Каталог статей

День Святого Миколая

1 клас

   Вчитель. Є в народу нашого чудові традиції, колядки, щедрівки і вечорниці.

Ось настав чудовий день,

Повний сонця і пісень,

Повний пахощів для друзів,

Що зібрав їх в дружнім крузі.

Показати хочем нині,

Як у нашій Україні

Ми святкуєм Миколая.

Учні. Ми зібралися у школі

В нашім гарнім, добрім колі,

В нашій радісній родині,

Бо велике свято нині.

А чи є між вас, дівчата,

Хто не знає, що за свято?

Дівчатка. Нема!

Вчитель. Може, хлопчики мовчать,

Бо не знають, що сказать?

Хлопчики. Ми давно його чекаєм,

Бо із дідом Миколаєм

Ми по колу дружно йшли,

Коляду із ним вели.

Поки він ще не прийшов,

Станьмо разом в коло знов.

Миколаю заспіваймо,

В гості діда закликаймо.

(Учні виконують українську пісню "Ой хто, хто Миколая любить").

Ой, хто, хто Миколая любить,

Ой, хто, хто Миколаю служить, –

Тому святий Миколай

На всякий час помагай,

Миколаю!

Ой, хто, хто спішить в твої двори,

Того ти на землі й на морі

Все хорониш від напасти,

Не даєш нам в гріхи впасти,

Миколаю!

Ой, хто, хто к ньому прибігає,

На поміч його призиває,

Той все з горя вийде ціло,

Охоронить душу й тіло,

Миколаю!

Миколай, молися за нами,

Благаєм тебе зі сльозами,

Ми тя будем вихваляти,

Ім'я твоє величати, Миколаю!

Учні. Сніги покрили поля і гори,

Інеєм блищать і ліс, і гай.

Іде до нас крізь ниви й гори

Святий угодник Миколай.

Що він несе в своїй торбинці?

Багато гарних забавок

Несе чемненькій він дитині.

А для нечемних – жмут різок.

За ним рушають янголята,

Тримають книги у руках,

Що, де, кому з нас треба дати –

Усе списали в тих книжках.

Вчитель. А тепер сядьмо і трішки відпочиньмо, поміркуємо, як і звідки прийшло це свято.

Учні.

1. Свято Миколая до нас, на Київську Русь, прийшло у 1088-1089 роках за часів Всеволода Ярославовича. І в церковному календарі називається воно "Празник Святого Отця нашого Ніколая, архієпископа Мирлікійського Чудотворця".

2. Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора Костянтина у IV ст. і був архієпископом у Мирах в Лікії (Мала Азія).

3. Народився він у багатій сім'ї і зріс дуже доброю і чуйною до чужої біди дитиною. По смерті батьків він став спадкоємцем великого багатства, яке повністю віддав бідним та калікам.

4. Як щедрий Бог із небес, він часто заходив до помешкання багатодітних чи хворих людей і обдаровував їх, чим міг.

5. Після смерті його визнано святим, а мощі в 1087 р. перенесено у м. Бар, що в Італії, де їх перепоховано.

6. І от з того часу в день Ангела св. Миколая, 19 грудня, ми маємо улюблене свято.

7. Розказують, що св. Миколай допомагав мандрівникам та подорожнім. І особливо – запорозьким козакам. А вони за цю поміч побудували йому 30 храмів, названих його іменем.

Учениця. А що принесе нам святий Миколай?

Учні. Я ляльок багато маю,

Але прошу Миколая,

Щоб приніс мені новеньку,

Кучеряву і гарненьку.

Я хотів би дві машинки

І солодкі мандаринки.

Але що це, що я бачу?

Чому наш Володя плаче?

– Мені сумно, як згадаю

Бліду дівчинку з трамвая.

В неї дуже хворі ніжки.

І вона не ходить пішки.

Я не хочу ні машинок,

Ні солодких мандаринок.

Я прошу у Миколая –

Хай ту дівчинку з трамвая

Десь у Львові віднайде

І на ніжки підведе.

Я також собі згадала,

Як цукерки купувала:

Біля нас живе бабуся,

Що просити хліба мусить,

Бо не може вже ходити.

А ніхто на цілім світі

Про старесеньку не дбає

І нічим не помагає.

Попрошу я Миколая –

Хай про неї він згадає.

Все, що він мені готує,

Хай бабусі подарує.

Я у Бога завжди прошу

Не цукерок і не грошей,

А здоров'я мамі й тату,

Миру, щастя в нашу хату,

Слава й волі всій родині,

Нашій рідній Україні.

Учні

Святий, небесний Отче Миколаю,

До тебе діти прибігають,

І просять щиро, нас ти не забудь!

І в ніч чудес з дарунками прибудь!

Святий і добрий Миколаю,

Чекаємо на тебе давно.

Що нам даси,

Про це не знаємо,

Та просимо тебе одно:

Ти нам у здоров'ї дай зростати,

Завзяття й сили нам надай,

Щоб ми з руїн могли підняти

І звеселити рідний край.

Хурделиця.

Сказала сорока з далекого гаю,

Що пісню про зиму тут дітки співають,

Тому завітала до вашого залу,

Бути на святі й дошкуляти всьому. (Кружляє навколо дітей)

У-у-у! Снігом замету! А як зніму рукавицю,

То накличу хурделицю!

Лисичка. А ми її не злякаємось,

Гуртом всі об'єднаємось.

Коза. Тупу-тупу ногами.

Заколю тебе рогами,

Агов, бабо, агов, дід!

Готуйте мені обід.

Тут я добре попрацюю,

Хурделицю замордую. Ме-е-е!

Зайчик. Хто в біді? Допоможу!

Зараз хутко прибіжу.

Нароблю сніжків багато

Проженемо її із хати.

Ведмідь. Зайцю, стій, не поспішай,

Я – ведмідь, ще силу маю,

Хурделицю враз здолаю!

Хурделиця. А ми з Бабою-Ягою

Виженемо тебе мітлою.

Півник. Сидить баба на замку,

Я закрив: ку-ку-рі-ку!

Лисичка. Нумо, друзі, нумо разом

Зловимо її та зв'яжем.

Хурделиця. А я на вас – снігом, снігом!

Діти. А ми тебе – сміхом, сміхом! (Проганяють Хурделицю. Співають звірята).