Каталог статей

Календар знаменних і пам’ятних дат у галузі освіти і педагогічної науки на 2009 рік

Вересень

1.09 – День знань.

– 70 років від нападу (1939) фашистської Німеччини на Польщу. Початок Другої світової війни.

2.09 – 1945 − підписано Акт про беззастережну капітуляцію

Японії. Закінчення Другої світової війни.

3.09 – 145 років від дня народження Мусія Степановича Кононенка (1864−1922), українського поета, автора п’яти томів поетичних творів під назвою „Хвилі”; вірші „За нелюбом” і „Вечір” стали народними піснями.

3.09 – 130 років від дня народження Олександра Матвійовича

Астряба (1879–1962), українського педагога, математика-методиста, професора, викладача математики й організатора навчального процесу першого в Україні комерційного Жіночого училища нового типу, реформатора викладання шкільного курсу математики, завідувача відділу методики математики Українського науково-дослідного інституту педагогіки (УНДІП), члена редколегії журналу „Радянська школа”, організатора й

керівника методико-математичної школи в Україні, заслуженого діяча науки УРСР, лауреата премії ім. К. Д. Ушинського, автора підручників, навчальних і методичних посібників з геометрії, алгебри, арифметики, зокрема: „Наочна геометрія”, „Геометрія для трудшкіл”, „Задачник по наочній геометрії”, „Перші уроки з алгебри”, „Викладання арифметики у семирічній школі”, а також статей з історії математики та її викладання.

4.09 – 200 років від дня народження Юліуша Словацького (1809−1849), польського поета родом з України, який прославив Тернопілля і став його гордістю, автора романтичної драми „Кордіан”, поем „Ангеллі”, „Батько

зачумлених”, трагедій „Балладина”, „Лілла Венеда”, творів на українську тематику „Українська дума”, „Пісня козацької дівчини”, драми „Ян Казімеж”, поеми „Змій”.

4.09 – 115 років від дня народження Геннадія Євгеновича Жураківського (1894–1955), українського і російського педагога, фахівця в галузі історії педагогіки, активного учасника пошуків шляхів реформування освіти в Україні 20-х років XX ст., доктора педагогічних наук, професора,

викладача гуманітарних предметів у середніх школах, науково-педагогічного працівника вищих навчальних закладів Києва і Москви, професора кафедри педагогіки Педагогічного інституту ім. Н. К. Крупської, члена-кореспондента АПН РРФСР, автора наочних посібників з історії педагогіки, посібника для педагогічних навчальних закладів „Історія педагогіки в зв'язку з історією класової боротьби”, публікацій „Школа і краєзнавство”, „Закордонна школа сьогоднішнього дня”, „Історія античної педагогіки”, „Педагогічні ідеї Макаренка” та ін.

6.09 – 150 років від дня народження Бориса Яковича Букрєєва (1859−1962), українського математика, профессора Київського університету і Київського політехнічного інституту, одного із засновників Київського фізико-математичного товариства, київської наукової школи

геометрії, автора праць з теорії функцій, математичного аналізу та геометрії, зокрема геометрії Лобачевського, навчальних посібників „Введение в теорию рядов”, „Элементы теории определителей” тощо.

– 85 років від дня народження Михайла Юліановича Брайчевського (1924−2001), українського історика та археолога, нумізмата, мистецтвознавця, подвижника української державності й української національної ідеї, доктора історичних наук, професора, члена Вільної

української академії наук (США), НТШ (Львів), голови київського осередку Українського історичного товариства, одного із ініціаторів створення Всеукраїнського товариства охорони пам’яток історії та культури,

професора університету „Києво-Могилянська академія”, делегата Установчого з’їзду Народного руху України (1989), лауреата премій ім. М. Грушевського та Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (США), автора монографій „Коли і як виник Київ”, „Біля джерел слов’янської державності”, „Походження Русі”, „Конспект історії України”, „Анти”, найвідомішої праці „Приєднання чи возз’єднання?”, низки публікацій історичних джерел і

пам’яток історіографії.

7.09 – 250 років від дня народження Івана Степановича Ризького (Рижський, 1759–1811), українського і російського філософа, логіка, професора і першого ректора Харківського університету (1805), викладача

філософських дисциплін у семінарії і Петербурзькому кадетському корпусі, секретаря святійшого Синоду, академіка російської АН, автора одних із перших в Росії підручників з логіки, посібника з риторики, ґрунтовного

викладу теорії словесності, зокрема „Умослів’я, або Розумова філософія”, „Досвід риторики…”, „Вступ до словесності”, „Наука віршотворення” та інших наукових праць.

8.09 – Міжнародний день грамотності.

– 20 років тому (1989) відбувся Установчий з’їзд Народного руху України.

9.09 – 240 років від дня народження Івана Петровича Котляревського (1769–1838), українського поета і драматурга, першого класика нової української літератури, педагога-просвітителя, громадського діяча, домашнього вчителя, наглядача „Будинку виховання бідних дворян”,

попечителя „Богоугодного заведения” (чим зробив певний внесок у вдосконалення навчально-виховного процесу та розвитку прогресивних педагогічних ідей), директора Полтавського театру, автора поеми „Енеїда”, п’єс „Наталка Полтавка”, „Москаль-чарівник”, що дали початок новій українській драматургії.

– 90 років від дня народження Олени Михайлівни Апанович (1919−2000), українського історика-медієвіста, письменниці, філолога, науковця Інституту історії АН УРСР, ЦНБ АН УРСР (нині − Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського), автора статей і монографії про академіка В. Вернадського, праць з історії українського середньовіччя, зокрема Козацької доби, оповідань з історії для дітей тощо, лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка і Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (США).

10.09 – 80 років від заснування (1929) Харківської державної академії культури на базі Харківського інституту культури, що до листопада 1964 р. називався Харківський державний бібліотечний інститут, нинішня назва з червня 1998 р.

– 115 років від дня народження Олександра Петровича Довженка (1894–1956), українського кінорежисера, письменника, художника-графіка, громадського діяча, фундатора національного кінематографа, заслуженого

діяча мистецтв, народного артиста РРФСР, учителя за фахом (учителював в училищах Житомира), секретаря Київського губернського відділу народної освіти, автора шедеврів світового кінематографа „Звенигора”, „Арсенал”,

„Земля”, першого звукового фільму „Іван”, кіноповісті „Україна в огні”.

11.09 – 285 років від дня народження Йогана Бернгарда Базедова (1724, ін. 1723–1790), німецького педагога, основоположника педагогічної течії філантропізму, пропагандиста ідей Я. Коменського, Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо, прихильника використання ручної праці з метою виховання, активних методів навчання з використанням екскурсій та ігор, засновника виховного

закладу – „школи людинолюбства та добрих звичаїв” – філантропін, для реалізації своїх ідей на практиці, автора праць „Представлення друзям людини”, „Методичне керівництво для батьків і матерів сімейств і народів”,

„Керівництво з початкового навчання” (в 4-х т.).

– 145 років від дня народження Павла Арсеновича Грабовського (1864–1902), українського поета, публіциста, перекладача, політичного діяча, учасника

Харківської групи організації „Чорний переділ”, автора збірок поезій „Пролісок”, „З півночі”, „Кобза”, творів педагогічного змісту „Дещо про освіту на Україні”, „О развитии школьного образования в Ахтырском уезде

Харьковской губернии”, „Лист до молоді української” та циклу віршів для дітей „В школу”, „Сироти”, „До дітей”, „Дітям”.

12.09 – День фізичної культури і спорту.

– День українського кіно.

13.09 – 175 років від дня народження Анатолія Патрикійовича

Свидницького (1834–1871), українського письменника, педагога, етнографа, фольклориста, публіциста, громадського діяча, члена Київської громади, учителя-методиста з української та російської мов Миргородської

повітової школи, організатора недільних шкіл і громадської бібліотеки в Миргороді, автора підручників для початкової школи з української мови, „Русской азбуки. Руководство для учащихся” і „Русской азбуки. Руководство для преподавателей”, роману-хроніки „Люборацькі”, фольклорно-етнографічних нарисів „Відьми, чарівниці й опирі”, „Злий дух”, „Великдень у

подолян”, оповідань, віршів тощо.