Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи | [ Додати статтю ] |
Казку в гості кличуть люди
Рукавичка на новий лад
Ведуча Казку в гості кличуть люди, так ведеться споконвік
Рік, який почнеться з чуда, буде щедрим цілий рік.
Всі гарнесенько сідайте казку слухать починайте.
Чарівною паличкою взмахну, казку нашу розпочну.
Якось взимку в ясний день лісом йшов дідусь старенький,
А за ним слідом у слід Песик біг маленький.
Ненароком в дідуся рукавичка впала..
Треба було, щоб в цей час Мишка пробігала.
Побачила рукавичку:
Мишка: Хто ж це міг згубити? Треба жабці-скрекотушці швидко подзвонити. (Бере мобілку)
— Алло, подруго, привіт. Тебе не збудила?
Це не ти, бува, у лісі Рукавичку загубила?
Жабка (по телефону) Не хвилюйся, люба мишко, я лежала хвора в ліжку.
Зараз зайчика спитаю. Хто забув — я відшукаю.
Ведуча: Жабка номер набирає, Зайчик трубку піднімає.
Жабка: Алло,- зайчику, привіт! Скільки зим: і скільки літ!
Як живеш ти, поживаєш? По сніжку ти ще стрибаєш?
Як ходив ти між дерев, рукавички не згубив?
Зайчик: Всі на місці мої речі. Але слухай-но, до речі,
Вовчик сірий там, бувало, блукав серед ночі.
Може, в нього щось пропало - не вгледіли очі?
Ведуча: Зайчик номер відшукав. По мобільнику набрав.
Зайчик: Алло, сірий, добрий вечір! Не згубив, бува, у лісі
ти своєї речі?
Вовчик: Що ти, друже, слава Богу в мене все нормально.
Але зараз друзів я обдзвоню негайно.
Ведуча До ведмедя вовчик знав номер телефону.
Лиш би, думав сірий вовк, пан ведмідь був вдома.
Ведмідь бурий — справжній соня: Не умився і спросоння
Трубку телефонну взяв — Вовчика ледь упізнав.
Вовк Вибач, що тебе турбую... Ведмідь: Зачекай, погано чую! Вовк: Що сьогодні ти робив? Рукавички не згубив?
Ведмідь: Як же я її згублю, я узимку міцно сплю
Ведуча ... А тим часом наш дідусь згадав про пропажу,
Друга песика свого в ліс послав він зразу.
Наша казка не проста — В ній велика мудрість
І наука золота —казка вчить в добрі вам жити
і дружбою дорожити. | |
| Переглядів: 4144 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |