Каталог статей

Головна » Статті » Різне » Прислів'я та приказки про школу [ Додати статтю ]
Прислів'я та приказки. Частина 5
54. Ще ти кервавими сльозами заплачеш (Фр., II, 2, 314).
55. Як бідний плаче, то ніхто не бачить, а як багач скривиться, то кожен дивиться (Прип., 10).— Див. бідний.
56. Як очі не бачать, то й серце не плаче (Прип., 234).
57. а) Як хто хоче, так по своїй мамі плаче (Ільк., 117; Ном., 96; Фр., III, 1, 282); ... так по своїй матері плаче (Ном., 96); ... так за своєю мамою плаче (Прип., 136); б) Як хто хоче, так по своєму батьку плаче (Ном., 96); в) Як хто хоче, так по своїй матері плаче: одні голосно, а другі тихо (Ном., 96); г) Як хто хоче, так по своїй жінці плаче (Н. н., Черніг.).— Рос: Даль, 622.
Сльоза.
1. Виступили му сльози на очах (Фр., І, 1, 192).
2. В сльозах ніхто не бачить, а як пісні співають, так чують (Укр. пр., 1955, 136).
3. В сльозах хустку випере, а на грудях висушить (Укр. пр., 1963, 19, 189).
4. а) Градом му сі сльози з очей покотили (Фр., І, 2, 443); б) Котят сі сльози градом (Фр., III. I. 113).
5. а) Кішці смішки, а мишці слізки (Ном., 47; Укр. пр., 1963, 115); б) Кішці іграшка, а мишці плач (Укр. пр., 1963, 116).— Див. 1, кіт.
6. Мала сльоза зменшує велике горе (Прип., 311).
7. Найскоріше висихає сльоза (Там же).
8. На кулаку сльози тре (Ном., 47; Укр. пр., 1963, 189).
9. Не кожна сльоза з жалю тече (Н. сл., 1971, 5. VII).
10. а) Однією рукою воли поганяє, а другою сльози утирає (Ном., 208; Укр. пр., 1955, 58); б) Одною рукою воли поганяєш, а другою сльози утираєш (Укр. пр., 1936, 48; 1963, 80); в) Одною поганяю, а другою сльози утираю (Укр. пр., 1936, 48).— Рос: Даль, 141.
11. а) Рукавом сльози втирає, а очима на парубків зиркає (Фр., ///. /, ИЗ; Укр. пр., 1961, 143; 1963, 616); б) Сльози втирає, а очі завертає (Прип., 35).
12. Сльоза сльозу побиває (ІМФЕ, 1-5, 462, 70).
13. Сльоза хоч рідка, та їдка (Укр. пр., 1963, 189).
14. Сльози мої марно не підуть (Прип., 311).
15. Сльозою моря не наповниш (Перем., 1854, 16).— Рос: Снег., 373; Даль, 141.
16. Сльозами горя не загоїш (ІМФЕ, 1-2, 253, 51).
17. Хоч і грізно, так не дослізно (Укр. пр., 1963, 711).
18. Чужими сльозами добра не придбаєш (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).
19. Що з тих кубків, які повні сліз (Укр. пр., 1963, 657).

Зітхання.
1. Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх (Укр. пр., 1963, 186). 2. Не зітхай, чого нема, то й так нехай (Там же).

Ридання.
Так ридала, що до сліду припадала (Укр. пр., 1963, 190).

Сум, смуток, сумувати.
1. Більше смутку, як радості! (Ном., 192; Укр. пр., 1963, 186).
2. Вижени з серця смуток, і життя зараз буде тобі миліше (ІМФЕ, 29-3, 150, 37).
3. Один день смутку довший, як місяць радощів (Прип., 314).
4. Ой смутку ж мій! (Укр. пр., 1963, 186).
5. Посиди, смутку, в кутку (Ном., 48; Укр. пр., 1963, 186).
6. Стільки смутку, стільки й радості (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 488.
7. У погоду і смутний веселим буває (Алекс., 43).— Див. 1, погода.
8. Хто нас засмутив, той нас і розвеселить (Ком., 15).
9. Як ти смутишся, вороги тішаться (Укр. пр., 1955, 70).

Терпіти, терпіння.
1. Терпеливість приносить троянди (ІМФЕ, 14-3, 211, 177).
2. Терпи, язичку, будеш їсти паляничку (Прип., 329).— Див. мовчок.
3. Хто терпен, той спасен (Прип., 329). Туга.
1. Гарно єсть тому жити, хто не має за чим тужити (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).
2. Згине туга — буде друга (Укр. пр., 1963, 187).
3. Не велика в серцю туга, не будеш ти, то буде друга (Прип., 334).
4. Не вдавайся в тугу, чекай щастя з зеленого лугу (Вік живи, 13).
5. Не тужи за бабою — дівка буде! (Укр. пр., 1963, 673).
6. Як прийде туга, пізнаєш друга (Прип., 334). 

Світ.
1. а) Великий світ, да нігди ся подіт (Зін., 217; Ном., 42); б) Великий світ, та нема де дітись (Ільк., 11; Закр., 147; Висл., 238; Ном., 42; Укр. пр., 1963, 74).
2. Великий світ, та тісно жити (Прип., 294).
3. Гіркий світ, да треба жить (Шиш.-Іл., 17).
4. Гіркий світ: мама звіялась, а тато втік (Прип., 294).
5. а) Гіркий світ: тато осліп, а діти помацки ходять (Ільк., 18; Закр., 152; Укр. пр., 1955, 53); ... навколішки ходять (Укр. пр., 1963, 604); б) Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять (Закр., 154; Ном., 177).
6. Гіркий світ, як полинь, горе мені жити в нім (Укр. пр., 1936, 25; 1963, 36).
7. Дивний світ, а люди ще дивніші (Прип., 294).
8. Доти світа, доки служать літа (ІМФЕ, 29-3, 111, 31).
9. Зажер би цілий світ (Прип., 133).
10. Замакітрився му світ (Фр., II, 1, 151).
11. І в світі, і в білому не пізнаєш (Укр. пр., 1963, 457).
12. Йому тепер не милий світ (Укр. пр., 1963, 548).
13. а) Кільки світа, тільки й дива (Ном., 9); б) Скільки світа, стільки й дива (Ільк., 41; Висл., 333; Чуб., 1, 2, 290); в) Кілько світа, тілько й дива (Укр. пр., 1963, 284); г) Скільки світа, стільки й дива (Укр. пр., 1955, 262; Н. ск., 1971, 82).
14. Крутиш своїм світом, як пес хвостом (Ном., 59).
15. Крутить якось божим світом (Прип., 294).
16. Марно зо світа пішов (Там же).
17. На долах світ широкий (Фр., II, 1, 26).
18. На світі всяке буває (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 469.
19. На світі досить місця, всі помістимося (Фр., II, 2, 519).
20. а) Не зійшовся світ клином (Сл. ід., 239); б) Білий світ клином зійшовся (Н. н., Черніг.).— Рос: Даль, 54; в) Йому й світ клином зійшовся (Укр. пр., 1963, 47); г) Світ клином зійшовся (Бат., 164); д) Тут світ клином зійшовся (Перем., 1854, 105); є) Що тобі, світ клином зійшовся? (Н. н., Київщ.).— Рос: Даль, 276.
21. Натерпівся досить і на сім світі (Укр. пр., 1963, 561).
22. Нема на світі правди (Прип., 294).
23. а) Не тільки світа, що в вікні (Ільк., 67; ВНС, 17; Чуб., 290; Укр. пр., 1963, 336); б) Кілько світа, що у вікні (Фр., III, 1, 77); в) Не тільки світу, що в вікні — за вікном ще більше (Шиш.-Іл. 53; Укр. пр., 1936, 147; 1955, 294); г) Не весь світ, що в вікні (Н. н., Вол.); д) Не весь світ, що в вікні, є й за вікном (Н. н., Вол.); є) Хіба тілько світа, що в вікні (Укр. пр., 1955, 294); є) Чи то тілько світа, що в вікні? (Мал., 213).— Рос: Даль, 54; біл.: Гр., 1, 457.
