Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Інноваційні технології навчання [ Додати статтю ]

Технологія колективної творчої діяльності (КТД)

Технологія колективної творчої діяльності (КТД)

Найбільш плідними в системі додаткової освіти є добре відома технологія І. П. Іванова або «орлятська педагогіка», а також технологія колективної творчої діяльності (КТД).

Технологія колективно-творчої діяльності - це система філософії, умов, методів, прийомів і організаційних форм виховання, забезпечують формування і творчий розвиток колективу дорослих і дітей на принципах гуманізму. Її мета - розкріпачення особистості, формування громадянської самосвідомості, розвиток його здібностей до соціальної творчості, виховання суспільно-активної творчої особистості, здатної примножити суспільну культуру, зробити внесок у побудову правового демократичного суспільства.
Принципи технології колективної творчої діяльності:

- вчення без примусу, пріоритет успішності учня («Кожна дитина талановита»);

- мажорність у спілкуванні та навчанні;

- облік суб'єктності (самості) особистості дитини (право дитини на помилку, вільний вибір, власну точку зору);

- поєднання колективного та індивідуального виховання та ін;

- пріоритет етичних цінностей над інформованістю (головні орієнтири: доброта, любов, працьовитість, совість, гідність і т. д.);

- перетворення школи Знання в школу Виховання.

Можна говорити про деякі принципи організації колективної справи як творчої. Це принципи змагальності, ігри, імпровізації, які працюють тому, що вони спираються на глибокі психологічні підстави: потреби людини в самоствердженні, самовираженні, спілкуванні. Конкретних ж форм КТД безліч. За повідомленням С. А. Шмакова, в Липецькому педагогічному інституті є картотека майже на 1500 назв колективно-творчих справ. Правда, якщо вдивитися в подібні списки, швидко виявляєш за різними назвами повторювані схеми організації. Назвемо ці схеми методиками - «бій», «захист», «естафета», «подорож», рольова гра.

Трудові справи: атака трудова, десант трудовий, подарунок далеким друзям, пост трудовий, рейд, фабрика трудова. У трудових КТД вихованці та їхні старші друзі здійснюють турботу через працю-творчість. У центрі уваги вихователів - освоєння трудової культури, розвиток морального ставлення до праці, власності, матеріальних скарбів нашого суспільства, до таких сторін навколишнього життя, які потребують практичного поліпшення і які можна вдосконалити або своїми силами, або допомагаючи іншим людям.

Мета трудових КТД - збагатити знання дітей про навколишній світ, виробити погляди на працю як основне джерело радісного життя, виховати прагнення вносити свій внесок у поліпшення дійсності, а також уміння і звичку реально, на ділі піклуватися про близьких і далеких людей, працювати самостійно і творчо. Збагачення вихованців трудовим досвідом відбувається у взаємозв'язку з іншими видами суспільно цінної практики.

Пізнавальні справи: вечір (збір) веселих завдань, вечір (збір) - подорож, вечір (збір) розгаданих і нерозгаданих таємниць, місто веселих майстрів, захист фантастичних проектів, прес-бій, прес-конференція, розповідь - естафета, збори - диспут, турнір-вікторина, турнір знавців, усний журнал (альманах).

Суть пізнавальних КТД - відкриття світу на радість і користь один одному, близьким і далеким людям. Тут на перший план виступає розвиток у школярів цивільного відношення до таких сторін життя, які недостатньо пізнані, сповнені таємниць, загадок, вимагають свого розкриття в колективному пошуку.

Ще одна важлива роль пізнавальних КТД - формування потреби в пізнанні, свідомого, захопленого, дієвого відношення до безпосередніх джерел відкриття світу: до книги, навчання, різними засобами самоосвіти.

Пізнавальні КТД володіють багатющими можливостями для розвитку у школярів таких якостей особистості, як прагнення до пізнання непізнаного, цілеспрямованість, наполегливість, спостережливість і допитливість, допитливість розуму, творча уява, товариська дбайливість, душевна щедрість. Наприклад, турнір знавців - пізнавальна справа-огляд, проводиться декількома колективами, кожен з яких по черзі організує творче змагання (свій тур) між іншими учасниками.

Турнір знавців можна проводити в класі (між ланками, бригадами) або між класними колективами, а також між зведеними командами старших і молодших. Кількість турів дорівнює числу колективів, що беруть участь в турнірі (3-5, не більше).

Кожен колектив є організатором одного з турів (проводить змагання між усіма іншими колективами), а в інших турах виступає як рядовий учасник змагань. Турнір знавців може проводитися за одним профілем або бути комплексним, коли кожен тур змагань має свій профіль.

Наприклад, турнір знавців за участю чотирьох колективів може складатися з таких турів-змагань:

1) знавців математики,

2) знавців музики,

3) знавців рідного краю,

3) знавців медицини.

У змаганнях кожен колектив може брати участь або цілком, або висуваючи зі свого складу команду знавців. Головними провідними можуть бути двоє-троє дорослих або дорослий разом з одним-двома старшими школярами.

Підготовка до турніру знавців. Головні провідні скликають загальний збір-старт колективів, які бажають брати участь в турнірі. Учасники розсаджуються по колу. Обирається рада справи - штаб турніру, куди входять представники кожного колективу (командири, штурмани, застрільники і т.п.) і головні ведучі. Потім загальний збір вирішує, яким способом будуть обрані профілі (а при однопрофільних турнірах - види) творчих змагань: кожен колектив одночасно з іншим порадиться (5-7 хвилин) і придумає той профіль (вид), за яким буде проводити свій тур змагань між іншими колективами, чи спочатку всі колективи порадяться і запропонують можливі профілі (види) змагань.

Далі спільно (або на летючці штабу) будуть відібрані (за числом колективів) найвдаліші і по бажанню чи з жеребкування розподілені між учасниками. Після того як профілі (види) придумані і оголошені (або розподілені), кожен колектив знову радиться (15 - 20 хвилин) і вирішує, як він буде вести свій тур змагань: які творчі завдання повідомить усіх заздалегідь для попередньої підготовки, які оголосить тільки на самому турнірі, хто і як буде давати завдання і оцінювати виконання.

Для того щоб зробити організацію змагань цікавіше, колектив може придумати собі загальну організаторську роль відповідно до профілю (виду) змагання («приймальна комісія», «вчена рада», «журі фестивалю» і т. п.), а кожен член цього колективу вибирає для себе і свою особисту роль, може придумати псевдонім, професію, звання і т. п.

На закінчення загального збору, після того як будуть оголошені завдання та дата проведення турніру, створюються команди знавців для тих турів, в яких колективи змагатимуться не цілком, а представниками. Після загального збору-старту кожний колектив готується (цілком і по командах) до виконання тих завдань, які оголошені попередньо, до проведення свого туру змагань, придумує і готує призи для переможців.

Поради організаторам. Завдання повинні носити творчий характер (наприклад, написати коротке оповідання або нарис, виконати сценку, провести репортаж і т. п.). Щоб турнір не затягнувся, можна заздалегідь установити максимальний час для проведення кожного туру, скажемо не більше 15-20 хвилин. Після того як проведено всі тури змагання, потрібно дати час (15-20 хвилин), щоб кожен колектив міг підвести підсумки свого туру, тобто того змагання, яке було організовано цим колективом, і підготувати оцінки відповідно до прийнятої ролі.

Наприклад, «державна комісія» вручає командам диплом про закінчення інституту, «журі фестивалю» - призи або грамоти і т. п. На закінчення турніру головні провідні надають по черзі слово кожному з колективів, які й оголошують підсумки свого туру змагань.

Художні справи. Кільцівка пісень. Концерт - «блискавка». Ляльковий театр. Літературно-мистецькі конкурси. Турнір знавців поезії. Естафета улюблених занять. Естафета - «ромашка».

Художні КТД найрізноманітніших варіантів дозволяють цілеспрямовано розвивати художньо-естетичні смаки дітей і дорослих; зміцнюють тягу до духовної культури, до мистецтва і потребу відкривати прекрасне іншим людям; пробуджують бажання випробувати себе у творчості; виховують сприйнятливість і чуйність, благородство душі; збагачують внутрішній світ людини.

Створюючи і втілюючи задум своїх художніх оглядів, в яких поєднуються драматизація і вірші, різні види образотворчої творчості, спів, музика і танці, школярі застосовують (і закріплюють, розширюють, поглиблюють) знання, уміння і навички, отримані на уроках читання, літератури, мистецтва, а також у позакласних і позашкільних заняттях - колективних та індивідуальних. І застосовують тим успішніше, чим повніше і глибше підкріплюють художній досвід ідейно-моральним (зміст художнього огляду), трудовим (предметно-художня творчість), пізнавальним, творчим.

Наприклад. Кільцівка пісень - масова гра-огляд, учасники якої, складові кількох команд, по черзі (по колу) виконують пісні на обрану тему.

Правила гри. Кожна команда співає тільки один куплет (і приспів) і повинна виконувати його відразу ж після попередньої команди. Якщо команда допустила паузу більше 3-5 секунд або виконала пісню не на обрану тему, то за рішенням провідних вона вибуває з гри; перемагає та команда, яка останньою виконала пісню на домовлену тему. Наради команд з вибору чергової пісні повинні йти так, щоб не заважати співаючим; провідні мають право відсторонити від гри команду за шум «понад норму».

Поради організаторам. Тему кільцівки можуть запропонувати провідні або вибрати самі учасники - шляхом конкурсу між командами на кращі пропозиції (остаточне рішення виносить рада капітанів і ведучих). Не варто проводити більше одного-двох турів кільцівки, щоб не втомити учасників. Команди можна складатись по-різному: за первинним колективом (зірочкам, ланкам і т. д.), за класами та їх спілками, за бажанням (хто з яким капітаном хоче), по жеребкуванням і т. д. Кількість учасників у кожній команді не повинна перевищувати 40-50 чоловік, бо в іншому випадку важко радитися і дружно співати.

Кільцівка пісень, присвячених спільно обраній темі, робить сильний емоційний вплив, згуртовує учасників у надихаюче, пізнавальне дійство. Тому її можна використовувати на зборі, класному та шкільному вечорі (наприклад, на початку - для швидкого ідейно-емоційного введення в тему і зближення учасників або наприкінці - як колективне завершення і своєрідна розрядка енергії), а також у перерві або після закінчення будь-якої пізнавальної, спортивної, трудової справи.

Літературно-мистецькі конкурси - колективні справи, розвивають творчі здібності кожного учасника, засновані на обміні знаннями, враженнями, інтересами.

Літературно-мистецькі конкурси найкраще будувати як спільну діяльність друзів в зірочках, ланках, творчих бригадах, як турботу кожного про своїх товаришів, про свій колектив і його успіх в змаганнях.

Разом з тим творчі роботи (казки, оповідання, малюнки тощо), створені в ході конкурсу, повинні розглядатися усіма учасниками як спільне надбання, цікаве і повчальне для інших людей (батьків, малят, шефів, далеких друзів). Поради організаторам. Конкурси можна проводити «блискавкою», тобто протягом короткого часу (годину-півтори), або надати учасникам кілька днів (тиждень) на підготовку. Теми і зміст літературно-художніх робіт можуть бути самими різними (визначаються пізнавальними інтересами учасників, подіями суспільно-політичного життя і т. д.).

Дорослі (вчителі, батьки) виступають як друзі, порадники учнів, допомагають їм готувати сюрпризи для інших учасників конкурсу тощо. Роботу на конкурс можна робити відразу всім разом або естафетою - передаючи один одному казку, оповідь, малюнок для продовження. При цьому важливо подбати, щоб ніхто не залишився осторонь.

Завершити конкурс найкраще оглядом-захистом усіх представлених робіт (автори читають свої казки, розповідають про малюнки, відповідають на питання товаришів і т.д.), а потім колективним обговоренням їх достоїнств і недоліків. При цьому дуже важливо звертати увагу хлопців на позитивні сторони кожної роботи, а при розборі недоліків показувати їх повчальність для всіх учасників і вести колективний пошук можливих шляхів усунення цих недоліків.

Журі конкурсу (з дорослих і старших учнів) повинно так оцінювати роботи, щоб не було скривджених. Можна використовувати при цьому пам'ятні призи (наприклад, листівки) «Самим начитаним», «За самий цікавий сюжет», «За краще читання своєї розповіді», «За кращий захист свого малюнка», «За дружну роботу» і т. п. Добре, якщо журі порадить, як використовувати творчі роботи на радість людям (з якими познайомити малюків, які показати батькам, які послати в подарунок далеким друзям і т. д.).

Спортивні справи: весела спартакіада, спартакіада народних ігор, «Таємниця» («Слідопити») тощо.

Найважливіша з виховних можливостей спортивних КТД полягає у розвитку у вихованців громадянського відношення до спортивно-оздоровчої сторони життя, до фізичної культури , до себе як до здорових загартованих громадян суспільства, готових до праці і оборони. Спортивні КТД допомагають виробити швидкість, спритність, витривалість, наполегливість, сміливість і мужність, колективізм і дисциплінованість. Зміцнення цих якостей, залучення до фізичної культури відбувається одночасно з суспільно-політичним і розумовим (зміст справ), моральним (взаємовідносини учасників) і художньо-естетичним (оформлення, характер дій) розвитком. Наприклад. Весела спартакіада - кілька коротких спортивних змагань, об'єднаних у формі творчої гри. Весела спартакіада прищеплює інтерес до спорту, розвиває спритність, винахідливість, влучність, вміння співвідносити свої дії з діями інших, орієнтуватися в обстановці і швидко приймати потрібні рішення.

Ця КТД - хороший засіб підняття тонусу життя колективу, згуртування хлопчиків і дівчаток, старших і молодших, дітей і дорослих.

Основні типи змагань.

1. Комбінована естафета (за участю команди, розділеної по окремих етапах). 2. Загальнокомандні виступи:

- виконання одного або декількох завдань послідовно кожним членом команди по черзі;

- виконання одного або декількох завдань (послідовно) всією командою.

3. Змагання представників команд: групові та індивідуальні поєдинки (наприклад, капітанів команд).

У спартакіаді можуть брати участь дві або більше команд, причому в окремих видах змагань команди можуть виступати або одночасно, або по черзі, або, якщо беруть участь 4 і більше команд, попарно, за олімпійською системою (хто програв вибувають з змагань, а переможці беруть участь в наступному турі).

Будь-яка весела спартакіада відрізняється ігровим характером кожного виду змагань, може включати елементи ексцентрики, буфонади, потрібно також використовувати можливості, які становлять для таких змагань умови даної пори року. Наприклад, літня спартакіада - літні умови (зелений луг, вода, ліс).

Приблизний хід веселої спартакіади.

1. Розподіл на команди.

2. Робота за командами: вибір капітана, придумування назви команди, девізу, гімну, привітання, виготовлення форми (атрибутів) відповідно до назви.

3. Відкриття спартакіади: вихід, рапорти, парад команд, привітання суддів, підйом прапора, повідомлення порядку змагань.

4. Тренування по командах.

5. Змагання команд.

5. Фінал: нагородження команд (у тому числі жартівливими призами), виступ команд та суддів, спуск прапора, спільна пісня, вихід кожної команди з піснею.

Тренування до змагань можна проводити й до відкриття спартакіади - після оформлення команд. У цьому випадку суддівська колегія оголошує заздалегідь види змагань, причому тренування може тривати довгий час, достатній для відпрацювання кожного завдання-вправи.

Зразкові види змагань (для всіх пір року).

1. Комбінована естафета «Руки - ноги - голова» з такими приблизно етапами: «тачка» (один ходить на руках, інший тримає його за ноги); «страус» (біжать удвох в такому положенні, що голова одного знаходиться під пахвою в іншого); «черепаха» (біг на четвереньках, спиною до землі); «триніжка» (біжать удвох так, що права нога одного була пов'язана з лівого ногою іншого) і т. п.

2. «Слалом». Команди з рівною кількістю учасників шикуються біля підніжжя пагорба в колону по одному. За сигналом судді команди піднімаються на гору, огинають кожна свій контрольний пост (прапорець), збігають з гори і вишиковуються перед стартовою рисою в колону так, щоб той, що прийшов першим виявився ззаду, а той, що прийшов останнім - попереду колони з піднятою рукою.

3. «Змійка». Команди шикуються перед стартовою рисою в колону по одному. По команді ведучого учасники присідають, кладуть руки на плечі один одному і гусячим кроком проходять між поставленими полінами (палицями або камінням), огинаючи їх, як при слаломі. Дійшовши до протилежної лінії, "змійка" повертає і знову проходить дистанцію, огинаючи перешкоди. Час проходження командою всього маршруту визначається за останнім учасником, перетнув лінію старту - фінішу.

4. Перетягування каната. Змагання команд з перетягування каната проводиться на майданчику довжиною 15-20 м, розділеною поперек на рівні частини нейтральною лінією. Команди «супротивників» шикуються в колони один проти одного, причому учасники, які очолюють колони, стають впритул до нейтральної лінії, не наступаючи на неї. Команди тримають канат так, щоб його середина, зазначена червоною тасьмою, перебувала точно над цією лінією, і по сигналу судді починають тягнути канат, прагнучи до того, щоб найближчий до лінії учасник команди «супротивника» переступив через неї. Забороняється: подавати сигнали, що координують дії учасників своєї команди; перехоплювати канат руками за тасьму на боці супротивника. У перетягуванні каната, як і у всякому командному змаганні, виграють узгодженість, одночасність дій, фізичний розвиток і воля учасників команди до перемоги.

5. Штурм і боротьба за прапор. Прапор встановлюють на видному місці, краще всього на пагорбі. У залежності від кількості учасників і пересіченості місцевості визначається зона захисту прапора, обнесена навколо рисою. Тут розташовується команда, мета якої в тому, щоб не допустити виносу прапора зі своєї зони. Команда, розташована поза риси (наприклад, біля підніжжя пагорба), по сигналу судді прагне в найкоротший відрізок часу винести прапор за межу зони захисту.

У цій грі треба зуміти намітити найбільш підходящий план дій, організувати чітке і швидке керівництво своєю командою, проявити гнучкість і оперативність, прагнучи передбачити і попередити дії «противника», вносячи зміни в намічений раніше план дій.

Гра дозволяє виявити найбільш ініціативних, здатних до керівництва учнів, підкреслює значення організованості та вміння швидко орієнтуватися за обставинами.

6. Стрілянина по мішенях. Проводиться в будь-яку пору року, причому як знаряддя можуть бути використані м'ячі, шишки, сніжки і т. п., а мішені краще робити «лиходійськими». Порядок стрільби також можна використовувати різний: або кожен член команди стріляє по черзі, або команда стріляє залпом, або стріляють виділені снайпери. Стрілянина проводиться з положення стоячи, лежачи, з коліна та ін..

Конструктор колективних творчих справ (КТД)

1. Колективне цілепокладання. Попередня анкета, опитувальник, стартові збори, «жива анкета», «чарівна скринька».

2. Колективне планування. Поділ на групи: за інтересами, з використанням емблем, символів, кольорових жетонів. «Мозковий штурм», загальна дискусія, «Дерево ідей», експертна рада, «Банк ідей».

3. Колективна підготовка. Розподіл групових та індивідуальних доручень (добровільність!): самовизначення, жеребкування, лототрон.

4. Проведення колективної справи. Поєднання групових (командних) та індивідуальних завдань, конкурсів. Система підведення підсумків (нагороди, дипломи, значки, медалі, вимпели, сувеніри).

5. Колективний аналіз (післядія). Анкета, розмова в колі, «відкрита трибуна», «вільний мікрофон», «конверт думки», листок самооцінки, кольородіагностіка, незакінчена теза.

Примітна система оцінювання результатів творчості: похвала за ініціативу; публікація роботи; виставка робіт; нагородження грамотами, дипломами, саморобними подарунками; присвоєння звань, статусу та т. п.

На практиці доводиться перевага колективних способів виховання, які є потужними оптимальними засобами індивідуального впливу на дітей.

 

http://aida.ucoz.ru/

Категорія: Інноваційні технології навчання | Додав: [ADM]Irina (11.10.2010)
Переглядів: 10570 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!