Каталог статей

       14.  и  и  и

Жить

Можна жить, а можна існувати,

Можна думать – можна повторять.

Та не можуть душу зігрівати

Ті, що не палають, не горять!

              *   *   *

І хочеться

Бути дужим,

І хочеться так любить,

Щоб навіки каміння байдуже

Захотіло ожити

І жить!

        15.  Іі  Іі  Іі

Ім м’я

Ім’я

З глибин віків і гордо, й величаво

Встає легендами овіяне ім’я. 

       16.  Її  Її  Її

Її не еї

Благословенна щедрість! Все від неї,

Від щедрості думок, сердець і рук.

Краса сповита матір’ю – землею

Від щедрості страждань її і мук.

       17.  Кк  Кк  Кк

Ка аш шт та ан

Каштан

І вже каштанам ніколи дрімати,

І сонце не надивиться згори

На їх носи, рум’яні і кирпаті,

На витівки, на ігри дітвори.

       18.  Йй  Йй  Йй

Йт ти

Йти

І хочеться всю землю обійняти,

І йти шукать нечуваних пригод.

       19.  Лл  Лл  Лл

Лю юб бо ов

Зелений подих теплої пшениці

Доносить розшум Кобзаревих слів.

Любов і ласка, ненависть і гнів

Спалахують в рядках, як блискавиці.

              *   *   *

І встане правда і любов на світі,

І на сторожі правди стане труд.

       20.  Лл  Лл  Лл

Лю юд ди ин на

Людина

Праця людини – окраса і слава,

Праця людини – безсмертя її.

       21.  Мм  Мм  Мм

Ма ай йб бу ут тн нє

Майбутнє

В майбутнє упевненим кроком

Іде наш народ-богатир.

       22.  Мм  Мм  Мм

Мі іл ль ьй йо он

Мільйон

Є тисячі доріг, мільйон

                                    вузьких стежинок,

Є тисячі ланів, але один лиш мій.

       23.  Нн  Нн  Нн

На ав ве ес сн ні

Навесні

Хай сад навесні зеленіє

Та віхолу білу мете!

       24.  Нн  Нн  Нн

На ар ро од

Народ

Народ мій є! В його гарячих жилах

Козацька кров пульсує і гуде!

              *   *   *

Ні перед ким не станеш спину гнути,

Не віддасися ворогу в ясу,

Якщо ти зміг, товаришу, збагнути

Свого народу велич і красу.

              *   *   *

І тобі рости й не в’януть зроду,

Квітувать в поемах і віршах,

Бо в тобі – великого народу

Ніжна і замріяна душа.

       25.  Оо  Оо  Оо

Об бл ли ич чч чя

Обличчя

Легкі зморшки обличчя вкрили –

Це життя трудового плід.

       26.  Оо  Оо  Оо

Об бо ов в’я яз зо ок

Обов’язок

Та треба затямить собі на умі,

Що світ зберегти од водневих громів

Ми з вами обов’язок маєм!

       27.  Оо  Оо  Оо

Ок ке еа ан

Океан

В океані рідного народу

Відкривай духовні острови!

       28.  Пп  Пп  Пп

Па ал ля ян ни иц ця

Паляниця

Та нехай над землею година

чи негода лютує і рве,-

вічна мудрість простої людини

в паляниці звичайній живе.

       29.  Пп   Пп  Пп

Пі іс сн ня

Пісня

Бігла стежка в далеч і губилась,

А мені у безтурботні дні

Назавжди, навіки полюбились

Ніжні і замріяні пісні.

              *   *   *

І плачу, було, й сміюся,

Як слухаю ті пісні...

              *   *   *

Я вічний трудівник.

Прислухайся до мене.

І повернися раз і назавжди

Туди, де труд і пісня на знаменах.