Навичка читання мовчки (письмово)
Контрольна роботи № 2
уч________ 3-___ класу _________________________________________
Дата___________________
Завдання для перевірки розуміння прочитаного
(Василь Сухомлинський «Добре слово» (266 слів))
1. Скільки років було Олі?
а) 7,
б) 5,
в) 6
2. Що сталося з дівчинкою?
а) Простудилась,
б) впала,
в) загубилась.
3. Хто лікував Олю?
а) Лікарі
б) сусіди,
в) Родичі.
4. Який подарунок принесла столітня бабуся Надія?
а) Сердечне вітання,
б) сердечне бажання,
в) сердечні краплі.
5. Чим лікували хвору дівчинку родичі? Напишіть.
Кожен приносив щось смачне і поживне: _______________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
6. Чого ж не вистачало Олі для повного одужання? Допишіть речення.
- Ось чого не вистачало Олі, - сказав дід Опанас. - _______________________
_________________________________________________________________
Оцінювання тестової роботи з перевірки навички читання мовчки
1. Читання мовчки: спосіб ______(б.)
темп ______(б.)
2. Розуміння прочитаного: ______ (б.)
Загальний бал___________
Добре слово
В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота".
Оля їла мед у стільниках* і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка.
Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:
- Чогось їй не вистачає. А чого - і сам не можу зрозуміти. Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі - столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.
Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик**, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:
- Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці - щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.
Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.
- Ось чого не вистачало Олі,- сказав дід Опанас.- Доброго слова.
Василь Сухомлинський
_______________________________________________________________________
Стільник* - лист, утворений чашечками з воску, що його бджоли й оси роблять для зберігання меду.
Ослінчик **— стілець, стільчик.
| 