Каталог статей
| Головна » Статті » Увага! Першокласник! » Різні аспекти цього питання | [ Додати статтю ] |
Розвивальні та навчальні можливості освітньої галузі «Природознавство» в 1 класі
| Куліш Валентина Василівна Розвивальні та навчальні можливості освітньої галузі «Природознавство» в 1 класі Актуальним завданням сучасної школи є пошук оптимальних шляхів розвитку особистості , яка вміє мислити, правильно й точно висловлювати думки, коректно спілкуватися, особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях. Метою освітньої галузі "Природознавство" є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики. [1, с. 1] В сучасних дітях, учені Л. Богуславська, С. Гончаренко, Л. Кондратенко відзначають певні характерні вікові відмінності порівняно з попередніми поколіннями. Це переважно позитивні особливості, які дають учневі змогу сприйняти, осмислити, усвідомити та зрозуміти більш складні явища за спрощеної форми подачі інформації. Діти цього вікового періоду дуже цікавляться всім і ця природна цікавість за позитивного стимулювання стає для дитини важливою рушійною силою у самопізнанні та самовдосконаленні. І тут найважливішим є постійне створення умов для формування навчально-пізнавальних потреб дитини , які всебічно проявляються при вивченні освітньої галузі «Природознавство». Дитина приходить до школи у віці 6 - 7 років. Вона має необхідний для навчання рівень психічного розвитку, що характеризується розвиненою пам'яттю, гостротою і свіжістю сприйняття , допитливістю , яскравістю уяви , умінням керувати увагою тощо. Та з приходом дитини до школи різко змінюється не тільки уклад її життя , але й соціальний статус , ігрова діяльність опиняється на другому плані , а провідною стає навчальна діяльність. Головним обов’язком стає навчання – серйозна і важка справа , що вимагає від молодшого школяра великих вольових зусиль. На уроках «Природознавства» долаються організаційно-педагогічні бар’єри, що значно полегшує період адаптації першокласників до нових умов (знижується тривожність дітей), впливає на емоційний стан дитини, її працездатність, здоров’я тощо. Вивчення цього курсу допоможе розвантажити інші дисципліни від питань, які не мають до них безпосереднього відношення (формування культури поведінки в природі, бережливого ставлення до природи, предметного світу та ін.), дадуть можливість учителю сконцентруватись на специфічних завданнях кожного предмета (формування обчислювальних навичок, оволодіння технікою читання , письма та ін.). Нажаль , до сьогодні провідне місце у викладанні предмета займають традиційні методи. Але бурхливий розвиток нових інформаційних технологій протягом останніх років наклали певний відбиток на розвиток особистості сучасної дитини. Сучасний урок потребує використання комп’ютерних технологій. Завдяки використанню ІКТ навчальне середовище можна доповнити відео, звуком , анімацією. [7, с.5] При вивченні теми «Природа навколо нас» можна продемонструвати презентацію «Пам’ятники птахам», як різновид ушанування тварин; відеоматеріали: про три стани води, розмаїття рослин, що дають рослини людям та ін. - зроблять урок цікавішим. Урізноманітнять урок також уривки з мультиплікаційних фільмів , документальних чи художніх фільмів. Усе це значно впливає на емоційну сферу молодшого школяра, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів. Тим більше, що першокласники вже готові до роботи з ІКТ: вони знають, що таке комп’ютер, здебільшого вміють ним користуватися. Для роботи в демонстраційному режимі вчителеві достатньо мати на уроці один комп’ютер і мультимедійний проектор, за допомогою якого потрібна інформація виводиться на екран, як правило, у вигляді слайдів. Звичайно, ніякі технології не замінять живого спілкування з природою . В.О.Сухомлинський підкреслював: «Людина була і завжди залишиться сином природи, і те , що ріднить її з природою , повинно використовуватися для її залучення до багатства духовної культури. Світ , який оточує дитину, це перш за все світ природи з безмежним багатством явищ , з невичерпною красою . Я вбачаю виховний сенс у тому , щоб дитина бачила , відчувала , переживала , осягала розумом, як велику таємницю, залучення до життя в природі…» [3, с. 42] Він неодноразово наголошував , що сама природа не виховує , виховує лише активна взаємодія з нею. Щоб дитина навчилася розуміти природу , відчути її красу «читати» її мову , берегти її багатства, потрібно прищеплювати це почуття першокласникам. Кожна дитина повинна усвідомити важливість своєї ролі в тому, щоб зробити світ кращим і здоровішим. На уроках освітньої галузі «Природознавство» ми маємо навчити першокласників захоплюватися гармонією, красою природи, невичерпністю її таїн. Викладати цей предмет потрібно так «…щоб кожного схвилювало : як же це так – усе відбувається на моїх очах , а я й не замислювався над цим ?» [4, ст. 49] Уроки у природі: на галявині , у лузі , в шкільному саду, біля річки, серед поля, у гаю тощо, - стимулюють дитину до спостереження, аналізу , власних висновків і відкриттів ; сприяють розвитку здібностей дитини , формуванню емоційно – ціннісного ставлення до природи; розвивають уяву , увагу , пам'ять , мислення ; формують екологічну культуру і культуру спілкування.[5, ст. 6 ] Найдоцільніше , щоб спостереження за змінами в природі протягом року проводилися в одному місці . Варто використовувати інноваційний підхід до проведення уроків у природі , переосмислюючи цільові орієнтації , а також характер взаємодії педагога й учнів у процесі роботи. Такі уроки особливо важливі в період адаптації до навчальної діяльності першокласників. Вони особливо болісно переживають перехід по статичної пози - сидіння , що домінує у традиційній школі.[5, с. 7] До початку проведення уроку в природі вчителеві слід ознайомитися з темою уроку, поставити правильно дидактичну , розвивальну та виховну мету , визначити об’єкт праці , добре оглянути місце проведення та методично правильно спланувати хід уроку. Обов’язковою умовою проведення уроків у природі є цільовий інструктаж учнів із техніки безпеки , правил поведінки під час переходу до місця уроку та його проведення. У процесі безпосереднього спілкування з природою розв’язуються освітні, розвивальні та виховні завдання: формуються уявлення про навколишню природу ; діти оволодівають загальнопізнавальними уміннями і навичками (виділяти в предметах їхні ознаки , порівнювати групи предметів за однією ознакою , помічати зміни у спостережуваних об’єктах , робити висновки); здійснюється екологічне виховання учнів. Відповідно до програми першокласники щоденно повинні спостерігати за станом неба , опадами , вітром ; епізодично – за рослинами , тваринами , працею людей . В.О.Сухомлинський зазначав: «Спостережливий учень ніколи не буває невстигаючим чи неграмотним» [4, ст. 71 ] Організовувати спостереження слід під безпосереднім систематичним контролем учителя. Продумуючи перші екскурсії, учитель повинен пам’ятати, що діти шестилітнього віку швидко стомлюються від одноманітних спостережень, тривалих бесід і розповідей. Тому в спостереження слід включати пізнавальні завдання , супроводжувати їх іграми, виконанням практичних завдань : розглянути як пробивається паросток , зібрати предмети неживої природи , доторкнутися до живої природи , помилуватися сніжинкою , показати мімікою обличчя стан неба , уявити себе птахом і продемонструвати його поведінку, яке дерево загубило листочок , які мелодії весни вони чують , встановити взаємозв’язок між живою і неживою природою… Навіть найпростіші спостереження є складною пізнавальною діяльністю, на яку суттєвий вплив мають всі сторони особистості дитини: воля , довільна увага , емоції , інтереси , набутий досвід – знання і вміння. Тому оволодіння першокласниками умінням спостерігати – тривалий процес , який реалізується поступово , під час організації і проведення різних видів спостережень. Основою освітньої галузі "Природознавство" в першому класі є практична робота , дидактична гра або інтрига , що