знання сприяють виникненню, розширенню і поглибленню зацікавленості до дійсності. Важливо збуджувати пізнавальну активність учня, що виявляється у запитаннях, діях. Маючи сформовані пізнавальні інтереси, дитина успішно навчатиметься, в неї з'явиться зацікавленість до навчальної діяльності. Пізнавальна активність учня початкових класів виявляється в навчальній діяльності. Молодший школяр застосовує набуті в дошкільному дитинстві знання й активно діє, робить відповідні висновки, здатний виконувати складні розумові операції.
Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці є активізація пізнавальної діяльності. Тому щоразу, обдумуючи урок, учитель має спочатку розв'язати принципове завдання, як найдоцільніше організувати передачу нового матеріалу - повідомлення, евристична бесіда, відкриття, роздум, розв'язання проблеми, самостійна робота тощо. Необхідно перетворити кожний урок на урок спілкування, мислення, де істина постає як суперечка про істину, як діалог.
Активність особистості у навчанні є найважливішим чинником для досягнення цілей навчання, загального розвитку особистості.
Новий стандарт пред'являє нові вимоги до результатів початкової освіти. Випускник початкової школи повинен не тільки володіти системою знань, умінь і навичок. У проекті стандарту сказано, що дитина, закінчивши початкову школу, - це учень допитливий, який цікавиться, активно пізнає світ; вміє вчитися, здатний до організації власної діяльності.
1.1Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів шляхом впровадження інтерактивних технологій
Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їхня перевага полягає в тому, що учні засвоюють рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінювання), у класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію у засвоєнні знань, зростає їхній інтерес до отримання знань. Значно підвищується особистісна роль учителя - він є лідером, організатором. Але необхідно зазначити, що проектування і проведенням уроків за інтерактивними технологіями потребують, перш за все, компетентності в цих технологіях учителя, його вміння переглянути і перебудувати свою роботу з учнями. Можна назвати декілька інноваційних методів та вправ, які допомагають підвищувати пізнавальну активність учнів на уроці. Наведемо декілька прикладів.
«Асоціативний кущ»
Серед інтерактивних методів навчан¬ня вчителі початкових класів віддають перевагу методу побудови «асоціативного куща».
Зупинимось детальніше на методі побудови «асоціативного куща». На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою проводитиметься робота, а учні згадують, що виникає в пам'яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім - другорядні. Учитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається».
Цей метод універсальний, адже може використовуватися під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни і на всіх етапах уроку.
На уроках читання побудова «асоціативного куща» може бути схемою, що поступово складається учнями під керівництвом учителя.
На уроках мови побудова «асоціативного куща» також може бути схемою, що поступово складається учнями під керівництвом учителя.
Під час вивчення теми «Грунт. Значення та охорона грунтів» на уроці природознавства учитель, пояснюючи, проводить досліди з метою визначення складу грунту. У підсумку будується «асоціативний кущ».
«Мікрофон»
Технологія «Мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання, або висловлюючи власну думку чи позицію.
Правила проведення:
• говорити має тільки той, у кого є «символічний» мікрофон;
• подані відповіді не коментуються і не оцінюються;
• коли хтось висловлюється, решта не має права перебивати, щось говорити, вигукувати з місця.
Робота в парах
Роботу в парах можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують значної витрати часу. Серед них можна назвати такі:
• обговорити текст, завдання;
• узяти інтерв'ю і визначити став¬лення партнера до будь-якої на¬вчальної діяльності;
• зробити аналіз чи редагування письмової роботи одне в одного;
• проаналізувати разом проблему, вправу;
• протестувати її оцінити одне од¬ного;
• дати відповіді на запитання вчи¬теля;
• порівняти записи, що зроблені в класі.
Робота в групах
Робота в групах надає всім учасникам можливість діяти, практикувати навички співробітництва, міжособистісного спілкування (зокрема, відпрацювання прийомів активного слухання, прийняття спільного рішення, узгодження різних поглядів). Роботу в групах слід використовувати тоді, коли необхідно розв'язати проблему, з якою важко впоратись індивідуально та коли одним із очікуваних результатів є набуття навичок роботи в команді.
Під час створення груп рекомендується об'єднувати в одній групі учасників із різними рівнями підготовки та досвіду з питання, що розглядається, оскільки в різнорідних групах стимулюється творче мислення, інтенсивний обмін ідеями, проблема може бути розглянута з різних боків.
Методична література містить сформульовані на основі досвіду інтерактивного навчання загальні правила роботи в групах:
• кожний учасник за бажанням має можливість висловитися;
• усі учасники групи поважають цін¬ності та погляди кожного, навіть якщо не згодні з ними;
• обговорюються ідеї, а не люди, що їх висловили;
• усі учасники роблять зауваження стисло й по суті;
• усі конфлікти, що виникають, розв'язуються мирним шляхом із урахуванням інтересів учасників і правил роботи;
• усі учасники прагнуть створити відкриту, ділову, дружню атмосферу;
• після завершення групової роботи її результати повинні бути презентовані іншим групам.
«Мозковий штурм»
• «Мозковий штурм» є відмінним методом для використання досвіду учнів із метою розв'язання проблем та розробки ідей. Є, однак, дуже специфічні правила й основні принципи для «мозкового штурму», яких потрібно дотримуватись.
• «Мозковий штурм» найкраще спрацьовує в групах у кількості 5-7 осіб.
Всі ці методи можуть являтися елементами тренінгу. Саме на тренінгах можна об’єднати ці види роботи, що дадуть змогу активізувати діяльність учнів на уроці.
1.2.Урок-тренінг як форма організації навчальної діяльності учнів для підвищення пізнавальної активності молодших школярів
Урок -тренінг це форма організації навчальної діяльності учнів на основі процесу відпрацювання певних дій і закріплення навчального матеріалу. Мета цієї технології - набуття учнями певних умінь і навичок за допомогою кількаразового повторення одних і тих же знань або дій . Ця специфічна тренувальна діяльність може бути як індивідуальною , так і груповою . Індивідуальні уроки- тренінги відрізняються від групових специфікою проблем. На уроках - тренінгах групової технології розглядається проблема, характерна для всіх учасників навчально -виховного процесу , на індивідуальній - для конкретного учня.
Принципи ведення уроків -тренінгів підбираються або розробляються вчителем залежно від характеру проблеми , соціально - педагогічних умов ведення , а також цілей і завдань закріплення вивченого матеріалу. Для таких уроків розробляються критерії дій учнів як еталон умінь , на заняттях лунають друковані зразки різних видів діяльності . Наприклад , зразок виконання однієї вправи ; зразок виконання іншого складнішого завдання. Дані зразки допомагають дітям швидше і ефективніше придбати той чи інший навик або вміння . Учитель допомагає учням відслідковувати процедуру виконання конкретного завдання , виявляти помилки в навчальних діях і обов'язково здійснює вимірювання і оцінку діяльності , без яких неможливо визначити результат досягнення .
Що ж таке уроки-тренінги?
Це урок активної діяльності учнів. Форма - організаційно-правова. (У 1 класі - робота в парах, з 2 класу - робота в четвірках.)
Тренінги можуть бути використані при вивченні нового матеріалу, при закріпленні пройденого.
Завдання вчителя на цьому уроці перемикати і концентрувати увагу. Учень - головна дійова особа.
Від чого залежить ефективність уроків-тренінгів?
1. Висока організація уроку (продуманість робочих пар (четвірок), досвід спільної роботи учнів). Пари (четвірки) повинні формуватися:
• з дітей з різним типом сприйняття (зоровий, слуховий, моторний);
• з урахуванням їх активності.
2. Майстерність вчителя.
Таким чином, в системі тренінгів з 1 по 4 клас можна простежити логіку 4 умінь розвитку учня.
• формування системи розумових дій на основі навчального матеріалу, простеження алгоритму дій.
• мовленнєвий розвиток учня: від уміння слухати іншого, вслухатися в мову, вміння ясно висловлювати свої думки до доказового діалогу.
• розвиток почуттів - це соціокультурна лінія "проживання уроку", спільне переживання почуттів, як рефлексія цього - осмислення епіграфа уроку.
• розвиток особистості передбачає розвиток толерантності, комунікативності, організаторських якостей, розвиток самосвідомості.
Схема-модель уроку-тренінгу
1. Постановка мети.
2. Самостійна робота. Прийняття власного рішення.
3. Робота в парі (четвірці). Почергове висловлювання думок. Обговорення. Прийняття спільного рішення.
4. Вислуховування класом різних думок і доказів.
5. Експертна оцінка вчителя.
6. Самооцінка.
7. Підведення підсумків. Обговорення епіграф.
Епіграфи до уроків-тренінгів
1. Тихіше їдеш - далі будеш.
2. Азбука до мудрості сходинка.
3. У добрій бесіді всяк розуму накопичує.
4. Знання - найкраще багатство.
5. Поспішиш - людей насмішиш.
6. Думай повільно, працюй швидко.
7. Уміння скрізь знайде застосування.
8. Делано наспіх-і зроблено на сміх.
9. Хоч тісно, та краще разом.
10. Слово не горобець, вилетить не впіймаєш.
11. Йди вперед, а озирайся назад.
12. У кожному селі свої порядки.
13. Розумний товариш - половина дороги.
14. Сама важка дорога та, яку не знаєш.
15. Найлегша дорога та, яку вже знайшов.
16. Що одному не під силу, то легко колективу.
17. Сказане назад не повернеш.
18. Всякому овочу свій час.
19. Світ, що город: все в ньому росте.
20. Чи не розгризеш горіха, так і не з'їси ядра.
21. Красна птиця співом, а людина умінням.
22. Коли рук багато, робота йде на лад.
23. Без одного в житті туго.
24. Сам не відставати і товаришу допомагай.
25. Досвід - найкращий вчитель.
26. Одна голова - добре, а дві - краще.
СТРУКТУРА УРОКУ-ТРЕНІНГУ
1. Постановка мети.
Учитель разом з учням визначає основні цілі уроку, включаючи і соціокультурну позицію, яка нерозривно пов'язана з розкриттям "таємниці слів". Кожен урок має епіграф, сенс якого розкривається в кінці уроку. Щоб зрозуміти його, потрібно "прожити" урок.
Мотивація на роботу підкріплюється в ресурсному колі. Діти стають у коло, беруться за руки. Завдання вчителя, щоб кожна дитина відчувала підтримку, добре ставлення до нього. Відчуття єднання з класом, учителем допомагає створити атмосферу довіри, взаєморозуміння.
2. Самостійна робота.
Прийняття власного рішення. Кожен учень отримує картку із завданням. У завданні питання і кілька варіантів відповідей (зазвичай 3). Правильним може бути 1, 2, а то й усі 3 варіанти. Вибір приховує можливі типові помилки учнів. Перед тим як приступити до роботи, діти проговорюють "правила", які допоможуть їм організувати діалог. Обговорювання їх в гучній мові створює установку на участь усіх дітей.
3. Робота в парах (четвірках).
При роботі в групах кожен учень повинен пояснити, який варіант відповіді він вибрав чому. Робота в парах (четвірках) вимагає від кожного учня активної мовленнєвої діяльності, розвиває вміння слухати і чути. Психологи стверджують, учні утримують в пам'яті 90% від того, чому навчають самі. У процесі тренінгу дитина і промовляє і пояснює. Знання, отримані учнями на уроках, стають затребуваними.
Важливим моментом цього етапу є прийняття групового рішення. Сам процес прийняття такого рішення сприяє коригуванню особистісних якостей, створює умови для розвитку особистості та групи.
4. Вислуховування класом різних думок.
Надаючи слово для висловлення різних груп, вчитель має прекрасну можливість відстежити, наскільки вірно сформовані поняття, міцні знання, наскільки добре діти оволоділи термінологією, чи включають її у свою мову.
Важливо так організувати роботу, щоб учні самі могли почути і виділити зразок найбільш доказової мови.
5. Експертна оцінка.
Після обговорення вчитель і учні озвучують вірний варіант вибору.
6. Дитина вчиться сама оцінювати результати своєї діяльності.
Цьому сприяє система питань:
• Чи уважно ти слухав товариша?
• Чи зміг довести правильність свого вибору?
• Якщо ні, то чому?
• Що вийшло, що було важко? Чому?
• Що потрібно зробити, щоб робота була успішною?
Таким чином, дитина вчиться оцінювати свої дії, планувати їх, усвідомлювати своє розуміння або нерозуміння, своє просування вперед.
Потім відкривається нова картка. Робота йде по етапах - від 2 до 6.
Тренінги можуть включати від 4 до 7 завдань.
7. Підведення підсумків.
Підведення підсумків проходить в ресурсному колі. Кожен має можливість висловити (або не висловити) своє ставлення до епіграфа, як він його зрозумів. Відбувається розкриття "таємниці слів". Цей прийом допомагає вчителю вийти на проблеми моральності взаємозв'язку навчальної діяльності з реальними проблемами навколишнього світу, дозволяє учням сприймати навчальну діяльність як свій соціальний досвід.
Розділ ІІ. Досвід використання тренінгової технології для активізації пізнавальної діяльності молодших школярів
2.1.Методичні рекомендації організації та проведення уроків-тренінгів у початковій школі
Сьогодні дуже важлива готовність людини діяти ініціативно і творчо за будь-яких обставин - цей соціальний запит відповідає потребам дитини бути самостійним, знати і вміти використовувати (реалізовувати) свої можливості.
У зв'язку з цим значення розробки даної теми актуальна. Уроки-тренінги дозволяють розвиватися учням у діяльності, вчать шукати, здобувати знання, порівнювати, групувати, класифікувати завдяки поданій ним свободі для самовираження.
Успіх і впевненість у проведенні даного типу уроків залежить від творчості вчителя і від того, як вчитель зможе допомогти розкрити індивідуальні здібності, якості і таланти кожного.
Урок-тренінг як найкраще може створювати сприятливу атмосферу для здобування знань, адже з початку і до кінця заняття діти перебувають у невимушеній обстановці, можуть проявити себе, показати свої уміння, вчаться працювати у групах та ін.. Вплив спілкування важко виміряти , але можна бачити в реальній дійсності. Спілкування учнів один з одним і з учителем на тренінгах створює різноманітну гаму відносин , вплив яких дуже великий.
Прагнення до спілкування з товаришами , з учителем саме по собі може бути сильним мотивом навчання і в той же час сприяти зміцненню пізнавального інтересу . Наприклад, один із основних елементів тренінгу є робота в групах, де учні вчаться працюючи разом виконувати завдання вчителя,проявляють свою креативність . Робота в групах спонукає учня до активних дій, адже він не може довго бути спостерігачем: учень має можливість проявити ініціативу; навчається планувати свої дії і переконувати в їхній правильності однокласників , застосовувати свої знання. Це впливає на посилення комунікативного аспекту в навчанні, підвищення рівня абстрактного мислення , логічного мислення учнів. Процес закріплення повторення, узагальнення знань стає більш творчим, усвідомленим.
Звичайно, ми не можемо кожен урок проводити у формі тренінгу, адже підготовка до нього займає багато часу, вимагає певних затрат. Але елементи (вправи), що застосовуються на тренінгах, можна використовувати і на звичайному уроці з будь-якого предмету.
На початку уроку учитель разом з учням визначає основні цілі уроку, включаючи і соціокультурну позицію , яка нерозривно пов'язана з розкриттям " таємниці слів" . Кожен урок має епіграф , сенс якого розкривається в кінці уроку . Щоб зрозуміти його , потрібно " прожити " урок.
Мотивація на роботу підкріплюється в ресурсному колі . Діти стають у коло , беруться за руки. Завдання вчителя , щоб кожна дитина відчувала підтримку , добре ставлення до нього. Відчуття єднання з класом , учителем допомагає створити атмосферу довіри , взаєморозуміння. Таку вправу можна застосовувати на уроках природознавства, основ здоров'я, фізкультури бо на цих уроках діти можуть сісти у коло , а не за партами, тому вони не будуть обмежені у руховій діяльності.
На етапі самостійної роботи добре формується прийняття власного рішення. Такі види роботи краще проводити на уроках російської та української мови. Ці завдання можуть бути спрямовані на повторення вивчених орфограм, застосування правил правопису слів, при роботі над лексичним значенням слова, закріплення умінь побудови звукових моделей слів та ін..
Пізнавальна активність дитини не обмежується лише навчанням. Виховний процес має будуватись так, щоб бути не нав’язливим, а цікавим для дитини.
Виховні години у формі тренінгу, безсумнівно, запам'ятовуються дітям краще, ніж нецікава лекція. Найкраще використовувати для цього процесу теми, які спрямовані на зміцнення колективу, налагодження стосунків між учнями у класі, повторення правил поведінки або безпеки життєдіяльності та ін.. А проведення батьківських зборів у формі тренінгу дає змогу вчителю краще налагодити взаємозв’язок з батьками, а батькам з дітьми. Цікаві завдання на таких зборах допомагають батькам краще зрозуміти свою дитину, знайти шляхи подолання труднощів у спілкуванні, налагодити і взаємозв’язок з вчителем.
2.2. Досвід використання елементів тренінгової технології для активізації пізнавальної діяльності учнів початкових класів
Починаючи з 2011 року, я зацікавилась питанням підвищення пізнавальної активності учнів початкової школи. Шукаючи нові цікаві інноваційні методи досягнення своєї мети, я зупинилась на тренінгах, як на новій формі організації навчального процесу. Ця форма роботи дала свої результати. Для того, щоб підвищувати пізнавальний інтерес учнів, не обов’язково проводити всі уроки у формі тренінгу. Можна використовувати його елементи (види вправ) на звичайних уроках.
Наприклад, на уроці російської мови для повторення вивчених орфограм можна використовувати тренажер-тренінг:
Ска.ка, ло…ка, ни.кий, гн.здо, ру.кий, кро.овки, ма.овый, сер.це, лес.ница, ровес.ник, капус.ный, здра..ствуй сугро., желу.ь, со.нце, извес.ный, чу.ство, м.рской, л.сички, ка.овый, м.сной, см.треть
Діти презентують свою відповідь, промовляючи і самі правила написання цих орфограм.
Важливим моментом етапу роботи в групах є прийняття групового рішення . Сам процес прийняття такого рішення сприяє коригуванню особистісних якостей, створює умови для розвитку особистості та групи. Таку роботу можна організувати на будь-якому уроці з будь - якого предмету.
Одним з найцікавіших, на мій погляд , є такий навчальний предмет як природознавство. На жаль , багатьом вчителям він не подобається , тому часто робота на уроці зводиться до читання , коментування і переказу тексту підручника . Саме цей навчальний курс є благодатним ґрунтом для розвитку пізнавальної активності молодших школярів .
Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках природознавства може відбуватися за двома основними напрямками. З одного боку , цьому сприяє сам зміст навчального предмета. З іншого боку , розвиток відбувається шляхом певної організації пізнавальної діяльності учнів .
Зупинимося на деяких способах розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках природознавства.
На цих уроках групи виконують найрізноманітніші завдання: групування об’єктів природи за властивостями , виготовлення колажів і пам'яток , оформлення та представлення іншим групам наданої вчителем інформації та ін..Такий вид роботи добре проходить і на уроках основ здоров'я.
Наприклад, на уроках математики групи які я створюю можуть розв’язувати задачі, знаходити значення числових виразів та ін.. Знаходити відповідь на завдання з логічним навантаженням , де може відбутися змагання груп між собою на швидкість виконання , або на знаходження цікавого нестандартного рішення та ін. На цих заняттях діти вчаться розв’язувати рівняння, приклади, задачі використовуючи набуті знання.
Наприклад: Тренінг за темою "Розв'язування рівнянь"
• У першому завданні учні, відновлюючи сенс дії додавання, ділення, віднімання, визначають, який компонент висловлює частина, а яке ціле.
• У другому завданні діти вибирають правило.
• Учням пропонується 3 варіанти рішення, причому помилка криється в одному випадку в ході рішення, в іншому - в обчисленні.
• У четвертому завданні з 3-х рівнянь вибрати Х в нестандартній ситуації, з якою діти ще не зустрічалися, тобто вивчений алгоритм застосовується в нових умовах.
Зразкові теми уроків-тренінгів з математики
1 клас
• Додавання і віднімання в межах дев'яти.
• Завдання.
• Величини.
• Розв'язування рівнянь.
• Розв'язування задач.
2 клас
• Додавання і віднімання двозначних чисел.
• Додавання і віднімання тризначних чисел.
• Вирази.
• Знаходження площі
• Розв'язування виразів з дужками.
• Множення.
3 клас
• Нумерація багатозначних чисел.
• Множення і ділення.
• Величини.
• Розв'язування рівнянь.
• Розв'язування задач за формулами.
• Множення багатозначних чисел.
4 клас
• Розв'язування нерівностей.
• Дроби.
• Числовий промінь.
• Розв'язування задач на рух.
• Кути.
Зразкові теми уроків-тренінгів з російської мови.
2 клас
• Голосні і приголосні звуки і букви.
• Вживання розділового м'якого знака у словах
• Частини мови (слова, що позначають предмети, ознаки предметів, дії предметів).
• Велика буква в власних іменах.
• Перенос слів.
• Ненаголошені голосні в корені слова.
• Парні приголосні в корені слова.
3 клас
• Невимовні приголосні в корені слова.
• Складні слова і їх правопис.
• Розділові твердий і м'який знак.
• Частини слова.
• Частина мови іменник.
• Частина мови займенник.
• Частина мови прикметник.
• Частина мови дієслово.
4 клас
• Правопис ненаголошених голосних у корені і префексі.
• Три відмінювання іменників
• Ненаголошені відмінкові закінчення іменників.
• Ненаголошені відмінкові закінчення прикметників.
• Відмінювання займенників.
Є багато вправ які дозволяють налаштувати дітей на роботу, створюють сприятливу атмосферу, зміцнюють взаємозв’язок між партнерами (учень-учень, учень-вчитель). Ці вправи можна застосовувати на кожному уроці.
Дуже добре використовувати тренінги під час адаптаційного періоду першокласників. Саме на тренінгу учні які щойно прийшли до школи зможуть знайти спільну мову з учителем, з однокласниками.
Проваджувати тренінги я намагаюсь і у виховній роботі. Виховні години дають кращий результат якщо вони інтерактивні, а не мають форму простої нецікавої лекції. Навіть для батьків можна провести збори у формі тренінгу.
Висновки
Формування пізнавальної активності у молодших школярів - складне завдання, від вирішення якого залежить ефективність навчальної діяльності школярів. Активізація пізнавальної діяльності учнів виражається головним чином в тому, що важливими у їх роботі по засвоєнні нових знань стають творча переробка в свідомості учнів отриманої інформації і вирішення поставлених перед ними пізнавальних завдань.
Активізація пізнавальної діяльності дозріває в умовах тісного зв’язку теорії і практики в навчанні. Закріплення, збагачення і систематизація знань здійснюється в процесі їх підсвідомого застосування. Багаторазові переходи від теорії до практики і навпаки є однією з вимог успішного засвоєння знань. Це умови, в яких учні не тільки продуктивно й раціонально оволодіють знаннями, усвідомлять їх, набудуть необхідних навичок і вмінь застосувати їх у нових ситуаціях, а й розвинуть свої здібності, зреалізують свій творчий потенціал, закладуть основи поступового переходу до самостійного навчання і регулювання своєї розумової діяльності.
Вибрана нами форма роботи з учнями у цьому напрямку дала свої результати. Уроки - тренінги, та елементи тренінгу які застосовувались у навчально-виховному процесі показали, що діти стають активними учасниками процесу. Для досягнення мети навчання їм доводиться знаходити спільну мову один з одним, застосовувати набуті знання, самостійно здобувати нові. Найважливішим досягненням є те, що у дітей підвищується бажання вчитись.
Вправи які застосовуються на тренінгах дозволяють створити належні умови для продуктивної роботи учнів на уроці. Тут звертається велика увага на емоційний стан учнів, на уміння працювати парами, групами. На перший план виходить вміння слухати інших, висловлювати свою думку, усвідомлювати важливість бути задіяним на кожному етапі уроку. Усе це безсумнівно пливає на підвищення пізнавальної активності молодших школярів.
Список літератури
1.Бутз М. Робота в групах і демократичний процес // Робота в групах. Вибрані статті / Пер. з польськ. - Варшава, 1994. - С.1 - 6.
2.Глазунова Л., Панченко А. Пізнавальні ігри - Шкільний світ. - 2004. - № 5. - С.17-21.
3. Гончаренко С. У., Пастернак Н.В. Проблеми підвищення теоретичного рівня освіти // Психологія і педагогіка. - 1998. - № 2.
4.Дичківська І. М. Інноваційні педаго¬гічні технології.- К.: Академвидав,2004.
5.Дмитришин Г. Сучасні діти, які вони? // Початкова школа. - 2005. - № 4. –
С.8-10. (Важкі діти)
6.Доровской А.И. Сто советов по развитие одаренности детей. - Воронеж, 1995.
7.Дьяченко В.К. Новая дидактика. - М., 1956.
8.Задесенець М.П. Вікові особливості розвитку дітей і формування особистості. - К., 1976.
9.Карасик А. Р. Активізація пізнавальних процесів / А. Р. Карасик // Початкова освіта. – 2002. – № 14 (158). – С. 6.
10.Лівандовська Л. Використання інтерактивних освітніх технологій у навчально-виховному процесі. - Директор школи. - 2004. - № 33 - 34. - С.42-45.
11.Лозова В.І. Позанавчальна пізнавальна діяльність та її вплив на формування особистості школяра // Управління школою. - 2003. - № 10 (22). - С.16 - 22.
12.Лозова В.І., Троцко Г. В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник. – Харків: ХДПУ, 1997. – 338 с.
13.Митник О. Пізнання завдання для розвитку творчих здібностей особистості // Початкова школа. - 2001. - № 5 (56).
14. НіколенкоЛ, Т, Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів // Початкова школа. - 2001. - № 8. - 28.
15. Островерхова Н.М. Аналіз уроку: концепції, методики, технології. - К.: Фірма „ІНКОС”, 2003. - С.331.
16.Освітні технології / Під Ред. Пєхота О.М. - К.: А.С.К., 2002.
17.Побірченко Н. Уроки - тренінги інтелекту // Психолог. - 2004. - № 39. - 40 (135 - 136).
18.Познавательные процессы и способности в обучении. / Под ред. Шадрикова В.Д. - М.: Просвещение, 1990.
19.Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах: Посібник. – К.: Магістр-S, 1997. – 256 с.
20.Савченко О.Я. Умій вчитися: Навчальний посібник для молодших школярів. – 2-ге вид. – К.: Освіта, 1998. – 160 с.
21.Савченко О. Я. Сучасний урок у почат¬кових класах. - К.: Магістр-5,2007.-255
22.Стрезикозин В.П. Актуальные проблемы начального обучения (Б - кА учителя начальных классов). - М., Просвещение. - 1976.
23. Стиценко І., Стрижак О. Навчальний розливальний курс „ Логіки світу"
// Дитячий садок. - 2000. - № 7.
24.Шейко Г.К.Інноваційні методи роботи в початковій школі.2008 р.
|
