Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » "Методична скарбничка" [ Додати статтю ]

Формування і розвиток читацької компетентності школярів

Продовження

 

Модель випускника школи щодо формування читацької компетентності

 
Велику роль у забезпеченні духовного розвитку і саморозвитку особистості відіграє книга. Тому пропаганда читання, виховання бібліотечно бібліографічної та інформаційної культури, формування вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книгою, довідковим апаратом, розвиток творчої думки, пізнавальних інтересів – пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів і бібліотекарів.

Усю роботу з пропаганди книги та її читання необхідно вести систематично і паралельно у 3-х напрямках: техніка читання + культура читання + інтерес до читання.

Техніка читання

- тема;

- виразність;

- правильність;

- свідомість.

Формується на уроках читання за допомогою спеціальних вправ

Культура читання

- проводити інтегровані уроки;

- використовувати елементи бібліографії;

- використовувати довідкову і художню літературу, періодичну пресу.

на уроках і в позаурочний час

Читацькі інтереси

- створити читацький актив;

- книжкову лікарню;

- консультпункти;

- класну картотеку книг або бібліотеку;

- відвідувати бібліотеку;

- проводити колективні творчі справи, літературні ігри, КВК, казки-естафети тощо;

- розвивати самостійну літературну діяльність на уроках з позакласного

читання в поєднанні з позакласною читацькою самостійною діяльністю учнів та бібліотечними уроками.

Роботу щодо формування читацької компетентності можна поділити на дві групи умінь:

* Робота з текстом і іншими джерелами інформації;

* Інформаційно-бібліографічні уміння та навички.

Розділи

– аналіз та виділення головного;

– порівнювання;

– виділення та пояснення понять;

– конкретизація;

– доказ і спростування;

– творчі уміння;

– уміння працювати з аудіовізуальними засобами.

– загальні знання про бібліотеку;

– знання про книгу;

– уміння користуватися абонементом та читацьким залом бібліотеки;

– уміння користуватися довідковою літературою, періодикою;

– уміння користуватися інформаційною бібліографією, каталогом та кар-

тотеками, поняття про бібліографічне описання книги.

 

Управлінські дії щодо формування читацької компетентності

Процес формування читацьких умінь є складним. Він потребує цілісної системи управлінських дій на всіх рівнях.

Управління на рівні навчального закладу:

Директор школи

– здійснює управління процесом забезпечення навчальною літературою та контроль за її використанням на уроках і в позакласній роботі;

– спрямовує діяльність педколективу, бібліотеки та батьків на формування в учнів читацької культури;

– планує та розглядає цю проблему на педагогічнії нараді;

– фінансує комплектування бібліотеки;

– здійснює контроль за аналізом читання (один раз на рік);

– координує роботу заступників директорів.

Заступник директора з навчально-виховної роботи здійснює контроль:

– за використанням науково-популярної літератури педагогами на уроках, за вмінням учнів користуватися нею;

– за аналізом читання (2 рази на рік);

– за проведенням бібліотечних уроків;

– за роботою педагогів та бібліотеки щодо формування читацьких інтересів у дітей на уроках та в позаурочний час;

– розробляє тематику бесід для учнів та батьків, спрямованих на формування читацької компетентності;

– за використанням літератури з позакласного читання.

Заступник директора з виховної роботи

– здійснює контроль щодо популяризації літератури в позакласній роботі;

– здійснює контроль та організацію роботи з вчителями, бібліотекарем з керівництва читанням;

– здійснює контроль за проведенням масових заходів, роботою гуртків, клубів за інтересами щодо розвитку читацької компетентності.

Учителі

– навчають учнів умінню працювати з довідковою літературою, словниками, енциклопедіями;

– проводять інформаційно-бібліографічні уроки;

– здійснюють контроль за читанням програмної, позакласної літератури та періодичних видань;

– здійснюють керівництво з проведення масових заходів щодо розвитку читацьких здібностей у дітей разом з батьками та бібліотекарем.

Класний керівник, класовод

– здійснює контроль за читанням дітей (раз в 2 місяці);

– формує читацький інтерес засобами книги разом з батьками;

– здійснює керівництво з проведення масових заходів щодо формування інформаційної та читацької культури в дітей разом з батьками та бібліотекарем;

– надає допомогу батькам з питань сімейного читання разом з бібліотекарем.

Бібліотекар

– надає учням рекомендації щодо можливостей покращання якості навчання через звернення до різноманітних джерел інформації, включаючи комп’ютер, аудіовізуальні засоби, періодичну літературу;

– забезпечує учнів навчальною та науково-популярною літературою;

– проводить бібліотечно-бібліографічні уроки;

– навчає учнів умінню працювати з каталогами, довідниками, енциклопедіями, словниками;

– здійснює керівництво і контроль за читанням дітей (1 раз на місяць);

– вивчає читацькі запити дітей;

– координує роботу щодо формування читацького інтересу в дітей разом з учителями;

– популяризує нову літературу;

– є керівником роботи з індивідуального та групового читання учнів;

– спрямовує діяльність наради бібліотечного активу для участі в різноманітних формах роботи щодо формування читацької компетентності.

Батьки

– здійснюють керівництво і контроль за читанням дітей;

– надають допомогу в проведенні позакласних заходів та комплектуванні навчального фонду.

 

Управління на рівні навчально-методичного центру

– готує рекомендації до проблеми вивчення читацького інтересу, формування культури читання та інформаційної культури в дітей засобами книги як необхідної умови підвищення ефективності педагогічного процесу;

– корегує діяльність керівників шкіл щодо проведення моніторингу читання дітей;

– відслідковує результати моніторингу читання на рівні міста;

– здійснює аналітико-прогностичну діяльність за результатами моніторингу читання;

– вивчає досвід навчальних закладів з проблеми формування інформаційної та читацької компетентності, розробляє систему обміну передовими надбаннями кращих шкіл та формує банк даних досвіду шкіл, педагогів, бібліотекарів;

– проводить семінари, наради, різноманітні заходи для різних категорій педагогічних працівників із питань читацької та інформаційної компетентності учнів.

 

Література

1. Дем’янюк Т.Д. Організація виховного процесу в сучасному зага-

льноосвітньому навчальному закладі. - Суми, 2006 рік

2. Чернікова Л.Г. Аналітико-прогностичний супровід формування

самоосвітньої компетенції школярів. - Запоріжжя, 2006 рік

 

Утянська Т.С., методист Макіївського навчально-методичного центру

http://intellect-invest.org.ua/

Категорія: "Методична скарбничка" | Додав: [ADM]Irina (24.06.2009)
Переглядів: 5801 | Рейтинг: 1.7/6
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!