зближує навчальну діяльність з основним видом діяльності малюків – грою, яка довільну увагу дітей переключає на навчальний процес; сприяє набуттю більш міцних і свідомих знань, умінь і навичок . На таких уроках діти залюбки долають значні труднощі та тренують свої сили. Уроки, розробки яких ґрунтуються на казкових сюжетах та загадках , служать захоплюючим матеріалом для роздумів. У загадках зазвичай вказуються певні властивості об’єктів , за якими відгадують і сам об’єкт. [6, ст. 5] Працюючи над загадками до теми «Тварини», слова – відгадки записуються на дошці (це можуть бути малюнки, або діти у масках тварин ) : знайти зайву тваринку , що спільне для решти тварин , яку б тварину ви ще добавили, якою тваринкою хотіли б бути, чому? Для вивчення багатьох об'єктів і явищ, недоступних для безпосереднього сприймання їх у натурі, слід використовувати й графічні наочні посібники: картини, таблиці, схеми, кольорові листівки, роздавальні картки тощо. Потреба в демонструванні графічних наочних посібників зумовлена тим, що уявлення, які дістають діти тільки з розповіді вчителя або читання статті і які не закріплені зоровими образами, можуть бути неправильні. Отже, демонстрування навчальних таблиць і картин, супроводжувані поясненнями, допомагають створити в учнів образні уявлення про предмети і явища навколишнього середовища. При вивченні "Природознавства" в першому класі має велике навчальне і виховне значення проведення дослідів. Вони дають можливість показати виникнення, розвиток і дію певного явища, яке іноді безпосередньо спостерігати неможливо і механізм якого може залишитися недоступним розумінню дітей . Під час досліду можна показати і розглянути ті чи інші властивості предметів або речовин , простежити хід якогось виробничого процесу. Постановка досліду збуджує інтерес учнів, розвиває їх спостережливість і мислення. У класі за допомогою дослідів можна не тільки демонструвати і довести до розуміння дітей деякі явища природи, а й з'ясувати причинні взаємозв'язки в природі , розкрити причини виникнення окремих явищ , у доступній для дітей формі ознайомити із законами природи , розкрити матеріалістичну суть природних процесів і явищ. Проводити роботу над дослідами доцільніще в групах. Уроки з освітньої галузі "Природознавство" потрібно будувати так , щоб вони були захоплюючими , цікавими , щоб успіхи в навчанні породжували в учнів почуття радості , пізнавальні інтереси. Дитяча допитливість і цікавість поступово має переростати у практичний інтерес до знань. Так як завданням курсу є: • виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе; • формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини ; • розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування ; • забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю ; • засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою; • оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства. [1, с. 1] Коментуючи затвердження стандарту, заступник міністра освіти Борис Жебровський зокрема зазначив: "Вперше за всю історію незалежності України вітчизняні школи, а саме, початкова освіта, отримали можливість відповідати кращим європейським традиціям, бути конкурентоспроможними у повному сенсі цього слова та піднятися на якісно новий рівень підготовки школярів".[2, с. 1] Література 1. Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти zakon.rada.gov.ua 2. osvita.ua Середня освітаНовини17483 3. Сухомлинский В.А. Школа и природа М. Советская педагогика. - 1970.- №5. 4. Сухомлинський В.А. Сто порад учителеві. – К. Радянська школа, 1988. 5. Уроки в природі, 1-4 кл. / уклад. Л.Р. Покотиленко.- Х. : Вид. група «Основа», 2011. 6. Сухарєва Л.С. Сучасний урок у початковій школі .- Х. : Вид. група «Основа», 2005. 7. Пономаренко Л. В. Використання інформаційних технологій у практиці роботи початкової школи.- Х. : Вид. група «Основа», 2010. Джерело: http://oipopp.ed-sp.net/ | |
| Переглядів: 11911 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |