Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки | [ Додати статтю ] |
Карпати
| Тема: Карпати Очікувані результати (мета) Після цього уроку учні зможуть: - встановлювати взаємозв’язки між неживою природою та рослинним і тваринним світом Карпат; - розкривати екологічну, естетичну та практичну цінність природи Карпат; - висловлювати власні оцінні судження впливу людини на природу. Обладнання: перфокарти, глобус, атласи, карта природи України, таблиця-гра „Дивосвіт”, таблиця-схема „Карпати”, кросворд „Карпати”, ялівець на партах; гербарій, фотоальбом „Дикі тварини”. План 1. Мотивація навчальної діяльності. 2. Оголошення теми та очікуваних результатів. 3. Перевірка домашнього завдання. 4. Актуалізація опорних знань. 5. Вивчення нового матеріалу. 6. Формування практичних навичок. 7. Узагальнення. Підсумок. Хід уроку 1. Мотивація навчальної діяльності - Діти, ось ці казкові герої (макет ракети з казковими героями) милувалися з космосу нашою планетою, яка сяяла веселковими кольорами. Але що це? Над деякими державами, в тому числі і над Україною нависла сіра хмара смогу. Герої терміново надіслали телеграму: „Любі українці! В результаті вашої часто неправильної діяльності, рідіють ваші ліси, пересихають ріки, міліють озера, рідкісними стає багато рослин і тварин. Ваша природа потребує швидкої допомоги.” 2. Оголошення теми та очікуваних результатів. 1. – Але щоб допомогти природі – треба спершу гарно-гарно знати її. Отже сьогодні ми: • Поповнимо свої знання про природні зони України; взаємозв’язки в природі; • Вчитимося допомагати природі, щоб зберегти її для майбутніх поколінь; • Милуватимемося мальовничими куточками краю. Хай ваша доброта, старанність допоможуть здолати грізну біду в екологічній грі „Дивосвіт” (показати плакат) (Сіра хмара складається Під „сірою хмарою” з непомітних частин, які квітучі природні прикривають окремі природ- зони України. ні зони). Давайте ж звільнятися від сірої хмари! 2. Підсумки фенологічних спостережень. - Хто сьогодні хоче повідомити погодні зведення? (Всі учнів в зошитах і учень на дошці відмічають погоду біля таблички) - За народним календарем 10 лютого – Юхима. Якщо вітряно, то літо буде мокрим. Спробуйте перевірити. 3. Перевірка домашнього завдання. 1. Інтерактивна технологія. Робота в парах. (На кожній парті конверт з сорбонками – картками. В конвертах 5-8 карток. На одній стороні чорним кольором короткі окремі відомості про зону на іншій відповідь – назва зони. Картку тримає учень, який перевіряє іншого, червоною стороною до себе. Товариш читає чорну сторону – завдання і називає зону, якій властиві ці короткі відомості. Перевіряючий звіряє його відповідь з відповіддю на картці. І так 5-8 карток. Потім міняються ролями. Сигналізують кількість правильних відповідей кружками.) Наприклад: Різноманітний тваринний світ. Живе багато комах. Серед них рідкісні – мете- лик-бражник мертва голова, жуки – ту- рун вусач. Весною прилітають корольки, солов’ї;на берегах селяться баклани, чайки. Південний берег Криму Тепле літо. Помірно холодна зима. Переважає чорноземний грунт. Трапляються ділянки листяних лісів. Лісостеп Рослини ростуть ярусами: верхній, середній, нижній. У північній частині зони хвойні дерева переважають, у південній – листяні. Багато грибів. Мішані ліси Поверхня зони рівнинна, безлісна, з горбами, ярами. Сонячні промені падають пряміше. Опадів мало. Літо довге, жарке. Зима холодна з чорними бурями. Степ В цій зоні багато річок, озер, боліт. Створена штучна водойма „Київське водосховище”. Для збереження природи є Поліський заповідник. Найбільші міста зони Чернігів, Житомир. Мішані ліси 2. Показати на карті розташування Південного берега Криму. 3. Фронтальне опитування: - Подумайте, чому цю окрему смужку землі виділили в окрему зону? (Тому, що вона відрізняється погодою, рослинним та тваринним світом, працею людей). - Як ви гадаєте, чому на південному березі Криму майже не буває зими? (Кримські гори затримують холодні північні вітри, тепла морська вода нагріває повітря, падає пряме сонячне проміння). - Поміркуйте, чому ця зона вважається однією з кращих оздоровниць країни? (Завдяки цілющому теплому морю, повітрю, цілющим мінеральним джерелам, сприятливому клімату, пишній рослинності). - Відступає сіра хмара! Що ж ми звільнили? (Південний берег Криму) Відкриваємо сіру „завісу” цієї зони. 4. Тестування за перфокартами. - А тепер за допомогою тестів покажемо, хто вже готовий їхати до Криму? а) Що зайве? 1- Магнолія 2 – Кипарис 3 – Ковила б) Клімат Південного берегу Криму 1.- сухий континентальний 2. - помірно-континентальний 3.- середземноморський в) В якому напрямі будемо їхати, щоб потрапити до Криму?(З Конотопа) 1. – на південь 2. – на північ 3. – на схід г) Зима на Південному березі Криму 1.- коротка, волога, тепла 2. – довга, тепла, волога 3.- коротка, суха, волога г) Як називається смужка суходолу між Чорним морем і Кримськими горами? 1.- Чорноморське узбережжя Кавказу 2.- Чорноморське узбережжя Криму 3.- Кримом д) Літо на Південному березі Криму 1.- довге, жарке, вологе 2. – довге, жарке, сухе 3.- коротке, холодне, сухе е) На погоду цієї зони впливає 1.- море 2.- гори 3.- сонце є) Чайки, качки селяться селяться на березі тому, що 1.- люблять плавати 2.- п’ють багато води 3.- живляться рибою ж) Заповідники Південного берегу Криму 1.- Асканія –Нова 2.- Карадазький 3.- Михайлівська цілина з) В якій зоні проживаємо ми? 1.- Степ 2.- Лісостеп 3.- Мішані ліси и) Де на Землі можна якнайшвидше здійснити кругосвітню подорож? 1.- на екваторі 2.- на Північному полюсі 3.- на Південному полюсі і) Згадайте з 3 класу. Гори – це 1.- схили на яких ростуть дерева 2.- місцевість, де відпочивають люди 3.- ділянки земної поверхні, дуже підняті над землею - Перевіримо, хто ж гарно знає Крим: 3 2 2 3 2 2 2 1,2,3 2,3 1 3 3 Оцініть свою роботу. Все вірно 12 балів. У кого скільки помилок, стільки відніміть від 12 – це і буде ваш бал. (Вчитель виставляє загальну оцінку на основі 2 робіт) - Цікаво, у кого ж 12 балів,11, 10? Молодці! (Під час перевірки тестів показати напрям Конотоп – Крим; нашу зону лісостепу; Михайлівську цілину, яка є філіалом Степового заповідника в Сумській області; схематично на глобусі показати найкоротшу кругосвітню подорож). - Звільнено слідуючи зону. Яку? (Мішані ліси). (Знімається сіра „завіса”) 5. Перевірка диференційованого домашнього завдання. А) – Отже уявимо, що ми в Криму, в краєзнавчому музеї. Хто хоче бути екскурсоводом біля стенду „Погода і клімат” (Розповідь учня по таблиці біля дошки). - Чим схожа цьогорічна наша зима на кримську? (Волога, тепла). - Музейні стенди могли б прикрасити найбільш вдалі ваші малюнки, які ви зробили вдома (вчитель 2-3 демонструє). Б) Гра „Не помились” - Оплесками показати. Які рослини ростуть на Південному березі Криму (Вчитель демонструє гербарій): Дуб, бук, терен, пальма, кедр, тонконіг, кипарис, лавр, перекоти-поле, магнолія, сосна, мох, бамбук, кримська сосна - Більш уважними були... - Спробуйте оплесками показати пишну, багату рослинність Криму (бурхливі оплески) В) – Побудуйте ланцюг живлення (малюнки жука-туруна, виноградної лози, виноградного слимака) Г)- Чому вчені стурбовані долею Чорноморського узбережжя Криму? - В кого будуть доповнення, питання по темі? Хто читав додаткову літературу по темі? 6. Підсумок. - Молодці, ви справжні любителі природи, тому і хмара відступає. - Яку зону звільняємо? (Лісостеп) Знімається сіра „завіса” 7. Фізхвилинка. - Мабуть легше не забруднювати Землю, ніж звільняти від бруду. Тож відпочинемо. На носочки стали (Імітують рухи) До стелі дістали Нахилились стільки раз Скільки (Будьте уважні) океанів у нас. (нахили в сторони) Скільки є материків (будьте уважні) материків. Стільки виконай стрибків. 5. Актуалізація опорних знань: - Що ж на материках позначено коричневим кольором? (Демонстрація на глобусі) - Знайдіть в Атласах гори, що розташовані на території України. ( І учень показує на карті на дошці) - Де розташовані Карпати? - Вдома позначите їх на контурній карті. - Розкажіть будову гори за схемою. - Хто мав щастя бути в Карпатах? - Чим вам запам’яталися гори? - Чому погода, рослинний і тваринний світ Карпат відрізняються від нашої зони? Я гадаю, що в кінці уроку ми можемо всі відповісти на це питання. Отже подумки йдемо в Карпати. Йдемо пішки, це єдиний спосіб пересування, який не дає забруднення. 5. Вивчення нового матеріалу. 1. Розповідь з елементами бесіди. - Ми у підніжжя Карпат (схематичний малюнок). Це молоді гори, утворення яких продовжується. Вони не дуже високі, мають пологі схили. На нашій стежині черепашки, скелети риб. Вчені стверджують, що Карпати в далекому минулому були морським дном. В морі водилося безліч риб і тварин. Відмираючи, вони скручувались, покривались мулом на дні. Під тиском води, без доступу повітря перетворювались в гірську породу. - То ж чому тут черепашки? Чарівну красу Карпатам надають безліч струмків, гірські річки Тиса, Черемош, Прут, Дністер, Стрий з багатьма водоспадами. Коли тане сніг та під час злив ріки стають повноводними, бурхливими й часто зносять все на своєму шляху – мости, будівлі. Буквосполучення стр в їх назвах вказують, що вони стрімки: Стрий, Дністер, Бистриця. - Чи правильне твердження, що я стою на фотографії біля Сейму?(фото) (Ні, це гірська річка з водоспадами, з бурхливою течією). В Карпатах багато озер. Підходимо до незвичайно красивого озера Сине вир (Ілюстрація) Його називають „морським оком”. Спробуємо воду. Вона чиста, прозора, холодна. Цікаво зростає рослинний світ. Зразу ж внизу ростуть дуб, бук, липа, граб, малина, калина, шипшина. (Ілюстрації) - Як називається цей ліс? ( Листяний) йдемо тихо, щоб не злякати пташок, звірів. Піднімаємось вище. Відчуваємо, що похолодало. Зникають листяні дерева, з’являються гірська сосна, смерека (так називають ялину), ялиця, ялівець (Ілюстрації) - Яку форму мають листки? (Хвоя) - Отже, в який ліс ми потрапили? (Хвойний). На відміну від листяних – хвойні ліси темні, вологі. Йдіть обережно, не зіб’їть ногами грибок, навіть отруйний. - Чому? (Для лісових мешканців він ліки і харч ). Тут можна посмакувати ягодами брусниці і чорниці. А перед вами плоди ялівця. - На що схожі плоди? (На горошинки перцю). - Чому ж листяний ліс змінився на хвойний? (Стало холодніше, а хвоїнки не бояться холоду). Висновок: Чим вище вгору – тим холодніше, це впливає на рослинний і тваринний світ. Тому в Карпатах чітко визначені вертикальні пояси – ніби поверхи (показ на схематичному малюнку). - Які ж хвойні дерева ростуть в Карпатах? - А це питання потребує вашого мислення: Яка різниця між нашими і карпатськими лісами? (В Карпатах вертикальні пояси, а у нас горизонтальні лісові пояси) Йдемо вище, не залишаючи своїх слідів у вигляді зламаних гілок, пошкодженого павутиння, кинутого сміття. Стає ще холодніше, не витримують дерева холоду – ліс рідшає, лишаються лише кущики, які поступово звільняють місця гірським лукам – полонинам. Перед нами килим пахучого різнотрав’я з конюшини, деревію, звіробою (гербарій), де випасають овець, корів, де стоїть пасіка. Останні наші зусилля і ми на вершині! Говерла – найвища гора Карпат. Її висота 2061 м. До її холодів пристосувалася чорниця, брусниця, ситник, осока.. Мохи та лишайники вкривають каміння. Льодовиків в Карпатах немає, але сніг в горах лежить дуже довго і часто сходить лавинами, запруджуючи ріки, ламаючи дерева. Отже, щоб не заблукати, давайте повторимо, що ж ми пройшли від підніжжя (1пояс – листяний ліс, 2 – хвойний, 3 – полонини, 4 – вершини зі снігом, мохом, лишайниками). -Яка головна причина вертикальної зміни поясів? (Зміна температури: чим вище – тим холодніше). Відступає хмара від...