Каталог статей

Князівство третє. Займенник

Займенник iменi не скаже,

Натомiсть пальчиком покаже

На те, на се, на вас, на нас...

Тепер знайомитися час!

Я буду їсти апельсин,

А ти бiжи у магазин.

Ми будем цiлий день гуляти,

А ви iдiть собi до хати.

Вiн пiде зранку на базар,

Вона нагрiє самовар.

Воно повинне всiм свiтити,

Повинне землю всю зiгрiти.

Вони зростають в полi рясно,

Якщо воно їм свiтить ясно.

Займенник — це самостiйна частина мови, яка вказує на предмет, ознаку, кiлькiсть, але не називає їх.

Звернiть увагу на видiленi слова у вiршi про займенник. Усе це особовi займенники, їх так називають, тому що вони вказують на особу чи осiб.

Видiляють три особи:

1 особа (займенник вказує на мовця) — я, ми;

2 особа (займенник вказує на спiврозмовника) — ти,ви;

3 особа (займенник вказує на особу, яка в розмовi участi не бере) — вiн, вона, воно, вони.

Особові займенники

Особовi займенники змiнюються

За числами:

                           Однина                      Множина

1 ос.                        я                                 ми

2 ос.                        ти                               ви

3 ос.              він, вона, воно                    вони

За родами змiнюються лише займенники 3 особи (він, вона, воно).

За вiдмiнками:

Н.      я       ми        ти        ви       він       вона      воно      вони          

Р.    мене      нас        тебе       вас       його        її           його         їх

Д.    мені      нам        тобі       вам      йому       їй          йому        їм

З.    мене      нас         тебе       вас       його       її           його         їх

О.   мною    нами      тобою    вами     ним       нею       ним         ними

М.   (на)       (на)          (на)       (на)       (на)       (на)       (на)         (на)

       мені       нас           тобі       вас      ньому     ній       ньому      них