Зміни соціально-економічного та суспільного життя України потребують своєчасного аналізу наявних інтелектуальних і творчих ресурсів держави, серед яких одне із визначних місць посідає дитяча обдарованість. Сучасні тенденції соціального розвитку ставлять перед освітою нові задачі - відхилення від орієнтації на «середнього» учня, підвищений інтерес до обдарованих і талановитих дітей, до особливостей розкриття й розвитку їх здібностей у процесі освіти.
Підтримка та розвиток обдарованості є одним із пріоритетних напрямків сучасної освіти, оскільки поступ будь-якої країни, регіону, міста залежить саме від здатності її громадян нестандартно, креативно мислити, впроваджувати перспективні інновації в різні сфери суспільного життя.
Талановиті діти – це той ресурс, з якого створюється інтелектуальна еліта. Інтелектуальну еліту будь – якого народу становлять особистості творчі, яскраві, мислячі. Щоб це потенційне національне багатство зберегти й примножити, необхідно вміти відбирати таких дітей, допомагати їм знайти себе й правильно оцінити, підтримувати їхній розвиток.
Обдаровані діти в будь-якому суспільстві мають розглядатися як національне надбання й розраховувати на особливі соціальні права. Такі діти повинні бути об'єктом спеціальних педагогічних і соціальних програм, оскільки найбільші сподівання на покращення умов життя й розквіту нації пов'язані саме з обдарованою молоддю. Обдарована дитина – це дитина, що виділяється яскравими незвичайними, іноді видатними досягненнями (або має внутрішні передумови для таких досягнень) в тому чи іншому виді діяльності. Відповідно до даних психологічних досліджень обдарованими є не більше 5% дітей. Разом з тим, беручи до уваги генетично закладені в кожній дитині здібності й різноманіття видів обдарованості, можна припустити, що потенційно кожна дитина – обдарована.
Існують критерії за якими можна визначити обдарованість дитини .
Обдарованими можна вважати дітей, якщо вони:
- часто "перескакують” через послідовні етапи свого розвитку;
- у них чудова пам’ять, яка базується на ранньому мовленні;
- рано починають класифікувати і категорувати інформацію, що надходить до них;
- із задоволенням віддаються колекціонуванню. При цьому їхня мета – не приведення колекції в ідеальний і досить постійний порядок, а реорганізація, систематизація її на нових підстановках;
- мають великий словниковий запас, із задоволенням читають словники та енциклопедії, придумують нові слова і поняття;
- можуть займатися кількома справами відразу, наприклад, стежити за двома чи більше подіями, що відбуваються навколо них;
- дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять будь-яких обмежень свої досліджень;
- у ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв’язки, робити правильні висновки;
- можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони буквально "занурюються” в своє заняття, якщо воно їм цікаве;
- мають сильно розвинуте почуття гумору;
- постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу;
- визначаються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно;
- часто роздратовують ровесників звичкою поправляти інших і вважають себе такими, що завжди мають рацію;
- їм бракує емоціонального балансу, вони часто нетерплячі та поривчасті.
При складанні індивідуальних програм потрібно врахувати проблеми обдарованих дітей:
- неприязнь у школі часто з’являється тому, що навчальна програма нудна і нецікава для обдарованої дитини;
- ігрові інтереси – обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники. Як наслідок – дитина опиняється в ізоляції;
- заглиблення у філософські проблеми – для обдарованих дітей є характерним замислюватися над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато частіше, ніж для інших дітей;
- невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком – обдаровані діти частіше віддають перевагу спілкуванню із дітьми старшого віку. Через це їм важко бути лідерами, бо вони поступаються фізичним розвитком;
- прагнення до досконалості – для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості – вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного;
- почуття незадоволеності – вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку;
- нереальні цілі – вони часто ставлять перед собою завищені цілі, не маючи можливості досягти їх, переживають;
- надмірні чутливість, вразливість;
- потреба в уважному ставленні дорослих.
Формування творчої особистості, розвиток індивідуальних здібностей і таланту є пріоритетним напрямком навчально-виховного процесу школи.
Педагогічна діяльність повинна бути спрямована на впровадження нових педагогічних технологій навчання, організацію профільного навчання, психологічний супровід.
Задача педагога - пошук обдарованих дітей; створення умов для розвитку здібних та обдарованих учнів; підтримка та стимулювання розвитку інтелектуально і творчо обдарованих дітей; формування високо професійного, творчо працюючого педагогічного колективу.
Підготовка педагога до взаємодії з обдарованими дітьми.
Спостереження показали, що вже з раннього дитинства в людини проявляються здібності до навчання, музики, малювання, спорту, лідерства тощо. З роками формуються здібності до мов, літератури, конструювання, моделювання, математики, фізики, хімії. Проте, це можливо лише за умови, якщо є людина – „вчитель”, яка здатна виявити та допомогти дитині реалізувати природні нахили і не пропустити моменту зародження творчості.
Обдаровані діти потребують навчання за індивідуальними програмами. Педагоги, які працюють з такими дітьми повинні проходити спеціальну підготовку. Саме діти з високим рівнем інтелекту більш за все потребують у „своєму” вчителі. Непідготовані вчителя часто не можуть виявити обдарованих дітей, не знають їх особливостей, байдужі до їх проблем. Іноді непідготовані вчителя вороже ставляться по відношенню до видатних дітей, такі педагоги часто використовують для обдарованих дітей тактику кількісного збільшення завдань, а не якісне їх змінення.
Особистість вчителя виступає головним фактором будь якого навчання. Не є виключенням і ситуація з вчителем для обдарованих дітей. Найбільш суттєвим фактором успішності роботи вчителя є глобальна особистісна характеристика – система поглядів та стверджень, у якій велике значення мають уявлення про самого себе, інших людях, а також про цілі та задачі своєї роботи. Саме ці складові постійно проявляються у міжособистому спілкуванні.
На думку деяких дослідників, поведінка вчителя для обдарованої дитини в процесі навчання та побудови своєї діяльності повинно відповідати наступним характеристикам: він розробляє гнучкі, індивідуалізовані програми; створює теплу, емоційно безпечну атмосферу в класі; надавати учням зворотній зв’язок; використовує різноманітні стратегії навчання; поважає особистість; сприяє формуванню позитивної самооцінки учня; поважає його цінності; сприяє творчості та роботі уяви; стимулює розвиток розумових процесів вищого рівня; проявляє повагу до індивідуальності учня.
Успішний вчитель для обдарованих – насамперед чудовий вчитель-предметник, який добре знає та любить свій предмет. У доповненні до цього він повинен володіти такими якостями, які суттєві у спілкуванні з будь яким обдарованим школярем.
Вчителям можна допомогти розвинути вказані особистісні та професійні якості трьома шляхами:
*За допомогою тренінгів – у досягненні розуміння самих себе та інших;
*За допомого психопросвіти – надати знання про процеси навчання, розвитку, особливостях різних видів обдарованості;
*Тренуванням вмінь, необхідних для того, щоб навчати ефективно та складати індивідуальні програми.
Техніка викладання у тих, хто пройшов спеціальну підготовку вчителів для обдарованих та звичайних вчителів приблизно однакова: помітна різниця у розподіленні часу на види активності. Різноманітні дослідження показали, що у традиційному шкільному навчанні на 90 % переважає монолог вчителя, розрахований на передачу учням знань у готовому вигляді. Навіть на тих уроках, де присутній діалог, функції його обмежуються частіше відтворенням вивченого матеріалу. При цьому вчителя не звертають уваги на зміст задач, характер та форму питання, їх місце у системі заняття. Частіше вчителя використовують переважно репродуктивні завдання, які орієнтують на однозначні відповіді які не активізують розумову діяльність учня. Вчителя, які працюють з обдарованими менше говорять, менше дають інформації, влаштовують демонстрації та рідко вирішують завдання за учнів. Замість того щоб самим відповідати на запитання вони дають змогу зробити це учням. Вони більше запитують та менше пояснюють.
Вчителя, які працюють з обдарованими якомога більше задають відкритих питань та допомагають під час обговорення. Вони провокують учнів виходити за межі типових відповідей. Вони частіше намагаються зрозуміти, як учні дійшли висновку.
Більшість педагогів намагаються реагувати у мовній формі на кожну відповідь у класі, а вчителя обдарованих поводять себе наче психотерапевти: вони намагаються уникати реагування на кожну відповідь. Вони з увагою та інтересом слухають відповіді, але не дають оцінки, намагаються показати що всі їх приймає. Таке поводження призводить до того, що учні більше конструктивно спілкуються один з одним і менше залежать від вчителя.
Наставники обдарованих дітей
І школа, і батьки обдарованих дітей потребують допомоги людей, які володіють спеціальними знаннями й навичками у сфері роботи з такими дітьми. Ю. Яблоновська виділяє такі риси професіонала, який може працювати з обдарованими дітьми: Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми .
1. Бути доброзичливим і чуйним.
2. Уміння будувати педагогічну діяльність на основі результатів
психодіагностики особистості дитини, з огляду на її індивідуальні й вікові
особливості.
3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.
4. Мати широке коло інтересів, добрі організаторські здібності; 5. Уміння створювати ситуацію успіху, умови для самореалізації особистості учня, стимулювати творчість дитини; 6. Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із
навчанням обдарованих дітей.
6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.
7. Володіти почуттям гумору.
8. Мати живий та активний характер.
9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до
постійного самовдосконання.
10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.
11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.
12. Володіти емоційною стабільністю.
13. Уміти переконувати.
14. Мати схильність до самоаналізу.
15.Уміння використовувати у своїй діяльності інноваційні методи та
технології навчання й розвитку дітей. Сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми творчі методи, які використовуються в педагогічній діяльності:
- повага до бажання учнів працювати самостійно;
- вміння утримуватись в процесі творчої діяльності;
- надання дитині свободи вибору галузі застосування свої здібностей, методів досягнення мети;
- індивідуальне застосування навчальної програми залежно від особливостей учня;
- заохочення роботи над проектами, запропонованими самими учням;
- виключення будь-якого тиску на дітей, створення розкріпаченої атмосфери;
- схвалення результатів діяльності дітей в одній галузі метою спонукати бажання випробувати себе в інших галузях діяльності;
- підкреслювання позитивного значення індивідуальних відмінностей;
- надання авторитетної допомоги дітям, які висловлюють відмінну від інших точку зору і у зв’язку з цим відчувають тиск з боку ровесників;
- добування максимальної користі з хобі, конкретних захоплень та індивідуальних нахилів;
- терпиме ставлення до можливого безладдя;
- заохочення максимальної захопленості у спільній діяльності;
- переконання учнів, що вчитель є їхнім однодумцем, а не ворогом. Як відноситись до обдарованої дитини.
Поради вчителю:
1. Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми .
2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів .
3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей - звичайно, неприпустима.
4. Учителеві необхідно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються. Рекомендації педагогам щодо роботи з обдарованою дитиною. Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей.
1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.
2. Підкреслюй інтерес дітей до нового.
3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.
4. Вчити дітей систематичній самооцінці кожної думки.
Ніколи не відкидай її.
5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.
6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.
7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.
8. Вчити дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.
9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість.
10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.
11. Розсіюй страх у талановитих дітей.
12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати.
13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.
14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент.
15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів.
16. Розвивай критичне сприйняття дійсності.
17. Вчити доводити починання до логічного завершення.
18. Впливай особистим прикладом.
19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.
20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.
21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят.
22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації.
23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.
24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук.
25. Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський).
Отже, при плануванні роботи з обдарованими дітьми можна порекомендувати такий перелік орієнтованих заходів:
1. Створення інформаційного банку даних обдарованих дітей із різних напрямів діяльності.
2. Систематизація матеріалів періодичних видань із проблеми дитячої обдарованості.
3. Проведення проблемно-тематичних семінарів із метою систематичного підвищення майстерності вчителів, які працюють з обдарованими дітьми.
4. Створення авторських програм та методичних розробок, спрямованих на виявлення та розвиток обдарованих дітей молодшого шкільного віку.
5. Організація постійно діючого консультпункту для вчителів початкових класів із залученням науковців, лікарів, психологів, методистів районних (міських) відділів освіти.
6. Залучення до роботи з обдарованими дітьми вчителів, які мають педагогічні звання "вчитель-методист", "старший вчитель".
7. Створення банку педагогічного досвіду щодо роботи з обдарованими дітьми.
8. Організація і проведення шкільних, районних (міських), олімпіад із базових дисциплін / українська мова, читання, математика, образотворче мистецтво, з курсу "Я і Україна"/.
9. Формування груп для індивідуального сумісного навчання обдарованих дітей на базі однієї паралелі (3-4 кл.) з урахуванням рівня здібностей та сфери обдарованості, запитів кожної дитини.
10. Підготовка до друку матеріалів із досвіду роботи, рекомендацій учителів, які працюють з обдарованими дітьми.
11. Організація та проведення творчих звітів педагогів за результатами роботи з обдарованими дітьми на індивідуальних заняттях, гуртках, студіях.
12. Забезпечення до участі обдарованих дітей у міських, районних, обласних творчих конкурсах.
13. Здійснення моніторингу стану здоров'я обдарованих дітей.
14. Розробка системи матеріального та морального заохочення обдарованих учнів та вчителів, які працюють з ними.
15. Розгляд питань організації роботи з обдарованими дітьми та визначення подальших напрямів роботи на засіданнях шкільних, міських методичних об'єднань учителів, педагогічних радах, нарадах при директору.
|