(Степу). Знімається сіра „завіса” 6. Формування практичних навичок. 1. Робота з книгою. Інтерактивна технологія. Робота в групах 1 група – Гори, 2 група – Карпатські гори , 3 група – Рослини Карпат, 4 група – Тварини Карпат. 2. Гра „Не помились” (Хлопчики піднесуть руку, якщо показую тварину, яка водиться в Карпатах і в інших зонах, дівчатка – тварину, що живе лише в Карпатах): бурий ведмідь, карпатська білка, заєць, рись, карпатський тритон, зубри, глухарі, лісовий кіт, снігова полівка, білка, благородний плямистий олень. Більш уважними були... - А в Карпатах теж багато уважних, чуйних людей, які зробили годівниці для тварин і птахів. - Яка риба являється красою Карпатських річок? (Дунайський лосось, струмкова форель) 3. Ілюстрована „Червона книга” - Настав час розкрити і Червону книгу Карпат. Для охорони рослинного і тваринного світу Карпат 1968 році створено Карпатський заповідник. Під охороною знаходяться білотка альпійська (едельвейс), лілія лісова, тис ягідний, тирлич жовтий, ялиця біла, родендрон східно-карпатський. Абсолютній охороні підлягають глухарі, довгохвоста неясить, сирійський дятел. - Від чого залежить життя тварин? 4. Самостійна робота. Виконання завдань в зошитах. 5. „Карусель інтерактивна технологія. (Учні стають в 2 кола, один проти одного. Зовнє рухоме внутрішнє -ні .Учні внутрішнього кола задають питання по темі „Карпати”, а учні зовнішнього кола відповідають на питання, рухаючись по колу в одному напрямку. Мета – пройти все коло, виконуючи завдання. Якщо час дозволяє помінятися ролями) 7. Узагальнення. Підсумок. 1. – Яку ж висоту подолали? (2061 м ) Ми на вершині Говерли. Ми стомилися, тому я запропоную разом зі мною повернутись назад канатною дорогою. (На червоній похилій стрічці слова з кросворда, з ключовим словом „Карпати” а) Європейська ялинка б) рідкісний птах, занесений до Червоної книги в) найвища вершина Карпат г) гірські луки д) едельвейс е) пригадайте з 2 класу річку, що стерла дно на піску є) озеро, що називають „ Морським оком” С М Е Р Е К А Г Л У Х А Р Г О В Е Р Л А П О Л О Н И Н А Б І Л О Т КА Д Н І С Т Е Р С И Н Е В И Р - Яку зону ми відвідали? ( Читаємо разом ключове слово КАРПАТИ ) Отже ми звільнили від смогу і Карпати. (Знімається сіра „завіса”) 2.- Кому захотілося побувати в Карпатах? Хай ваша мрія здійсниться. - Чому називають щедрими? (дають кисень, деревину, ліки, ягоди. Корисні копалини, хутро, життя, силу, здоров’я, гарний настрій). Але запаси не безмежні, тому треба дбати про економію і відновлення багатств. 3. А для цього треба добре знати Карпати. Отже дома опрацюєте матеріал на стр.130-134 1в. – з додаткової літератури дізнатися про видатних людей Карпат; 2 в – З будиночка „Мудрої сови” опрацювати цікавий матеріал про тваринний світ Карпат; 3 в.- намалювати за уявою Карпати. 4. Чим же відрізняється зона Карпат від нашої зони? - Я задоволена, що ми доклали сил, знань, умінь і щедро заквітчали рідну Землю, що зветься (?) Україна. Я думаю, що це буде надихати вас на добрі справи і в майбутньому. До цього закликає і місцева поетеса О. Качан у вірші „ Я прошу”, з яким Юля виступала на міському конкурсі юних декламаторів.(Вірш) - Щоб ви зробили для збереження природи, якби стали президентом ? ( А я б перетворила Землю на один великий заповідник...) - А тепер, щоб зміцнити своє здоров’я спробуйте плодів цілющого гірського ялівцю ( у кожного в пакетику на парті) _ Чим пахне ? (Сосною, ялиною, Карпатами). - От звідти я вам і привезла. Будьте здорові! | |
| Переглядів: 828 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |