Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель вчителю » "Методична скарбничка" | [ Додати статтю ] |
Система методичної роботи з краєзнавства На основі вивчення досвіду організації і проведення краєзнавчої роботи була розроблена система методичної роботи з краєзнавства. Вона передбачає: покращення рівня знань, умінь і навичок учнів; поглиблення історичної пам`яті про минуле рідного краю і тим самим сприяє вихованню любові до нього.
Розроблені програма і методичні рекомендації проведення факультативних занять з краєзнавства включають в себе різноманітні форми і методи навчання, зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об`єктів учнями. Серед них визначальними є: методичні схеми і рекомендації вивчення краєзнавчих об`єктів; екскурсії до краєзнавчого музею; тематичні розповіді екскурсовода і керівника факультативу; навчально-практичні роботи, лабораторні (з документами, архівними матеріалами з історії краю); зустрічі з ветеранами війни, національно-визвольного руху українського народу; практикуми в місцевому архіві; тематичні походи та експедиції; конференції з історії краю; організація книжкових тематичних виставок і занять з бібліографії краю; робота з краєзнавчими текстами; дидактичні ігри з краєзнавства; ярмарки народних пісень, приказок, предметів побуту. Для вчителя, який організовує вивчення історії рідного села (міста) рекомендуємо таку послідовність цієї роботи: Розповідь про першу історичну згадку про село (місто). Розпочати збір матеріалів про історію села (міста) або якщо вони зібрані, то їх підготовку(або вивчення) здійснити у такій послідовності: - історичні відомості про заснування і назву села (міста); - як здійснювалась його забудова; - перші поселенці і їхні заняття; - як зростала чисельність жителів; - умови життя, національний і соціальний склад населення; - вулиці і площі населеного пункту, їх назви та історія; - які визначні історичні місця знаходяться у вашому селі (місті); - формування архітектурного обличчя села (міста); - визначні особистості – вихідці з рідного села (міста). В процесі виконання цієї роботи періодично з учнями проводяться бесіди на тему: ”Історія села (міста) – історія нашої Батьківщини”, "Роль і місце вивчення історії села(міста) в нашому житті”, "Історія села (міста) в народних піснях, переказах, легендах, віршах, оповіданнях”. Поглиблюється вивчення певного краєзнавчого об`єкту з учнями і під час тематичних екскурсій до краєзнавчого музею села (міста). Підсумком роботи, своєрідним звітом можуть бути учнівські реферати, до написання яких ставляться певні вимоги: різноманітність тем, відображення в них всієї специфіки краєзнавчої роботи, самостійність у роботі над рефератом, збір і оброблення матеріалу, його систематизація, написання і захист реферату. Для поглиблення і деталізації краєзнавчої роботи можна запропонувати учням написання рефератів про історію вулиці села(міста), де вони проживають у відповідно обраний період. Схема підготовки матеріалів до написання реферату з історії вулиці буде мати такий вигляд: історія назви вулиці; події, що відбулися на цій вулиці; історія її забудови, перспективи розвитку; історія побудови та розвитку промислових підприємств, установ та закладів, що розташовані на цій вулиці; історія окремих будинків і споруд; бібліографії цікавих людей. які жили або проживають на вулиці; пам`ятники історії, культури на вулиці. Крім цього учням, які бажають вивчати історію конкретної вулиці, можна запропонувати підготувати реферат на одну з таких тем: "Рідна вулиця”, "Історія вулиці, на якій ти живеш”, "Роль вулиці у твоєму житті”. "Меморіальна дошка – візитна картка історії вулиці”. Важливим об`єктом для вивчення може стати історія якогось підприємства, процесу колективізації або створення першого фермерського господарства. Зазначений вид краєзнавчої роботи крім суто історичного аспекту має виховне значення. Адже в процесі дослідження конкретного господарського об`єкту чи соціально-історичного явища учні отримують безцінний досвід сприйняття соціальної інформації з перших рук, у всіх її проявах. Етапи, форми і методи краєзнавчої роботи У сучасній методиці викладання історії в школі розроблено систему, що включає ряд етапів та різноманітні форми і методи її реалізації. Перший етап (підготовчий) передбачає орієнтовні поради щодо вибору школярами теми дослідження історії рідного краю. Вона повинна: - мати важливе освітньо-виховне значення; - бути тісно пов`язана з програмою з історії України; - сприяти глибокому розумінню загальних закономірностей історичного процесу й особливостей історичного розвитку краю; - мати новизну і актуальність; - відображати єдність цивілізаційного й культурного підходів при її дослідженні; - враховувати диференційований підхід до учнів. Другий етап (освітньо-пізнавальний) передбачає рекомендації щодо організації і проведення краєзнавчого дослідження у такій