Каталог статей

Дидактичний матеріал по темі

«Зовнішність. Акуратність»

Прислів’я

Чистота дорожча за багатство.

Хвороба з брудом у дружбі.

Мило сіре та миє біло.

Скоромовка

Мила мила мишку милом,

Мила мило упустила,

Мишку милом не домила.

Загадки

Мию, мию без жалю,

Мию там, де брудно.

А купатись не люблю, –

Бо від того худну.

                            (Мило)

Зуби є, а рота немає.

                            (Гребінець)

Хто завжди правду каже,

Яким є, таким покаже

І без слів про все розкаже?

                            (Дзеркало)

Вірші

Бруднуля

Шапочка у глині,

Сажа на коліні,

Пальчики зелені,

Плаття у смажені.

У смажені навіть ніс,

На щоках сліди від сліз.

Отака Ганнуля,

Дівчинка-бруднуля.

Ранком вона встала –

Постіль не прибрала.

І надула губки:

– Нащо чиститьзубки? –
Умивалась нашвидку:
Бруд увесь на рушнику.
Отака Ганнуля,
Дівчинка-бруднуля.
Мама доню одягла,

В коси бантик заплела.

Відійшла лиш мама –

Бантик під ногами.

Отака Ганнуля,

Дівчинка-бруднуля.

За обідом прямо

влізла в суп руками.

Надкусила пиріжок

І поклала в фартушок.

Стала руки витирати –

На скатерці пальці знати.

Отака Ганнуля,

Дівчинка-бруднуля.

На машину, на візок

Сиплють хлопчики пісок.

А вона піском мерщій

Наповня беретик свій.

Буде гарна гірка, –

Та берету – гірко...

Отака Ганнуля,

Дівчинка-бруднуля.

Є у неї іграшки:

Слон, ведмедик і ляльки.

Тільки всі вони сумні, –

Бо занедбані, брудні.

Отака Ганнуля,

Дівчинка-бруднуля.

Ось трима вона в руці

Кольорові олівці.

І уже біля вікна

Розмальована стіна.

А до столу сіла –

Розлила чорнило.

Отака Ганнуля,

Дівчинка-бруднуля.

В пальтечку в своїм новім

Вийшла вона з дому,

А вернулася у дім,

Ніби у старому.

– З гірки я спускалась, –

На пальті каталась! –

Отака Ганнуля,

Дівчинка-бруднуля.

Спать вона лягала –

Не помила ніжки.

Плаття і панчішки

Кинула під ліжко.

Отака Ганнуля,

Дівчинка-бруднуля.

Після дощику в дворі

Любо гратись дітворі.

Всі такі гарненькі,

Всі такі чистенькі.

Тільки - де Ганнуля,

Дівчинка-бруднуля?

Вся замурзана, брудна,

Неохайна дуже, –

Подивіться: ось вона

Влізла у калюжу.

Як у вашім дитсадку

Ви зустрінете таку, –

То скажіть їй хором:

- Сором! Сором! Сором!

Г. Бойко

Нечепура в зоопарку

Ця розхристана фігура –

Це Данилко-нечепура.

Здавна ножиці та мило –

Вороги цього Данила.

Щітки він боїться – страх,

Від води аж щулиться,

Весь у крейді, в реп’яхах

Швендяє по вулиці.

От прийшов до зоопарку,

(Він в паркані знає шпарку)

Бачить клітка,

В клітці видно –

Хтось в шпичках, нечепурний,

Дуже дивний і страшний!

Лиш зробив Данило крок,

Як отой: Фурр-фурр!

Хрок-хрок!

І задкує у куток,

Розчепіривсь, важко дише,

Виглядає ще страшніше!

На страховище Шеміло

Ще дивися б наш Данило,

Так служник гукнув: – Доволі!

Вийди-но! Здуру пропустили на контролі

Цього нечепуру!

Гість такий – видати зразу –

За образу й дикобразу!

Дикобраз нервовий в нас,

Бач, злякався дикобраз!

І. Кульська

Юля - чистюля

Замітає мама хату –

Хто біжить допомагати,

Хто совочок їй несе?

Прибере в кімнаті все?

Звісно, Юля, наша Юля –

Маленька чистюля.

Капелюха чистить тато –

Хто біжить на поміч радо,

З криком: "Татку, я сама!"

Щітку в нього відніма?

Звісно, Юля, наша Юля –

Маленька чистюля.

Миє, тре бабуся посуд –

Хто їй мисочки підносить,

Ложки, чашки і ножа?

Хто їй часом заважа?

Звісно, Юля, наша Юля –

Маленька – чистюля...

В. Дарда

 Автор: Добровольська Л.Н.