24. Ніхто не може світа пережити (Ном., 9).
25. Одна половина світа не знає, як друга уживає (Прип., 294).
26. а) Півсвіта скаче, півсвіта плаче (Фр., III, 2, 519; Укр. пр., 1963, 115); б) Одна половина світа скаче, а друга плаче (Прип., 294); в) Половина світу скаче, а половина плаче (Закр., 197; Ном., 35; Чуб., 251; Прип., 255; Закр. пр., 35; Н. ск., 1974, 43).— Біл.: Гр., 1, 431.
27. Піду у світ, куди мене очі понесуть (Прип., 294).
28. Світа багато бачив, а й трохи не вхопив (Укр. пр., 1936, 187).
29. Світ білий кожному милий (ІМФЕ, 1-5, 361, 34).
30. Світ великий, а нема на нім де бути (Висл., 332).— Біл.: Гр., 1, 295.
31. Світ в однім дні не створений (Прип., 295).
32. Світ належить до відважних (Там же).
33. Світ не без добрих людей (Зак. пр., 122).— Біл.: Гр., 1, 371.
34. Світ не переробиш (Прип., 295).
35. Світові не рад (Укр. пр., 1963, 552).
36. а) Світ один, але люди неоднакові (Висл., 332); ... та різні
люди (Укр. пр., 1963, 202); б) Світ один, та різні звичаї (Укр. пр., 1963, 202).
37. Світ пережити, не києм перемахати (Висл., 332).
38. Світ перейшов, закіль тебе найшов (Прип., 295).
39. Світ пройшов, та назад не вернувся (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 295.
40. Світ прекрасний, але дочасний (Прип., 295).
41. Світ розуму вчит (Прип., 195; Зак. пр., 49).
42. Світу багато, а поночі жить (Укр. пр., 1963, 24).
43. Світ — це найкраща школа (Зак. пр., 48).
44. а) Світ широкий, а подітись нема де (Перем.,1854, 105);
б) Світ широкий, а спочити ніде (Укр. пр., 1963, 74); в) Світ широкий, а нема де сісти (Прип., 295); г) Світ широкий, людей багато, та доводиться з собаками ночувати (Укр. пр., 1963, 74).
45. а) Сей світ — покрашений цвіт (Ном., 158); б) Сей світ, як маків цвіт: день цвіте, а вночі опаде (Ном., 158; Укр. пр., 1963, 537);
в) Цей світ, як маків цвіт (Н. н., Черк.).— Біл.: Гр., 2, 409; г) Цей світ, як маків цвіт: сьогодні цвіте, а завтра і пропаде (ІМФЕ, 15-1, 202, 104).
46. Тому й світ великий, кому хліб здоровий (Укр. пр., 1963, 104).
47. а) Узнавайте світа, поки служать літа (Білоц., 28); б) Уживай світа ... (Ном., 115; Фр., III, 2, 519; Прип., 295; Укр. пр., 1936, 152); в) Зажий тепер світа ... (Рад. Ант.); г) Запізнайте світа ... (Укр. пр., 1961, 176).
48. Так своїм світом калатає (Укр. пр:, 1963, 538).
49. а) Хто в світі не бував, той і дива не видав (Перем., 1854, 105); б) Хто в світі не бував, той чуда і дива не видав (Ном., 9; Укр. пр., 1963, 284).
50. Чого на світі не бува, коби здорова наша голова (Прип., 295).
51. Чоловік на світі, як банька на воді (Укр. пр., 1963, 538).
52. Що мені з того, що світ широкий, як у мене чоботи тісні (Прип., 295).
53. Що на світі пережилося, то якби у сні приснилося (Прип., 295).
54. Що світа, то й мира (Ном., 9).
55. Що світ, так і люде (Там же).
56. а) Як буде місяць чернець, то буде й світу конець (Ном., 9); б) Як зародиться дзвонець, то прийде світові конець (Прип., 157).
57. Як світ великий, так різне на нім буває (Ном., 9).
58. Як світ плаче, то млин скаче (Прип., 204). 

Гаразд, добробут.
1. Бог дав гаразди, але бідному каже: пожди (Прип., 64).
2. Був гаразд, але мене не було дома (Фр., І, 2, 316).
3. а) Від гаразду голий додому йду (Фр., І, 2, 316; Прип., 64); б) Від гаразду й світа не виджу (Фр., І, 2, 316).
4. Все буде гаразд: батько керує, синок будує, а зять контролює (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
5. Все гаразд: жінка ледащо, не зварить, не снече, коли нема що (Фр., І, 2, 316).— Див. 2, жінка.
6. а) Всюди гаразд, а дома найбільше (Ільк., 16; Ном., 187; Фр., І, 2, Зів); б) Там гаразд, де нас нема (Ільк., 16; Закр., 150; Фр., І, 2, 316; Укр. пр., 1963, 79); в) Всюди гаразд, де нас нема (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); г) Там добре, де нас нема (Укр. пр., 1963, 79).
7. а) Гаразд, коби витримати (Ільк., 18); б) Гаразд, коби мож витримати (Прип., 64).
8. Гаразд має роги, а нужда — ноги (Висл.. 245; Прип., 64).
9. Гаразд не хоче нас, а біда все держиться (ІМФЕ, 14-3, 211, 134).
10. Гаразд сказав, але під серцем ніж держав (ІМФЕ, 29 3. 115, 15).
11. а) Гараздові не хоче, а біді мусить терпіти (Ільк., 18; Фр., І, 2, 317); ... а біді мусиш терпіти (Прип.. 64)', б) Гаразду знести не може, а біду терпить (Ільк., 18; Ном., 44; Фр., 1, 2, 317; Укр. пр.. 1963. 42); ... а біду терпіть мусить (ІМФЕ. 29-3, 138. 74)\ в) Добру не стерпиш, а біді мусиш (Фр.. 11.1. 16); г) Мужик гараздові не хоче терпіть, а біді мусить (Прип., 203); д) Чоловік гараздові не витерпит, а біді мусить (Фр.. І. 2, 319).
12. Гаразд сі діє: курка здохла, когут ніє (Фр., І, 2, 317).
13. Гараздую: люди скачуть, я бідую (Фр., І, 2, 320).
14. За гараздом біда, а за бідою гаразд (ІМФЕ, І і-3. 211. 2'і'/).
15. З такого гаразду аж не виджу, куди йду (Фр., І. 2, 318); ... аж не бачу, куди йду (Прип.. 6'і).
16. Людей багато, а землі мало, де ж тут гараздові бути (Прип., 192).
17. Ми в гаразді, як чайка на гнізді: хто не хоче, той сполошить (фр., 1, 2, 318).
18. а) Най буде раз, але гаразд (Фр., ПІ, 1. 3); б) Раз та гаразд (Грінч., 242; Прип., 27'і): в) Раз — не гаразд, удруге — краще (Грінч., 307); і) Хоть раз. а гаразд (Фр., III. 1, 4); д) Раз — не гаразд, а другий раз — л\ чче (Ном., 83).
19. Не було нам гаразду та й не буде (Ном., 41; Укр. пр.. 1963, її).
20. Нікому так не гаразд, як мені самому: чужі жінки їдять сіно, а моя солому (Фр., І, 2, 318; Прип.. 64).
21. От так гараздую: люди скачуть, а я бідую (Прип., 64).
22. Про гаразд уже і не сниться, аби хоч спокій кублився (Укр. пр., 1963, 710).
23. Сиди в спокою, гаразд з тобою (Фр., III, 1, 160).— Див. спокій.
24. Упливає в гаразді, як муха в сметані (Фр., І, 2, 319).
25. а) Упав у гаразд, як муха в сметану (Н. ск., 1971, 126); б) Упав у гаразд, як сливка в болото (Н. ск., 1971, 126).
26. Хто гаразд має, той мало знає (ІМФЕ, 29-3, 116, 31).
27. Чи гаразд чувати коло вашої хати? (Прип., 64).
28. а) Як ся чоловік гаразд має, то і сусід буває (Фр., І, 2, 319; Укр. пр., 1963. 180)\ б) Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав,
а як став убогий, не приходят гості в мої пороги (Ном., 46; Фр., І, 2, 319).

Добро.
1. Добро пушить, лихо сушить (Черн. г. е., 1853, № 7).
2. Кожний клопоче, добра собі хоче (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
3. Нема там добра, де порядку нема (Укр. пр., 1955, 290).

Розкіш.
1. Диво, які розкоші, та чи є в кишені гроші (Укр. пр., 1963, 119).
2. З розкоші не йдуть у міхоноші (Укр. пр., 1955, 54).
3. Пішли гроші на розкоші (Укр. пр., 1963, 453).
4. а) Розкіш як приходить — смакує, як відходить — катує (Укр. пр., 1963, 453); б) Розкіш творить біль: як приходить, смакує, як відходить, катує (Ільк., 82; Закр., 202; Ном., 36; Висл., 330; Укр. пр., 1963, 453); в) Розкіш приходить зо смаком, а відходить з болем (Прип., 286).
5. Роскошу мало, а псоти і поза плоти (Югас, 62).
6. Твоя розкіш на нитці, а моя біда на линві (Прип., 286).

Лад.
1. а) Все тоє буде в ладу, як у меду (Зін., 217; Ном., 101; ІМФЕ, 29-3, 141, 55); б) Все твоє буде в ладу, як у меду (Укр. пр.. 1963, 329).
2. Горе тому, в кого нема ладу в господі (ІМФЕ, 15. 461, 54).
3. За тим ладом і вернувсь додому (Ном.. 93).
4. Коли моє не в лад, то я з своїм назад (Ільк., 44; Висл., 278; Фр., II, 2, 332; Укр. пр., 1936. 226; Прип., 178; Укр. пр.. 1955. 282).
5. Ладом усе можна (Ном., 66; Укр. пр., 1963. 329; Н. ск., 1971, 102).
6. Навіщо й клад, коли в сім'ї лад (Укр. пр., 1961, 150).— Див. 2, сім'я. 7. Не мішай ладу, а держися ззаду (Прип., 178).
8. При нагоді чи не при нагоді, аби при добрій злагоді (Прип., 213).
9. Там така закрутенія. що не дійдеш до ладу (Фр., II, 1, 150).
10. Хоч не в лад, та широко ступає (Укр. пр., 1955, 239).
11. Хто говорить до ладу, ухо наставляй, а хоч і без ладу, то не затикай (Прип., 178).
12. Що не складно, то й не ладно (Прип., 178; Укр. пр.. 1955. 233).— Рос: Даль, 467.
13. Який був лад, і той пропав (Ном., 129).
14. Як не знаєш ладу, то держись ззаду (Прип., 178).
15. Як не ладиться, то й у печі не горить



Джерело: http://www.referatwm.ru/
Категорія: Прислів'я та приказки про школу | Додав: Azitin (13.08.2010) | Автор: Andriy Skorbatuyk E W
Переглядів: 8784 | Рейтинг: 3.8/4
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!