Генріх Гейне «Чому троянди немов неживі». Любов – першооснова життя. Змалювання приро - Уроки - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки [ Додати статтю ]

Генріх Гейне «Чому троянди немов неживі». Любов – першооснова життя. Змалювання приро
Тема: Генріх Гейне «Чому троянди немов неживі». Любов – першооснова життя. Змалювання природи як засобу бачення і пізнання світу і власної душі
Мета:
• проаналізувати вірш Г.Гейне «Чому троянди немов неживі», зрозуміти душевний стан ліричного героя; прослідкувати символіку образу троянди в поезії;
• розвивати комунікативні, читацькі компетентності;
• виховувати красу почуттів, зміцнювати емоційне здоров’я учнів.
Тип уроку: урок аналізу ліричного твору.
Обладнання: портрет Г.Гейне, вірш Г.Гейне «Чому троянди немов неживі» у перекладі М.Рильського, малюнок-схема «Троянда», схема «Трикутник буття», презентація

Хід уроку

І. Організаційний етап. Емоційне налаштування на успішну навчальну діяльність. Проголошення колективного привітання:
Література – наша зірка провідна,
Поезія, як світ чарівний, вабить.
Художній текст – це океанська глибина,
Пізнати ці глибини нас цікавить.

ІІ. Підготовка до сприйняття. Мотивація
Слово вчителя. Хочу, тримаючи в руках троянду, повести з вами розмову про одну із найвідоміших поезій поета-романтика Генріха Гейне «Чому троянди немов неживі», яка входить до відомої збірки «Книга пісень».
Уявіть собі сад після дощу. Вранішнє сонце посилає лагідне проміння своїй улюблениці Червоній Троянді. І вона, зігріта теплом, розкриває свої пелюстки і, як коштовностями, виблискує росяними краплинами…

Бесіда:
- Які асоціації викликає у вас ця картина? (щастя, радість, захоплення красою природи)
- Які асоціації викликає у вашій уяві троянда? (кохання, щастя, краса, свіжість, гордість, свято)
Запис асоціацій, які називають учні, в пелюстках троянди, яка зображена на дошці.

ІІІ. Повідомлення теми, мети
Слово вчителя.
А як бачить природу поет? У поета чутлива душа й відкрите серце, які сприймають найнепомітніші рухи живої природи та людських почуттів. За словами видатного німецького романтика Г.Гейне, поет бачить сам «діброви, що дрімають в оболонці жолудя». Бачить сам і прагне, щоб це побачив і відчув його читач.
Сьогодні на уроці ми маємо побачити і відчути художній світ, створений Г.Гейне у вірші «Чому троянди немов неживі…». Зрозуміти душевний стан ліричного героя. Збагатити палітру своїх почуттів.

ІV. Аналіз художнього тексту вірша Г.Гейне «Чому троянди немов неживі»
Виразне читання учнем вірша Г.Гейне «Чому троянди немов неживі»

Чому троянди немов неживі,
Кохана, скажи мені?
Чому, скажи, в зеленій траві
Фіалки такі мовчазні?

Чому так гірко дзвенить і співа
Жайвороком блакить?
Чому в своєму диханні трава
Тління і смерть таїть?

Чому холодне сонце поля
В задумі похмурій мина?
Чому така пустельна земля
І сіра, мов труна?

Чому мене, мов безумця, в пітьму
Моя печаль жене?
Скажи, кохана моя, чому
Покинула ти мене?
Переклад М.Рильського

Організація діалогу для аналізу художнього тексту вірша
- Який настрій викликав у вас вірш? (Бентежний, сумний, ліричний, трагічний)
- Чому саме такий настрій? (Це вірш про розставання закоханих)
- Пропоную вам переглянути мультимедійну презентацію до вірша «Чому троянди немов неживі», створену ученицею.
Перегляд презентації.
Висновок після перегляду презентації
(Наша однокласниця передала у своїй роботі враження від прочитаного, своє бачення змісту твору. Робота вдала і цікава)
- Чи зрозуміла тема вірша з перших рядків? (Ні. Для змалювання трагедії ліричного героя автор спочатку вдається до опису природи)
- Як автор доносить до читача внутрішній світ ліричного героя? (Г.Гейне описує природу, всесвіт у перших трьох строфах і тільки у четвертій строфі – почуття героя)
- У яких рядках вірша пояснюється, чому природа і душа ліричного героя втратили радість буття? (В останніх)
- Яка тема переважає в описах навколишнього світу? (Тема тлінності природи, що протилежна життю і розквіту)
- Які слова підсилюють це враження? (Неживі, мовчазні, гірко дзвенить, тління і смерть таїть, холодне, в похмурій, пустельна, сіра, немов труна, в пітьму печаль жене)
- У якій формі побудовано вірш? (Це внутрішній монолог ліричного героя. Це уявний діалог з коханою дівчиною. Це форма риторичних запитань)
- Всі ваші припущення мають сенс. Доведіть свою думку прикладами з тексту.
- Скільки запитань у тексті? (Вісім запитань)
- До кого він звертається з запитаннями? Які звертання є у творі? (Кохана, кохана моя)
- Чи чекає ліричний герой відповіді на запитання? Від кого? (Від коханої. Від природи. Він запитує себе. Він не чекає на відповідь, він її знає)

