Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи | [ Додати статтю ] |
Побут української хати
| Побут української хати Ведучий: Зелене жито зелене, хорошії гості у мене. По давньому укранському звичаю ми вітаємо гостей хлібом та сіллю (на сцену виходить дитина з рушником та хлібом). Разом з нашими гостями ми сьогодні завітаємо в село до бабусі. Де б ми не були та найріднишими місцям для нас завжди є рідний дім і дім нашої бабусі. Хати на Україні, біленькі, чепурненькі, веселі. Хата, моя біла хата, повна тепла й чистоти, стежка від тебе зве у далекій світ. Діти, ви повинні знати, що у людський оселі першорядну роль відіграють не богатство, а помірність, гармония речей і предметів, чистота, охайність милують око. В народі кажуть: “ Хата хоч й бідненька, але чиста і чепурненька, а тому гарна й весела”. Біля хати завжди росте багато квітів. Які квіти садить бабуся? Чорнобривці, айстри. Серед квітів особливе місце займають мальви. Вони високі і струмкі, мов гарні дівчата. Дитина: Под вікном моєї хати Стали мальви розцвітати. Їх садила – поливала Моя ненька дорога. Дитина: Вийшли зрання на гуляння Українські діти, їх стрічали і вітали Українські квіти. Ось волошки, сонні трошки, Синім шовком шиті, Ясноокі, чисто вмиті, Розбрелись по житі. Ось рожева конюшина, А на ній і комашина, Що, не дивлячись на ранок, їсть солодке на сніданок. Ведучий: Подвір”я огорожене тином. Ще його називають плотом. Вербові гілки можуть пустити коріння і тоді плести зеленні плоти . З-за плоту виглядають соняхи. Дитина: На осонні соняшник вироста, Головку до сонечка поверта, Дивиться він сонечку прямо в очі. Вирости на сонечко схожим хоче. Дитина: А до мене сонечко в гості йшло На плоті сохнуть глечики Ведучий: Кругом хати росте сад. Про який садок писав Т. Г. Шевченко?: “Садок вишневий коло хати”. Дитина: Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем'я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько дівчата Та соловейко не затих. Ведучий: Звичайна хата має три клітки: середня - сіни з комином над ними; по бокам сіней - або дві світлиці, або світлиця і комора. Такий поділ простору має національний характер. „Хата гончара из села Большая Павловка на Полтавщине” Хата світла як усередині так і знадвору: білою глиною побілена світлиця, а комора часом побілена, часом ні. Звичайна оселя має три невеликі віконця: два у південній стіні, одне у східній або західній. Іноді може бути більше. У північній стіні, як правило, вікон не робилося, щоб взимку, коли віють північні вітри, не було холодно. Двері розміщувалися навпроти входу із сіней до житлового приміщення. Якщо зайти в середину хати, то можна побачити, що вона і всередені не менше цікаво прибрана. Беремось за плямку. І відкриваємо те, що головною прикрасою в хаті є рушник. Ними прикрашають образи, партрети, вікна. Особливо багато їх в центральній кімнаті, яка називается світлиця. Висять рушники собою нагадуючи немов хочуть обгорнуть людину, обогріти. “Цілує сонечко рушники у чистій материній хаті.” Діти виконують пісню про рушник ПІСНЯ ПРО РУШНИК Рідна мати моя, ти ночей не доспала, І водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на, зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов'їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої. І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші, блакитні твої. Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, і вірна любов. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (Слова Андрія Малишка музика Платона Майбороди) Ведучий: Серед посуду є дуже дивні речі. Наприклад, барильце, куманець. А чому він так називается? А тепер відгадайте загадку: Ой ви діти квіти наши Наварю вам горщік каші Поїсте ви до смаку. Корова без ніг без тіла Скирту соломи з”їла. Завжди їсть, а ніколи не сита. Ведучий: Піч у хаті велика і просторна. В печі варять їжу, на печі сплять, піч лікує. Тим хто сплять на печі не потрібниі гірчичники та натірання. Піч вигріває людей, позбовляє простуди. Дитина: В землю кидалось, по повітрю ростріпалось В печі гортувалось. Запахом своїм всіх приваблює. Так у печі печуть хліб: Рогаляну ставить у піч баняки, горщики Дитина: Сів пан на коня та й поїхав на вогонь. Ведучий: А хто з вас знає як варити вареники з картоплею? Зараз ми помиемо руки і будемо ліпить вареники. Діти, хто з вас помогає мамі ліпити вареники і вже знає як це робити? Ліпемо вареники. Ведучий: А тепер поводимо хоровод. Запрошуємо стати у хоровод усіх наших гостей. Пограємо? | |
| Переглядів: 2412 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |