Каталог статей

                 C. Маршак "Від одного до десяти"

Ось 4 жартівливо

Віпинає лікоть вліво.

Потім вийшла погулять

На папері цифра 5,

Руки вправо простягнула

Ніжку бубличком загнула.

Цифра 6 - немов замок:

Знизу - круг, вгорі - гачок.

Цифра 7 - як кочерга:

в неї, бач, одна нога.

В цифрі 8 - два кільця

Без початку, без кінця.

Цифра 9, чи дев'ятка, -

Наче в цирку акробатка:

Сторчака як перевернеться,

Зразу шісткою обернеться!

Кругла, наче буква О,

Цифра нуль, або ніщо.

Як стоїть він сам-самісінький,

То й не значить нічогісінько!

Так як одиницю поруч

Ми поставимо ліворуч,

То із двох значків у нас

Цифра 10 стане враз!

По порядку цифри ці

Запишіть на папірці.

Я про кожну вам усім

Щось цікаве розповім.

1

 Жили собі в книжці

Один та один.

Пішли вони битись

Один на один.

Та хутко закреслив

Один одного.

І ось вже нема

Ні того, ні цього!

А якби дружили

Вони між собою,

Жили б, не тужили

І  їх було б двоє!

2

 Дві сестриці, дві руки

Шиють, сіють, риють,

полють, скопують грядки,

Одна одну миють.

Місять тісто дві руки

Разом - права й ліва.

Попливеш серед ріки -

Воду б'ють сміливо.

3

 Три світла в світлофора є,

І кожен з них наказ дає:

Червоне світло каже: - Стій!!! -

А жовте: - Ще не можна... -

Зелене каже: - Їдь мерщій!

І слухається кожний.

4

 Чотирикутна хата ця.

Чотири ніжки у стільця

І по чотири ніжки

У мишки і у кішки.

В машині четверо коліс,

Одягнених у гуму.

Вони промчати можуть скрізь

І швидко, і без шуму.

5  

П'ять братів тобі знайомі.

Без одежі вони в домі,

Та в мороз брати оті

Ходять в теплому пальті.

6  

Кошеняток

Цілих шість!

Небагато

Кожне їсть.

Дай їм каші з молоком,

  Хай похлебчуть язиком,

Бо із ложки киця

Їсти не навчиться!

7  

І сім днів і сім ночей

В кожнім тижні завше.

Йди до школи, сім речей

У портфель поклавши:

І буквар тут, олівець,

Зошит є так само,

Гумка є, щоб нанівець

Нищити всі плями,

Промокашка, два пера -

Ось що є у школяра!

8  

Вісім ляльок дерев'яних,

Кругловидих та рум'яних,

В різнобарвних сарафанах

На столі у нас живуть,

Всіх Матрьошками зовуть.

Перша лялечка товста,

А всередині - пуста!

Навпіл ляльку огрядну

Розділити можна.

В ній побачиш ще одну

Лялечку порожню.

Ти Матрьошку цю відкрий -

Третя вистрибне як стій.

Половинку відгвинти,

Наглухо притерту -

І зумієш ти знайти

Лялечку четверту.

Вийми цю і подивись:

Може, є там ще якісь?

Справді, є тут п'ята

Лялечка пузата.

А у п'ятій просто

Заховалась шоста.

А у шостій - сьома

Як у себе вдома.

А у сьомій - глянь-но,

Восьма і остання!

Восьма лялька менша всіх,

Трохи більша за горіх.

От стоять усі сестриці

 По порядку, як годиться.

- Скільки вас? -

А ляльки враз:

- Вісім, вісім, вісім нас!

9

 До дев'ятої години,

До дев'ятої години,

До дев'ятої години

В школу прийдем неодмінно.

О дев'ятій чуть дзвінок -

Починається урок.

До дев'ятої години

Спати ляжем неодмінно,

Бо як вчасно не лягти -

Вранці з ліжка не стягти!

10

Ось круглий нуль, або нічого.

Послухай казочку про нього.

Веселий нуль прошепотів

Сусідці-одиниці:

- З тобою поруч я б хотів

Постояти, сестрице! -

Та одиниця каже: - Ні,

Ти нуль, число нікчемне.

Не стій зі мною, бо мені

Це завсім неприємно! -

А нуль на це: - Я знаю сам,

Що в світі значу мало...

Та якби поруч стати нам,

Десятка б з тебе стала!

Поглянь на себе: ти ж у нас

Мала та худорлява,

Та станеш більша в десять раз,

Коли я стану справа!

Нехай не кажуть, що нулі

Такі нікчемні та малі:

Із двійки - двадцять робим ми,

Із трійки зробим тридцять,

З четвірки - сорок, а з семи -

Аж сімдесят, дивіться!

Отож, хоч нуль - ніщо й ніхто,

Та два нулі на місті

Із одиниці зроблять сто,

 А з двійки - цілих двісті!