V. Осмислення, узагальнення і застосування знань
Виступ учня з випереджувальним завданням.
Повідомлення на тему: «Музичність поезії Г.Гейне»
Переважна більшість віршів Гейне, орієнтована на народну поезію, її ритмомелодику, образність і стиль німецьких народних пісень. Як і в народних піснях, у його поезіях живе дух музики, вони напрочуд мелодійні. За кількістю покладених на музику віршів збірка «Книга пісень» не має рівних у світі. Романси на слова Г.Гейне існують майже всіма європейськими мовами. На кінець XIX ст. було створено близько 1500 творів на слова Г.Гейне таких композиторів, як Ф.Шуман, Ф.Ліст, Р.Вагнер, Ф.Мендельсон, Е.Гріг, П.Чайковський, М.Мусоргський, М.Римський-Корсаков, О.Бородін, М.Лисенко та ін. Багато його поезій стали народними піснями. Г.Гейне казав: «Там, де закінчуються слова, починається музика».
Пропоную послухати музичний твір «Отчего» на слова Г.Гете, музика П.І.Чайковського, у виконанні Анни Нетребко.
Учні слухають музичний твір. Час слухання музики – це валеологічна пауза в ході уроку. Учням пропонується закрити очі і поринути у світ звуків.
- Чи допомогла музика, яка прозвучала на уроці, зрозуміти переживання ліричного героя? (Так. Слухаючи цю музику, я уявляю величний океан, в глибинах якого назріває буря. Музика динамічна, розвивається від спокійної до трагічної)

Робота в групах
Учні об’єднуються в групи за стихіями: Вода, Повітря, Вогонь, Земля.
Група «Вода»
Завдання:
1. Виразно прочитати поезію, передаючи настрій ліричного героя.
2. Знайти в тексті поезії епітети.

Група «Повітря»
Завдання:
1. Виразно прочитати поезію, передаючи наростання трагізму обставин.
2. Знайти в тексті поезії порівняння.

Група «Вогонь»
Завдання:
1. Виразно прочитати поезію, склавши партитуру твору.
2. Знайти в тексті поезії метафори.

Група «Земля»
Завдання:
1. Виразно прочитати вірш як роздум.
2. Доведіть, що погляд поета простежує зміни у живій природі, у всесвіті, у власній душі.

Звіт про роботу в групах.
Автор використовує такі художні засоби:
Епітети: фіалки мовчазні, холодне сонце, задума похмура, пустельна земля.
Порівняння: троянди немов неживі; земля сіра, мов труна; мене мов безумця.
Метафори: блакить гірко дзвенить і співа; трава тління і смерть таїть; сонце поля в задумі похмурій мина; в пітьму мене моя печаль жене.
Група «Земля» представляє просторовий аналіз художнього тексту вірша у вигляді «Трикутника буття":

VI. Підсумки
Вправа «Мікрофон»

- Назвіть головну тему ранніх поезій, які увійшли до збірки «Книга пісень». (Тема глибоких емоційних потрясінь, страждань юнака, нещасливого в коханні. Ця тема розкрита і у вивченому вірші «Троянди немов неживі»)
- Які особливості художнього простору у вірші? (Автор поступово зображує зміни, які відбулись у природі, всесвіті, душі ліричного героя. У вірші ніби помінялись місцями причина і наслідки: спочатку бачимо неживий світ, позбавлений барв, голосів, запахів, а потім дізнаємось, що причина цих змін – втрата коханої)
- Яким постає ліричний герой цього вірша? (Ліричний герой Гейне – романтик, який усе сприймає з перебільшенням. Його почуття – весь світ, який меркне, бо зникає кохана. Трагедію кохання він сприймає, як кінець світу)
- Яка символіка образу троянди у вивченій поезії? (У вірші Гейне троянда стала образом-символом, бо ввібрала цілу палітру почуттів і значень. Але поет додає нового парадоксального значення цьому відомому символу: не свіжість, а тління; не квітучі, а неживі; не кохання, а розлука; не гордість, а сум, відчай)
- Звернемось до малюнку-схеми «Троянда» на дошці і доповнимо її новими асоціаціями, які виникли у вас: тління, неживі, розлука, сум, відчай.
- Урок підходить до завершення і, знову тримаючи троянду у руці, запитую у вас, які почуття ви пережили на уроці? (Сум, співчуття, подив, захоплення майстерністю поета, радість відкриття нового у розумінні позиції автора)
- Хто поклав цей вірш Г.Гейне на музику? В чиєму виконанні ви чули цей романс? (Музика П.І.Чайковського, виконувала Анна Нетребко)

Слово вчителя.
Відомий англійський вчений Чарлз Дарвін казав: «Якби мені довелося прожити своє життя знову, я установив би для себе правило: читати будь-яку кількість віршів і слухати будь-яку кількість музики, хоч раз на тиждень, щоб залишитись в душі людиною».
Прислухайтесь до мудрої поради!

VII. Оголошення і коментар оцінок, отриманих учнями на уроці.
Домашнє завдання

Один з віршів Г.Гейне (на вибір) вивчити напам'ять.
Порівняйте два переклади вірша Г.Гейне «Чому троянди немов неживі»: переклад Максима Рильського та переклад Лесі Українки.
Групове завдання. Прослідкувати символіку образу троянди у світовій поезії.

Використанні джерела:
1. Висоцька Н.О., Пацанівська Л.І., Фесенко В.І. Зарубіжна література: Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Навч. Книга, 2004
2. Куцінко О.Г. Професійний довідник учителя літератури. – Х.: Вид. група «Основа», 2012
3. Назарець В.М. Зарубіжна література: Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Вежа, 2009
Категорія: Уроки | Додав: vitoma (03.02.2014) | Автор: Віннікова Тамара Миколаївна E
Переглядів: 27182 | Рейтинг: 3.0/4
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!