послідовності: - вибір теми, визначення мети і завдань дослідження; - розроблення загального плану роботи; - підготовка програми збирання і систематизації краєзнавчих матеріалів; - розподіл пунктів плану теми, видів роботи і встановлення строків виконання; - визначення форм, методів і прийомів роботи; - встановлення строків підбиття підсумків з кожного розділу теми; - вивчення різноманітних джерел з теми дослідження; - виявлення і вивчення документальних джерел, які зберігаються в місцевих архівах, музеях; - пошук учасників історичних подій, очевидців, що мають відношення до проблеми дослідження; - збирання предметів матеріальної і духовної культури, перевірка їх достовірності; - науково-методичне оформлення зібраного матеріалу; - використання зібраного і опрацьованого дослідницько-краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі школи. Синхронно другий етап роботи з учнями передбачає формування практичних умінь і навичок роботи з першоджерелами на факультативному занятті, в місцевому архіві, музеї, бібліотеці, участь у походах, тематичних екскурсіях. Певна частина учнів об`єктом дослідження вибирає усну народну творчість на території краю. Їм можна запропонувати таку схему роботи, порядок вивчення: - вид творчості (дума, легенда, переказ, прислів`я, пісня); - місце запису (населений пункт, район, область); - дата запису (рік, місяць, число); - автор твору (певна особа, колектив); - події, що могли лягти в основу твору; - відомості про осіб. які згадуються в творі; - ступінь поширеності твору в даній місцевості; - популяризація твору гуртами художньої самодіяльності. Для поглибленого вивчення учнями усної народної творчості використовуються різні форми і методи діяльності: стаціонарну й експедиційну. До стаціонарної належить заняття в гуртку "Юний фольклорист”. До другої – експедиції по рідному краю. Схожу роботу можна проводити з тими учнями, які прагнуть вивчати етнографію. Робота по організації етнографічних досліджень учнями може мати таку сутність і послідовність: - вид і назва етнографічного твору; - давність виявленого твору, предмета та його місцезнаходження, реєстрація (село, район, область); - дата запису (рік, місяць, число); - автор твору (певна особа, колектив); - наявність регіональної специфіки; - ступінь поширення етнографічного твору в даній місцевості. Поглиблювати знання з етнографії учні можуть в гуртку "Юний етнограф”. Тематика занять може мати такий вигляд: "Суть етнографії та її методи”, "Етнографія нашого краю”, "Традиційні народні ремесла краю”. Важливо провести з учнями екскурсії в музеї етнографії з подальшою підготовкою повідомлень, виступів на такі теми: "Українське житло та його особливості”, "Особливості побуту гуцулів”, "Особливості одягу бойків”, "Старовинні знаряддя праці селян на території краю”. З метою систематизації і закріплення знань з етнографії можна з учнями провести вікторини: "Чи знаєте ви народні ремесла краю?”, "Традиційний одяг етнічних груп краю та його елементи”. Важливим краєзнавчим об`єктом для вивчення може стати вивчення історія свого роду. Можна запропонувати такі рекомендації щодо вивчення історії родоводу: Мої батьки, їхнє походження, національність. Мої предки: дідусі, бабусі, прадіди, прабаби. Їхнє походження, заняття. Про які важливі факти з життя краю ви дізналися від них? Що мені відомо про життя інших родичів? Чи знають вони український фольклор? Які з народних пісень їм найбільше до вподоби? За що ви любите і поважаєте своїх родичів? Як ви доглядаєте за могилами померлих? Запишіть до свого родоводу пісні, легенди, приказки, колядки і гаївки, які знають ваші рідні. Яким є походження вашого прізвища? З метою поглиблення цієї роботи можна організувати і провести цикл бесід на тему: "Пам`ять родоводу”. "Історія роду – історія нашого народу”; експедицію: "Визначні діячі краю та їхні родичі”. Зацікавленість певної частини учнів школи історією родоводу і родинними традиціями може сприяти створенню секції "Пам`ять родоводу”. Підсумки цієї важливої роботи можна підвести на загальношкільному святі "Родина, родина – від батька до сина… Родина. Родина – це вся Україна”, де у різних формах звітують всі, хто займався дослідженням проблем родоводу. Можна також провести конференцію, на яку винести захист таких науково-дослідницьких робіт: "Славетні галицькі родини”, "Історія роду – історія України і краю”. Особливе місце займає вивчення героїчних і трагічних сторінок з історії рідного краю. Ця робота проводиться в тісному поєднанні з вивченням всієї історії України. Можна організувати і провести експедиції по рідному краю з метою ознайомлення з її героїчним минулим, зокрема, з історією "Українських січових стрільців”. Привести в порядок їхні могили та вшанувати їхню пам`ять, організувати тематичний вечір "Наші земляки – українські січові стрільці”. | |
Переглядів: 2206 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |