Біорізноманіття рослин як результат еволюції
«Немає нічого більш винахідливого, ніж природа».
Марк Цицерон
Мета: з’ясувати особливості будови, функціонування та класифікацію рослин; значення рослин в екосистемах і житті людини.
Вияснити причини біорізноманіття рослин та їх розвиток в процесі еволюції.
Формування понять: анатомія, цитологія, гістологія, систематика, екологія, палеонтологія, ера, біорізноманіття.
Формування компетенцій: навчальних, україномовних, здоров’язберігаючих, екологічних, соціальних.
Обладнання і матеріали: презентація «Біорізноманіття рослин як результат еволюції
Тип уроку: вивчення нових знань
Методи: словесні(евристична бесіда,міні-лекція, робота в гупах), метод проектів, інтерактивні( складання сенканів)
Хід уроку
І.Вивчення нового матеріалу
1) Актуалізація опорних знань
- що таке біорізноманіття?
- які типи біорізноманіття вам відомі?
- що означає генетичне біорізноманіття, видове, екосистемне?
- яке значення кожного із них?
- яка наука вивчає біорізноманіття?
- якими таксономічними одиницями вона користується?
- яку нову таксономічну одиницю було впроваджено в кінці ХХ століття?
- що покладено в основу поділу організмів на домени?
- які домени вам відомі?
- які із них ми вивчили?
- хто такі рослини?
Складання колективно учнями на дошці сенкану до поняття Рослини:
- які?
- що роблять?
- що це таке?
2). Повідомлення теми і мети уроку (І-й слайд презентації)
3). Первинне сприйняття інформації.
Для з’ясування даного питання учнів поділено на 5 груп: анатоми, фізіологи,систематики, екологи, експерти.
а) Особливості будови клітини рослин (слайд 2) Виступ анатомів. Доповнення експертів
б) Тканини рослин. (слайд 3) Виступ анатомів . Доповнення експертів.
в) Органи рослин ( слайд 4) Виступ анатомів. Доповнення експертів
г) Особливості фізіологічних процесів рослин: фотосинтезу, дихання, розмноження, подразливості, рухів (слайд5). Виступ фізіологів. Доповнення експертів.
д) еволюція рослин ( слайд 6). (міні - лекція з елементами бесіди)
– у якому середовищі виникло життя?
- до якого відділу відносяться перші рослини?
– хто такі водорості?
– чому водорості відносять до нижчих спорових рослин?
– чому у водоростей відсутні тканини і органи?
Водне середовище виявилось сприятливим для розвитку рослин, тому, що вода підтримувала тіло рослини –водорості плавали у ній, всмоктування речовин відбувалося безпосередньо клітинами талому,спори та зооспори вільно переміщалися по воді,забезпечуючи процес розмноження та розповсюдження рослин. Завдяки сприятливим умовам існування чисельність водоростей швидко збільшувалася, що привело до виникнення конкуренції між ними і заставило зайняти інші екологічні ніші: розповсюдженням їх на різні глибини та пристосуванням до різної солоності води. Водорості дивергували на відділи. – які відділи водоростей ви знаєте?
– чим відрізняється їх середовище існування?
– які пристосування до середовища існування у них виникли?
У силурійському періоді палеозойської ери розвитку Землі, у зв’язку із зміною клімату та горотворчими процесами, між водами Світового океану появилися ділянки суші. Значна частина водоростей хвилями була викинута на берег. Вони опинились у невластивому для водоростей середовищі, через що більшість загинуло. Проте серед них виявились і такі, які змогли певним чином пристосуватись до наземного способу існування.
Подумаємо : - які зміни відбулися у будові водоростей для пристосування до життя на суші? Ці зміни привели до утворення тканин та органів. Для закріплення рослин у грунті та поглинанні із нього водних розчинів речовин виникли покривна тканина – ризодерма і ризоїди. Частина слані для здійснення процесу фотосинтезу сформувала основну тканину - хлоренхіму та для кращого вловлювання світла тягнулися до сонця, а ризоїди, для закріплення і всмоктування розчинів – спрямовувались в грунт (позитивний геотропізм). Виникла потреба у механічній та провідній тканині. Опинившись в агресивному наземно- повітряному середовищі, по відношенню до кліматичних факторів, виникла потреба у захисті , що в дальшому привело до виникнення покривної тканини та формуванню органів – пагона і кореня. Першими наземними рослинами були псилофіти. Їх вважають предками вищих спорових рослин – мохів, папоротей, хвощів та плаунів. У далекому кам’яновугільному періоді палеозойської ери, при наявності сприятливих умов (теплого вологого клімату) ці рослини досягли найвищого свого розвитку і частина із них навіть були представлені деревними формами та утворювали ліси. Пізніше, внаслідок зміни клімату, який став континентальним з різким перепадом температур та посушливим, у спорових рослин виникла проблема у розмноженні. – Чому? Більшість із них загинули, і з часом з їх покладів сформувалось кам’яне вугілля,від чого і походить назва періоду – кам’яновугільний. Проте, знову ж таки. Виявилися такі рослини, які внаслідок прогресивних змін у своєму організмі, змогли пристосуватися. Це були насінні папороті – перші рослини, у яких замість розмноження спорами, яке було залежним від води, виникло розмноження насінням. Насінні папороті вважаються предками голонасінних рослин, які в свою чергу, дали початок покритонасінним. –У чому ж переваги насіннєвого розмноження над споровим?
– Чому покритонасінні рослини у наш час стали домінуючою групою рослин і зайняли більшу частину наземного-повітряного та водного середовища існування?
– Яким є різноманіття покритонасінних рослин?
е) екологія рослин , їх значення у природі і для людини та охорона ( слайд7) Виступ представників групи екологів . Доповнення експертів
ІІ підсумок:
- Яким є походження рослин згідно симбіотичної гіпотези?
- Як відбувалася еволюція рослин?
- Якою є різноманітність рослин?
- Які причини еволюції і біорізноманіття рослин?
ІІІ Домашнє завдання.
На вибір:
- зобазити еволюційне дерево рослин.
- зобразити схематично систематику рослин
- доказати, що адаптації і мінливість являються основними у становленні нинішнього біорізноманіття рослин
| 