Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки [ Додати статтю ]

Чудова земля Україна

Продовження

 

1 учень. Готуючи свій проект я довідалась, що кожен народ має свої символи, опоетизовані образи дерев, квітів, рослин. Є вони і в нас. Калина, верба, тополя, дуб, барвінок, чорнобривці.

Дівчинка-калина. Найбільше шанували в Україні калину. Не було такої хати, біля якої б вона не росла. Калина є символом дівочої краси і вроди, сімейного благополуччя і достатку.

Говорила мати: « Не забудься, сину,

Як будуєш хату, посади калину.

Бо вогненні грона – наша кров червона.

Зоряна калина – і краса, і врода,

Нашої країни, нашого народу»

Пам’ятаєш, сину, що казала мати:

«Посади калину в себе біля хати»

Барвінок. Добрий день. Я не забарився, а на ваше свято сьогодні нарядився. Бо моє стебло, моє зелене листя, мої сині квіти завжди з вами.

Вважалося, хто посадить у себе на подвір’ї барвінок, той обов’язково дочекається щастя. У барвінкові прихована могутня цілюща сила, яка перемагає тяжкі недуги. За це подарували люди барвінкові свою любов. 

Верба. Вічним символом України стала і верба. «Без верби і калини нема України», - говорить народне прислів’я. справді, важко уявити нашу землю без верби. Тут зростає її тридцять видів. Самим корінням верба зміцнює круті схили та греблі, її висаджують обабіч доріг, на левадах , галявинах. Під тихими кучерявими вербами колись збиралась молодь. Із верболозу плели чудові кошики, колиски, меблі.

Про вербу – тиху, журливу, беззахисну - народ склав безліч легенд, казок. Не обминули вербу увагою і поети.

 

А верби ген понад ставками

Тихесенько собі купають

Зелені віти…

 

І досі сниться: під горою

Між вербами та над водою

Біленька хаточка. (Т.Г.Шевченко)

 

Мені здається часом, що верба,

Ота стара, сухенька, то – матуся.

Вона мене на зиму прийняла

І порохом м’якеньким устелила

Для мене ложе. (Леся Українка)

- Назвіть прізвища поетів, уривки з творів яких ви прослухали.

2 учениця. А я, готуючи проект, ще довідалась, що до народних символів відносяться і предмети побуту: рушники, криниці у дворі, дівочі вінки.

Криниця, як і хата, символізує Батьківщину, рідну домівку, чистоту і мудрість, вірність і надію. У давні часи майже всі криниці були громадськими, бо викопати їх було важкою справою – іноді вода проходила на глибині до 40 метрів.

3 учень. Віночок – символ молодості, його могли носити лише дівчата. Перший віночок плели дівчинці в три роки. До нього вплітали незабудки, чорнобривці, ромашки. Семирічній дівчинці плели вінок із семи квітів. У вінку кожна квітка щось означала.

Заплету вінок, заплету шовковий,

На щастя, на долю, на чорнії брови,

Та й пущу віночок на биструю воду,

На щастя, на долю, на милого вроду.

Неабияку роль виконує вінок у весільному обряді: його знімання, розплітання коси означало закінчення дівування, перехід до заміжнього життя.

( Учні виконують купальську пісню)

4 учениця. Рушники – одвічні обереги українського народу. Вони супроводжували людину все життя – від народження до самої смерті. Рушники брали з собою в дорогу чумаки, військові, заробітчани, хто надовго відлучався від рідної домівки. Рушник був найдорожчим подарунком матері в дорогу синові, як пам’ятка про дім, побажання щастя в новому житті.

 

 - Послухайте «Пісню про рушник» (виконує ансамбль бандуристів)

5 учень. Останнім часом вишивання рушників активно відроджується. Вони є неодмінним атрибутом сучасного життя: з рушниками проводяться весілля, вони прикрашають інтер’єри церков, музеїв, осель. Тому вишитий рушник по праву став народним символом України. А зараз пропонуємо вашій увазі виставку рушників, яку зібрали учні нашої групи. А вишивали їх наші бабусі, мами, тьоті, рідні та знайомі.

 

- А тепер виконайте наші завдання

1. Складіть прислів’я (кожне слово написане на окремому листочку)

Хата без рушників – не хата.

Де срібліє вербиця – там здорова криниця.

Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

Без верби і калини нема України.

-         Тепер послухаємо звіт про свою роботу учнів 4 групи

Капітан. Наш проект називався «Корисні копалини України»

Завдання проекту. Дізнатися про корисні копалини України, їх значення для українців, використання корисних копалин у промисловості.

Результат проекту. Збір інформації про походження, родовища та значення корисних копалин, написати проект по даній темі, донести інформацію учням класу.

Планування діяльності. 1 – знайти інформацію в науково-популярній  літературі;  2 – звернутись про допомогу до бібліотекаря; 3 – записати знайдену інформацію, виконати творчі завдання, дібрати відповідні малюнки; 4 -  написати проект; 5 – провести звіт про проведену роботу.

 

Капітан. Сьогодні в нашій групі працюють різні експерти. Слово має «геолог».

 «Геолог». Корисні копалини – це природні багатства, які люди видобувають із надр землі чи з її поверхні й використовують у народному господарстві. Кам’яне вугілля, торф, нафта, залізна руда, , природний газ, граніт, вапняк, пісок, глина, торф – це корисні копалини. Вони залягають у землі на різній глибині.

Кам’яне вугілля видобувають в Донецькому, Придніпровському та Львівсько-Волинському басейні.

Торф  - в Рівненській та Волинській областях.

Поклади нафти знайдено в Прикарпатському  та Причорноморському районі та на Лівобережжі.

Природний газ видобувають на території Лівобережжя, в Прикарпатському  та Причорноморському районі.

Залізну руду видобувають В Криворізькому, Кременчуцькому та Керченському родовищах.

Граніт поширений в Житомирській області. А вапняки, мармур, пісок та глина розповсюджені по всій території України.

 (Під час розповіді «геолог» розставляє на карті умовні знаки корисних копалин)

«Науковець» показує колекцію зібраних корисних копалин. Проводяться досліди.

Капітан. А зараз ми пропонуємо відповісти на питання «Копалини»

1.     Копалина, яку використовують при  виготовленні скла. (пісок).

2.     За допомогою якої копалини удобрюють грунт? (торф)

3.     З якої копалини виготовляють крейду? (вапняк)

4.     Речовина без кольору із специфічним запахом. (газ)

5.     Яку копалину використовували бабусі. Щоб натопити грубку? (вугілля)

6.     З яких копалини плавлять метали? (руди)

 

«Промисловик». Дорогою мчать автомобілі, у небі летять літаки, по морю пливуть кораблі. А скільки металевих предметів навколо нас. Чи знаєте ви звідки береться метал? Його виплавляють із залізних руд, які залягають у землі. (На екрані малюнок залізнорудного кар’єру).

Чи могли б працювати мотори літаків, автомобілів, тракторів без пального? А звідки береться пальне? Його виробляють з нафти, яку по трубах викачують із землі. (На екрані картини нафтової скважини).

Із землі добувають кам’яне вугілля, нафту, торф, природний газ. Їх використовують для опалювання будинків, виготовляють різні штучні тканини, пластмаси, фарби, ліки, тощо. (Малюнок виробів із корисних копалин). Тому бережливо потрібно відноситись до використання корисних копалин?

-         Чи знаєте ви, звідки беруться корисні копалини?

-         На вашу думку,  запаси цих копалин безмежні чи ні?

-         Чи можуть корисні копалини завдавати шкоди людям, тваринам, природі? Коли це буває?

Капітан. А ще ми пропонуємо вікторину.

-         Яку корисну копалину називають «хлібом промисловості»? (вугілля)

-         Яку корисну копалину називають «чорним золотом» і чому? (нафту)

-         З яких корисних копалин виплавляють метали? (із залізної руди)

-         Що твердіше від скла: пісок чи глина? (пісок)

-         Якою корисною копалиною ви щодня користуєтеся в школі? (крейдою)

-         Якою корисною копалиною ви щодня користуєтесь вдома? (газом)

-         Яка корисна копалина утворюється на болотах? (торф)

«Дослідник»

-         Чи відомо вам, які корисні копалини поширені на території Черкаської області?

-         На території Черкаської області добувають залізну руду, буре вугілля, глину, пісок, вапняки.

 

Наступна група працювала над темою «Природні багатства України»

 

Капітан. Україна – чудовий край з різноманітними природними багатствами. На території нашої держави є різні природні зони: зона мішаних лісів, лісостепова та степова зона, а також гори Карпати та Кримські гори. Скільки річок, морів, озер та підводних вод є на території нашої держави!

Географ. На території України нараховується більше 72 тис. річок та струмків, серед них 7 великих та 83 середні річки. Великими річками є Дніпро, Дністер, Дунай, Південний Буг, Прип’ять, Десна, Сіверський Донець.

Річки України несуть свої води до басейнів Чорного і Азовського морів (98%) і басейну Балтійського (2%).

Поет.

Володимир Лучук

      Скільки рік в Україні                         Крізь Донбас, повз терикони,

Угорі орли літають,                                     Мчить Донець без перепони, -

А внизу потоки грають.                              Шлях верстає, гін за гоном,

Невідома горам тиша:                                 Щоб з’єднатись з тихим Доном.

Буйні води котить Тиса                               Дніпрельстаном на добро

Рине Прут і Латориця,                                 Осяває степ Дніпро.

Черемоші два іскриться –                            Дніпр широкий і невпинний,

Один білий, другий – чорний,                     Дніпр – це символ України.

Кожен смілий та проворний.                       На зеленій на Десні

Під Карпатами Дністер                                 Просто диво навесні.

Тихо плесо розпростер,                                І на Ворсклі у свічадо

Як волошки, голубий                                    Полтавчанки зорять радо

У Дністер впадає Стрий.                               України крайній пруг

А потойбіч гір чимдуж                                  Омива Західний Буг…

Поспішає долом Уж.                                      Скрізь на рідній Україні

А над Ужем, кожен знає, -                             Грають ріки голубині.

Місто Ужгород зростає!

 

Вчитель. Кажуть, що найбільше горе для людини – навіки втратити свою Вітчизну  і тоді вона як перекотиполе оцю вічну тугу за рідною землею оспівують ті, кому випала недоля залишити рідний край.

 

Богдан Лепкий

Одведіть на Україну,

Ця ж земля мені чужа.

Там цвіте моя калина,

Там горить моя душа.

 

Павло Грабовський

Сижу я в неволі та марю тихенько

Чи знов тебе вбачу, Україно-ненько.

Чи знов свою землю в сльозах поцілую,

Чи вік протиняюсь отут на чужині.

 

Олександр Олесь

Приснилося, що я вернувсь додому,

Іду, дивлюсь: мій край, моя земля,

Сміюся в сонці золотому

Річки і села, і поля.

 

Вчитель. Наш земляк Олекса Кобець, перебуваючи в далекій Америці жив постійно спогадами про свій рідний край, своїм дітям привив любов до України. Із спогадів його сина, Олександра Вороніна, знаємо, що його улюбленим віршем був «Більше, ніж саму себе». А композитор Володимир Байкін поклав цей вірш на музику. Учні нашого класу виконають пісню.

 

IV. Підсумок уроку

Вчитель. Прадавня легенда розповідає, що на світанку нашої Землі Бог оглянув творіння своїх рук і, натомившись, вирішив перепочити. Земля, де спустився Бог з ангелами, була дуже багатою на рослини, тварини, звірів, пташок, корисні копалини, річки, озера. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати він не заходив зі своїми супутниками, всюди їх зустрічали з хлібом і сіллю. Так сподобалася Богові та земля, що він став часто сюди навідуватися зі словами «Рушаймо в край». Кажуть, що з того й пішла назва нашої держави.

«Україно ти моя безкрая. Сонцелика рідна сторона. Земля, рястом уквітчана, колосками закосичена…»

Скільки ніжних і ласкавих слів  придумали люди, щоб висловити любов до рідного краю, де народилися, живуть і працюють. Наші діти, хоч ще маленькі, але теж дуже люблять свою України, і їй присвячують свої творчі роботи.

 

V. Домашнє завдання

Категорія: Уроки | Додав: [ADM]Irina (27.02.2010)
Переглядів: 4443 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!