Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Християнська етика в українській культурі | [ Додати статтю ] |
Урок 28. Хліб наш насущний 1 клас Мета: розширити знання учнів про шлях хліба з поля до столу; довести до відома, що хліб – результат праці багатьох людей; розширювати кругозір, збагачувати словниковий запас учнів; розвивати увагу, спостережливість, кмітливість; виховувати шанобливе ставлення до хліба, праці хлібороба, рідної землі. Стіл накритий рушником, на ньому хлібобулочні вироби, сіль. Вчитель: Любі діти! Ви вже знаєте, що в світі є багато чудесного і прекрасного. Сьогодні ми з вами поговоримо про одне з найбільших чудес, які нам дав Господь. Чим пахне зараз у класі? (Хлібом). Ось він – Хлібчик духовитий – 3 хрустом кірочки смачним, Ось він – Теплий, мов налитий Щедрим сонцем золотим. І на стіл у кожен дім Завітав, з’явився він. Яке щастя, яке добро, що є хліб на світі! Хліб, який народжений працею, зарум'янений, пахучий, вірний наш годувальник. Хліб – основа життя, Божий дар, а тому – святий. Кожен з нас у щоденній молитві „Отче наш" просить у Отця нашого небесного дати нам хліба на кожен день, не залишати у голоді. Усі ми маємо шанобливо, з любов’ю і повагою ставитись до хліба. Хліб залишається хлібом і в спеку, і в морози, і навіть через роки, бо висушений хліб –все одно хліб. Наше життя нерозривно пов’язане з ним. Він з нами і в горі, і в радості. Раніше в Україні господині щодня пекли житній хліб. Він у кожній хаті обов’язково лежав на столі, а біля нього стояла сіль. У неділю і у свята з житнього або пшеничного борошна пекли пампушки, пиріжки. З прісного тіста випікали коржі й млинці. Їжею й окрасою був хліб на різних святах і обрядах. З хлібом ідуть до новонародженої дитини, зустрічають молодих на весіллі і несуть на похорон, на Різдво виробляють пироги з маком і капустою, а на Великдень печуть особливий хліб –паску. З хлібом на рушнику навесні йшли оглядати поле, сіяти, жати. Хлібом-сіллю і нині ми зустрічаємо дорогих гостей. Запах, який ми відчуваємо зараз, – це запах життя. І він робить хліб живим. Здавна хлібу надавали округлої форми, порівнюючи його з сонцем. Давайте пройдемо той шлях, який проходить хліб з поля до нашого столу. А допоможе нам хлопчик-хлібороб. Учень показує ілюстрації, розказує вірш П. Каганової. Навесні посію І зерно в комори Зерна в полі чистім, Річкою поллється, Хай над ними світить А коли помелють – Сонце променисте. Борошном назветься. На веселім вітрі На заводі пекар Зашумить колосся, Хліб спече з любов'ю, Стане золотою Скаже: "Любі діти, Урожайна осінь. Їжте на здоров'я!" Учень: Легенда розповідає: Якось засперечались орач, сівач і пекар. Орач твердив, що хліб творить земля, сівач казав – сонце, пекар – вогонь. А мудрець мовив: „Ви забули про людину. Хліб – творіння рук людських". Вчитель: Важкою працею дістається хліб роботящим рукам. Хто ж докладає зусиль для того, щоб ми кожного дня мали свіжий хлібчик на столі? З’єднати слова з малюнками: оре землю, сіє зерно; жнива; млин; хлібозавод; магазин; стіл; пекар; мірошник; продавець; тракторист; сім'я; комбайнер. Сценка "Трудівник і ледар" Ледар: – Нащо тримаєш хліб у руках? Дай його мені. Трудівник: – Я б тобі його дав, але він дуже дорогий для мене. Щоб його дістати, треба раніше виорати землю. Ледар: – Тоді вже можна їсти? Трудівник: - Ні, треба ниву спочатку засіяти. Ледар: – Після цього можна їсти? Трудівник: – Ні, треба дочекатись, поки виросте зерно. Ледар: – І їсти? Трудівник: – Ні, ще треба його скосити. Ледар: – А тоді вже їсти? Трудівник: - Ні, необхідно його змолотити. Ледар: – Тоді можна їсти? Трудівник: – Ні, треба зерно ще змолоти на борошно, а потім випекти хліб. Ледар: – І вже їсти? Трудівник: - Так, але такому ледачому не дадуть! Вчитель: Щоб перевірити, чи уважно ви слухали, проведемо гру "Що далі?" Для того, щоб виростити добрий урожай, треба спочатку поле виорати. "Що далі?" Кому я кину м’яч, той повинен швидко продовжити розповідь. Проводиться гра. Вчитель: Давайте разом заспіваємо давню косарську пісню "Вийшли в поле косарі". Учні виконують пісню, показуючи відповідні рухи. Вийшли в поле косарі, А ввечері холодком Косять ранком на зорі. Клали в копички рядком. Учні в костюмах розказують вірш П. Воронька "Бублик і паляниця". Бублик житній паляниці Говорив хвастливо: – Ти засмагла, чорнолиця – Зовсім не вродлива. Я ж біленький, солоденький, Вигнутий красиво, У малечі викликаю Усмішку щасливу. І сказала хвастунові Паляниця свіжа: – Ти – для діток подарунок, Я – буденна їжа. Я до кожної родини Йду щодня до хати. Ти, як гість, у дім приходиш, Я ж - як рідна мати. Робота з зошитом. Вчитель: Які вироби з тіста ви бачите на малюнку? На чому вони лежать? Що ми бачимо на другому плані? Які кольори ми доберемо до цього малюнка? Чому? (Розфарбовування малюнка). Вчитель: Ким би ти не став у житті, ніколи не зможеш обійтися без хліба. У хлібі душа твоєї землі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця. Не топчи хліба, не кидай недоїденим, не гордуй ним. Шматок хліба, поділений навпіл, робить людей друзями. Їж, друже, хліб і не кидай додолу, Шануймо хліб насущний наш, людино, А підніми, коли не там лежить. І в нинішній, і у прийдешній день. А коли сідаєш, друже, ти до столу, Щоб з колоска не випала й зернина, То пам'ятай, що хліб – то означає життя. Нехай зі столу й крихта не впаде. Хліб хай буде в кожній хаті на столі, прикритий вишитим рушником і освячений молитвою нашою. І ніколи не говоріть, що хліб черствий. У народі кажуть: "Коли хліб черствіє, то черствіють наші душі, черствіємо ми". Учні розказують вірш Л. Забашти "Сівачі", засівають всіх зерном. Сійся, родися, Жито-пшениця, Жито-пшениця, Всяка пашниця. Хай в нашій хаті Пахне хлібами, Пахне хлібами, Ще й пирогами. Вчитель: Хай завжди буде пахучий хліб на вашому столі! Проводиться гра "Пиріжок". Всі діти, крім одного, Покупця, стають ключем, поклавши руки один одному на плечі. Передній зветься Пекарем, всі за ним – Піч, а останній – Пиріжок. Покупець питає у Пекаря: – "Де мій пиріжок?" – "Он за піччю лежить", – відповідає Пекар. "Він біжить!" – кричить Пиріжок, відривається від гурту й Пекаря, намагається стати попереду, а Покупець його ловить. Коли Пиріжок стане попереду, то сам стає Пекарем, а Покупець знову ловить. Коли ж піймає Покупець, то він стає Пекарем, а Пиріжок – Покупцем. Козловська О. Б., вчитель-методист ЗНЗ № | |
| Переглядів: 2988 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |