Каталог статей

Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів

(з досвіду роботи вчителя початкових класів Дзюби С.А.)

Сучасна школа багато уваги приділяє розвитку мислення в процесі навчання.

 Виникає питання : яке місце в рішенні цієї задачі належить мові та мовним вправам ?

   Мислення не може розвиватися без мови.  В логічному мисленні важлива роль належить поняттям, в яких узагальнені ознаки явищ . Явища позначені словами , внаслідок ,в слові явище набирає необхідну для спілкування оболонку. Яка б ні була складна думка людини , вона знаходить своє втілення у формах мови.

    Таким чином, оволодіння мовою створює умови для розвитку мислення. Психолог М. І. Жинкин зазначав : “ Мова - це канал розвитку інтелекту... Чим раніше  оволодіти мовою, тим легше і повніше оволодіти знаннями. “ Тому  саме розвиток  мовлення є найважливішою задачею навчання рідній мові .

      На значення і роль  усного мовлення в загальному розвитку дитини , і , зокрема, на його вплив на писемне, вказує цілий ряд вчених: В.Г.Шереметьєвський , В. В.Голубков , М. М.Соколов, М. І. Жинкин, М. Р. Львов. Виключного значення усному мовленню в навчанні та розвитку надав К. Д. Ушинський: „випереджаюче” засвоєння слів корисне, так як воно спонукає дитину рано чи пізно засвоїти і зрозуміти - наповнити слово змістом. „У своїй книзі  „Рідне слово” К.Д .Ушинський стверджує,  що дитина, яка навчається рідної мови , оволоділа словом, п¢є духовне життя й силу .

      Великого значення роботі над словом, оволодінню багатством рідної мови надає В.О.Сухомлинський „У початкових класах , з перших кроків навчання найважливішим елементом знань стає слово, точніше, реальний, навчальний світ, який виражається в слові... , зробіть слово одним із найголовніших інструментів творчості”. „Як важливо , щоб слово жило, трепетало в свідомості дитини, щоб воно стало для неї інструментом, за допомогою якого вона опановує знання”

     Тому мої уроки з усіх предметів спрямовані на органічне поєднання питань культури мовлення, розвитку мовлення з вивченням початкового курсу предметів початкової школи, що відображає педагогічні погляди В.О.Сухомлинського і його концепцію навчальної діяльності, згідно з якою мовленнева культура є обов¢язковою складовою розвитку учнів.

    Ідеї В. О. Сухомлинського відображає і О. Хорошковська, яка зазначає:

“Завдання удосконалення й розвитку українського мовлення повинні стати предметом спеціальної уваги не лише на заняттях з розвитку мовлення, а й на інших - ознайомлення з навколишнім, художньої праці, математики”. Тому, плануючи свою роботу, я обов¢язково використовую загадки, кросворди, ребуси, т. д. , що сприяють збагаченню словникового запасу дітей, а значить розвивають мовлення.

             Мовна ситуація в нашому регіоні така, що в сім¢ях розмовляють російською мовою. Однак батьки, розуміючи значення української мови, віддають навчатися своїх російськомовних дітей в класи з українською мовою викладання. Отже, моє завдання - завдання вчителя першокласників, полягає в тому, що вже з перших днів слід вчити дітей усному українському мовленню.

  В умовах сучасності своєчасне і повноцінне оволодіння школярами рідною мовою, багатством її виражальних і змістовних засобів має неабияке значення для розвитку дитини. У свою чергу для розвитку мовлення важливе значення має навколишнє середовище (школа, дім, родина, друзі, природа ) та активне спілкування дітей у процесі навчальної діяльності. Тому я спонукаю до цього, пропонуючи відповідні форми роботи, найчастіше роботи в парах, групах. При цьому дбаю, щоб мовлення дітей було правильним, щоденно збагачувалось новими словами, виразами, пам¢ятаючи при цьому, що навчати краще на правильних зразках, ніж шляхом виправлення помилок.

  Роботу над розвитком мовлення дітей починаю з першого дня перебування дітей в школі, надаючи при цьому перевагу доборові навчального матеріалу, практичній мовленнєвій спрямованості змісту уроку, врахуванню особливостей словникового запасу в учнів та його обсягу.

   У період навчання грамоти розвиток мовлення ґрунтується на навчальному матеріалі “ Букваря “ та “ Прописів “. В них закладено багато ілюстративного матеріалу до казок та оповідань, предметних малюнків, завдань на розвиток логічного мислення. Все це сприяє формуванню у дітей уміння послідовно виражати свою думку.

    При роботі з навчання грамоти я використовую такі завдання, що                                                                            сприяють розвитку мовлення та мислення дітей :

          - як назвати речі одним словом?;

          - скласти речення за поданою схемою і малюнком;

          - вікторини “З якої казки ?”;

          - впізнати слова за їх ознаками ( руда, хитра, пухнаста, хвостата-лисиця);

          - розподіл предметів на групи;

          - інсценізації уривків з казок;

          - продовжити казку (“ Лисиця і Журавель”);

          - роздуми над прослуханими творами;

          - гра  „Склад загубився”;

       (із „загублених” складів скласти слово і пояснити його лексичне значення);

          - скласти казку за серією ілюстрацій;

           - пояснити лексичне значення багатозначних слів (лисички), скласти з ними речення;

        - словесне малювання до творів;

        - відтворити ситуації типу „У магазині “, т. д.;

        - відгадування загадок і об¢єднання слів-відгадок одним поняттям;

        - доповнення речень;

        Пес Бровко пішов на став,

        Вудкою ляща ... ( спіймав ),

        Вдома він уху зварив,

        Всіх до столу ... (запросив);

        - ігри типу “Ми - ввічливі діти “;

        - ігри типу „Знайди  „зайве” слово”,  „Знайди „зайвий” предмет”;

        - характеристики казкових героїв;

        - закінчити речення за поданим початком:

           Галинка та Сашко прибирають у ... (класі ).

           Сашко поливає .. ( квіти ).  Галинка підмітає  ... (підлогу ).

            Діти гарно ... ( працюють ).

     З перших днів перебування дитини в школі перед нею стоїть завдання навчитися висловлювати свої думки правильно, послідовно, точно і виразно.

          Тому навчальними ситуаціями слід спонукати учнів до безпосередніх висловлювань (створення власних текстів), заохочувати до складання казок, віршів, придумування своїх фіналів до казок і оповідань .А оскільки у дітей різний мовленєвий розвиток, то ініціатором і творчим лідером стає саме вчитель .

 Слід збагачувати мову дітей, використовуючи різноманітні творчі завдання:

   - допомогти Білочці зібратися до школи ( скласти в портфель навчальне приладдя і пояснити його призначення );

   - відгадати загадки, скласти речення із словами-відгадками;

    - ігри типу „Переплуталка”;

    - ігри типу „Хто виконує такі дії ?” ;

      Літає, цвірінькає ... ( горобець ).

      Літає, дзижчить ... ( комар ).

       Плаває, ґелґоче ... ( гуска ).

       Кудахче, клює ... (курка ).

      Ходить , мукає ... (корова).

      - складання діалогів;

       - складання загадок, лічилок, скоромовок, і т. д.

  У процесі спілкування і навчання значну увагу приділяю розвиткові навичок культури мовлення : не втручатися у розмову дорослих, не перебивати товариша, не опускати голови при розмові, дивитися в очі співрозмовника, спокійно слухати оповідача, не допускати грубого тону, не жестикулювати руками.  Для цього включаю теми з розвитку мовлення подібного типу :

   „Поняття про мовлення і спілкування “,

   „Форми спілкування засобами мовлення “,

   „Мовлення як засіб впливу на поведінку людей “,

    „Поняття про усне й писемне мовлення “,

    „Уявлення про забарвлення голосу “,

     „Поняття про гучність голосу “,

     „Як треба поводитися під час розмови “ і т. д.

Вже з добукварного періоду починаю роботу по формуванню навичок усного переказу. Діти вчаться працювати над різними типами переказів : детальний, вибірковий, стислий, творчий . Кожен з цих видів переказу має свою дидактичну мету, яка і визначає методику . Але в усіх випадках головним є навчання школярів зв¢язному мовленню.

         Основними завданнями усного переказу є :

- активне і цілеспрямоване збагачення та удосконалення мовлення учнів,

- безпосередня підготовка до складання учнями власних текстів,

- розвиток логічного мислення,

- розширення кругозору учнів,

Для переказу рекомендується використовувати матеріал, який учні бачили по телебаченню, чули від дорослих, прочитали в книжці чи журналі .

При роботі з різними типами розвивальних завдань до предметів за основу взято логічні операції, без яких неможливо розвивати мовлення дітей: порівняння, узагальнення, класифікація, встановлення причинно - наслідкових зв¢язків:

 - відгадати загадку

             „Білий зайчик стрибає по чорному полю”.

                           ( крейда і дошка );

 - інсценізація різноманітних життєвих ситуацій та пояснення дій персонажів;

 - ігри типу  „Хто яку роботу робить ?”;

 - за видовими поняттями встановлення родових ( ложка, тарілка, чайник - посуд);

  - ігри типу “Хто чим славиться ?”:

  Соловейко - ... ( пісню ),

  джерельце - ... ( своєю водою ),

  колосок - ... ( зерном ),

  сонечко - ... ( ласкою і теплом ) ,

  квітка - ... ( красою і ніжним запахом ),

- ігри типу “ Ознаки зими “ ( весни, літа, осені ),

- ознайомлення з творчістю майстрів рідного краю,

 - вікторини, кросворди, ребуси.

 Оскільки поняття „розвиток мовлення” включає такі аспекти, як удосконалення вимовних умінь, поповнення лексичного запасу, формування умінь зв¢язно висловлювати думку в процесі говоріння і на письмі, то не можна назвати жодного з уроків, жодного з етапів уроку, в якому б не вирішувалися ті чи інші завдання з розвитку мовлення школярів.

     До 1 класу поступило 88% дітей не готових до навчання, а, значить, з бідним словниковим запасом, неволодіючих елементарними навичками переказу улюблених казок і мультфільмів. Ще до завершення букварного періоду першокласники навчилися розказувати прослухані казки, інсценувати казки, визначати позитивних і негативних героїв, пояснювати свій вибір, встановлювати ознаки предметів або предмети за їх ознаками.         

     Все це стало можливим, завдяки систематичній роботі з розвитку зв¢язного мовлення на  всіх етапах навчання і виховання

http://internatputivl.narod.ru/